Рішення від 14 квітня 2026 р. у справі №600/856/26-а — Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/856/26-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач), звернувся в суд з позовом до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період його служби в Національній поліції України з 07 листопада 2015 року до 31 жовтня 2017 року;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Чернівецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період його служби в Національній поліції України з 07 листопада 2015 року до 31 жовтня 2017 року;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 доплати за службу в нічний час, а саме за кожну годину служби в нічний час, у період його служби в Національній поліції України з 01 травня 2018 року до 31 грудня 2024 року, виплата якої передбачена підпунктом 3 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції»;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Чернівецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 доплату за службу в нічний час, а саме за кожну годину служби в нічний час, у період його служби в Національній поліції України з 01 травня 2018 року до 31 грудня 2024 року, у відповідності до пункту 11 розділу ІІ Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 надбавки за службу в умовах режимних обмежень, виплата якої передбачена підпунктом 2 пункту 5 постанови КМУ від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», у розмірі 15% від посадового окладу за період його служби в Національній поліції України з 23 травня 2018 року до 28 листопада 2019 року та у розмірі 10% від посадового окладу за період його служби в Національній поліції України з 07 листопада 2015 року до 30 вересня 2020 року;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Чернівецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку за службу в умовах режимних обмежень у відповідності до пункту 7 розділу ІІ Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом МВС України від 06.04.2016 №260, у розмірі 15% від посадового окладу за період його служби в Національній поліції України з 23 травня 2018 року до 28 листопада 2019 року та у розмірі 10% від посадового окладу за період його служби в Національній поліції України з 07 листопада 2015 року до 30 вересня 2020 року;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 не в повному обсязі премії, за період його служби в Національній поліції України з 23 травня 2018 року до 30 вересня 2020 року, з порушенням пункту 12 розділу ІІ Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом МВС України від 06.04.2016 №260, без урахування належної йому до виплати надбавки за службу в умовах режимних обмежень, виплата якої передбачена підпунктом 2 пункту 5 постанови КМУ від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції»;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Чернівецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 в повному обсязі премію за період його служби в Національній поліції України з 23 травня 2018 року до 30 вересня 2020 року у відповідності до пункту 12 розділу ІІ Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом МВС України від 06.04.2016 №260, з урахуванням належної йому до виплати надбавки за службу в умовах режимних обмежень, виплата якої передбачена підпунктом 2 пункту 5 постанови КМУ від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 додаткової винагороди згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за дванадцять днів фактичного перебування ним на службі у період часу з 01 до 28 листопада 2025 року;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Чернівецькій області донарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за дванадцять днів служби в поліції в період часу з 01 до 28 листопада 2025 року;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 не в повному обсязі компенсації за всі невикористані під час проходження служби дні щорічних основної та додаткової оплачуваних відпусток поліцейського, з порушенням пункту 8 розділу ІІІ Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260, без урахування додаткової винагороди, встановленої відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», а також без урахування індексації грошового забезпечення;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Чернівецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , з урахуванням раніше виплачених сум, повну суму компенсації за всі невикористані під час проходження служби дні щорічних основної та додаткової оплачуваних відпусток поліцейського у відповідності до пункту 8 розділу ІІІ Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260, з урахуванням додаткової винагороди, встановленої відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», а також з урахуванням індексації грошового забезпечення;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 при звільненні зі служби в поліції грошової компенсації за 28 днів невикористаної додаткової оплачуваної відпустки, як учасника бойових дій, право на одержання якої передбачено пунктом 12 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Чернівецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за 28 днів невикористаної додаткової оплачуваної відпустки як учасника бойових дій, право на одержання якої передбачено пунктом 12 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", у відповідності до пункту 8 розділу ІІІ Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260, з урахуванням додаткової винагороди, встановленої відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», а також з урахування індексації грошового забезпечення;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області, яка полягає у виплаті ОСОБА_1 неповної суми одноразової грошової допомоги при звільненні із служби, з порушенням Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260, без урахування індексації грошового забезпечення;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Чернівецькій області, з урахуванням раніше здійснених виплат, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 повну суму одноразової грошової допомоги при звільненні із служби, у відповідності до Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260, з урахуванням індексації грошового забезпечення.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

1. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що після звільнення позивача зі служби в поліції посадовими особами відповідача з ним було проведено розрахунок при звільненні та відповідно виплачені певні належні суми, проте, на думку позивача, такі суми виплачені в неналежному розмірі.

Представник позивача звертався до ГУНП в Чернівецькій області із запитом, в якому просив надати: копію послужного списку позивача; інформацію про те, чи залучався позивач у період служби з 2015 року по 2024 рік до служби в нічний час, якщо так, то у які саме періоди і на підставі яких розпорядчих документів; інформацію про те, чи мав позивач у період проходження служби в поліції допуск до державної таємниці, якщо так, то коли і ким цей допуск було надано, а також чи працював він в умовах режимних обмежень протягом усього періоду дії зазначеного допуску у розрізі років; інформацію про невикористані позивачем дні додаткової оплачуваної відпустки, як учасника бойових дій, за період його служби в поліції у розрізі років.

ГУНП в Чернівецькій області надало представнику позивача відповідь із копіями відповідних документів, з якої позивачу фактично стало відомо про протиправну бездіяльність відповідача, яка полягає у наступному: не нарахування та невиплата індексації грошового забезпечення за період його служби в Національній поліції України з 07 листопада 2015 року до 31 жовтня 2017 року; не нарахування та невиплата доплати за службу в нічний час, а саме за кожну годину служби в нічний час, у період його служби в Національній поліції України з 01 травня 2018 року до 31 грудня 2024 року; не нарахування та невиплата надбавки за службу в умовах режимних обмежень за період служби з 23 травня 2018 року до 30 вересня 2020 року згідно наданих форм допусків до державної таємниці; нарахування та виплата не в повному обсязі премії за період його служби в Національній поліції України з 23 травня 2018 року до 30 вересня 2020 року без урахування належної йому до виплати надбавки за службу в умовах режимних обмежень; не нарахування та невиплата додаткової винагороди згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за дванадцять днів фактичного перебування ним на службі у період часу з 01 до 28 листопада 2025 року; нарахування та виплата компенсації за всі невикористані дні щорічної основної та додаткової оплачуваних відпусток поліцейського без урахування додаткової винагороди, встановленої відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», а також без урахування індексації грошового забезпечення; не нарахування та невиплата при звільненні зі служби в поліції грошової компенсації за 28 днів невикористаної додаткової оплачуваної відпустки, як учасника бойових дій; виплата неповної суми одноразової грошової допомоги при звільненні із служби без урахування індексації грошового забезпечення.

Представник позивача наголошував, що позивач під час проходження служби в поліції набув право на отримання вказаних вище сум грошового забезпечення у належних розмірах, а тому, зважаючи на протиправну бездіяльність відповідача, останній змушений звертатися до суду із цим позовом за захистом порушених прав.

2. Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого заперечив щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Зокрема, зверталась увага суду на відсутності правових підстав для виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період його служби з 07 листопада 2015 року до 31 жовтня 2017 року, адже виплата поліцейським індексації почала здійснюватися лише з листопада 2017 року на підставі постанови КМУ від 18.10.2017 №782.

Крім того, відповідач наголошував на відсутності підстав для проведення позивачу грошової компенсації невикористаної додаткової оплачуваної відпустки, як учаснику бойових дій, оскільки у спірний період позивач не звертався для отримання такої відпустки, а тому відсутні підстави стверджувати порушення відповідних прав позивача. При цьому, невикористана у поточному році така відпустка не переноситься на наступний рік. Право на неї працівник може реалізувати протягом календарного року, конкретний період та черговість її надання визначається за погодженням між працівником та роботодавцем.

Також вказувалося, що відповідно до абз. 13 п. 7 Розділу II Порядку № 260 установлення поліцейським надбавки за службу в умовах режимних обмежень здійснюється наказом керівника органу (міжрегіонального органу) поліції на підставі мотивованих рапортів заступників керівника органу - керівникам структурних або відокремлених підрозділів органу поліції, керівників структурних або відокремлених підрозділів органу поліції - іншим поліцейським, погоджених з режимно-секретним органом, за умови надання допуску таким поліцейським та доступу до державної таємниці та постійної роботи з відомостями, що становлять державну таємницю.

