Постанова від 14 квітня 2026 р. у справі №200/7469/25 — Перший апеляційний адміністративний суд

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2026 року справа №200/7469/25

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Компанієць І.Д., суддів: Блохіна А.А., Казначеєва Е.Г.,

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу адвоката Матвійчук Наталії Євгеніївни, що діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2026 року у справі № 200/7469/25 (головуючий суддя І інстанції – Зінченко О.В.) за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення з серпня 2017 року до березня 2020 року відповідно до вимог Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”, Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців: січень 2008 року з серпня 2017 року; березень 2018 – з березня 2018 року та з врахуванням фіксованої індексації-різниці;

- стягнути з Військової частини НОМЕР_2 на користь позивача індексацію грошового забезпечення з серпня 2017 року до березня 2020 року у розмірі 131 757,66 грн.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14 січня 2026 року, зокрема зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 індексацію грошового забезпечення за період з серпня 2017 року по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року, з 01.03.2018 із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення березень 2018 року, індексацію-різницю грошового забезпечення 4036 грн 41 коп. в місяць з 01.03.2018 відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_2 із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення березень 2018 року, індексацію-різницю грошового забезпечення 4036 грн 41 коп. в місяць з 01.03.2018 відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

Рішення набрало законної сили 13 лютого 2026 року.

23.02.2026 видано виконавчі листи по справі.

23.02.2026 представник позивача звернулася до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду - зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 , Військову частину НОМЕР_2 подати звіти про виконання рішення суду від 14.01.2026 по справі № 200/7469/25, в обґрунтування якої зазначила, що рішення суду від 14.01.2026 відповідачами не виконано.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2026 року заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 14 січня 2026 року по справі № 200/7469/25 - задоволено.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 подати до Донецького окружного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 січня 2026 року по справі № 200/7469/25.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_2 подати до Донецького окружного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 січня 2026 року по справі № 200/7469/25.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції в частині встановлення строку для подання звіту, представник позивача звернулася з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просила скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити постанову, якою зобов`язати відповідачів подати звіт про виконання рішення суду у справі № 200/7469/25 протягом десяти днів з дня отримання ухвали.

Обґрунтування апеляційної скарги.

Суд першої інстанції не обґрунтував відхилення від строку 10 календарних днів, які просив представник встановити відповідачам для надання звіту, а також не обґрунтував надання відповідачам тридцятиденного строку на подання звіту.

При цьому відповідачі не заперечували встановлення строку для подання звіту 10 календарних днів.

Суд першої інстанції не звернув уваги на приписи п. 2 ч. 1 ст. 371 КАС України щодо негайного виконання рішення суду про присудження виплат заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби.

Враховуючи режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров`я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дана постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи.

Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, однак суд першої інстанції листом повідомив, що всі документи у цій справі сформовано в електронному вигляді та експортовано в КП “Діловодство спеціалізованого суду”.

Верховний Суд листом від 19.08.2022 № 2097/0/2-22 на лист вх. № 1730/0/1-22 щодо надання Науково-консультативною радою при Верховному Суді висновку з питань, пов`язаних з електронним адміністративним судочинством повідомив, що підстав для звернення до НКР щодо надання вченими-членами НКР наукових висновків немає. Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України).

Відповідно до листів Державної судової адміністрації України від 01.08.2018 № 15-14040/18, від 13.09.2018 № 15-17388/18 судами забезпечено сканування та експортування в підсистему “Електронний суд” матеріалів всіх судових справ, як перебували в провадженні суддів станом на 01.08.2018. Тобто вказана підсистема містить усі матеріали судової справи.

Отже, враховуючи зазначені листи, апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі “Електронний суд”.

Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, тому за ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14 січня 2026 року, зокрема зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 індексацію грошового забезпечення за період з серпня 2017 року по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року, з 01.03.2018 із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення березень 2018 року, індексацію-різницю грошового забезпечення 4036 грн 41 коп. в місяць з 01.03.2018 відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_2 із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення березень 2018 року, індексацію-різницю грошового забезпечення 4036 грн 41 коп. в місяць з 01.03.2018 відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

Рішення набрало законної сили 13 лютого 2026 року.

