Рішення від 14 квітня 2026 р. у справі №520/1345/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

15 квітня 2026 р. Справа №520/1345/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Супруна Ю.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , що оформлене протоколом від 09.01.2026 № 3 про відмову у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 12 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 надати мені відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 12 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач має достатні підстави для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації (інвалідність дружини встановлена внаслідок відсутності одного з парних органів, а також дружина з ІІІ групою інвалідності - наявний психічний розлад). Відповідачу, на думку позивача, надано у належній формі та у встановленому законом порядку усі необхідні докази, що підтверджують факт існування обставин, що дають право на відстрочку. Разом з тим, відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовив позивачу у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації з надуманих причин і без обґрунтування, що свідчить на думку позивача про незаконні дії з боку відповідача.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.01.2026 вказаний адміністративний позов залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків. У передбачений ухвалою строк недоліки позовної заяви були усунуті.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2026 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 376 від 28.02.2025, місто Харків у період з 24.02.2022 по 15.09.2022 належало до території активних бойових дій, а з 15.09.2022 по теперішній час є територією можливих бойових дій, розгляд справи було відтерміновано.

Крім того, на тривалість виготовлення процесуального документу вплинула обставина знаходження судді у відпустці.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з положеннями ч.ч. 2, 3, 4, 5 ст. 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

До канцелярії Харківського окружного адміністративного суду 11.02.2026 від відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 , надійшов відзив на позовну заяву. Згідно зі змістом якого відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Серед іншого зазначено, що подані матеріали були прийняті та розглянуті комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 у порядку, визначеному законодавством. Із наданих документів встановлено, що дружині позивача визначено інвалідність III групи (за основним діагнозом: дегенерація макули та заднього полюса) строком на два роки (в термін з 20.11.2025 по 20.11.2027). При цьому рішенням експертної команди: не встановлено потреби у постійному сторонньому догляді; не визначено необхідності постійної допомоги інших осіб; не підтверджено повної втрати здатності до самообслуговування; не встановлено анатомічної втрати органа або парних органів. Під час розгляду матеріалів комісією також враховано, що наявні у дружини позивача порушення зору є функціональними змінами (зниження гостроти зору одного ока), однак не свідчать про анатомічну відсутність очного яблука або втрату парного органа, що не відповідає критеріям п. 12 ч. 1 ст. 23 Закону. За результатами всебічного дослідження документів протоколом комісії від 09.01.2026 № 3 прийнято рішення про відмову у наданні відстрочки, про що позивача повідомлено письмово із зазначенням підстав відмови.

Від позивача до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду 11.02.2026 надійшла відповідь на відзив, згідно зі змістом якої позивачем підтримано раніше заявлену правову позицію, наполягав на задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного.

Судом встановлено, що дружина позивача - ОСОБА_2 має статус особи з інвалідністю ІІІ групи, що встановлена, серед іншого, внаслідок сліпоти одного ока (Н54.4), а також має психічний розлад (F31).

Окреслена обставина підтверджується: паспортом НОМЕР_3 , карткою платника податків № НОМЕР_4 від 01.07.2019, свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_5 , витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 251/25/9690/В від 20.11.2025, консультативним висновком спеціаліста від 11.07.2024, консультативним висновком спеціаліста від 20.12.2025, пенсійним посвідченням серії НОМЕР_6 .

У зв`язку з цим, у встановленому законодавством порядку, позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 12 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». До заяви позивачем були додані наведені вище документи.

У відповідь від ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач одержав повідомлення за номером 20260107-275983 від 12.01.2026, яким повідомлено про відмову у наданні відстрочки.

Зі змісту згаданого повідомлення вбачається, що протоколом № 3 від 09.01.2026 відповідач прийняв рішення відмовити позивачу у наданні відстрочки від призову на військову службу підчас мобілізації, а причина відмови сформульована: «Захворювання дружини не відповідають критеріям п. 12 ч. 1 ст. 23 постанови 560».

Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Правове регулювання відносин між Державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (надалі за текстом - Закон №2232-ХІІ).

Згідно з частинами 1, 2 статті 1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Правовою основою військового обов`язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України Про оборону України, Про Збройні Сили України, Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію, інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов`язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ч. 1 ст. 3 Закону №2232-XII).

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ) введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово було продовжено. Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

На момент розгляду цієї адміністративної справи правовий режим воєнного стану в Україні продовжено та не скасовано, а тому застосуванню підлягає законодавство, що регулює порядок призову на військову службу під час мобілізації в умовах воєнного стану.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України від 21.10.1993 №3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон №3543-XII).

У розумінні ст. 1 Закону №3543-XII мобілізацією вважається комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Серед іншого ст. 22 Закону №3543-ХІІ визначені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Відповідно до ч. 5 ст. 22 Закону №3543-ХІІ призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.