Отже, у зв`язку із тим, що таких рапортів від керівника структурного підрозділу, в якому проходив службу позивач, до ГУНП не надходило, тому підстави для нарахування та виплати зазначеної вище надбавки відсутні.

Крім того, у відзиві зазначено, що згідно приписів п. 11 Розділу II Порядку № 260 облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється керівником підрозділу, у якому проходить службу поліцейський, шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною в додатку 1 до цього Порядку та умов, яка до 15 числа місяця, наступного після залучення поліцейських до несення служби в нічний час, подається до фінансового підрозділу.

Доплата за службу в нічний час не має постійного характеру та виплачується поліцейським, залучення яких до служби в нічний час, підтверджене вказаними вище документами, за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць.

За період служби позивача в поліції з 01 травня 2018 року до 31 грудня 2024 року керівництвом підрозділу, у якому проходив службу позивач, довідки за формою передбаченою Порядком № 260 на нього не подавались до фінансового підрозділ, у зв`язку із чим позивачеві на нараховувалась і не виплачувалась доплата за службу у нічний час за вказаний період.

Щодо виплати позивачу додаткової нагороди згідно постанови КМУ від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за дванадцять днів служби в поліції в період часу з 01 до 28 листопада 2025 року – відповідач зазначив, що згідно відомостей електронного реєстру листків непрацездатності Пенсійного Фонду України позивач перебував на лікарняному у період часу з 03.11.2025 – 14.11.2025, а тому у листопаді 2025 року вказана допомога була виплачена лише за фактичний період виконання ним посадових обов`язків, що склало 16 днів, в той час як підстави для виплати допомоги за решту 12 днів відсутні.

Окрім зазначеного вище, відповідач вказував про безпідставність вимог щодо проведення позивачу компенсації за всі невикористані під час проходження служби дні щорічних основної та додаткової оплачуваних відпусток поліцейського з врахуванням додаткової винагороди згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» та індексації грошового забезпечення поліцейських.

3. Учасниками справи було подано до суду відповідь на відзив на адміністративний позов та заперечення на відповідь на відзив, в яких наведені переважно подібні аргументи, які викладені в позовній заяві та відзиві на неї.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ В СПРАВІ.

1. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.02.2026 адміністративна справа №600/856/26-а була передана на розгляд головуючому судді Лелюку О.П.

2. Ухвалою суду від 10.03.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

3. Ухвалою суду від 02.04.2026 задоволено заяву судді Лелюка Олександра Петровича про самовідвід. Передано адміністративну справу №600/856/26-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії до канцелярії Чернівецького окружного адміністративного суду для визначення головуючого судді, який має допуск до державної таємниці у справі, в порядку, встановленому статтею 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.04.2026 адміністративна справа №600/856/26-а була передана на розгляд головуючому судді Мареничу І.В.

5. Ухвалою суду від 03.04.2026 задоволено заяву судді Маренича Ігоря Володимировича про самовідвід. Передано адміністративну справу №600/856/26-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії до канцелярії Чернівецького окружного адміністративного суду для визначення головуючого судді, який має допуск до державної таємниці у справі, в порядку, встановленому статтею 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

6. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.04.2026 адміністративна справа №600/856/26-а була передана на розгляд головуючому судді Боднарюку О.В.

7. Ухвалою суду від 07.04.2026 прийнято до свого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії. Призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження без повідомленням (виклику) сторін учасників справи.

Разом з тим, суд зазначає, що у спірних правовідносинах відсутня необхідність у витребуванні та дослідженні доказів, які становлять державну таємницю.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ ТА ВІДПОВІДНІ ПРАВОВІДНОСИНИ

1. З 07.11.2015 по 28.11.2025 позивач проходив службу в Національній поліції України, зокрема в Головному управлінні Національної поліції України в Чернівецькій області, що підтверджується матеріалами справи.

2. Згідно наказу ГУНП в Чернівецькій області №437о/с від 27.11.2025 року відповідно до п.7 ч.1 ст.77 Закону України "Про національну поліцію" майора поліції ОСОБА_1 , старшого слідчого відділу розслідування кримінальних проваджень за участю дітей слідчого управління ГУНП в Чернівецькій області, звільнено зі служби в поліції 28.11.2025.

3. 19.01.2026 року представник позивача звернувся із адвокатським запитом до ГУНП в Чернівецькій області, в якому просив надати: копію послужного списку позивача; інформацію про те, чи залучався позивач у період служби з 2015 року по 2024 рік до служби в нічний час, якщо так, то у які саме періоди і на підставі яких розпорядчих документів; інформацію про те, чи мав позивач у період проходження служби в поліції допуск до державної таємниці, якщо так, то коли і ким цей допуск було надано, а також чи працював він в умовах режимних обмежень протягом усього періоду дії зазначеного допуску у розрізі років; інформацію про невикористані позивачем дні додаткової оплачуваної відпустки, як учасника бойових дій, за період його служби в поліції у розрізі років.

4. 06.02.2026 року Головним управлінням Національної поліції в Чернівецькій області надано представнику позивача письмову відповідь №11048-2026 із доданими копіями документів на 213 аркушах, в якій зазначено, що згідно розпоряджень Управління служби безпеки України в Чернівецькій області позивач з 23.05.2018 мав допуск до державної таємниці по формі 2, з 29.11.2019 – має допуск до державної таємниці по формі 3. Інформації за 2018-2020 роки щодо опрацювання та підготовки документів немає, оскільки журнали обліку знищені у зв`язку із закінченням строку їх зберігання на підставі Переліку видів документів, що створюються під час діяльності центрального органу управління поліції, територіальних, міжрегіональних органів поліції, підприємств, закладів та установ, що належить до сфери управління Національної поліції України, із зазначенням строків їх зберігання, затвердженого наказом Національної поліції України від 23.08.2016 №737. Згідно наявних облікових форм РСО встановлено, що позивач періодично з 2021 року по листопад 2025 року проводив секретні роботи і працював з матеріальними носіями секретної інформації. Також встановлено, що у 2020 році йому було встановлено надбавку за роботу в умовах режимних обмежень.

Крім того, у листі відповідачем зазначено про відсутність інформації щодо залучення позивача до служби у нічний час до складу слідчо-оперативної групи з листопада 2025 року по березень 2018 року, оскільки книги нарядів знищені у зв`язку із закінченням строку їх зберігання на підставі Переліку видів документів, що створюються під час діяльності центрального органу управління поліції, територіальних, міжрегіональних органів поліції, підприємств, закладів та установ, що належить до сфери управління Національної поліції України, із зазначенням строків їх зберігання, затвердженого наказом Національної поліції України від 23.08.2016 №737.

5. Матеріали справи містять довідку ГУНП в Чернівецькій області від 21.01.2026 №4020-2026 про використання/не використання додаткових відпусток, як учаснику бойових дій, ОСОБА_1 за період проходження служби в ГУНП в Чернівецькій області, з якої вбачається, що позивачу встановлено статус учасника бойових дій 30.09.2020. Додаткова оплачувана відпустка як учаснику бойових дій у 2021, 2022, 2023 та 2025 роках використовувалася позивачем у кількості 14 календарних днів щорічно. У 2020 та 2024 роках позивач не використовував додаткову оплачувану відпустку як учаснику бойових дій.

6. У матеріалах справи наявні копії наказів ГУНП в Чернівецькій області стосовно організації несення служби добовими нарядами ситуаційного відділу УОАЗОР та слідчо-оперативними групами апарату ГУНП в Чернівецькій області, а також копії графіків чергувань слідчо-оперативної групи ГУНП за загальний період з травня 2018 року по грудень 2024 року, з яких вбачається, що позивач заступав на добові чергування у складі слідчо-оперативної групи.

7. Також судом досліджені наступні докази, які наявні в матеріалах справи, зокрема: трудова книжка ОСОБА_1 , послужний список ОСОБА_1 , інформація про грошове забезпечення ОСОБА_1 за періоди його служби в поліції.

