Рішення від 14 квітня 2026 р. у справі №300/507/26 — Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2026 р. справа № 300/507/26

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Григорука О.Б., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Цідило Сергій Костянтинович звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , просить:

визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану";

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснити нарахування та виплату додаткової винагороди ОСОБА_1 , передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за періоди з 22.09.2024 по 01.11.2024 та з 09.01.2025 по 19.08.2025 в розмірі 30000 грн, а в період з 01.11.2024 по 09.01.2025 в розмірі 100000 грн відповідно.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач 19.08.2024 уклав контракт із Збройними Силами України та проходив військову службу в період з 22.09.2024 по 19.08.2025 в ІНФОРМАЦІЯ_1 на посаді стрільця групи охорони та патрульно-постової служби роти Військової служби правопорядку. Під час проходження військової служби, всупереч нормам Постанови № 168 ОСОБА_1 не отримав додаткової винагороди за вказаний період виконання обов`язків військової служби в належному розмірі 30000 грн. та 100000 грн. відповідно, хоча позивач був залучений до бойових (спеціальних) завдань у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією РФ про ти України. Так, в період з 22.09.2024 по 01.11.2024 та з 09.01.2025 по 19.08.2025 ОСОБА_1 виконував завдання, передбачені Переліком завдань, затверджених Міністром оборони України, за які передбачено доплату до грошового забезпечення згідно Постанови № 168, при цьому відповідач неправомірно ненарахував та невиплатив позивачу додаткову винагороду у розмірі 30000 грн. в розрахунку на місяць, пропорційно часу його участі у здійсненні бойових (спеціальних) завдань згідно з Переліком завдань у зазначений період. Також в період з 01.11.2024 по 09.01.2025 позивач брав безпосередню участь у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи в районах проведення бойових дій, які визначені наказами Головнокомандувача Збройних Сил України № 546 від 04.12.2024, № 5 від 01.01.2025 та № 67 від 05.02.2025 у період здійснення зазначених заходів, однак відповідач неправомірно ненарахував та невиплатив позивачу додаткову винагороду у розмірі 100000 грн. в розрахунку на місяць, пропорційно часу виконання таких завдань. Представник позивача вважає, що бездіяльність відповідача щодо невиплати додаткової винагороди в належному розмірі є неправомірною та такою, що порушує законні права ОСОБА_1 та інтереси, тому представник позивача звернувся до суду із вказаним позовом.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.02.2026 визнано поважними причини пропуску позивачем встановленого законом строку звернення до суду з адміністративним позовом та поновлено пропущений строк звернення до суду, відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано в ІНФОРМАЦІЯ_1 у встановлений судом строк для подання відзиву на позов в даній справі: відомості про нараховане та виплачене ОСОБА_1 грошове забезпечення, в тому числі зокрема додаткової винагороди, за періоди: з 22.09.2024 по 01.11.2024; з 09.01.2025 по 19.08.2025; з 01.11.2024 по 09.01.2025; належним чином засвідчені копії матеріалів (з ретушуванням інформації з обмеженим доступом у спосіб, який виключає подальше відтворення ретушованого) за періоди; з 22.09.2024 по 01.11.2024; з 09.01.2025 по 19.08.2025 щодо безпосередньої участі/неучасті ОСОБА_1 у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення); з 01.11.2024 по 09.01.2025 здійснення/нездійснення ОСОБА_1 бойових (спеціальних) завдань.

