Суд: Чернівецький окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: проходження служби, з них
Дата: 14 квітня 2026 р.
Справа: №600/2461/24-а
Суддя: Брезіна Тетяна Миколаївна
ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 квітня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/2461/24-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брезіної Т.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Чернівецькій області, Вижницького районного суду Чернівецької області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
Описова частина
Короткий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
В поданому до суду адміністративному позові, з урахуванням уточнених позовних вимог, позивач просить суд винести рішення, яким:
- визнати протиправними дії Вижницького районного суду Чернівецької області щодо винесення наказу від 05.03.2024 року №13-к «Про встановлення розмірів щомісячної процентної надбавки за вислугу років працівникам Вижницького районного суду Чернівецької області» та скасувати наказ Вижницького районного суду Чернівецької області від 05.03.2024 року №13-к «Про встановлення розмірів щомісячної процентної надбавки за вислугу років працівникам Вижницького районного суду Чернівецької області» в частині, що стосується ОСОБА_1 ;
- зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Чернівецькій області здійснити з 01.03.2024 р. перерахунок та виплату надбавки за вислугу років на державній службі ОСОБА_1 відповідно до статті 52 Закону України «Про державну службу» та наказу Вижницького районного суду від 30.01.2024 року №6-к «Про встановлення розмірів щомісячної процентної надбавки за вислугу років працівникам Вижницького районного суду Чернівецької області».
В обґрунтуванні позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до наказу Вижницького районного суду від 30.01.2024 року №6-к
Позивачу було встановлено надбавку за вислугу років на державній службі у розмірі 50% посадового окладу, як такій, вислуга років якої на державній службі становить станом на 01.01.2024 р. – 21 рік 1 місяць. Поряд із цим, у зв`язку із набранням 01.01.2024 р. чинності Закону №3460-ІХ наказом від 05.03.2024 року №13-к встановлено розмір щомісячної процентної надбавки за вислугу років позиву у розмір 30%. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними та стверджує про незаконність застосування положень Закону №3460-ІХ до правовідносин, які виникли до набрання чинності цього нормативно-правового акту. Також позивач вказує, що саме норми Закону № 889-VIII встановлюють організаційні засади забезпечення державної служби і саме норми цього закону мають застосовуватись у випадку виникнення колізії з нормами інших законів. Крім того, позивач зазначає, що скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення посадових окладів та надбавок до них.
Відповідач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Чернівецькій області заперечувало проти задоволення позову та у відзиві зазначило, що на виконання вимог Закону №3460-ІХ відповідачем правомірно 05.03.2024 року винесено наказ №13-к «Про встановлення розмірів щомісячної процентної надбавки за вислугу років працівникам Вижницького районного суду Чернівецької області», відповідно до якого з 25.01.2024 р. позивачу, як державному службовцю із вислугою років - 21 рік 02 місяці 15 днів встановлено надбавку за вислугу років в розмірі 30% до посадового окладу. Таким чином, відповідач вказує, що нарахування позивачу надбавки за вислугу років в розмірі 30% посадового окладу здійснювалось на підставі чинної на час спірних правовідносин норм Закону №3460-ІХ.
Відповідач - Вижницький районний суд Чернівецької області не подав у встановлений строк відзив на позов.
Рух справи у суді
Ухвалою суду від 11.06.2024 року адміністративний позов залишено без руху. 24.06.2024 року позивачем виправлено недоліки адміністративного позову, шляхом подання уточнень до позовної заяви, у зв`язку із цим, судом відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників адміністративної справи, для вирішення питання про поновлення строку звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 05.02.2025 р. зупинено провадження у адміністративній справі №600/2461/24-а до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій адміністративній справі №240/7215/24.
Ухвалою суду від 15.04.2026 р. поновлено провадження по справі.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Позивач є працівником Вижницького районного суду Чернівецької області, що підтверджується відомостями з трудової книжки НОМЕР_1 та наказом від 29.11.2002 р. №25-К. (а.с. 8-9).
30.01.2024 року Вижницький районний суд Чернівецької області прийняв наказ №6-К «Про встановлення розмірів щомісячної процентної надбавки за вислугу років працівникам Вижницького районного суду Чернівецької області» відповідно до якого позивачу встановлено виплату з 01.01.2024 р. щомісячну надбавку за вислугу років в розмірі 50%. (а.с. 6).
05.03.2024 року Вижницький районний суд Чернівецької області прийняв наказ №13-к «Про встановлення розмірів щомісячної процентної надбавки за вислугу років працівникам Вижницького районного суду Чернівецької області» відповідно до якого позивачу встановлено виплату з 25.01.2024 р. щомісячну надбавку за вислугу років в розмірі 30%. (а.с. 6).
Матеріали справи містять лист ДСА України від 27.02.2024 р. №8-5984/24 «Про результати класифікації посад державної служби» та лист погодження результатів класифікації посад держаної служби Національним агентством України з питань державної служби від 25.01.2024 року. (а.с. 32-36).
Мотивувальна частина
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 130 Конституції України визначено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
Закон України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі - Закон №889-VIII) визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях.
Згідно з ч. 1 ст. 50 Закон №889-VIII держава забезпечує достатній рівень оплати праці державних службовців для професійного виконання посадових обов`язків, заохочує їх до результативної, ефективної, доброчесної та ініціативної роботи.
Заробітна плата державного службовця враховує кваліфікацію та досвід, важливість і складність роботи на посаді, ступінь відповідальності, а також результативність, ефективність та якість виконання посадових обов`язків.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 Закону №889-VIII заробітна плата державного службовця складається з: 1) сталої заробітної плати - посадового окладу, надбавки за вислугу років, надбавки за ранг державного службовця; 2) варіативної заробітної плати - премії за результатами щорічного оцінювання службової діяльності, місячної або квартальної премії.