ДО ВКАЗАНИХ ПРАВОВІДНОСИН СУД ЗАСТОСОВУЄ НАСТУПНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ТА РОБИТЬ ВИСНОВКИ ПО СУТІ СПОРУ.

1. Предметом розгляду даного спору є незгода позивача з протиправною бездіяльністю відповідача, яка полягає у наступному: ненарахування та невиплата індексації грошового забезпечення за період його служби в Національній поліції України з 07 листопада 2015 року до 31 жовтня 2017 року; ненарахування та невиплата доплати за службу в нічний час, а саме за кожну годину служби в нічний час, у період його служби в Національній поліції України з 01 травня 2018 року до 31 грудня 2024 року; ненарахування та невиплата надбавки за службу в умовах режимних обмежень за період служби з 23 травня 2018 року до 30 вересня 2020 року згідно наданих форм допусків до державної таємниці; нарахування та виплата не в повному обсязі премії за період його служби в Національній поліції України з 23 травня 2018 року до 30 вересня 2020 року без урахування належної йому до виплати надбавки за службу в умовах режимних обмежень; ненарахування та невиплата додаткової винагороди згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за дванадцять днів фактичного перебування ним на службі у період часу з 01 до 28 листопада 2025 року; нарахування та виплата компенсації за всі невикористані дні щорічної основної та додаткової оплачуваних відпусток поліцейського без урахування додаткової винагороди, встановленої відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», а також без урахування індексації грошового забезпечення; ненарахування та невиплата при звільненні зі служби в поліції грошової компенсації за 28 днів невикористаної додаткової оплачуваної відпустки, як учасника бойових дій; виплата неповної суми одноразової грошової допомоги при звільненні із служби без урахування індексації грошового забезпечення.

2. Аргументи сторони позивача фактично зводились до того, що під час звільнення останнього зі служби в поліції, відповідачем протиправно з ним не були проведені належні розрахунки.

3. Надаючи оцінку аргументам позивача, суд виходить з наступного.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області, яка полягає у не нарахуванні та невиплаті позивачу індексації грошового забезпечення за період його служби в Національній поліції України з 07 листопада 2015 року до 31 жовтня 2017 року – суд зазначає таке.

4. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII.

Згідно з частиною першою статті 17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Відповідно до частини першої та другої статті 94 Закону №580-VIII поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону (частина п`ята статті 94 Закону №580-VIII).

Наказом МВС від 06.04.2016 № 260, який набрав чинності з 27.05.2016, затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок № 260).

Відповідно до пункту 2 наказу МВС України від 06.04.2016 № 60 цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування та застосовується з дня набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію», тобто з 07 листопада 2015 року.

Пунктом 3 розділу І Порядку № 260 визначено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання.

До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Пунктом 11 розділу І Порядку №260 визначено, що грошове забезпечення, виплачене поліцейському несвоєчасно або в меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, протягом якого поліцейський мав на нього право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення.

За приписами частини першої статті 2 Закону №1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Частиною шостою статті 2 Закону №1282-ХІІ визначено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Приписами частини другої статті 5 Закону №1282-ХІІ передбачено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

У відповідно до статті 6 Закону №1282-ХІІ у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з статтею 9 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.

Таким чином, основною метою індексації грошових доходів населення є забезпечення достатнього життєвого рівня населення України за рахунок відшкодування подорожчання споживчих товарів і послуг.

Як встановлено пунктом 1-1 Порядку №1078, підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 №782 «Про внесення зміни до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення», яка набрала чинності 24.10.2017, внесено зміну до пункту 2 Порядку № 1078, та доповнено абзац п`ятий після слова «військовослужбовців» словом «поліцейських».

Відповідно до пункту 4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

На підприємства, установи, організації, незалежно від форм власності, покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації.

Судом на підставі матеріалів справи встановлено, що індексація грошового забезпечення позивачу за спірний період не нараховувалась та не виплачувалась, що не заперечувалося відповідачем в ході судового розгляду справи.

При цьому, відповідач, як на підставу для не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення у вказаний період зазначає, що нарахування індексації проводиться відповідно до постанови КМУ №1078.

Крім того, проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи, що здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Таким чином, оскаржувана позивачем у даному позові бездіяльність відповідача, яка полягає, зокрема, у фактичній невиплаті позивачу індексації грошового забезпечення, порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу Конвенції право мирно володіти своїм майном, з огляду на те, що чинне правове положення передбачає індексацію грошового забезпечення, відтак, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у виплаті індексації, доки відповідні положення є чинними.

Суд звертає увагу на те, що реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від наявність чи відсутність інформаційних роз`яснень або ж надання (ненадання) органом вищого рівня повноважень на виплату індексації грошового забезпечення, в той час як право на індексацію грошового забезпечення прямо гарантоване законом.

Отже, відсутність механізму нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за попередні періоди чи інші причини її невиплати жодним чином не впливають на наявність чи відсутність у позивача права на її отримання.

Посилання відповідача на те, що індексація поліцейським здійснюється лише з 01 листопада 2017 року, тобто після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2017 року №782 «Про внесення зміни до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення», якою абзацом 5 пункту 2 Порядку №1078, після слова «військовослужбовців» доповнено словом «поліцейських», суд оцінює відхиляє, оскільки проведення індексації грошових доходів населення, у тому числі й поліцейських, прямо передбачено положеннями Законами України №580-VIII та №1282-ХІІ, які мають вищу юридичну силу.

До того ж, суд зазначає, що положеннями частини другої статті 8 Закону №1282-ХІІ передбачено, що за наявності підстав, визначених цим Законом, право населення на реалізацію зазначених гарантій не залежить від прийняття рішень відповідними органами.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 16 липня 2020 року у справі №2140/1763/18, яка підлягає врахуванню судом при вирішенні спору з огляду на вимоги частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.01.2021 у справі №160/35/20.

Що стосується періоду, за який позивач просить суд зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення (з 07 листопада 2015 року по 31 жовтня 2017 року) - суд зазначає, що фактичне функціонування Національної поліції України розпочато з дня набрання чинності Законом №580-VIII, тобто з 07 листопада 2015 року. Відповідно, визначення працівникам Національної поліції посадових окладів уперше відбулося у листопаді 2015 року, а тому обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем встановлення посадових окладів - грудень 2015.

За даними Держстату України індекс споживчих цін (%), на підставі яких здійснюється розрахунок індексів для проведення індексації за грудень 2015 становив 100,7 %, опублікований в січні 2016 року. За січень 2016 індекс споживчих цін становив 100,9 %. За лютий 2016 року індекс споживчих цін - 99,6 %, за березень 2016 року індекс споживчих цін - 101,0 %, за квітень 2016 року індекс споживчих цін - 103,5 %.

Таким чином, поріг індексації 103% було перевищено у квітні 2016 року.

Як зазначалось вище, згідно з пунктом 1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Оскільки показник індексу споживчих цін за квітень 2016 року, який перевищив поріг індексації 103%, був опублікований у травні 2016 року, то, відповідно, право на індексацію виникає з 01 червня 2016 року, тобто з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Аналогічної позиції щодо місяця, з якого у працівників Національної поліції України виникає право на індексацію після фактичного початку функціонування названого органу, дотримується і Сьомий апеляційний адміністративний суд у справах №240/25770/24 (постанова від 16 грудня 2025 року), №120/988/25 (постанова від 21 січня 2026 року).

Отже, саме з 01 червня 2016 року позивач має право на нарахування та виплату йому індексації грошового забезпечення, а не з 07 листопада 2015 року, як про це безпідставно зазначено у позові.

Відтак, наведені вище позовні вимоги щодо нарахування і виплати індексації грошового забезпечення підлягають частковому задоволенню.

5. Щодо вимог позивача про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачеві доплати за службу в нічний час, у розмірі 35% посадового окладу, з розрахунку за кожну годину служби в нічний час, за спірний період та обов`язок відповідача здійснити такі нарахування та виплати - суд зазначає наступне.

Виходячи з положень пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Підпунктом 3 пункту 5 Постанови № 988 визначено обов`язок відповідача виплачувати доплату за службу в нічний час - у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.