23.02.2026 видано виконавчі листи по справі.

23.02.2026 представник позивача звернулася до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду - зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 , Військову частину НОМЕР_2 подати звіти про виконання рішення суду від 14.01.2026 по справі № 200/7469/25, в обґрунтування якої зазначила, що рішення суду від 14.01.2026 відповідачами не виконано.

Суд першої інстанції, встановлюючи судовий контроль за виконанням рішення у справі № 200/7469/25, визначив відповідачам тридцять днів на виконання рішення з дня отримання ухвали, яка не містить обґрунтування доцільності визначення саме такого строку.

Оцінка суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Європейська Комісія «За демократію через право» (Венеційська Комісія) у Доповіді про правовладдя, ухваленій на її 86-му пленарному засіданні, яке відбулося 25 26 березня 2011 року [CDL-AD(2011)003rev], зазначила, що «юридична визначеність» вимагає додержання принципу res judicata, що в тому числі охоплює виконання остаточних рішень судів (пункт 46).

Судовий контроль є одним з найефективніших способів забезпечення виконання судових рішень, оскільки є гарантією дотримання закону та прав інших суб`єктів; дозволяє мінімізувати можливість зловживань; стимулює зобов`язану особу виконувати судові рішення добровільно та без застосування до неї відповідних санкцій; передбачає можливість застосування додаткових заходів для виявлення реальних перешкод у виконанні судового рішення, зокрема шляхом реагування на це окремими судовими рішеннями; сприяє підвищенню рівня довіри суспільства до судової системи.

Схожі праві висновки зроблені Конституційним Судом України у рішенні у справі за конституційною скаргою Приватного підприємства «Генеральний будівельний менеджмент» про відповідність Конституції України (конституційність) пункту 2 частини другої, частини третьої статті 321 Господарського процесуального кодексу України (щодо гарантування захисту прав і свобод особи за рішенням Європейського суду з прав людини) від 14 лютого 2024 року № 1-р(ІІ)/2024.

Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно зі статтею 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

На підставі частини першої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Як визначено частинами першою та другою статті 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до частини третьої статті 382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

На підставі частини п`ятої статті 382-1 КАС України ухвалу суду про відмову у задоволенні заяви може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції за результатами перегляду ухвали є остаточною і оскарженню не підлягає.

Слід також зазначити, що головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання.

Кожний судовий процес повинен завершуватися реалізацією судового рішення у спірних правовідносинах між його сторонами.

Тому після вирішення публічно-правового спору і набрання судовим рішенням законної сили суд продовжує відігравати активну роль у реалізації сторонами прав та законних інтересів, з приводу захисту яких він ухвалив судове рішення.

В основу ефективності правосуддя покладається здійснення судом належного контролю за виконанням судового рішення, оскільки головною метою судового рішення є ефективність у поновленні порушених прав та свобод особи.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 23 квітня 2020 року у справі № 560/523/19 зазначив, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи.

Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Аналіз вищезазначених положень щодо тривалості строку для встановлення суб`єкту владних повноважень обов`язку подати звіт про виконання рішення суду свідчить, що суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень подати звіт протягом достатнього строку для його виконання.

Цей строк становить до 3-х місяців, але не менше 10 днів з моменту отримання ухвали про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

Отже, визначення певного строку є дискреційними повноваженнями суду, в межах, визначених законом.

Ухвала суду, що оскаржується, не містить обґрунтування тривалості строку для виконання рішення у справі № 200/7469/25, а саме тридцяти днів з дня отримання її копії.

В свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних, підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Такий висновок викладено Верховним Судом в постанові від 13 травня 2021 року у справі № 9901/598/19.

Дійсно, частина перша статті 382 КАС України є імперативною нормою та передбачає встановлення суб`єкту владних повноважень обов`язку подати звіт про виконання судового рішення, якщо воно стосується обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг.