Водночас, згідно з ч. 1 ст. 52 Закону №889-VIII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу.
В той же час, згідно з пунктом 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» (далі - Закон №3460-ІХ) у 2024 році заробітна плата державного службовця державного органу, який провів класифікацію посад державної служби, складається з посадового окладу, надбавки за ранг державного службовця, надбавки за вислугу років, місячної або квартальної премії, компенсації за додаткове навантаження та за вакантною посадою, грошової допомоги, що виплачується з наданням щорічної основної оплачуваної відпустки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та інших доплат, передбачених законами України.
Надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу.
Грошова допомога, що виплачується державному службовцю під час надання щорічної основної відпустки, визначається у розмірі суми посадового окладу, надбавки за вислугу років та надбавки за ранг державного службовця станом на останній день місяця, що передує першому дню такої відпустки, незалежно від фактично відпрацьованого часу в місяці.
Норми Закону №889-VIII щодо умов та порядку оплати праці державних службовців застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Судом встановлено, що згідно наказу Вижницького районного суду Чернівецької області від 30.01.2024 року №6-К позивачу встановлено виплату з 01.01.2024 р. щомісячну надбавку за вислугу років в розмірі 50%. Однак, на виконання вимог Закону №3460-ІХ 05.03.2024 року Вижницький районний суд Чернівецької області прийняв наказ №13-к відповідно до якого позивачу встановлено виплату з 25.01.2024 р. щомісячну надбавку за вислугу років в розмірі 30%.
Суд зазначає, що визначальним для вирішення цієї справи є визначення того, які норми підлягають застосуванню під час визначення розміру надбавки за вислугу років позивача: законодавства про державну службу чи законодавства про державний бюджет. Вказане питання вирішувалося під час розгляду зразкової справи за наслідком якого ухвалено постанову Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2026 року у зразковій справі № 240/7215/24.
Відповідно до ч. 3 ст. 291 Кодексу адміністративного судочинства України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Враховуючи, що ця справа відповідає ознакам типової справи, що визначені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2026 у зразковій справі №240/7215/24, висновки такої постанови є обов`язковими для суду при ухваленні рішення у такій.
Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2026 у зразковій справі №240/7215/24 сформовано наступні узагальнені висновки щодо спірних правовідносин.
Нарахування та виплата у 2024 році державним службовцям надбавки за вислугу років має відбуватися з урахуванням вимог пункту 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону № 3460-IX на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу.
Зміни щодо розміру надбавки за вислугу років на державній службі в сукупності зі збільшенням посадового окладу не є проявом очевидного свавілля та в кінцевому результаті не призвели до реального порушення будь-яких прав позивачки як державного службовця. Саме лише зменшення розміру надбавки за вислугу років на державній службі не спричинило звуження соціальних гарантій і зменшення загального розміру грошової винагороди, а є складовим елементом послідовного та виваженого підходу держави до поступового підвищення конкурентоспроможності заробітних плат на посадах державної служби».
Отже, Законом №3460-IX запроваджено норму, яка відрізняється від норми частини першої статті 52 Закону №889-VIII щодо зменшення максимальної межі розміру надбавки за вислугу років на державній службі з 50 відсотків до 30 відсотків, та зменшення розміру самої надбавки з 3 до 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби. При цьому визначено випадки (пункт 13 розділу «Прикінцеві положення» Закону №3460-IX) коли умови оплати праці державних службовців, передбачені цим Законом, не застосовуються, а саме - для державних службовців у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби.
Тобто, Законом №3460-IX на 2024 рік запроваджено інше правове врегулювання умов та порядку оплати праці державних службовців, зокрема, щодо структури заробітної плати державного службовця та порядку обчислення надбавки за вислугу років.
Поряд з цим суд звертає увагу на те, що Закон №3460-IX містить застереження, що Закон №889-VIII щодо умов та порядку оплати праці державних службовців застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Водночас і у ч. 2 ст. 5 Закону №889-VIII вказано, що відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом. Суд звертає увагу, що таким законом у спірних відносинах є саме Закон №3460-IX.
Враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, суд вважає дійшов висновку, що нарахування та виплата у 2024 році державним службовцям надбавки за вислугу років має відбуватися з урахуванням вимог п. 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону №3460-IX, який зупинив дію приписів Закону №889-VIII і неконституційним у встановленому законом порядку не визнавався, тому підлягав застосуванню розпорядником бюджетних коштів відносно позивача. За таких обставин суд не встановив порушення порядку нарахування та виплати позивачу надбавки за вислугу років на державній службі у 2024 р., а тому поданий позов заявлено безпідставно.
Висновки за результатами розгляду справи
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.1 та ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За результати розгляду справи суд дійшов висновку про правомірність у спірних правовідносинах дій відповідачів та оскаржуваних наказів, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
Судові витрати
Відповідно до ч.2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки відповідачі не понесли відповідних витрат з розглядом справи, суд не вирішує питання про їх стягнення.
Керуючись статтями 9, 14, 77, 78, 90, 139, 143, 241 - 246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України ,-
В И Р І Ш И В:
1. У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Найменування сторін:
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );
відповідачі: Територіального управління Державної судової адміністрації України в Чернівецькій області (вул. Хотинська, 3, м. Чернівці, 58007, ЄДРПОУ 26311401); Вижницький районний суд Чернівецької області (вул. Українська, 13, м. Вижниця, 59200, ЄДРПОУ 02885617).
Суддя Т.М. Брезіна
Оригінал: reyestr.court.gov.ua