Відповідно до п.11 Розділу ІІ Порядку № 260 поліцейським, які виконують службові обов`язки в нічний час, виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.

Підставами для виконання службових обов`язків у нічний час є графіки нарядів та чергувань, затверджені наказами керівників підрозділів органів поліції.

Облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною у додатку 1 до цих Порядку та умов.

Поліцейським, що залучалися до служби в нічний час, виплата доплати за службу в нічний час за минулий місяць здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць.

Відповідно до вимог вказаної постанови № 988 та положень Порядку № 260 доплата за службу в нічний час є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення поліцейського, який входить до складу грошового забезпечення поліцейського, а обов`язок виплачувати доплату за службу в нічний час встановлений п.п. 3 п. 5 Постанови № 988.

В ході судового розгляду справи судом встановлено, що згідно наказів ГУНП в Чернівецькій області стосовно організації несення служби добовими нарядами ситуаційного відділу УОАЗОР та слідчо-оперативними групами апарату ГУНП в Чернівецькій області, а також графіків чергувань слідчо-оперативної групи ГУНП за загальний період з травня 2018 року по грудень 2024 року, позивач заступав на добові чергування у складі слідчо-оперативної групи, тобто виконував покладені на нього обов`язки у нічний час.

Вказані обставини щодо несення позивачем служби у нічний час не заперечувалися відповідачем в ході судового розгляду справи.

Відтак, посилання відповідача виключно на те, що нарахування та виплата доплати позивачу за службу в нічний час не здійснювалась, оскільки довідки обліку несення позивачем служби в нічний час не оформлялися, суд вважає безпідставними, оскільки обов`язки по обліку таких періодів і часу покладається саме на відповідача, у якого повинна міститися інформація щодо періодів несення служби позивачем, зокрема, на підставі графіків нарядів та чергувань, затверджених наказами керівника підрозділу органу поліції тощо.

Таким чином, оскільки доказами по справі підтверджений факт несення позивачем служби в нічний час за спірний період, а обов`язок виплачувати доплату за службу в нічний час встановлений п.п. 3 п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в зазначеній вище частині.

Вказане відповідає позиції Сьомого апеляційного адміністративного суду, викладеній у постанові від 11.12.2023 по справі №600/5092/23-а та від 02.03.2026 по справі № 120/8913/25.

6. Щодо позовних вимог про не нарахування та невиплату позивачу надбавки за службу в умовах режимних обмежень, виплата якої передбачена підпунктом 2 пункту 5 постанови КМУ від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», у розмірі 15% від посадового окладу за період його служби в Національній поліції України з 23 травня 2018 року до 28 листопада 2019 року та у розмірі 10% від посадового окладу за період його служби в Національній поліції України з 07 листопада 2015 року до 30 вересня 2020 року – суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 4 частини десятої статті 62 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський своєчасно і в повному обсязі отримує грошове забезпечення та інші компенсаційні виплати відповідно до закону та інших нормативно-правових актів України.

Частинами 1-2 статті 94 Закону України «Про Національну поліцію», встановлено, що поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

За приписами п. 3 Порядку виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 6 квітня 2016 року № 260, грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад; оклад за спеціальним званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); премії; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно з п. 7 Розділу II Порядку умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 6 квітня 2016 року № 260, поліцейським, які проходять службу в умовах режимних обмежень та за своїми функціональними обов`язками постійно працюють з відомостями, що становлять державну таємницю установлюється надбавка до посадових окладів залежно від ступеня секретності інформації, в тому числі, відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "цілком таємно", - 15 відсотків; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "таємно", - 10 відсотків.

Статтею 1 Закону України "Про державну таємницю" від 21 січня 1994 року № 3855-XII (далі - Закон № 3855-XII) визначено, що державна таємниця (далі також - секретна інформація) - вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому цим Законом, державною таємницею і підлягають охороні державою; допуск до державної таємниці - оформлення права громадянина на доступ до секретної інформації.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону № 3855-XII залежно від ступеня секретності інформації встановлюються такі форми допуску до державної таємниці: форма 1 - для роботи з секретною інформацією, що має ступені секретності "особливої важливості", "цілком таємно" та "таємно"; форма 2 - для роботи з секретною інформацією, що має ступені секретності "цілком таємно" та "таємно"; форма 3 - для роботи з секретною інформацією, що має ступінь секретності "таємно", а також такі терміни дії допусків: для форми 1 - 5 років; для форми 2 - 10 років; для форми 3 - 15 років.

Частиною 2 ст. 22 Закону № 3855-XII вказано, що допуск до державної таємниці із ступенями секретності "особливої важливості", "цілком таємно" та "таємно" надається дієздатним громадянам України віком від 18 років, які потребують його за умовами своєї службової, виробничої, наукової чи науково-дослідної діяльності або навчання, наказом чи письмовим розпорядженням керівника органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи або організації, де працює, перебуває на службі чи навчається громадянин.

Згідно ч. 4 ст. 22 Закону № 3855-XII допуск до державної таємниці керівникові органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації надається наказом чи письмовим розпорядженням посадової особи, що призначає його на посаду, а у разі, коли орган державної влади, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація не підпорядкована іншому органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємству, установі, організації або не належить до сфери їх управління, допуск до державної таємниці надається зазначеному керівникові наказом чи письмовим розпорядженням керівника органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, яка є замовником робіт, пов`язаних з державною таємницею. Керівникам центральних органів виконавчої влади, які призначаються на посаду Кабінетом Міністрів України, допуск до державної таємниці надається розпорядженням Кабінету Міністрів України.

Надання допуску передбачає: визначення необхідності роботи громадянина із секретною інформацією; перевірку громадянина у зв`язку з допуском до державної таємниці; взяття громадянином на себе письмового зобов`язання щодо збереження державної таємниці, яка буде йому довірена; одержання у письмовій формі згоди громадянина на передбачені законом обмеження прав у зв`язку з його допуском до державної таємниці; ознайомлення громадянина з мірою відповідальності за порушення законодавства про державну таємницю (ч. 7 ст. 22 Закону № 3855-XII).

Статтею 30 Закону № 3855-XII визначено, що у разі коли за умовами своєї професійної діяльності громадянин постійно працює з відомостями, що становлять державну таємницю, йому повинна надаватися відповідна компенсація за роботу в умовах режимних обмежень, види, розміри та порядок надання якої встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 року № 414 затверджено Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв`язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці (далі - Положення № 414).

Пунктом 2 Положення № 414 визначено, що особам, які працюють в умовах режимних обмежень, установлюється надбавка до посадових окладів (тарифних ставок) залежно від ступеня секретності інформації: відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "особливої важливості", - 20 відсотків; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "цілком таємно", - 15 відсотків; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "таємно", - 10 відсотків.

Відповідно до п. 5 Положення № 414 такими, що постійно працюють з відомостями, що становлять державну таємницю, вважаються особи, які за своїми функціональними обов`язками або на час виконання робіт згідно з укладеними договорами займаються розробленням, виготовленням, обліком, зберіганням, використанням документів, виробів та інших матеріальних носіїв державної таємниці, приймають рішення з цих питань або здійснюють постійний контроль за станом захисту державної таємниці.

Згідно з п. 6 Положення № 414 персональний склад осіб, які працюють в умовах режимних обмежень, та розмір надбавки визначаються керівником відповідного органу законодавчої, виконавчої та судової влади, органу прокуратури, інших органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, де працюють ці особи. Надбавка до посадових окладів (тарифних ставок) виплачується лише за наявності дозволу на провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею, наданого відповідно до законодавства про державну таємницю.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року № 260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок № 260).

Абзацами 10, 11 Порядку № 260 передбачено, що надбавка за службу в умовах режимних обмежень установлюється поліцейським за займаною посадою наказом по особовому складу на підставі мотивованих рапортів керівників структурних підрозділів відповідного органу поліції, погоджених з режимно-секретним підрозділом цього органу. Надбавка за службу в умовах режимних обмежень виплачується поліцейським з дня призначення на посаду, яку включено до номенклатури посад, що підлягають оформленню на допуск до державної таємниці, але не раніше дня оформлення допуску до державної таємниці.

