Рішення від 14 квітня 2026 р. у справі №480/10144/24 — Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2026 року Справа № 480/10144/24

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді - Глазька С.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у приміщенні суду у м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Сумської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Виконавчого комітету Сумської міської ради (м-н Незалежності, 2, м. Суми, Сумська область, 40030), у якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені та пошкоджені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією рф проти України від 16.04.2024 №390 «Про відмову ОСОБА_1 у наданні компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна за заявою №ЗВ-07.08.2023-35263»;

- зобов`язати Виконавчий комітет Сумської міської ради в особі Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені та пошкоджені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією рф проти України розглянути заяву ОСОБА_1 про надання компенсації за знищений, пошкоджений об`єкт нерухомого майна №ЗВ-07.08.2023-35263 та прийняти відповідне вмотивоване рішення за результатом розгляду заяви.

В обґрунтування позову зазначає, що позивач є власником домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 . 07.03.2022 року внаслідок бойових дій домоволодіння було частково пошкоджене та частково зруйноване.

На земельній ділянці позивача були розташовані житловий будинок з житловою прибудовою загальною площею 50,7 кв.м., житлова прибудова 20,6 кв.м., а також інші господарські споруди. Крім того, здійснювалась реконструкція житлового будинку шляхом добудови, у зв`язку з чим на момент обстрілу існував об`єкт незавершеного будівництва площею 100,46 кв.м. зі ступенем готовності 80%.

Позивач зазначає, що 20.04.2022 комісією Виконавчого комітету Сумської міської ради складено акт №6 обстеження нерухомого майна, яким зафіксовано факти пошкодження та руйнування об`єктів.

07.08.2023 позивач через застосунок «Дія» подав заяву №ЗВ-07.08.2023-35263 про отримання компенсації за пошкоджене та знищене майно.

Рішенням Комісії від 03.10.2023 №179 розгляд заяви було зупинено до отримання роз`яснень центральних органів виконавчої влади.

Рішенням Комісії від 16.04.2024 №390 позивачу відмовлено у наданні компенсації з мотивів відсутності механізму компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна, що не введені в експлуатацію.

Позивач вважає, що Комісія неправильно застосувала норми законодавства, оскільки Закон України передбачає можливість компенсації як за пошкоджене майно, так і за знищені об`єкти будівництва, а також не врахувала надані ним докази, у тому числі будівельну документацію та експертний висновок щодо вартості відновлення.

Ухвалою суду від 26.11.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач заперечуючи проти задоволення позовних вимог надіслав на адресу суду відзив у якому зазначив, що Комісія діяла у межах повноважень, визначених рішеннями виконавчого комітету Сумської міської ради та Порядком надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна.

За позицією відповідача, Порядком №600 на момент прийняття оскаржуваного рішення не визначає механізму надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна, що не введені в експлуатацію.

Також у відзиві вказано, що позивач отримував грошову допомогу як постраждалий власник домогосподарства, однак такі виплати не пов`язані із заявою про компенсацію та не впливають на предмет спору.

Відповідач вважає, що рішення Комісії є законним та обґрунтованим, а підстави для його скасування відсутні.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.

Позивач є власником земельної ділянки площею 0,0513 га, кадастровий номер 5910136600:23:006:0023, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , цільове призначення якої — для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру від 05.10.2020.

Право власності позивача на житловий будинок за вказаною адресою зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 02.04.2019, номер запису 31060356, реєстраційний номер об`єкта 1804754859101, із загальною площею 69,9 кв.м та житловою площею 42,6 кв.м. До складу об`єкта входять житловий будинок літ. А-1, прибудови, господарські споруди (сараї, кухня, погріб, вбиральня, ворота тощо), що підтверджується даними реєстру та технічною документацією БТІ.

Крім зареєстрованого житлового будинку, позивач здійснював реконструкцію шляхом добудови нового об`єкта площею 100,46 кв.м зі ступенем готовності близько 80%, на підставі будівельного паспорта, виданого Управлінням архітектури та містобудування Сумської міської ради, що підтверджується документами ЄДЕССБ та містобудівною документацією (а.с.27).