У свою чергу, статтею 23 Закону №3543-ХІІ передбачена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.

Так, відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 23 Закону №3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності у особи з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів.

16.05.2024 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №560 (набрала чинності 18.05.2024), якою затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (надалі за текстом - Порядок №560).

Як передбачено п. 1 Порядку №560, цей Порядок визначає, зокрема, процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.

Відповідно до п. 56 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Згідно з п. 57 Порядку №560 для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії.

Як передбачено пунктами 58, 60 Порядку №560, за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації.

Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.

Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв`язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.

У разі позитивного рішення військовозобов`язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

Так, Додаток 5 цього Порядку визначає Перелік документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Відповідно до додатку 5 Порядку №560 документами, що підтверджують право на відстрочку відповідно до пункту 12 частини 1 статті 23 Закону №3543-XII є:

свідоцтво про шлюб та один із документів, що підтверджує інвалідність дружини (чоловіка): довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, визначеною МОЗ, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики та документ, що підтверджує наявність у дружини (чоловіка) захворювання та/або причину інвалідності.

Так, в ході розгляду адміністративної справи встановлено судом, що позивач перебуває у шлюбі з ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб від 13.09.2013 серії НОМЕР_5 .

Відповідно до пенсійного посвідчення серії НОМЕР_6 , ОСОБА_2 встановлено III групу інвалідності з дитинства, зі строком дії посвідчення до 30.11.2027.

З метою дотримання правил військового обліку, позивач звернувся до відповідача із заявою про надання відстрочки від мобілізації на підставі п. 12 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (інвалідність дружини встановлена внаслідок відсутності одного з парних органів, а також дружина з ІІІ групою інвалідності - наявний психічний розлад).

До заяви було долучено законодавчо передбачений пакет документів, жодних зауважень з боку відповідача в ході розгляду окресленої заяви та додатків до неї не встановлено.

У відповідності до Національного класифікатора України, Класифікатора хвороб та споріднених проблем охорони здоров`я код Н 54.4 - Сліпота одного ока, а також має психічний розлад (F31) - Біполярний афективний розлад.

Варто зазначити, що відсутність парного органу - ока, не завжди є фізіологічним дефектом. Відсутність ока може бути як фізіологічна, так і функціональна. У ОСОБА_2 фізично око є, але внаслідок наявності дефектів і наявних захворювань воно не функціонує, тобто не виконує функцію зору.

Аналіз п. 12 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» дає підстави для висновку що підставою для отримання відстрочки від призову є відсутність парного органу. У законі не зазначено, що відсутність парного органу повинна бути фізична. Закон не містить переліку захворювань за якими визначається відсутність парного органу. Тому, наявні у ОСОБА_2 захворювання, дефекти, порушення функцій органу зору є функціональною відсутністю ока (парного органу), а також має психічний розлад - Біполярний афективний розлад, а отже позивач має право на відстрочку з підстав, визначених п. 12 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Всі підтверджуючі документи надавались відповідачу та зауважень до них не висловлювалось.

У відповідності до п. 60 Порядку №560 Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.

Разом з тим, згідно з протоколом від 09.01.2026 № 3 позивачу відмовлено у надання відстрочки. Причини відмови: захворювання дружини ( ОСОБА_2 ) не відповідають критеріям п. 12 ч. 1 ст. 23 Постанови №560. Тобто, у своєму рішенні відповідач не обґрунтував підстави відмови у наданні відстрочки та не зазначив документів, яких не надано позивачем для отримання відстрочки.

Відтак, відповідач не надав належної оцінки змісту заяви позивача про надання відстрочки від призову на військову службу та не розглянув належним чином усі додані до заяви документи, а тому протокольне рішення від 09.01.2026 № 3 не відповідає принципу обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає належним способом відновлення порушеного права позивача визнання протиправним і скасування рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , що оформлене протоколом від 09.01.2026 № 3 про відмову у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 12 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) № 20260107-275983 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 12 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та прийняття рішення з дотриманням мотивів, вказаних у цьому рішенні.

Враховуючи те, що заяву позивача не було розглянуто належним чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 надати позивачу відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 12 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», звернені на майбутнє та не підлягають задоволенню.

Згідно з ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі “Серявін та інші проти України” зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі – Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі “Трофимчук проти України” ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного та керуючись статтями 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасування рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), що оформлене протоколом від 09.01.2026 № 3 про відмову у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 12 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) № 20260107-275983 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 12 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та прийняти рішення з дотриманням мотивів, вказаних у цьому рішенні.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1131 (одна тисяча сто тридцять одна) гривень 20 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано - 15.04.2026, враховуючи час перебування судді у відпустці та з урахуванням наявності безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду.

Суддя Супрун Ю.О.