Враховуючи наведені правові норми, суд приходить до висновку, що необхідною умовою отримання компенсації у зв`язку з виконанням робіт, які передбачають доступ до державної таємниці, є наявність в особи допуску до державної таємниці (на підставі якого надається доступ до державної таємниці), а також виконання робіт/завдань та/або посадових обов`язків, які вимагають доступу до державної таємниці чи з огляду на поставлені завдання передбачають виникнення необхідності у такому доступі.

Якщо особа отримала у встановленому порядку допуск до державної таємниці, працює, зокрема, в державному органі, і характер умов її праці, з огляду на займану посаду, передбачає режимні обмеження, пов`язані з доступом до державної таємниці, керівник відповідного органу зобов`язаний призначити їй надбавку у розмірі, визначеному Положенням, про що видати відповідний розпорядчий документ.

Невиплата надбавки за роботу в умовах режимних обмежень не є і не може бути свідченням невиконання роботи, пов`язаної з доступом до державної таємниці.

Наведене узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 28 січня 2021 року по справі № 240/229/20.

Крім того, робота в умовах режимних обмежень покладає на особу, якій у встановленому порядку надано допуск до державної таємниці встановленої форми, певні зобов`язання та обмеження. Якщо така робота зумовлена виконанням професійних обов`язків (зокрема за відповідною посадою у державному органі), це означає, що в умовах режимних обмежень особа працює постійно, у зв`язку з чим у неї відповідно до статті 30 Закону № 3855-XII виникає право на отримання компенсації.

Висновки аналогічного змісту викладені Верховним Судом у постанові від 27 травня 2020 року у справі № 806/2056/18.

Як встановлено з матеріалів справи, згідно розпоряджень Управління служби безпеки України в Чернівецькій області позивач з 23.05.2018 мав допуск до державної таємниці по формі 2, з 29.11.2019 – мав допуск до державної таємниці по формі 3.

При цьому, відповідач наголошує, що інформації за 2018-2020 роки щодо опрацювання та підготовки позивачем документів немає, оскільки журнали обліку знищені у зв`язку із закінченням строку їх зберігання на підставі Переліку видів документів, що створюються під час діяльності центрального органу управління поліції, територіальних, міжрегіональних органів поліції, підприємств, закладів та установ, що належить до сфери управління Національної поліції України, із зазначенням строків їх зберігання, затвердженого наказом Національної поліції України від 23.08.2016 №737.

Водночас, згідно наявних облікових форм РСО встановлено, що позивач періодично з 2021 року по листопад 2025 року проводив секретні роботи і працював з матеріальними носіями секретної інформації. Також встановлено, що у 2020 році йому було встановлено надбавку за роботу в умовах режимних обмежень.

У контексті викладеного слід зазначити, що відповідно до ч. 1 статті 22 Закону № 3855-XII залежно від ступеня секретності інформації встановлюються такі форми допуску до державної таємниці: форма 1 - для роботи з секретною інформацією, що має ступені секретності "особливої важливості", "цілком таємно" та "таємно"; форма 2 - для роботи з секретною інформацією, що має ступені секретності "цілком таємно" та "таємно"; форма 3 - для роботи з секретною інформацією, що має ступінь секретності "таємно", а також такі терміни дії допусків: для форми 1 - 5 років; для форми 2 - 10 років; для форми 3 - 15 років.

Отже, у спірний період (з 23 травня 2018 року до 30 вересня 2020 року) позивач мав допуск до державної таємниці за формами 2 (два) та 3 (три) для роботи з секретною інформацією, що має ступені секретності "цілком таємно" та "таємно".

З матеріалів справи (том 1, а.с. 76) вбачається, що з жовтня 2020 року до складу грошового забезпечення позивача включалася надбавка за державну таємницю.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази підтвердження того, що у спірному періоді (з 23 травня 2018 року до 30 вересня 2020 року) позивачу встановлювалася та виплачувалася відповідна надбавка у зв`язку із наданим допуском до державної таємниці.

При цьому, відповідач фактично заперечує право позивача на отримання у спірному періоді відповідної надбавки з огляду на відсутність мотивованого рапорту керівника підрозділу, де проходив службу позивач, про встановлення йому надбавки за службу в умовах режимних обмежень.

В контексті вказаного суд звертає увагу на тому, що якщо особа отримала у встановленому порядку допуск до державної таємниці, працює, зокрема, в державному органі, і характер умов її праці, з огляду на займану посаду, передбачає режимні обмеження, пов`язані з доступом до державної таємниці, керівник відповідного органу зобов`язаний призначити їй надбавку у розмірі, визначеному Положенням про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв`язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.94 року № 414, про що видати відповідний наказ.

Також у матеріалах справи міститься лист відповідача від 25.03.2026 №29378-2026 (том 2, а. с. 88,) та додаток №2 до вказаного листа (том. 2, а.с. 89), якими фактично підтверджується здійснення позивачем роботи, пов`язаної із державною таємницею, в ході виконання ним посадових обов`язків у межах відповідних кримінальних проваджень, зокрема у травні, липні, серпні, вересні, грудні 2019 року, а також січні, квітні 2020 року, що охоплюються спірним періодом.

Отже, встановлені обставини та долучені до матеріалів справи докази підтверджують наявність у позивача передбаченого законом права на отримання надбавки до посадового окладу за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 15 % за період з 23 травня 2018 року до 28 листопада 2019 року (форма допуску 2) та у розмірі 10% за період з 29 листопада 2019 року до 30 вересня 2020 року (форма допуску 3).

Аналогічної позиції дотримується також Сьомий апеляційний адміністративний суд у постановах від 11.12.2023 по справі № 600/5092/23-а та від 16.02.2026 по справі № 120/8912/25.

Водночас, суд вважає безпідставними позовні вимоги в частині виплати позивачу надбавки до посадового окладу за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 10% за період з 07 листопада 2015 року по 22 травня 2018 року, оскільки у матеріалах справи відсутні докази наявності у позивача оформленого допуску до державної таємниці у вказаному періоді.

7. Стосовно позовних вимог щодо здійснення перерахунку та виплати позивачу премії за спірний період з 23 травня 2018 року до 30 вересня 2020 року із врахуванням надбавки за службу в умовах режимних обмежень, суд вважає, що такі вимоги є похідними і також підлягають задоволенню, оскільки згідно пункту 12 Порядку умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 6 квітня 2016 року № 260, нарахування премії проводиться у відсотках до грошового забезпечення, яке складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), тобто в тому числі виходячи із встановленої надбавки за роботу в умовах режимних обмежень.

8. З приводу позовних вимог в частині донарахування та виплати позивачу додаткової винагороди згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за дванадцять днів служби в поліції в період часу з 01 до 28 листопада 2025 року – суд зазначає таке.

Згідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» установлено, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, Державної кримінально-виконавчої служби, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Пунктом 2-1 цієї ж постанови установлено, що міністерства та державні органи за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства визначають: порядок, умови і розміри виплати додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 1 цієї постанови; особливості виплати додаткової винагороди та винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) особам, зазначеним у пункті 1-1 цієї постанови, та додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 1-2 цієї постанови, у тому числі в частині встановлення переліку бойових (спеціальних) завдань та заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, для здійснення такої виплати, з урахуванням завдань, покладених на Збройні Сили, Службу безпеки, Службу зовнішньої розвідки, Головне управління розвідки Міністерства оборони, Національну гвардію, Державну прикордонну службу, Управління державної охорони, Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації, Державну спеціальну службу транспорту; порядок і умови виплати одноразової грошової допомоги та одноразової винагороди.

Відповідно до пункту 2-1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», з метою врегулювання порядку та умов виплати додаткової винагороди поліцейським під час дії воєнного стану наказом Міністерства внутрішніх справ №775 від 28.11.2022, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2022 р. за № 1514/38850, затверджено Порядок та умови виплати поліцейським додаткової винагороди, одноразової винагороди на період воєнного стану та особливості виплати винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) (далі – Порядок №775).

