Рішення від 14 квітня 2026 р. у справі №160/4362/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2026 рокуСправа №160/4362/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПрудника С.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю “ТЕХІМПОРТ МАРКЕТ” до Тернопільської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,-

ВСТАНОВИВ:

25.02.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 24.02.2026 року через систему “Електронний суд” позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “ТЕХІМПОРТ МАРКЕТ” до Тернопільської митниці, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці №UA403070/2026/000049/2 від 29.01.2026 року про коригування митної вартості товарів за ВМД 26UA403070000863U9.

Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що спірне рішення про коригування митної вартості товарів, в якому митна вартість визначена не за ціною договору, а за резервним методом, є неправомірним, оскільки митному органу було надано всі необхідні документи, які в повній мірі підтверджували заявлену митну вартість товарів (числові значення складових митної вартості товарів) і жодних розбіжностей такі документи не містили. Посилання ж митного органу, як на підставу виникнення у нього сумнівів у правильності визначення декларантом митної вартості товарів, на нижчий ціновий рівень імпортованого позивачем товару порівняно з митним оформленням інших ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, є нормативно необґрунтованими, оскільки лише сама по собі різниця між вартістю подібних (аналогічних) товарів не свідчить про наявність порушень з боку декларанта та не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює.

Від Тернопільської митниці надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечив щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції відповідач зазначив наступне. На виконання зовнішньоекономічного контракту № TRI-2612 від 26.12.2024, укладеного між компанією «Triangle Tyre Co., LTD» (Китай) та товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕХІМПОРТ МАРКЕТ» (Україна), згідно із рахунком-фактурою (інвойс) №12252004673-1 від 13.10.2025, позивачем на митну територію України ввезено товари. 29 січня 2026 року уповноваженою особою позивача, агентом з митного оформлення Ардинцевим С.В., було подано до митного оформлення митну декларацію (надалі – МД) типу ІМ40ДE № 26UA403070000863U9, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товари: «Шини та покришки пневматичні гумові нові для використання на будівельних, гірничих або промислових транспортних засобах і машинах: шина 26.5R25-TL538S+ ** L-5 T1 - 4 шт., шина 17.5R25-TB516 ** L3 T1 - 6 шт., шини 26.5R25-TB516 ** L-3 T1 - 5 шт., шина 23.5R25-TB598S ** L-4 T1 - 2 шт., шини 750/65R25-TB598S ** E-4 T2 - 8 шт., шина 385/95R25(14.00R25)-TB586 170F *** E-2 T3 - 5 шт., шина 445/95R25 (16.00R25)-TB586 177E *** Е-2 T3 - 12 шт., шина 17.5-25-16PR TL508 E-2/L-2 - 6 шт., шина (покришка, камера, ободна стрічка) 17.5-25- 16PR TL612 E-3/L-3 - 6 компл.». До даної митної декларації, як вбачається із інформації, що міститься в гр. 44 МД, уповноваженою особою позивача до митного оформлення були подані наступні документи: пакувальний лист № 12252004673-1 від 13.10.2025; рахунок-фактура (інвойс) № 12252004673-1 від 13.10.2025; коносамент №SHWS225100121 від 16.10.2025; автотранспортна накладна №8334 від 23.01.2026; декларація про походження товару № 12252004673-1 від 13.10.2025; банківський платіжний документ, що стосується товару № 108 від 25.09.2025; банківський платіжний документ, що стосується товару № 120 від 16.10.2025; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №381 від 26.01.2026; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №26.01/26- 12 від 26.01.2026; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) – специфікація № 7 від 19.09.2025; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № TRІ-2612 від 26.12.2024; договір про надання послуг митного брокера № 2412/24 від 24.12.2024; договір про надання послуг митного брокера – Додаткова угода від 19.04.2025; договір (контракт) про перевезення №2401 від 24.01.2024; договір (контракт) про перевезення №X191124-120 від 19.11.2024; інші некласифіковані документи – деталізація інвойсу 1225200467 від 13.10.2025; інші некласифіковані документи – комерційна пропозиція № 1225200 від 19.09.2025; копія митної декларації країни відправлення №420420250000352647 від 13.10.2025. Під час автоматизованого контролю із застосуванням системи управління ризиками відповідно до Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 № 684, автоматизованою системою митного оформлення «Інспектор» (надалі – АСМО «Інспектор») було згенеровано форми митного контролю: «105-2 Здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів підрозділом митного оформлення»; «106-2 Витребування документів, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості товарів». Також, АСМО «Інспектор» посадовій особі підрозділу митного оформлення визначено перелік необхідних до виконання митних процедур: «Необхідно перевірити достовірність декларування транспортних витрат (фрахт контейнерів). Згідно наявної інформації, фрахт контейнера з відповідної країни до порту призначення коштує близько від 2238 USD. Наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству (№UA500110/2025/000139/1 від 05.11.2025). Необхідно посилити контроль правильності визначення митної вартості. Проаналізувати зазначене рішення на предмет можливості застосування при поточному оформленні зазначеного товару. По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1) Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 № 476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України». Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МКУ.». Під час здійснення митного контролю за МД № 26UA403070000863U9 від 29.01.2026 митницею було опрацьовано інформацію, яка міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої встановлено: 1. поставка товару здійснювалась на підставі зовнішньоекономічного контракту №TRI–2612 від 26.12.2024 (надалі – Контракт), укладеного між компанією «Triangle Tyre Co. Ltd» (Продавець) та ТОВ «Техімпор маркет» (Покупець). Умовами п. 1 Контракту визначено, що Продавець продасть, а Покупець купить на умовах FOB Qingdao, Китай (відповідно до Інкотермс 2010) шини вантажні, що надалі іменуються «Товар», в асортименті та кількостях, зазначених у відповідних специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього Контракту. Згідно поданої до митного оформлення Специфікації № 7 від 19.09.2025 загальна вартість поставки становить 358 946, 40 дол. США. Даною специфікацією визначено умови оплати: 100% передплата. Умовами п. 3 Контракту визначено, що орієнтовна сума контракту становить 15 000 000 дол. США. До митного оформлення декларантом надано платіжну інструкцію в іноземній валюті №108 від 25.09.2025, за якою здійснено оплату в сумі 250 000, 00 дол. США, а також платіжну інструкцію в іноземній валюті №120 від 16.10.2025, за якою здійснено оплату в сумі 42 050, 90 доларів США. У графі 70 «Призначення платежу» даних платіжних інструкцій міститься посилання на Специфікацію №7 від 19.09.2025. Як вбачається з наведеного, загальна сума, сплачена за платіжними інструкціями в іноземній валюті №108 від 25.09.2025 та №120 від 16.10.2025, становить 292 050, 90 дол. США, що не відповідає сумі, вказаній у специфікації № 7 від 19.09.2025 (358 946, 40 дол. США). Водночас, платіжну інструкцію на суму 66 895, 50 дол. США (решта суми, яка мала бути сплачена за специфікацією № 7 від 19.09.2025) декларантом до митного оформлення не надано. При цьому, сплачена за вказаними платіжними інструкціями сума (292 050, 90 дол. США) не відповідає і сумі, зазначеній у рахунку-фактурі (інвойс) №12252004673-1 від 13.10.2025 (152 892, 00 дол. США), за яким здійснювалась поставка даної партії товару. Окрім цього, надані до митного оформлення платіжні інструкції в іноземній валюті №108 від 25.09.2025 та №120 від 16.10.2025 неможливо ідентифікувати з даною конкретною поставкою партії товару, оскільки в них відсутнє посилання на рахунок-фактуру (інвойс) №12252004673-1 від 13.10.2025, за яким здійснювалась така поставка товару. Відтак, вказане не дозволяє встановити приналежність платіжних документів до конкретної поставки партії товару. Отже, з наведеного вбачається, що в порушення частин 2 та 21 статті 58 МК України використані декларантом відомості документально не підтверджено; 2. умовами пункту 3.11 Договору про надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів №Х191124-120 від 19.11.2024, укладеного між ТОВ «Техімпорт Маркет» та ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС», передбачено надання Виконавцем Замовнику актів надання послуг. Однак, декларантом до митного оформлення акти наданих послуг надані не були; 3. надана до митного оформлення митна декларація країни відправлення від 13.10.2025 № 420420250000352647 не містить відміток митних органів країни відправлення. При перевірці митної декларації країни відправлення із застосуванням технічних засобів унікальний електронний ідентифікатор (штрих-код) не перетворюється на візуальну форму, придатну для сприйняття її змісту та верифікації. Таким чином, перелічені вище фактори вказують на наявність розбіжностей та невідповідностей у поданих до митного оформлення документах, а також наявні ризики декларування недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів та не включення всіх складових митної вартості у повному обсязі. Відповідно до вимог п. 2 ч. 5 ст. 54 МК України митний орган має право у випадках, встановлених Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості. Отже, оскільки що позивачем документально не підтверджено складові митної вартості, митницею було розпочато консультацію між митним органом та декларантом, зокрема, направлено уповноваженій особі декларанта електронними повідомленнями вимоги на надання додаткових документів наступного змісту: «Згідно ст. 21 МК України розпочинається процедура консультації. За результатами опрацювання документів встановлено наступне. Поставка товару здійснювалась на підставі Контракту №TRI–2612 від 26.12.2024, що укладений між Triangle Tyre Co.Ltd (Продавець) та ТОВ «Техімпортмаркет» (Покупець) (надалі – Контракт ЗЕД). Відповідно до п.1. Контракту ЗЕД, Продавець продасть, а Покупець купить на умовах FOB Qingdao, Китай (відповідно до Інкотермс 2010) шини вантажні, що надалі іменуються «Товар», в асортименті та кількостях, зазначених у відповідних специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього Контракту. Подана до митного оформлення Специфікація №7 від 19.09.2025, видана на суму 358946,40 дол. США, передбачає 100% передоплату. Відповідно до п.3 Контракту ЗЕД, орієнтовна сума контракту становить 15 000 000 дол. США. При цьому, платіжна інструкція в іноземній валюті №108 від 25.09.2025 видана на суму 250 000,00 дол. США, платіжна інструкція в іноземній валюті №120 від 16.10.2025 видана на суму 42050,90 доларів США. У графі 70 «Призначення платежу» даних платіжної інструкції міститься посилання на Специфікацію №7 від 19.09.2025. Відтак, вказане не дозволяє встановити приналежність платіжного документу до конкретної поставки партії товару. Пунктом 3.11 Договору про надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів №Х191124-120 від 19.11.2024, укладеного між ТОВ «Техімпортмаркет» та ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС» передбачено надання Виконавцем Замовнику актів надання послуг, які до митного оформлення надані не були. Митна декларація країни відправлення № 420420250000352647 від 13.10.2025 не містить відміток митних органів країни відправлення. При перевірці митної декларації країни відправлення із застосуванням технічних засобів унікальний електронний ідентифікатор (штрих-код) не перетворюється на візуальну форму, придатну для сприйняття