Відповідач скористався правом на подання відзиву, який надійшов на адресу суду 19.02.2026. Відповідно до відзиву відповідач заперечив проти позову, просив відмовити в задоволенні позову з мотивів, що з 01.02.2023 виплата передбаченої Постановою № 168 доплати в сумі до 30000 грн. здійснюється в порядку та на умовах, визначених Наказом № 260. Так, відповідно до положень розділу XXXIV Наказу № 260, основною умовою для виплати додаткової винагороди у розмірі 30000 грн. та 100000 грн. є виконання військовослужбовцями бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими наказами (розпорядженнями). Зазначено, що з 01.02.2023 для отримання військовослужбовцем додаткової винагороди в розмірі 30000 грн. та 100000 грн. вже недостатнього самого факту перебування на військовій службі та виконання поставлених командиром завдань, а необхідно виконувати бойові (спеціальні) завдання. Крім того, факт виконання бойового (спеціального) завдання має бути підтверджений відповідними документами, визначеними у пункті 4 розділу XXXIV цього наказу (бойовий наказ (розпорядження), журнал бойових дій та рапорт командира про участь у виконанні бойових (спеціальних) завдань). Для отримання додаткової винагороди у розмірі 100000 грн. недостатньо тільки перебувати у районах ведення бойових дій, але й виконувати зазначені вище бойові (спеціальні) завдання. Жодних з бойових (спеціальних) завдань, які надають право на отримання додаткової винагороди у розмірі 100000 грн. (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах), ОСОБА_1 не виконував. Позивачем не долучено до позову ні одного документа, який надавав би право на виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 грн. за період з 01.11.2024 по 09.01.2025 та додаткової винагороди в розмірі 30000 грн. за період з 22.09.2024 по 01.11.2024 та з 09.01.2025 по 19.08.2025. За період з 09.01.2025 року по 31.01.2025 року ОСОБА_1 нараховано та виплачено додаткову винагороду в розмірі 30000 грн. Згідно відповідних довідок, солдат ОСОБА_1 в період з 01.11.2024 по 31.01.2025 виконував бойові (спеціальні) завдання, згідно з переліком завдань, затвердженим Міністром оборони України, за які, відповідно до абзацу двадцять другого пункту 2 розділу XXXIV Порядку №260 передбачено виплату додаткової винагороди у розмірі 30000 грн. (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань). Відповідно до відомості №1532/1344 від 17.02.2026 про нараховане та виплачене ОСОБА_1 грошове забезпечення, в тому числі, зокрема, додаткової винагороди, на підставі зазначених вище довідок йому було нараховано та виплачено додаткову нагороду за весь період виконання бойових (спеціальних) завдань. Представник відповідача просив суд відмовити в задоволенні позову (а.с. 35-42).

На виконання ухвали від 04.02.2026 в частині витребування доказів, відповідач долучив до відзиву на позовну заяву відомості про нараховане та виплачене ОСОБА_1 грошове забезпечення, в тому числі зокрема додаткової винагороди, за періоди: з 22.09.2024 по 01.11.2024; з 09.01.2025 по 19.08.2025; з 01.11.2024 по 09.01.2025 містяться у відомості №1532/1344 від 17.02.2026. Також повідомлено суд, що за періоди: з 22.09.2024 по 01.11.2024; з 09.01.2025 по 19.08.2025 щодо безпосередньої участі/неучасті ОСОБА_1 у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення) містяться у довідках ІНФОРМАЦІЯ_4 №22375 від 02.12.2024, №70 від 02.01.2025, №2683 від 05.02.2025 та довідці ІНФОРМАЦІЯ_5 №1309/ВПШ від 03.02.2025. Інформація про здійснення/нездійснення ОСОБА_1 бойових (спеціальних) завдань за період з 01.11.2024 по 09.01.2025 у ІНФОРМАЦІЯ_1 відсутня, так як позивач у вказані періоди був відряджений до ІНФОРМАЦІЯ_4 та ІНФОРМАЦІЯ_5 . Реквізити наказів, бойових розпоряджень та відповідних рапортів містяться у довідках, вказаних вище, виданих цими зональними відділами.

26.02.2026 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшла відповідь представника позивача від 24.02.2026 на відзив. Так, представник позивача зазначив, що відповідачем не спростовано відомості з довідки № 710 від 09.01.2025 про безпосередню участь ОСОБА_1 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, яка видана ОСОБА_1 на підставі журналу бойових дій ІНФОРМАЦІЯ_4 від 01.01.2024 № 314/дск, 01.01.2025 № 315/дск (а.с. 43-51).

03.03.2026 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшло заперечення від 02.03.2026 на відповідь на відзив, згідно якого повідомлено, що нарахована та виплачена додаткова винагорода позивачу за спірні періоди відповідає вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану”. Що стосується довідки від 09.01.2025 № 710, яка видана позивачу ІНФОРМАЦІЯ_6 , то така довідка є підставою лише для надання особі статусу учасника бойових дій (а.с. 52-54).

Ухвалою від 20.03.2026 залишено без задоволення клопотання відповідача про розгляд справи № 300/507/26 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 19.08.2024 уклав контракт із Збройними Силами України та з 22.09.2024 проходив військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_1 на посаді стрільця групи охорони та патрульно-постової служби роти Військової служби правопорядку, що підтверджується витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 22.09.2024 № 274.