Пунктом 9 Порядку №775 визначено, що для підготовки наказів про виплату додаткової винагороди поліцейським керівники структурних підрозділів або відокремлених підрозділів органів (підрозділів) поліції надають до підрозділу кадрового забезпечення органів (підрозділів) поліції розрахунок винагороди за час безпосередньої участі в бойових діях або заходах, час проходження служби поліцейських за формою, наведеною в додатку 1 до цих Порядку та умов (далі - розрахунок винагороди).

Видання наказу про виплату додаткової винагороди поліцейським, одноразової винагороди та винагороди за навчання здійснюється щомісяця не пізніше ніж за 3 робочі дні до виплати грошового забезпечення. У разі надходження документів, передбачених пунктом 5 цих Порядку та умов, у більш пізній період, видання наказу про виплату додаткової винагороди поліцейським здійснюється протягом 30 календарних днів з дня надходження документів (пункт 11 Порядку №775).

Згідно пункту 13 Порядку №775 додаткова винагорода до 10000 гривень, додаткова винагорода, збільшена до 30000 гривень, а також винагорода за навчання в розмірі 2350 гривень виплачується поліцейським, поліцейським із числа курсантів ЗВО МВС із розрахунку на місяць пропорційно часу проходження служби (навчання) з урахуванням пункту 14 цих Порядку та умов.

Підпунктом 6 пункту 14 Порядку №775 передбачено, що додаткова винагорода та винагорода за навчання не виплачується за умов, якщо поліцейські звільнені від виконання службових обов`язків (навчання) на підставі документа, що підтверджує тимчасову непрацездатність (крім поліцейських, які перебувають на стаціонарному лікуванні (отримують медичну та/або реабілітаційну допомогу у сфері охорони здоров`я в стаціонарних умовах) в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), отриманим під час виконання службових обов`язків внаслідок збройного нападу, вогневого ураження противника (у тому числі внаслідок завдання ударів, артилерійських та/або мінометних обстрілів, застосування стрілецької зброї, впливу вибухонебезпечних предметів)) - з дня звільнення від виконання службових обов`язків (навчання).

Аналіз викладеного свідчить про те, що додаткова винагорода до 10000,00 грн виплачується поліцейським пропорційно часу проходження служби, в той час як за період тимчасової непрацездатності (окрім випадків лікування внаслідок поранення (контузією, травмою, каліцтвом), отриманим під час виконання службових обов`язків) додаткова нагорода не виплачується.

Як встановлено судом, у листопаді 2025 року (місяць звільнення позивача зі служби), позивач фактично перебував на службі лише 16 днів, оскільки у період з 03.11.2025 – 14.11.2025 перебував на лікарняному, а з 28.11.2025 був звільнений.

При цьому, матеріалами справи (том 1, а.с. 86) підтверджується виплата позивачу у листопаді 2025 року додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ №168, за 16 днів, тобто пропорційно часу проходження ним служби у вказаному місяці.

Водночас, у матеріалах справи відсутні докази того, що позивач у період з 03.11.2025 – 14.11.2025 перебував на стаціонарному лікуванні (отримував медичну та/або реабілітаційну допомогу у сфері охорони здоров`я в стаціонарних умовах) в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), отриманим під час виконання службових обов`язків внаслідок збройного нападу, вогневого ураження противника (у тому числі внаслідок завдання ударів, артилерійських та/або мінометних обстрілів, застосування стрілецької зброї, впливу вибухонебезпечних предметів)), що б безумовно давало йому право на отримання додаткової винагороди за період його тимчасової непрацездатності.

Таким чином, суд погоджується із доводами відповідача, викладеними у відзиві, в частині того, що період тимчасової непрацездатності позивача унеможливлював виплату останньому додаткової винагороди з урахуванням вимог підпункту 6 пункту 14 Порядку №775 за період з 03.11.2025 – 14.11.2025, оскільки у вказаний період позивач не виконував посадові обов`язки за посадою поліцейського.

При цьому, у поданій відповіді на відзив представник позивача взагалі не заперечував зазначені доводи відповідача, що додаткового підтверджує безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог, а тому у цій частині позову слід відмовити.

9. Щодо нарахування та виплати позивачу не в повному обсязі компенсації за всі невикористані під час проходження служби дні щорічних основної та додаткової оплачуваних відпусток поліцейського, з порушенням пункту 8 розділу ІІІ Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260, без урахування додаткової винагороди, встановленої відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», а також без урахування індексації грошового забезпечення.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 92 Закону № 580-VIII поліцейським надаються щорічні чергові оплачувані відпустки в порядку та тривалістю, визначених цим Законом. Поліцейському надаються також додаткові відпустки у зв`язку з навчанням, творчі відпустки, соціальні відпустки, відпустки без збереження заробітної плати (грошового забезпечення) та інші види відпусток відповідно до законодавства про відпустки.

Частинами 1 - 4 ст. 93 Закону № 580-VIII передбачено, що тривалість відпусток поліцейського обчислюється подобово. Святкові та неробочі дні до тривалості відпусток не включаються. Тривалість щорічної основної оплачуваної відпустки поліцейського становить тридцять календарних днів, якщо законом не визначено більшої тривалості відпустки. За кожний повний календарний рік служби в поліції після досягнення п`ятирічного стажу служби поліцейському надається один календарний день додаткової оплачуваної відпустки, але не більш як п`ятнадцять календарних днів. Тривалість чергової відпустки у році вступу на службу в поліції обчислюється пропорційно з дня вступу до кінця року з розрахунку однієї дванадцятої частини відпустки за кожен повний місяць служби.

Відповідно до ч. 10 ст. 93 Закону № 580-VIII за невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до закону.

Частинами 1 та 2 ст. 94 Закону № 580-VIII обумовлено, що поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Згідно з положеннями пункту 8 розділу ІІІ Порядку № 260 поліцейським, які звільняються зі служби в поліції, виплачується грошова компенсація за всі невикористані під час проходження служби дні: щорічних основної та додаткової оплачуваних відпусток поліцейського; щорічної додаткової відпустки особам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи.

Виплата грошової компенсації за невикористану відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до законодавства, на день звільнення зі служби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів. Кількість днів для виплати грошової компенсації за невикористану відпустку вказується в наказі про звільнення. У випадках припинення виплати грошового забезпечення з підстав, зазначених у пункті 8 розділу I цих Порядку та умов, і призупинення виплати грошового забезпечення з підстав, зазначених у пункті 7 цього розділу, виплата компенсації за невикористану відпустку проводиться з розміру грошового забезпечення, яке було встановлено на день припинення (призупинення), крім премії.

Як встановлено судом, відповідачем було проведено позивачу нарахування і виплату компенсації за всі невикористані під час проходження служби дні щорічних основної та додаткової оплачуваних відпусток поліцейського без урахування додаткової винагороди, встановленої відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168, а також без урахування індексації грошового забезпечення.

Матеріалами справи підтверджується, що додаткова винагорода, встановлена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168, та індексація грошового забезпечення входили до місячного грошового забезпечення позивача, право на отримання якого він мав відповідно до законодавства на день звільнення зі служби.

У контексті викладеного при вирішенні даного спору суд враховує висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 30 жовтня 2025 у справі №240/3749/24, де зазначено, що за своєю правовою природою щомісячна додаткова винагорода, запроваджена Постановою №168, є додатковим видом грошового забезпечення, яку законодавець відніс до категорії винагород, виплату якої запроваджено під час воєнного стану.

Враховуючи те, що додаткова винагорода, запроваджена Постановою № 168 є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, Верховний Суд дійшов висновку, що указана винагорода входить до складу грошового забезпечення позивача (як розрахункова величина), з якого обчислюється розмір компенсації за всі невикористані позивачем дні оплачуваних відпусток.

Такі висновки також були викладені Верховним Судом у низці постанов, зокрема, від 07 листопада 2024 року у справі № 240/23909/23, від 20 грудня 2024 року у справі №240/21650/23, від 10 квітня 2025 року у справі № 420/35446/23.

Аналогічної позиції дотримується і Сьомий апеляційний адміністративний суд у постанові від 24.11.2025 по справі №600/2016/24-а.

