Рішення від 13 квітня 2026 р. у справі №158/384/26 — Ківерцівський районний суд Волинської області

Справа № 158/384/26

Провадження № 2/0158/443/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2026 року м. Ківерці

Ківерцівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді - Костюкевича О.К.,

за участю секретаря судового засідання – Хмілевської І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В

Позивач ТОВ "ФК "ЕЙС" звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов вимоги обґрунтовує тим, що 30.03.2021 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 310802738 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV64ЕВ7.

Згідно з умовами Кредитного договору ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" належним чином виконало свої зобов`язання та надало відповідачу грошові кошти в сумі 3000 грн. шляхом перерахування через банк-провайдер. В подальшому відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна його сума становить 12000 грн.

28 листопада 2018 року ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" уклали договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого неодноразово продовжувався шляхом укладення додаткових угод. Відповідно до реєстру прав вимоги № 136 від 01.06.2021 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ "Таліон Плюс" отримало право вимоги до відповідачки за Кредитним договором.

05 серпня 2020 року між ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" укладено договір факторингу № 05/0820-01. Відповідно до реєстру прав вимоги № 11 від 31.08.2023 до договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 від ТОВ "Таліон Плюс" до ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" перейшло право вимоги щодо заборгованості відповідачки по Кредитному договору.

11 липня 2025 року між ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" та позивачем укладено договір факторингу № 11/07/25-Е відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідачки за Кредитним договором. Відповідно до реєстру боржників за договором факторингу № б/н від 14.07.2025 від ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" до позивача перейшло право вимоги до відповідачки за Кредитним договором.

Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем на момент подання позовної заяви за Кредитним договором становить 39230 грн., з яких: 12000 грн - заборгованість за тілом кредиту та 27230 грн. - заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом.

Просить стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором у розмірі 39230 грн, а також судові витрати, що складаються зі сплаченого судового збору в розмірі 2662 грн 40 коп. та витрат на професій правничу допомогу в розмірі 7000 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

На підставі ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь якої зі сторін про інше.

Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 12.02.2026 року відкрито провадження у даній справі та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, надано відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін. Окрім того, відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

23.03.2026 року представником відповідача ОСОБА_1 – адвокатом Крупінською Н.Л. до суду поданий відзив на позовну заяву, згідно якого позовні вимоги не визнають. Зазначає, що в ОСОБА_1 відсутні будь-які зобов`язання перед ТОВ «ФК «ЕЙС», оскільки договір позивачем не укладався, про перехід прав вимоги до позивача їй нічого не відомо. Крім того вважає, що позивачем пропущений строк позовної давності для звернення до суду, а тому в задоволенні позову просить відмовити.

24.03.2026 року представником позивача ТОВ «ФК «ЕЙС» - Сахаровою О.І. до суду подано відповідь на відзив, згідно якої вважають заявлені позовні вимоги обґрунтованими, а тому просить їх задовольнити.

27.03.2026 року представником відповідача ОСОБА_1 – адвокатом Крупінською Н.Л. до суду подані заперечення на відповідь на відзив, згідно яких, посилаючись на доводи, викладені у відзиві на позовну заяву, в задоволенні позову просить відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв`язку з цим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом установлено, що 30.03.2021 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір, який підписаний електронним підписом відповідачки шляхом відтворення одноразового ідентифікатора MNV64ЕВ7.

Відповідно до умов Кредитного договору ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" зобов`язується надати ОСОБА_2 кредит у розмірі 3000 грн 00 коп. строком на 29 днів, зі сплатою процентів в розмірі 1,7 % в день від суми кредиту. В подальшому відповідач збільшила суму кредиту до 12000 грн.

Факт перерахування ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога", на виконання умов Кредитного договору та додаткових договорів, кредитних коштів у загальній сумі 12000 грн., підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними інструкціями та наданою АТ "Універсал Банк" випискою по банківській карті № НОМЕР_1 .

Відповідач ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань по поверненню кредиту та сплаті відсотків не виконав у строки, передбачені договором, кредит та проценти за його користування не сплатив у повному обсязі, порушивши вимоги кредитного договору та ст. ст. 525, 526, 530, 1054 ЦК України.

28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТзОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01, відповідно до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило на користь ТзОВ «Таліон Плюс» право грошової вимоги до боржників, у тому числі за кредитним договором № 310802738 від 30.03.2021 року, укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1

05.08.2020 року між ТзОВ «Таліон Плюс» та ТзОВ «ФК Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до умов ТзОВ «Таліон Плюс» відступило на користь ТзОВ «ФК Онлайн Фінанс» право грошової вимоги до боржників, у тому числі за кредитним договором № 310802738 від 30.03.2021 року, укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1

10.07.2025 року між ТзОВ «ФК Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» укладено Договір факторингу № 10/07/25-Е, відповідно до якого до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 39230 грн., з яких: 12000 грн - заборгованість за тілом кредиту та 27230 грн. - заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом.

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Вказані обставини свідчать про те, що на даний час ТОВ «ФК «Ейс» є кредитором у зобов`язанні по виконанню договору № 310802738 від 30.03.2021 року і саме йому належить право вимоги до відповідача.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

В силу ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Непогашення відповідачем заборгованості за кредитним договором свідчить про порушення ним його умов, а також вимог ст. 525 ЦК України, які встановлюють неприпустимість односторонньої відмови від виконання зобов`язань.

Стаття 1050 ЦК України встановлює, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

На момент звернення позивача в суд та розгляду справи по суті, відповідач, в порушення вимог ст. 1054 Цивільного кодексу України, грошові кошти за кредитним договором не повернув.