Згідно витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 30.10.2024 № 314 позивач вибув у відрядження в ІНФОРМАЦІЯ_6 з 31.10.2024 до окремого розпорядження з метою заміни (ротації) особового складу, який виконує завдання у складі оперативно-стратегічного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_7 ».

Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04.02.2025 № 38 ОСОБА_1 прибув і приступив до виконання службових обов`язків.

На підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19.08.2025 № 23-РС позивача звільнено в запас у зв`язку із закінченням строку служби.

Згідно відомостей ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17.02.2026 № 1532/1344 про нараховане та виплачене позивачу грошове забезпечення, за період з жовтня 2024 року по серпень 2025 року ОСОБА_1 нараховано та виплачено додаткову винагороду на період дії воєнного стану: в грудні 2024 року - 30000 грн.; в січні 2025 року - 30000 грн.; в лютому 2025 року - 30000 грн.; в березні - 2142,86 грн.

Вважаючи протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за періоди з 22.09.2024 по 01.11.2024 та з 09.01.2025 по 19.08.2025 в розмірі 30000 грн, а в період з 01.11.2024 по 09.01.2025 в розмірі 100000 грн відповідно, представник позивача звернувся до суду з цим позовом.

При вирішенні даного спору суд виходить з наступного нормативно-правового регулювання спірних правовідносин.

Стаття 65 Конституції України визначає, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Статус, основні завдання, організацію та принципи діяльності Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, права, обов`язки, заходи соціального і правового захисту та відповідальність її військовослужбовців, визначає Закон України «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України» від 07.03.2002 № 3099-III (далі – Закон № 3099-ІІІ).

Відповідно до статті 1 Закону № 3099-ІІІ військова служба правопорядку у Збройних Силах України (далі - Служба правопорядку) - спеціальне правоохоронне формування у складі Збройних Сил України, призначене для забезпечення правопорядку і військової дисципліни серед військовослужбовців Збройних Сил України у місцях дислокації військових частин, у військових навчальних закладах, установах та організаціях (далі - військові частини), військових містечках, на вулицях і в громадських місцях; для запобігання кримінальним та іншим правопорушенням у Збройних Силах України, їх припинення; для захисту життя, здоров`я, прав і законних інтересів військовослужбовців, військовозобов`язаних під час проходження ними зборів, працівників Збройних Сил України, а також для захисту майна Збройних Сил України від розкрадання та інших протиправних посягань, а так само для участі у протидії диверсійним проявам і терористичним актам на військових об`єктах.

Основні завдання Служби правопорядку визначені статтею 3 Закону № 3099-ІІІ.

Так, основними завданнями Служби правопорядку є:

виявлення причин, передумов і обставин кримінальних та інших правопорушень, вчинених у військових частинах та на військових об`єктах; розшук осіб, які самовільно залишили військові частини (місця служби);

запобігання вчиненню і припинення кримінальних та інших правопорушень у Збройних Силах України;

участь в охороні військових об`єктів та забезпеченні громадського порядку і військової дисципліни серед військовослужбовців у місцях дислокації військових частин, військових містечках, на вулицях і в громадських місцях;

захист майна Збройних Сил України від розкрадання та інших кримінально протиправних посягань;

забезпечення безпеки дорожнього руху військових транспортних засобів;

участь у гарнізонних заходах;

виконання у передбачених законом випадках рішень про тримання військовослужбовців на гауптвахті;

забезпечення виконання кримінального покарання стосовно військовослужбовців, які за вироком суду засуджені до тримання у дисциплінарному батальйоні;

сприяння у межах своєї компетенції органам, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органам досудового розслідування та суду, органам державної влади, органам місцевого самоврядування, органам військового управління, підприємствам, установам, організаціям у виконанні покладених на них відповідно до законів обов`язків;

участь у протидії диверсійним проявам та терористичним актам на військових об`єктах.

При прийнятті рішення про введення в Україні чи в окремих її місцевостях режиму воєнного або надзвичайного стану на Службу правопорядку додатково покладаються завдання щодо:

участі у боротьбі з ворожими диверсійно-розвідувальними групами на території України;

організації збору, супроводження та охорони військовополонених з місць (місцевостей), де вони утримуються після взяття їх в полон, до таборів для тримання військовополонених або дільниць для тримання військовополонених;

поводження з військовополоненими в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

забезпечення дотримання комендантської години в гарнізонах;

охорони військових об`єктів, військових містечок та їх населення, сприяння його евакуації;

відновлення та підтримання порядку і дисципліни у військових частинах;

контролю за рухом транспортних засобів і перевезенням вантажів Збройних Сил України.