Крім того, суд зазначає, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована при виплаті компенсації за невикористані дні відпустки поліцейським на момент звільнення за умови, якщо індексація згідно норм законодавства входила до місячного грошового забезпечення поліцейського на день звільнення зі служби.

Зважаючи на викладене, а також враховуючи той факт, що додаткова винагорода, передбачена постановою КМУ №168, та індексація грошового забезпечення входили до місячного грошового забезпечення позивача на момент звільнення зі служби, суд приходить до висновку, що при нарахуванні та виплаті позивачу компенсації за невикористані дні щорічних основних та додаткових відпусток, без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою №168, та без урахування індексації грошового забезпечення, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені законами України.

При цьому, суд зауважує, що приписи Порядку № 260 не містять жодних застереження щодо заборони урахування певних виплат, які входять до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір компенсації за невикористану відпустку поліцейським.

Отже, наявні підстави для зобов`язання відповідача здійснити позивачу нарахування та виплатити компенсації за всі невикористані під час проходження служби дні щорічних основної та додаткової оплачуваних відпусток поліцейського з урахуванням додаткової винагороди, встановленої відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168, а також з урахуванням індексації грошового забезпечення.

10. Стосовно не нарахування та невиплати позивачу при звільненні зі служби в поліції грошової компенсації за 28 днів невикористаної додаткової оплачуваної відпустки, як учасника бойових дій, право на одержання якої передбачено пунктом 12 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"- суд зазначає таке.

Частинами 1 та 2 статті 92 Закону № 580-VIII передбачено, що поліцейським надаються щорічні чергові оплачувані відпустки в порядку та тривалістю, визначених цим Законом. Поліцейському надаються також додаткові відпустки у зв`язку з навчанням, творчі відпустки, соціальні відпустки, відпустки без збереження заробітної плати (грошового забезпечення) та інші види відпусток відповідно до законодавства про відпустки.

Статтею 4 Закону України № 504/96-ВР від 15.11.1996 «Про відпустки» (далі Закон № 504/96-ВР) визначено такі види щорічних відпусток: основна відпустка (стаття 6 цього Закону); додаткова відпустка за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 цього Закону); додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону); інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.

Відповідно до статті 16-2 Закону № 504/96-ВР учасникам бойових дій, інвалідам війни, статус яких визначений Законом № 3551-ХІІ, надається додаткова відпустка із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік.

Частиною першою статті 24 Закону України від 15.11.1996 № 504/96-ВР «Про відпустки» передбачено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Пунктом 8 розділу ІІІ Порядку виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом Міністерства внутрішній справ України 06.04.2016 № 260, зареєстрованого в міністерстві юстиції України 29.04.2016 за № 669/28799 (далі - Порядок № 260) поліцейським, які звільняються зі служби в поліції, виплачується грошова компенсація за всі невикористані під час проходження служби дні: щорічних основної та додаткової оплачуваних відпусток поліцейського; щорічної додаткової відпустки особам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи.

Крім того, згідно із пунктом 12 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам бойових дій надаються такі пільги, як використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік.

Статтею 4 Закону України «Про відпустки» передбачено такі види щорічних відпусток: основна відпустка (стаття 6 цього Закону); додаткова відпустка за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 цього Закону); додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону); інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.

Відповідно до статті 16-2 цього Закону, серед інших, учасникам бойових дій, надається додаткова відпустка зі збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік.

Системний аналіз змісту вищенаведених положень законодавства дає підстави для висновку, що позивач, як учасник бойових дій, мав право на додаткову відпустку із збереженням заробітної плати з набуттям статусу учасника бойових дій та з урахуванням доповнення Закону України «Про відпустки» статтею 16-2 згідно із Законом № 426-VIII від 14.05.2015, та відповідно набув право на компенсацію за невикористані додаткові відпустки по 14 днів щорічно. Обов`язок обліку таких відпусток та дотримання пов`язаних із ними гарантій покладається на роботодавця.

Суд зазначає, що законом не виключаються випадки, коли поліцейським відпустка не буде використана протягом календарного року. При цьому, не передбачено позбавлення такої особи права на відпустку, яке вона вже отримала в попередньому календарному році.

В наступному календарному році, в тому числі і за умови, що він є роком звільнення, поліцейський має гарантоване право на чергову відпустку за поточний календарний рік та на відпустки, що не були використані в попередніх роках, що виражається в праві на отримання грошової компенсації за весь час невикористаної оплачуваної відпустки, незалежно від часу набуття права на таку відпустку, оскільки відпустки за попередні роки також є невикористаними в році звільнення та не можуть бути залишені без розрахунку з поліцейським, оскільки це суперечить суті та гарантіям як трудового так і спеціального законодавства в частині реалізації права на відпочинок.

З огляду на не врегулювання положеннями Закону України «Про Національну поліцію» та Порядку №260 питання компенсації не використаної (відбутої) частини відпустки поліцейському за минулі роки, при вирішенні вказаного питання підлягають застосуванню приписи КЗпП України, Закону України «Про відпустки».

Відповідно до норм частини 1 статті 83 КЗпП України та частини першої статті 24 Закону України «Про відпустки», у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Суд наголошує, що компенсація за невикористані додаткові відпустки не обмежується тільки роком звільнення поліцейського та поширюється на роки, що передували звільненню.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 23.10.2019 по справі №826/8185/18, яка в силу частини п`ятої статті 242 КАС України, підлягає врахуванню при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Отже, у випадку звільнення особи з органів Національної поліції України їй виплачується компенсація за всі невикористані ними дні, як основної, так і додаткової відпустки.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у складі суддів судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у постанові від 19.01.2021 року у справі № 160/10875/19, яка в силу ч.5 ст.242 КАС України, підлягає врахуванню судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Суд звертає увагу, що положення Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 № 3551-XII не обмежують та не припиняють право учасника бойових дій на отримання у рік звільнення виплати грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові по справі №360/4127/19 від 07.05.2020.

Судом встановлено, що відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 від 16.10.2020 позивач має статус учасника бойових дій.

Згідно довідки ГУНП в Чернівецькій області від 21.01.2026 №4020-2026 про використання/не використання додаткових відпусток, як учаснику бойових дій, у 2020 та 2024 роках позивач не використовував додаткову оплачувану відпустку як учаснику бойових дій, що складає 14 календарних днів щорічно.

При цьому, матеріалами справи підтверджується, у день звільнення зі служби позивачу не було виплачено компенсацію за невикористані дні відпустки як учаснику бойових дій за 2020 та 2024 роки у кількості 28 календарних днів.

Враховуючи викладене, суд вважає, що бездіяльність відповідача щодо не проведення позивачу нарахування та виплати грошової компенсації за не використані дні відпустки, як учасника бойових дій, за 2020 та 2024 роки є протиправною.

Водночас, як зазначалося судом при розгляді даної справи, виплата грошової компенсації за невикористану відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до законодавства, на день звільнення зі служби.

Судом встановлено, що додаткова винагорода, передбачена постановою КМУ №168, та індексація грошового забезпечення входили до місячного грошового забезпечення позивача на момент звільнення зі служби.

Відтак, з метою належного способу захисту порушених прав позивача, суд зобов`язує відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані дні відпустки, як учасника бойових дій, за 2020 та 2024 роки з урахуванням додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ №168, та із врахуванням індексації грошового забезпечення.

11. Щодо нарахування та виплати позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні із служби, у відповідності до Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260, з урахуванням індексації грошового забезпечення.

Як встановлено судом та не заперечувалося відповідачем, позивачу було здійснено виплату одноразової грошової допомоги при звільненні із служби без урахування індексації грошового забезпечення.

Матеріалами підтверджується, що на момент звільнення зі служби в поліції до складу місячного грошового забезпечення позивача входила індексація грошового забезпечення.

У контексті викладеного суд зазначає, що згідно з п.4, 5 ч.10 ст.62 Закону №580 поліцейський своєчасно і в повному обсязі отримує грошове забезпечення та інші компенсаційні виплати відповідно до закону та інших нормативно-правових актів України; у повному обсязі користується гарантіями соціального та правового захисту, передбаченими цим Законом та іншими актами законодавства.