Разом з тим, згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Отже, кредитодавець має право нараховувати передбачені договором проценти лише впродовж строку дії кредитного договору або до звернення кредитора до суду з вимогою про дострокове стягнення заборгованості, після спливу такого строку нарахування відсотків є безпідставним.

Відповідно до договору № 310802738 від 30.03.2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» надало відповідачу кредит в розмірі 12000 грн строком на 29 днів.

Отже, первісний кредитор мав право нараховувати проценти за користування кредитом за вказаним договором не більше 29 днів.

Доказів того, що позичальник ініціював продовження строку користування позикою та зміну дати повернення всієї суми кредиту матеріали справи не містять.

Таким чином, розмір відсотків відповідно до умов договору становить 5916 грн, виходячи з розрахунку: 12000 грн (тіло кредиту) х 1,7 % (базова відсоткова ставка) х 29 днів (строк позики)/100.

Нарахування та стягнення із відповідача процентів за користування кредитом поза визначеними строками суперечить вимогам ЦК України та висновкам Верховного Суду.

Враховуючи викладене беручи до уваги, що відповідачем частково сплачено проценти в сумі 20 грн., із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 310802738 від 30.03.2021 року в розмірі 17896 грн, з яких: 12000 грн - заборгованість по кредиту, 5896 грн. заборгованість по відсотках за користування кредитом.

Щодо застосування судом наслідків спливу позовної давності, як підстави для відмови в задоволенні позову, суд зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями) встановлено з 12.03.2020 року на всій території України карантин. Запроваджено обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID-19, які безпосередньо впливають на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, введено певні обмеження прав та свобод людини і громадянина.

Законом України № 530-ІХ від 17.03.2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, віднесено до форс-мажорних обставин (частина друга статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати»).

02 квітня 2020 року набув чинності Закон України від 30.03.2020 року №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого розділ «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Тобто, строк позовної давності, в силу пункту 12 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, продовжено на строк дії карантину.

У постанові Верховного Суду від 07 вересня 2022 року у справі №679/1136/21 зазначено, що: «У пункті 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30.03.2020 року №540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Виходячи із взаємозв`язку норм права, які були прийняті органом законодавчої влади в Україні під час дії карантину, введеного Урядом України у зв`язку із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), цілей, з метою яких ці норми впроваджені, а також з метою недопущення безпідставного звуження прав учасників цивільних правовідносин, пункт 12 Перехідних і прикінцевих положень ЦК України щодо продовження під час карантину строків загальної і спеціальної позовної давності, передбачених статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, підлягає застосуванню і у тому випадку, коли тривалість строку позовної давності, визначена законом.

За таких обставин, законом передбачено продовження позовної давності щодо вимог, за якими перебіг позовної давності не закінчився станом на 02 квітня 2020 року.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.04.2023 року № 383 карантин закінчився 30 червня 2023 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року карантин було скасовано з 01 липня 2023 року.

Таким чином, в період з 02 квітня 2020 року по 01 липня 2023 року було зупинено всі строки позовної давності на підставі пункту 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.

Відповідно до п. 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України (в редакції від 17.03.2022, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії, який виключений, пункт 19 розділу виключено на підставі Закону № 4434-IX від 14.05.2025.

Відтак, строк позовної давності у даній справі не пропущений, тому не підлягають до застосування наслідки спливу такого.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, витрати зі сплати судового збору слід стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених вимог у розмірі 1214,54 грн. (2662,40 грн. х 17896 грн. / 39230 грн.).

Окрім того, позивачем також заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн.

Статтею 133 ЦПК України, встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Такий правовий висновок сформовано у постанові Верховного Суду від 03.05.2018 у справі № 372/1010/16-ц.

В даному випадку, заявлений позивачем розмір витрат з надання професійної правничої допомоги в 7000 грн. підтверджується договором про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025 року, додатковою угодою № 25770911447 до Договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025 року, актом прийому-передачі наданих послуг від 29.12.2025 року, копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, копією довіреності від 11.08.2025 року.

Згідно пункту 2 частини 2 статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, враховуючи критерій розумності розміру, виходячи з конкретних обставин справи звернення до суду з позовною заявою, сформованою через підсистему «Електронний суд», віднесення справи до категорії малозначних, обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), розгляд справи без участі сторін, часткове задоволення позову, виходячи з принципів пропорційності, співмірності, розумності, суд дійшов висновку, що необхідно стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3193,27 грн. (17896 грн х 7000 грн : 39230 грн).

Керуючись ст. ст. 10, 12, 27, 77, 81, 141, 263-265, 280-284, 288, 354 ЦПК України, ст. ст. 526, 527, 533, 626, 629, 631, 651, 1046, 1048, 1050, 1054, 1055, 1056 ЦК України суд, -

У Х В А Л И В

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" заборгованість за кредитним договором № 310802738 від 30.03.2021 в розмірі 17896 (сімнадцять тисяч вісімсот дев`яносто шість) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" 1214 (одну тисячу двісті чотирнадцять) грн. 54 коп. судового збору та 3193 (три тисячі сто дев`яносто три) грн. 27 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», адреса: м. Київ, вул. Юрія Поправки, 6, кабінет 13, код ЄДРПОУ: 42986956.

Відповідач – ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Представник відповідача – адвокат Крупінська Наталія Леонідівна, адреса: вул. Лугова, 20, м. Ківерці Волинської області.

Текст рішення складений 14.04.2026 року.

Суддя Ківерцівського районного суду О.К. Костюкевич