її змісту та верифікації. У зв`язку з тим, що виявлені розбіжності, прошу відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ надати документи: - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару. У разі відсутності означених документів, відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи: інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення з наявними відмітками митних органів країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; виписку з бухгалтерської документації. Відповідно до ч. 6 ст. 53 МКУ Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.». Уповноваженою особою декларанта на вимогу митниці, окрім раніше поданих до митного оформлення документів, додатково не було надано жодних документів. Натомість, листом № 29-01/2026-1 від 29.01.2026 позивачем повідомлено митницю про те, що ним надано всі наявні документи та протягом 10 робочих днів додаткові документи надані не будуть. За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2026/000049/2 від 29.01.2026, у гр. 33 якого зазначено: «Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за основним методом визначення митної вартості товару, у зв`язку з тим, що у документах наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні. АСУР згенеровано форми митного контролю щодо контролю митної за кодами МФ 105-2, 106-2. У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару, враховуючи також те, що митна вартість згідно бази даних Держмитслужби щодо оформлених раніше митними органами товарів є вищою. Відповідно, митним органом розпочато процедуру консультації з декларантом та надіслано електронне повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару. Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Частиною 4 статті 54 МКУ визначено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Поставка товару здійснювалась на підставі Контракту №TRI–2612 від 26.12.2024, що укладений між Triangle Tyre Co.Ltd (Продавець) та ТОВ «Техімпортмаркет» (Покупець) (надалі – Контракт ЗЕД). Відповідно до п.1. Контракту ЗЕД, Продавець продасть, а Покупець купить на умовах FOB Qingdao, Китай (відповідно до Інкотермс 2010) шини вантажні, що надалі іменуються «Товар», в асортименті та кількостях, зазначених у відповідних специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього Контракту. Подана до митного оформлення Специфікація №7 від 19.09.2025, видана на суму 358946,40 дол. США, передбачає 100% передоплату. Відповідно до п.3 Контракту ЗЕД, орієнтовна сума контракту становить 15 000 000 дол. США. При цьому, платіжна інструкція в іноземній валюті №108 від 25.09.2025 видана на суму 250 000,00 дол. США, платіжна інструкція в іноземній валюті №120 від 16.10.2025 видана на суму 42050,90 доларів США. У графі 70 «Призначення платежу» даних платіжної інструкції міститься посилання на Специфікацію №7 від 19.09.2025. Відтак, вказане не дозволяє встановити приналежність платіжного документу до конкретної поставки партії товару. Пунктом 3.11 Договору про надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів № Х191124-120 від 19.11.2024, укладеного між ТОВ «Техімпортмаркет» та ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС» передбачено надання Виконавцем Замовнику актів надання послуг, які до митного оформлення надані не були. Митна декларація країни відправлення №420420250000352647 від 13.10.2025 не містить відміток митних органів країни відправлення. При перевірці митної декларації країни відправлення із застосуванням технічних засобів унікальний електронний ідентифікатор (штрих-код) не перетворюється на візуальну форму, придатну для сприйняття її змісту та верифікації. У зв`язку з тим, що виявлені розбіжності, відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ декларанту було направлено повідомлення про необхідність надати документи: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару. У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи: інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайслисти) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення з наявними відмітками митних органів країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; виписку з бухгалтерської документації. Відповідно до ч. 6 ст. 53 МКУ Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи. Декларантом 29.01.2026 надіслано лист підприємства №29- 01/2026-1 та повідомлено митний орган про відсутність можливості надати додаткові документи. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст. 57 Митного кодексу України, сторони не дійшли згоди про можливість визначення митної вартості згідно з положеннями статтею 58 Митного кодексу України. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст. 57 МКУ, не дійшли згоди про можливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 МКУ. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст. 64 МКУ. За основу для обрахунку митної вартості взято інформацію щодо вартості: товару №1 згідно з ЕМД від 23.12.2025 №25UA500020009662U2 на рівні 3,1841 дол.США/кг (897,2086 USD/шт.), товар - 1. Шини пневматичні гумові нові, для використання на будівельних, промислових та індустріальних транспортних засобах і машинах: 17.5-25 20PR TTF E-3/L-3 W-1, арт. 4049 – 6 шт. комплектів. 1100x400-533 14PR TTF E-2 W-16A, арт. 4835 – 16 шт. комплектів. 26.5-25 24PR TL E-3/L-3 W-1, арт. 4014 – 1 шт. 1220x400-533 10PR TTF E-2 W-16B, арт. 4844 – 36 шт. комплектів. 1350x550-533 10PR TTF E-2 W-16B, арт. 4845 – 3 шт. комплектів. 1100x400-533 14PR TTF E-2 W-16A, арт. 4835 – 40 шт. комплектів. Торговельна марка: MARCHER. Країна виробництва: CN. Виробник: QINGDAO QIZHOU RUBBER CO., LTD, умови поставки FOB. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.». Таким чином, Тернопільська митниця вважає, що рішення про коригування митної вартості товару №UA403070/2026/000049/2 від 29.01.2026 прийняте з дотриманням вимог чинного законодавства, є законним та обґрунтованим та не підлягає скасуванню.