Відповідно до ч.1, 2 ст.94 Закону №580 поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Частиною 5 наведеної статті передбачено, що грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260 затверджено Порядок та у мови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок №260).

Відповідно до п.3 р.І Порядку № 260 грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Абзацом 1 п.6 р.VI Порядку № 260 передбачено, що нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні із служби здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення, ураховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, процентну надбавку за стаж служби в поліції, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, установлених наказами на день звільнення.

Статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон №2017) визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

За приписами ст.1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» (далі- Закон №1282) індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Статтею 2 Закону №1282 передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Частиною 2 ст.6 Закону № 1282 передбачено, що порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок №1078).

Згідно з п.2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення поліцейських.

Відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Суд зазначає, що індексація має спеціальний статус виплати у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, стипендії; оплати праці (грошового забезпечення), які мають систематичний характер, а тому індексація є невід`ємною складовою частиною грошового забезпечення та має бути врахована у складі грошового забезпечення позивача для розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні.

Відповідно до ч.1, 2 ст.94 Закону №580 поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Згідно з ч.5 ст.94 Закону №580 грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.

Статтею 18 Закону №2017 визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Водночас згідно з п.2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення поліцейських.

Статтею 2 Закону №1282 передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Системний аналіз наведеного правового регулювання свідчить про те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. При цьому відповідно до вимог чинного законодавства України, проведення індексації, у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією), є обов`язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Конституційний Суд України у Рішенні від 15 жовтня 2013 року у справі № 9-рп/2013 за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положення ч.2 ст.233 КЗпП України наголосив, що винагорода за виконану працівником роботу є джерелом його існування та має забезпечувати для нього достатній, гідний життєвий рівень. Це визначає обов`язок держави створювати належні умови для реалізації громадянами права на працю, оптимізації балансу інтересів сторін трудових відносин, зокрема, шляхом державного регулювання оплати праці. Держава передбачає заходи, спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати, тобто грошової винагороди за виконану роботу як еквівалента вартості споживчих товарів і послуг. Згідно з положеннями ч.6 ст.95 КЗпП України, ст.33, 34 Закону України «Про оплату праці» такими заходами є індексація заробітної плати та компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати.

На підставі аналізу наведених положень законодавства Конституційний Суд України дійшов висновку, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Крім того, Конституційний Суд України дійшов висновку, що працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем. Це право працівника відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим конституційного принципу верховенства права та не порушує балансу прав і законних інтересів працівників і роботодавців.

Таким чином, індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення поліцейських, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті. Звільнення особи із служби в поліції жодним чином не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26 квітня 2023 року у справі № 420/19450/21, від 11 квітня 2024 року у справі № 240/34639/22.

Зважаючи на наведене, суд зазначає, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення поліцейських для розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні.

Отже, обчислюючи розмір одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції, без індексації грошового забезпечення, відповідач діяв неправомірно.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений в постанові Верховного Суду від 14.11.2024 у справі № 200/638/24, який підлягає врахуванню при розгляді даної справи.

Такої ж позиції дотримується Сьомий апеляційний адміністративні суд у постанові від 28.08.2025 у справі № 240/34639/22.

Відтак, позовні вимоги у наведеній частині підлягають задоволенню.

12. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 90 КАС України).

13. Відповідно до норм статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

14. Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів учасників справи, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази надані позивачем - суд дійшов висновку, що обґрунтування на які посилається позивач, частково дають суду підстави для висновків, які спростовують доводи відповідача, а тому наявні підстави для часткового задоволення позову.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ,

1. Частиною 3 статті 139 КАС України встановлено, що При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

2. Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період його служби в Національній поліції України з 01 червня 2016 року по 31 жовтня 2017 року.

3. Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Чернівецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період його служби в Національній поліції України з 01 червня 2016 року по 31 жовтня 2017 року.

4. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 доплати за службу в нічний час за період його служби в Національній поліції України з 01 травня 2018 року до 31 грудня 2024 року згідно підпункту 3 пункту 5 постанови КМУ від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» та у відповідності до пункту 11 розділу II Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого наказом МВС України від 06.04.2016 №260.

5. Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Чернівецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 доплату за службу в нічний час за період його служби в Національній поліції України з 01 травня 2018 року до 31 грудня 2024 року згідно підпункту 3 пункту 5 постанови КМУ від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» та у відповідності до пункту 11 розділу II Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого наказом МВС України від 06.04.2016 №260.

6. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 надбавки за службу в умовах режимних обмежень, виплата якої передбачена підпунктом 2 пункту 5 постанови КМУ від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», у розмірі 15% від посадового окладу за період його служби в Національній поліції України з 23 травня 2018 року по 28 листопада 2019 року та у розмірі 10% від посадового окладу за період його служби в Національній поліції України з 29 листопада 2019 року по 30 вересня 2020 року.

7. Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Чернівецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку за службу в умовах режимних обмежень у відповідності до пункту 7 розділу ІІ Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого наказом МВС України від 06.04.2016 №260, у розмірі 15% від посадового окладу за період його служби в Національній поліції України з 23 травня 2018 року до 28 листопада 2019 року та у розмірі 10% від посадового окладу за період його служби в Національній поліції України з 29 листопада 2019 року по 30 вересня 2020 року.

8. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області щодо відмови у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 премії у повному обсязі за період його служби в Національній поліції України з 23 травня 2018 року по 30 вересня 2020 року згідно підпункту 2 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» та у відповідності до пункту 12 розділу II Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого наказом МВС України від 06.04.2016 №260, які щомісячно нараховувались та виплачувались у складі грошового забезпечення, з урахуванням надбавки за службу в умовах режимних обмежень згідно підпункту 2 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015№988 «Про грошове забезпечення поліцейських з Національної поліції» та пункту 7 розділу II Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом МВС України від 06.04.2016 №260.

9. Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Чернівецькій області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 в повному обсязі премію за період його служби в Національній поліції України з 23 травня 2018 року по 30 вересня 2020 року згідно підпункту 2 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» та у відповідності до пункту 12 розділу II Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого наказом МВС України від 06.04.2016 №260, які щомісячно нараховувались та виплачувались у складі грошового забезпечення, з урахуванням надбавки за службу в умовах режимних обмежень згідно підпункту 2 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» та пункту 7 розділу II Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого наказом МВС України від 06.04.2016 №260.

10. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області, яка виразилась у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 грошової компенсації за всі невикористані під час проходження служби в поліції дні щорічних основної та додаткової оплачуваних відпусток без урахування додаткової винагороди, встановленої згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», та без урахування індексації грошового забезпечення, право на отримання яких у складі місячного грошового забезпечення ОСОБА_1 мав на день звільнення зі служби.

11. Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Чернівецькій області донарахувати та виплатити ОСОБА_1 повну суму компенсації за всі невикористані під час проходження служби в поліції дні щорічних основної та додаткової оплачуваних відпусток, виплата яких передбачена частиною 10 статті 93 Закону України «Про Національну поліцію», із врахуванням додаткової винагороди, встановленої згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», та індексації грошового забезпечення, право на отримання яких у складі місячного грошового забезпечення ОСОБА_1 мав на день звільнення зі служби.

12. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2020, 2024 роки, що складає 28 календарних днів.

13. Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Чернівецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2020, 2024 роки у кількості 28 календарних днів, право на одержання якої передбачено пунктом 12 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", із врахуванням додаткової винагороди, встановленої згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», та індексації грошового забезпечення, право на отримання яких у складі місячного грошового забезпечення ОСОБА_1 мав на день звільнення зі служби.

14. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області, яка полягає у не здійсненні ОСОБА_1 розрахунку розміру одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням індексації грошового забезпечення.

15. Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Чернівецькій області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням сум індексації грошового забезпечення та здійснити виплати донарахованих сум такого додаткового виду грошового забезпечення.

16. В іншій частині позовних вимог відмовити.

17. Розподіл судових витрат не здійснюється.

У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП: НОМЕР_2 );

Відповідач - Головне управління Національної поліції в Чернівецькій області (вул. Головна, буд. 24, м. Чернівці, 58008, код ЄДРПОУ:40109079).

Суддя О.В. Боднарюк