Забороняється покладати на Службу правопорядку завдання, не передбачені цим Законом. Ніякі виняткові обставини або накази чи розпорядження посадових осіб не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій або бездіяльності військовослужбовців Служби правопорядку.

Відповідно до статті 13 Закону № 3099-ІІІ порядок і строки проходження військової служби військовослужбовцями Служби правопорядку, присвоєння їм військових звань та звільнення їх з військової служби визначаються відповідно до Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", відповідних положень про проходження військової служби.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначені Законом України 25.03.1992 року № 2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-XII).

Статтею 1 Закону № 2232-XII визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Відповідно до частини другої статті 1 Закону № 2232-XII військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України від 20.12.1991 № 2011-XII Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей (далі - Закон № 2011-ХІІ).

Відповідно до статті 1 Закону № 2011-ХІІ соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з частиною другою статті 1-2 Закону № 2011-ХІІ у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 9 Закону № 2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України. Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.

У зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який Указами Президента України продовжувався і діє по даний час.

При цьому, на виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію", Кабінетом Міністрів України 28 лютого 2022 року прийнята постанова № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", пунктом 1 якої установлено, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, Державної кримінально-виконавчої служби, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Відповідно до пункту 1-1 Постанови № 168 установлено, що на період воєнного стану:

військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), членам груп протиповітряної оборони, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. У разі виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території держави-агресора військовослужбовцям додатково виплачується одноразова винагорода в розмірі 70000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання таких завдань;

військовослужбовцям, які здійснюють бойові (спеціальні) завдання у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 30000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань.

Згідно з пунктом 1-2 Постанови № 168 виплата додаткової винагороди та одноразової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.

Згідно з пунктом 2-1 Постанови № 168 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), установлено, що міністерства та державні органи за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством економіки визначають:

порядок, умови і розміри виплати додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 1 цієї постанови;

особливості виплати додаткової винагороди та винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) особам, зазначеним у пункті 1-1 цієї постанови, та додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 1-2 цієї постанови, у тому числі в частині встановлення переліку бойових (спеціальних) завдань та заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, для здійснення такої виплати, з урахуванням завдань, покладених на Збройні Сили, Службу безпеки, Службу зовнішньої розвідки, Головне управління розвідки Міністерства оборони, Національну гвардію, Державну прикордонну службу, Управління державної охорони, Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації, Державну спеціальну службу транспорту;

порядок і умови виплати одноразової грошової допомоги та одноразової винагороди.

Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, доповнено розділом XXXIV "Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану", згідно з наказом Міністерства оборони № 44 від 25.01.2023, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.01.2023 за № 177/39233, та який набрав чинності з дня його офіційного опублікування та застосовується з 01.02.2023 (далі - Порядок № 260).

Відповідно до пункту 2 розділу XXXIV Порядку № 260 (в редакції чинній на час виникнення спірних відносин), на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах:

100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам), та виконують бойові (спеціальні) завдання (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах):

під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у тому числі тим, що визначені в абзаці чотирнадцятому цього пункту);

у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника;

із здійснення польотів в повітряному просторі областей України, на територіях яких ведуться воєнні (бойові) дії;

з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії, підрозділу (засобу) протиповітряної оборони;

на території противника (у тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях);

з вогневого ураження повітряних, морських цілей противника;

з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту;

кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування);

у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів (медичних підрозділів підсилення);

з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;

у районах ведення воєнних (бойових) дій з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів у місцях виконання завдань за призначенням згідно з бойовими розпорядженнями;

30 000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань):

з інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військових частин (підрозділів), включених до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави;

з управління угрупованнями військ (сил) у складі розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України;

з управління підпорядкованими силами та засобами відповідно до завдань, які покладаються на Адміністрацію Державної спеціальної служби транспорту, у складі розгорнутих пунктів управління Державної спеціальної служби транспорту;

у складі робочої групи або одиночним порядком, визначені Головнокомандувачем Збройних Сил України, начальником Генерального штабу Збройних Сил України, у межах областей України, на територіях яких ведуться воєнні (бойові) дії;

з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів поза районами ведення бойових дій;

у складі діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави згідно з переліком завдань, затвердженим Міністром оборони України;

із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій;

з протиповітряного прикриття та наземної оборони об`єктів критичної інфраструктури (у тому числі об`єктів транспортної інфраструктури - військовими частинами та підрозділами Державної спеціальної служби транспорту);

Військовослужбовцям, які в установленому законодавством порядку відряджені для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі до складу сільських (селищних), міських, районних та обласних військових адміністрацій, на території (або частині цієї території), здійснення повноважень яких ведуться воєнні (бойові) дії, та виконують бойові (спеціальні) завдання виплата додаткової винагороди здійснюється в розмірі 30000 гривень.