Позивач зазначає, що 07.03.2022 внаслідок бойових дій, спричинених збройною агресією РФ, відбулося пошкодження та руйнування об`єктів нерухомого майна на вказаній земельній ділянці, а саме:

– житлового будинку літ. А-1 та житлової прибудови, які зазнали істотних конструктивних пошкоджень (стіни, покрівля, перекриття, віконні та дверні конструкції, інженерні мережі);

– об`єкта незавершеного будівництва (добудови) площею 100,46 кв.м, який фактично був зруйнований та потребував демонтажу залишків конструкцій.

20.04.2022 комісією Виконавчого комітету Сумської міської ради складено акт №6 обстеження нерухомого майна, пошкодженого (знищеного) внаслідок збройної агресії рф, яким зафіксовано факт пошкодження та руйнування об`єктів нерухомості, орієнтовну дату та причини руйнування, а також описано характер ушкоджень конструктивних елементів (фундамент, стіни, дах, перекриття, вікна, двері, інженерні комунікації) та наявність господарських споруд на території домоволодіння (а.с.34).

07.08.2023 позивач через електронний сервіс «Дія» подав заяву №ЗВ-07.08.2023-35263 про отримання компенсації за пошкоджене та знищене майно.

03.10.2023 Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені та пошкоджені об`єкти нерухомого майна прийнято рішення №179 про зупинення розгляду заяви у зв`язку з необхідністю отримання роз`яснень центральних органів виконавчої влади щодо порядку компенсації за знищені об`єкти будівництва (а.с.71).

12.12.2023 на засіданні Комісії позивачу повідомлено про необхідність очікування відповідних роз`яснень та про можливість подальшого запрошення для участі у засіданнях (а.с.76).

16.04.2024 Комісією прийнято рішення №390, яким позивачу відмовлено у наданні компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна з мотивів відсутності механізму компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна, що не введені в експлуатацію, відповідно до Порядку, затвердженого постановою КМУ №600 від 30.05.2023 (а.с.78-82).

Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із такого.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади надання компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України визначає Закон України від 23.02.2023 № 2923-IX «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України» (далі – Закон № 2923-IX).

Відповідно до підпункту «б» пункту 4 частини 1 статті 1 Закону № 2923-IX, знищені об`єкти нерухомого майна – це об`єкти нерухомого майна, які стали непридатними для використання за цільовим призначенням внаслідок бойових дій, відновлення яких є неможливим або економічно недоцільним, зокрема: об`єкти будівництва (будинки садибного типу, садові та дачні будинки), в яких на момент знищення були зведені несучі та зовнішні огороджувальні конструкції (крім світлопрозорих конструкцій та заповнення дверних прорізів), щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт.

Згідно з частиною 21 статті 8 Закону № 2923-IX, Порядок надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання вказаної норми постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2023 № 600 затверджено Порядок надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна (далі – Порядок № 600). Цей Порядок визначає механізм надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна та її використання.

Судом встановлено, що позивач через Портал Дія 07.08.2023 подав заяву № ЗВ-07.08.2023-35263 саме про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна. При цьому, як слідує з матеріалів справи та Витягу з Реєстру пошкодженого та знищеного майна (РПЗМ), програмними засобами Порталу Дія вказана заява була згенерована та прив`язана до зареєстрованого об`єкта нерухомості — житлового будинку загальною площею 69,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , право власності на який внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.148-150).

Водночас, фактичною метою звернення позивача (що підтверджується його поясненнями та матеріалами справи) було отримання компенсації за повністю зруйнований вибухом об`єкт незавершеного будівництва (добудову площею 100,46 кв.м.), право власності на який станом на момент руйнування не було зареєстровано, а об`єкт не був введений в експлуатацію. Сам же зареєстрований будинок площею 69,9 кв.м. був пошкоджений, а не знищений.

Оцінюючи правомірність оскаржуваного рішення Комісії від 16.04.2024 №390 про відмову у наданні компенсації, суд враховує таке.