Проте, навіть при встановленні судового контролю за виконанням таких рішень, суд, зобов`язуючи суб`єкта владних повноважень подати звіт та визначаючи строк для його подання, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Як свідчить рішення у справі № 200/7469/25, Військову частину НОМЕР_1 зобов`язано нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період проходження військової служби у цій частині індексацію грошового забезпечення за період з серпня 2017 року по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року, з 01.03.2018 із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення березень 2018 року, індексацію-різницю грошового забезпечення 4036 грн 41 коп. в місяць з 01.03.2018 відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

А Військову частину НОМЕР_2 зобов`язано нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби у цій частині із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення березень 2018 року, індексацію-різницю грошового забезпечення 4036,41 грн в місяць з 01.03.2018 відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

Як свідчить мотивувальна частина рішення у справі № 200/7469/25, ОСОБА_1 «проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 з 27.04.2017 по 20.12.2019, у Військовій частині НОМЕР_2 з 20.12.2019 по 27.04.2020, до 24.02.2022 проживав у м. Маріуполі, яке є тимчасово окупованою територією. В результаті бомбардувань міста у позивача не зберіглись документи про проходження військової служби, окрім посвідчення учасника бойових дій».

«Відповіддю від 22.09.2025 Військовою частиною НОМЕР_2 повідомлено, що всі документи, у тому числі усі розрахунково-платіжні відомості та первинна документація на підставі якої здійснювалось нарахування грошового забезпечення, у період до 31.12.2020 включно, здані в Одеський територіальний архівний відділ Галузевого державного архіву Міністерства оборони України».

«На запит представника позивача Одеським територіальним архівом надано копії архівних відомостей про нараховане та виплачене позивачу грошове забезпечення з серпня 2017 року по березень 2020 року».

Отже, рішення суду у справі № 200/7469/25 стосується проведення відповідачами розрахунку та виплати позивачу індексації-різниці грошового забезпечення з 01.03.2018 відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 за умови відсутності розрахунково-платіжних відомостей та первинної документації, на підставі якої здійснювалось нарахування грошового забезпечення.

Таким чином, для виконання судового рішення відповідачам необхідний певний строк, щоб здійснити розрахунок індексації-різниці грошового забезпечення позивача з 01.03.2018, нарахувати суму заборгованості та виплатити цю заборгованість позивачу на картковий рахунок в уповноваженому банку.

При цьому суд зауважує, що військові частини є бюджетними установами, без власного прибутку, розпорядниками коштів ІІІ класу, тобто кошти використовуються лише за призначенням і в конкретно встановлених рамках, які виділяються з відповідними розпорядниками.

Також суд враховує, що на теперішній час в Україні діє правовий режим воєнного стану, який об`єктивно ускладнює захист прав, оскільки відповідачі - військові частини виконують невідкладні повноваження по забезпеченню захисту суверенітету та територіальної цілісності держави.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що встановлений судом першої інстанції строк для виконання рішення у справі № 200/7469/25 – тридцять днів, враховує покладені на військові частини обов`язки згідно із судовим рішенням, можливості цих суб`єктів владних повноважень їх виконати, тому цей строк є достатнім для виконання судового рішення.

Крім того, визначений судом першої інстанції строк подання звіту, відповідає межам (від 10 календарних днів до 3-х місяців), встановленим ч. 3 ст. 382-1 КАС України.

Зазначене обумовлює відсутність підстав для встановлення строку відповідачам для подання звіту 10 календарних днів, як наслідок, апеляційна скарга представника позивача задоволенню не підлягає.

Є неприйнятним посилання представника позивача на норми, які регулюють негайне виконання судових рішень, оскільки рішення у справі № 200/7469/26 не вирішувало питання стягнення з відповідачів складових грошового забезпечення на користь позивача у відповідних сумах, отже, це рішення не відноситься до категорії справ, в яких рішення виконується негайно.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали відсутні.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331, 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката Матвійчук Наталії Євгеніївни, що діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2026 року у справі № 200/7469/25 – залишити без задоволення.

Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2026 року у справі № 200/7469/25 – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення 15 квітня 2026 року, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає, відповідно до статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено 15 квітня 2026 року.

Головуючий суддя І.Д. Компанієць

Судді А.А. Блохін

Е.Г. Казначеєв