Згідно з пунктом 3 розділу XXXIV Порядку № 260 райони ведення воєнних (бойових) дій, склад діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України та склад резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави визначаються відповідними рішеннями Головнокомандувача Збройних Сил України.

Пунктом 4 розділу XXXIV Порядку № 260 підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи), у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:

бойовий наказ (бойове розпорядження);

журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад);

рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Відповідно до пункту 6 розділу XXXIV Порядку № 260 про підтвердження безпосередньої участі відряджених до військових частин (установ, організацій) військовослужбовців (далі - відряджені військовослужбовці) у бойових діях або заходах командири військової частини (установи, організації), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець, повідомляють органи військового управління, військові частини (установи, організації) за місцем штатної служби військовослужбовців.

З огляду на вищевказані положення для отримання додаткової винагороди у розмірі 30000 грн. чи 100000 грн. недостатньо тільки перебувати у районах ведення бойових дій, але й необхідно виконувати зазначені вище бойові (спеціальні) завдання.

Що стосується періоду проходження військової служби з 22.09.2024 по 01.11.2024, за який представник позивача просить суд зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткову винагороду в розмірі 30000 грн., то суд звертає увагу на таке.

Як встановлено судом вище, позивач з 22.09.2024 проходив військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_1 на посаді стрільця групи охорони та патрульно-постової служби роти Військової служби правопорядку, що підтверджується витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 22.09.2024 № 274. Згідно витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 30.10.2024 № 314 позивач вибув у відрядження в ІНФОРМАЦІЯ_6 з 31.10.2024 до окремого розпорядження з метою заміни (ротації) особового складу.

Таким чином, в період з 22.09.2024 по 31.10.2024 ОСОБА_1 не перебував у районах ведення бойових дій, а тому у відповідача не було передбачених Постановою № 168 та Порядком № 260 підстав для нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди в розмірі 30000 грн.

Щодо вимог представника позивача про зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткову винагороду за період з 01.11.2024 по 09.01.2025 в розмірі 100000 грн., то суд вказує на таке.

Згідно з пунктом 17 розділу І Порядку № 260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.

Наказом Міністерства оборони України № 98 від 01.04.2022 визначено, що вказаний пункт 17 розділу І Порядку № 260 застосовується з 24.02.2022.

З метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, Міністром оборони України 06.03.2023 видано окреме доручення № 5718/з (далі - Окреме доручення № 5718/з).

Пунктом 1 Окремого доручення № 5718/з визначено керівникам пунктів управління, управлінь (штабів) угрупувань військ (сил), Сил оборони держави, командирам військових частин (установ, організацій), військових частин резерву Головнокомандувача Збройних Сил України, до яких відряджені військовослужбовці, щомісячно до 5 числа повідомляти органи військового управління, військові частини (установи, організації) за місцем штатної служби цих військовослужбовців про дні безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, а також виконання бойових (спеціальних) завдань у складі управління (штабу) угрупування військ (сил) за минулий місяць за формою, наведеною в додатку № 1 до цього доручення.

У разі, якщо військовослужбовці були відряджені до військових частин (установ), що входять до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, військових частин резерву Головнокомандувача Збройних Сил України з однієї військової частини, то безпосередня участь у бойових діях цих військовослужбовців може підтверджуватися однією довідкою з відображенням у ній термінів безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця за формою, наведеною в додатку № 1 до цього доручення.

Пунктом 1 Окремого доручення № 5718/з визначено, що виплату додаткової винагороди здійснювати на підставі наказів відповідних керівників.

Як встановлено судом вище, на підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 30.10.2024 № 314 позивач вибув у відрядження в ІНФОРМАЦІЯ_6 з 31.10.2024 до окремого розпорядження з метою заміни (ротації) особового складу.

Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04.02.2025 № 38 ОСОБА_1 прибув і приступив до виконання службових обов`язків.

Під час перебування у вищевказаному відрядженні з 01.11.2024 по 04.02.2025 позивачу нараховано та виплачено додаткову винагороду в розмірі 30000 грн. у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань.

Так, згідно відомостей ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17.02.2026 № 1532/1344 про нараховане та виплачене позивачу грошове забезпечення, за період з жовтня 2024 року по серпень 2025 року ОСОБА_1 нараховано та виплачено додаткову винагороду на період дії воєнного стану: в грудні 2024 року - 30000 грн.; в січні 2025 року - 30000 грн.; в лютому 2025 року - 30000 грн.; в березні - 2142,86 грн.

Нарахування та виплата такої додаткової винагороди проведено відповідно до вимог Окремого доручення № 5718/з на підставі відповідних довідок.

Так, суду надано копію довідки ІНФОРМАЦІЯ_4 №22375 від 02.12.2024, згідно якого солдат ОСОБА_1 з 01.11.2024 по 30.11.2024 виконував бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 22.07.2024 №191, від 15.08.2024 №212, від 21.08.2024 № 217, від 25.09.2024 №249, від 22.10.2024 № 272 та від 01.11.2024 № 281 у складі оперативно стратегічного угруповання військ “ ІНФОРМАЦІЯ_7 ” згідно з переліком завдань, затвердженим Міністром оборони України, а саме: комендантську службу, в тому числі на блокпостах, охорону військових об`єктів (пунктів тимчасової дислокації, (станцій (місць) навантаження (розвантаження) військових вантажів, військово-медичних закладів), збір, охорону та супроводження військовополонених з місць (місцевостей), де вони утримуються після взяття їх в полон, до таборів для тримання військовополонених або дільниць для тримання військовополонених забезпечення безпеки дорожнього руху, контролю за рухом військових транспортних засобів та охорони і супроводження військових вантажів та техніки в межах Донецької області.

Така довідка №22375 від 02.12.2024 була підставою для включення до проекту наказу про виплату додаткової грошової винагороди під час дії воєнного стану.

Згідно відомостей ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17.02.2026 № 1532/1344 ОСОБА_1 нараховано та виплачено додаткову винагороду за період з 01.11.2024 по 30.11.2024 в грудні 2024 року в розмірі 30000 грн.

Відповідно до копії довідки ІНФОРМАЦІЯ_4 №70 від 02.01.2025 солдат ОСОБА_1 в період з 01.12.2024 по 31.12.2024 виконував бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 22.07.2024 №191, від 15.08.2024 №212, від 21.08.2024 № 217, від 25.09.2024 №249, від 22.10.2024 № 272 та від 01.11.2024 № 281 у складі оперативностратегічного угруповання військ “ ІНФОРМАЦІЯ_7 ” згідно з переліком завдань, затвердженим Міністром оборони України, а саме: комендантську службу, в тому числі на блокпостах, охорону військових об`єктів (пунктів тимчасової дислокації, (станцій (місць) навантаження (розвантаження) військових вантажів, військово-медичних закладів), збір, охорону та супроводження військовополонених з місць (місцевостей), де вони утримуються після взяття їх в полон, до таборів для тримання військовополонених або дільниць для тримання військовополонених забезпечення безпеки дорожнього руху, контролю за рухом військових транспортних засобів та охорони і супроводження військових вантажів та техніки в межах Донецької області.

Така довідка №70 від 02.01.2025 була підставою для включення до проекту наказу про виплату додаткової грошової винагороди під час дії воєнного стану.

Згідно відомостей ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17.02.2026 № 1532/1344 ОСОБА_1 нараховано та виплачено додаткову винагороду за період з 01.12.2024 по 31.12.2024 в січні 2025 року в розмірі 30000 грн.

Відповідно до копії довідки ІНФОРМАЦІЯ_4 №2683 від 05.02.2025, солдат ОСОБА_1 в період з 01.01.2025 по 09.01.2025 виконував бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 22.07.2024 №191, від 15.08.2024 №212, від 21.08.2024 № 217, від 25.09.2024 №249, від 22.10.2024 № 272 та від 01.11.2024 № 281 у складі оперативностратегічного угруповання військ “ ІНФОРМАЦІЯ_7 ” згідно з переліком завдань, затвердженим Міністром оборони України, а саме: охорону пунктів тимчасової дислокації, супроводження військової та спеціальної техніки, несення служби на блокпостах, розшуку військовослужбовців, які здійснили самовільне залишення військових частин (поле бою, позицій), розшук зброї та боєприпасів, викрадених у військових частинах а також для збору, охорони та супроводження військовополонених.