Порядок №600 визначає механізм подання заяви про надання компенсації, у тому числі з використанням електронного сервісу «Дія», а також передбачає використання відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інших державних реєстрів під час формування та розгляду відповідної заяви.

Разом з тим, Порядок №600 не містить прямої норми, яка б передбачала можливість надання компенсації за знищені об`єкти незавершеного будівництва, що не введені в експлуатацію, а також не встановлює механізму визначення розміру такої компенсації щодо відповідної категорії об`єктів.

Як вбачається з матеріалів справи, Комісія під час розгляду заяви зіткнулася з правовою невизначеністю щодо алгоритму розрахунку компенсації за знищений об`єкт незавершеного будівництва. З метою законного вирішення заяви, Комісія зупинила її розгляд та звернулася за відповідними роз`ясненнями до Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України (листи від 02.11.2023)(а.с.168-170).

У листі-відповіді Міністерства від 26.02.2024 № 3573/28/10-24 прямо зазначено, що наразі доступною є послуга подання заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна через Портал Дія лише щодо об`єктів, право власності на які зареєстровано у Державному реєстрі речових прав. Міністерство підтвердило, що наразі Порядком № 600 не визначає механізм надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна, що не введені в експлуатацію (а.с.171).

Суд наголошує, що Комісія, як колегіальний орган, уповноважений державою на прийняття рішень щодо компенсації, є суб`єктом владних повноважень. Її діяльність суворо регламентована Порядком № 600. Комісія позбавлена можливості самостійно (на власний розсуд) встановлювати формули розрахунку компенсації, визначати вартісні показники або приймати рішення в обхід затвердженого програмного забезпечення РПЗМ, якщо відповідний механізм не закріплений нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.

Таким чином, встановивши факт того, що об`єкт, за який позивач фактично просить компенсацію (добудова 100,46 кв.м.), є об`єктом незавершеного будівництва (не введений в експлуатацію), а механізм надання компенсації за такі об`єкти Кабінетом Міністрів України у Порядку № 600 не визначений, Комісія прийняла правомірне та обґрунтоване рішення від 16.04.2024 №390 про відмову у наданні компенсації за поданою заявою.

Щодо доводів позивача про те, що Комісія не дослідила питання пошкодження основного будинку (69,9 кв.м.) та розміру збитків на його відновлення, суд зазначає наступне. Позивач через Портал Дія подав заяву про надання компенсації саме за знищений об`єкт нерухомого майна. Процедури розгляду заяв про пошкоджене майно (регулюється Порядком, затвердженим постановою КМУ від 21.04.2023 № 381) та знищене майно (регулюється Порядком № 600) є різними. Оскільки заява №ЗВ-07.08.2023-35263 стосувалася знищеного майна, Комісія розглядала її саме в межах повноважень та підстав, визначених Порядком № 600. Суб`єкт владних повноважень не може самостійно змінювати предмет заяви громадянина з компенсації за «знищене майно» на компенсацію за «пошкоджене майно». Відтак, бездіяльності з боку Комісії у цій частині судом не встановлено.

Більш того, з матеріалів справи вбачається, що питання часткової компенсації витрат на відновлення пошкодженого житлового будинку площею 69,9 кв.м. позивачем реалізовувалося на місцевому рівні. Так, згідно з листом Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради від 11.12.2024 № 12.01-28/4726/10, ОСОБА_1 з місцевого бюджету було виплачено матеріальну допомогу за самостійне відновлення житла у сумі 152859,00 грн (а.с.190), а також матеріальну допомогу постраждалому домогосподарству у сумі 100000,00 грн (а.с.197). Хоча отримання вказаних місцевих виплат прямо не є підставою для відмови у державній компенсації за механізмом «єВідновлення», цей факт свідчить про те, що права позивача на відшкодування збитків за пошкоджене майно були частково реалізовані в інший законний спосіб, передбачений місцевими програмами.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач у даній справі належними та допустимими доказами довів, що оскаржуване рішення Комісії від 16.04.2024 №390 прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснити відповідно до вимог статті 139 КАС України. Оскільки у задоволенні позову відмовлено, судові витрати позивачу не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Сумської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії — відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М. Глазько