Згідно з копією довідки ІНФОРМАЦІЯ_5 №1309/ВПШ від 03.02.2025, солдат ОСОБА_1 з 10.01.2025 по 31.01.2025 виконував бойові (спеціальні) завдання у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) оперативно-стратегічного угруповання військ “ ІНФОРМАЦІЯ_7 ” від 07.01.2015 № БР-ОСУВ/29/90/дск, а саме: у складі оперативностратегічного угруповання “ ІНФОРМАЦІЯ_7 ” згідно з переліком завдань, затвердженим Міністром оборони України. Завдання, визначені у переліку завдань, затвердженого Міністром оборони України: організація комендантської служби в тому числі на блокпостах, охорони військових об`єктів, всебічного забезпечення ведення операції; перевезення своїх військ і матеріальних засобів, переміщення та перевезення (транспортування) матеріально-технічних засобів, озброєння, військової та спеціально техніки, супроводження військових вантажів, ремонту, технічному обслуговуванню озброєння, військової та спеціальної техніки; охорона військових об`єктів (військових містечок, пунктів тимчасової дислокації базових таборів, місць зосередження сил і засобів; станцій (місць) навантаження (розвантаження) військових вантажів, військово-медичних закладів) у визначеній зоні діяльності, а також для виконання заходів по підтриманню правопорядку і військової дисципліни на військових об`єктах.

Такі довідки №2683 від 05.02.2025 та №1309/ВПШ від 03.02.2025 були підставою для включення до проекту наказу про виплату додаткової грошової винагороди під час дії воєнного стану.

Згідно відомостей ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17.02.2026 № 1532/1344 ОСОБА_1 нараховано та виплачено додаткову винагороду за період з 01.01.2025 по 31.01.2025 в лютому 2025 року в розмірі 30000 грн., а за період з 01.02.2025 по 04.02.2025 в березні в розмірі 2142,86 грн.

Суд звертає увагу на те, що форма довідки, затверджена додатком № 1 до Окремого доручення № 5718/з, містить вимоги про обов`язкове зазначення:

підстав, зазначених в абзацах 3-12 пункту 2 розділу ХХХІV Порядку № 260 та району ведення воєнних (бойових) дій, у якому здійснювалося виконання завдання щодо осіб, які брали безпосередню участь у бойових діях або забезпечували здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебували безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окуповані РФ території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів та виконували бойові (спеціальні) завдання (такі відомості зазначаються в пункті 1 довідки та є підставами для виплати додаткової грошової винагороди в розмірі 100000 грн.);

підстав, зазначених в абзацах 16-19 пункту 2 розділу ХХХІV Порядку № 260 та найменування угрупування військ (сил), та район ведення воєнних дій (бойових) дій, в якому здійснювалося виконання завдань (такі відомості зазначаються в пункті 3 довідки та є підставами для виплати додаткової грошової винагороди в розмірі 30000 грн.).

В спірному випадку, представник позивача не надав суду жодних доказів в підтвердження здійснення ОСОБА_1 в період з 01.11.2024 по 09.01.2025 будь-якого з перелічених в абзацах 3-12 пункту 2 розділу ХХХІV Порядку № 260 завдань, які пов`язані з безпосередньою участю у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій РФ території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, та які слугували б підставами для виплати позивачу додаткової грошової винагороди в розмірі 100000 грн.

Так, лише сам факт несення військової служби на підставі бойових розпоряджень військового командування під час перебування позивача у службовому відрядженні в оперативному підпорядкуванні у складі оперативно-стратегічного угруповання військ “ ІНФОРМАЦІЯ_7 ”, не є достатньою підставою для нарахування та виплати збільшеної додаткової винагороди у розмірі 100000 грн, передбаченої пунктом 1 постанови № 168.

Бойовий наказ (розпорядження) фактично є правовою підставою участі військовослужбовця у бойових діях або у забезпеченні здійснення відповідних заходів і не доводить факту такої участі, тобто, не є достатнім свідченням того, що військовослужбовець протягом всього періоду відрядження на підставі бойового наказу брав безпосередню участь у бойових діях або забезпечував здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.

Факт безпосередньої участі у таких діях та заходах має бути підтверджений додатковими (крім бойового наказу (розпорядження)) доказами (наприклад, витягом з журналу бойових дій, витягом з журналу ведення оперативної обстановки, копією бойового донесення, копією рапорту начальника (командира) підрозділу, де проходив службу в певні періоди часу військовослужбовець, про його участь у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань - із зазначенням кількості днів такої участі, довідкою про участь у бойових діях чи визначених заходах із зазначенням кількості днів такої участі.

У постанові від 05.08.2024 у справі № 200/4100/23 Верховний Суд зазначив, що перебування військовослужбовця в районі ведення бойових дій само собою не є достатньою підставою для виплати додаткової винагороди у розмірі до 100000 грн на місяць, передбаченої постановою № 168. Ключовою умовою для здійснення виплати такої додаткової винагороди є виконання військовослужбовцем спеціальних бойових завдань та заходів, які у розумінні постанови № 168 з урахуванням наказів Міністерства оборони України означають “безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів” та документального підтвердження цих обставин. Держава не може відмовити особі у виплатах, якщо існують чинні законодавчі норми, які передбачають такі виплати, а особа відповідає умовам, що висуваються цими нормами для проведення таких виплат. Для цього суди мають перевірити чи існують норми, які передбачають виплату, а також чи відповідає особа умовам, для проведення таких виплат.

Між тим Верховний Суд у постанові від 05.08.2024 у справі № 200/4100/23 вказав на те, що суди повинні перевіряти, чи підтверджує видана довідка участь військовослужбовця у бойових діях у визначений період, розглядаючи її разом з іншими доказами.

В спірному випадку, вищевказані довідки ІНФОРМАЦІЯ_4 №22375 від 02.12.2024, №70 від 02.01.2025, №2683 від 05.02.2025 та ІНФОРМАЦІЯ_5 №1309/ВПШ від 03.02.2025, містять чіткий та детальний перелік виконуваних ОСОБА_1 бойових (спеціальних) завдань у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) оперативно-стратегічного угруповання військ “ ІНФОРМАЦІЯ_7 ”, найменування району ведення воєнних дій (бойових) дій, в якому здійснювалося виконання завдань, які слугували підставами для виплати позивачу додаткової грошової винагороди в розмірі 30000 грн.

Що стосується довідки № 710 від 09.01.2025 про безпосередню участь ОСОБА_1 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, яка видана ОСОБА_1 на підставі журналу бойових дій ІНФОРМАЦІЯ_4 від 01.01.2024 № 314/дск, 01.01.2025 № 315/дск, то суд вказує на таке.

Довідка № 710 від 09.01.2025, відповідно до викладених в ній відомостей, була підставою для на надання особі статусу учасника бойових дій, а не виплати додаткової винагороди у певному розмірі.

Так, правова природа інституту учасника бойових дій, підстави, умови і порядок надання такого статусу та правова природа інституту додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, підстави, умови, порядок її нарахування і виплати є абсолютно різними та не допускають аналогії в застосуванні, тлумаченні.

Щодо вимог представника позивача про зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткову винагороду за решту періоду проходження служби, а саме: з 05.02.2025 по 19.08.2025 в розмірі 30000 грн., то суд вказує на таке.

Як встановлено судом вище, відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04.02.2025 № 38 ОСОБА_1 прибув і приступив до виконання службових обов`язків з ІНФОРМАЦІЯ_5 оперативно-стратегічного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_7 ».

На підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19.08.2025 № 23-РС позивача звільнено в запас у зв`язку із закінченням строку служби.

Таким чином, в період з 05.02.2025 по 19.08.2025 ОСОБА_1 не перебував у районах ведення бойових дій, а тому у відповідача не було передбачених Постановою № 168 та Порядком № 260 підстав для нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди в розмірі 30000 грн.

Окрім цього, в розділі VII військового квитка позивача серії НОМЕР_1 від 17.08.2024 міститься запис про проходження ОСОБА_1 в період з 24.03.2025 по 25.04.2025 курсу фахової підготовки рядового складу ВСП у ЗС України, що додатково підтверджує факт неперебування позивача в такий період у районах ведення бойових дій та відсутність підстав для нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди в розмірі 30000 грн. за вказаний період (а.с. 25).

Отже, відповідач у спірних відносинах діяв правомірно, тобто з дотриманням критеріїв, які встановлені частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому слід відмовити в задоволенні позову.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Григорук О.Б.