Від представника товариства з обмеженою відповідальністю “ТЕХІМПОРТ МАРКЕТ” Корольова В.В. до суду надійшла відповідь на відзив, в якій представник зазначив про те, що відповідач не подав будь-якого доказу на спростування зазначених в позовній заяві обставин. Отже висновки, зазначені у відзиві на позовну заяву є необґрунтованими.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.02.2026 року, зазначена вище справа була розподілена та 26.02.2026 року передана судді Пруднику С.В.

02.03.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято до свого провадження означену позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі. Призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду.

13.03.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду у задоволенні клопотання представника Тернопільської митниці Васильчук Ірини Богданівни про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відмовили.

Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що відповідно до прямого контракту №TRI-2612 від 26.12.2024р. (далі – Контракт), укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕХІМПОРТ МАРКЕТ» та TRIANGLE TYRE CO.LTD (Китайська Народна Республіка) та укладеної до нього Специфікацій №7, інвойсу №12252004673-1 від 13.10.2025р. на суму 152 892,00 доларів США та деталізації до інвойсу №12252004673-1 від 13.10.2025р. (контейнер «FFAU6358334») на митну територію України завезений товар – шини загальною кількістю 54 шт. на загальну суму 42 664,80 доларів США (далі – Товар).

29.01.2026 позивач надав відповідачу декларацію 26UA403070000863U9, в якій самостійно, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України, визначив митну вартість товарів – 1 918 838,82 грн.

29.01.2026 декларантом отримано повідомлення митниці (ідентифікатор повідомлення b2e25a64-f182-4e8c-a3a1-7d36538ad900) відповідно до якого позивачу слід було надати за наявності додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме:

- інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

А в разі їх відсутності:

виписку з бухгалтерської документації;

каталоги, специфікації, прайс-листи виробника товару;

висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

У відповідь на дане повідомлення позивачем було надано відповідь за вих. №29- 01/2026-1 від 29.01.2026.

В завершенні позивач просив завершити митне оформлення товарів на підставі ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України.

29.01.2026 позивачем було отримано рішення №UA403070/2026/00049/2 від 29.01.2026р.

Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів за ВМД 26UA403070000863U9 (далі – рішення).

В тексті рішення відповідач зазначив, що за результатами проведеного опрацювання виявлено розбіжності та відсутність належних документів, що підтверджують всі складові митної вартості.

Як підсумок зазначено наступне: Відповідно до положень частини 4 ст.57 МКУ, не дійшли згоди про можливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 МКУ. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст.64 МКУ. За основу для обрахунку митної вартості взято інформацію щодо вартості: товару №1 згідно з ЕМД від 23.12.2025 №25UA500020009662U2 на рівні 3,1841 дол.США/кг (897,2086 USD/шт), товар – 1 Шини пневматичні, гумові, нові, для використання на будівельних, промислових індустріальних транспортних засобах і машинах: - 17.5-25 20PR TTF E-3/L-3 W-1, арт 4049-6 шт. коиплектів-1 100х400-533 14PR TTF E-2 W-16А арт 4835-16шт. комплектів -26.5-25 24 PR TL E-3/L-3 W-1 арт 4014 – 1 шт-1220х400-533 10 PR TTF E-2 W-16B арт.4844-36шт. комплектів – 1350х550-533 10 PR TTF E-2 W-16B арт 4845-3шт. комплектів – 1100х400-533 14PR TTF E-2 W-16А арт 4835-40шт. комплектів. Торговельна марка:MARCHER. Країна виробництва: CN, Виробник QINGDAO QIZHOU RUBBER CO.LTD, умови поставки FOB.

На виконання даного неправомірного рішення митного органу позивачем 29.01.2026р. було подано митну декларацію 26UA403070000877U0 з відкоригованою (збільшеною) митною вартістю товару, в результаті чого позивач сплатив збільшений розмір ввізного мита - на 15 328,29 грн. та відповідно ПДВ – на 33 722,24 грн. А всього загалом на 49 050,53 грн. (графа 47 митної декларації).

Не погоджуючись із здійсненим відповідачем коригуванням митної вартості імпортованого товарів, Товариство звернулось до суду з позовом у даній справі.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ж до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ч. 1 ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Згідно із ч. 1-3 ст. 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою («Глава 8. Загальні положення щодо митної вартості»). Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митному органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митному органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митному органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митному органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митному органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митному органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митному органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування. Як передбачено ч. 2-3 ст. 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митному органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких

визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Ч. 1-3 ст. 54 вказаного Кодексу визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1-2, 5-6 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митному органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митному органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

Згідно з ч. 1-2 ст. 57 вказаного Кодексу визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

У свою чергу декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено митним органом.

Пункт 2 частини другої статті 52 МКУ закріплює положення про те, що «декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню». З першого погляду це положення свідчить про обов`язок декларанта доводити митну вартість, а відтак – про відсутність презумпції, яка звільняє його від обов`язку доведення правильності визначення митної вартості. Проте наведене положення слід тлумачити у взаємозв`язку з частиною першою статті 53 МКУ, відповідно до якого «у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення». Тобто у положенні пункту 2 частини другої статті 52 МКУ робиться наголос не на самому обов`язку надавати відомості, а на тому, якими мають бути ці відомості. А сам обов`язок подання відомостей закріплений у частині першій статті 53 МКУ. При цьому виконання згаданого обов`язку становить підставу презумпції: факт подання документів разом із митною декларацією є підставою для застосування правових наслідків презумпції автоматичного визнання митної вартості.

Контрактом №TRI-2612 від 26.12.2024р. не передбачено виокремлення вартості пакування та маркування від загальної вартості предмету контракту, отже вартість пакування та маркування входить до загальної вартості товару, що декларується. Загальна вартість зазначена у митній декларації у графі 22.

Щодо зауважень митного органу стосовно оплати товару. Так, в рішенні митний орган стверджує, що декларантом не підтверджено оплату товару. З цього приводу заявляємо наступне.

Так згідно умов Контракту, оплата за Товар проводиться на умовах 100% оплати.

Враховуючи специфіку взаємовідносин між ТОВ «ТЕХІМПОРТ МАРКЕТ» як покупцем і TRIANGLE TYRECO.LTD як виробником і продавцем шин, враховуючи особливості логістики шин, вже тривалий час напрацювалися умови за якими поставка, тобто формування партії товару яка завантажується виключно в контейнери призначені для морського перевезення, відбувається із групи замовлень, що оформлюються сторонами Контракту відповідними специфікаціями. А враховуючи виробничий процес, відвантаження із заводу шин не можливе у чіткій відповідності до специфікації, так як у виробника є питання по складам, наявності та логістиці. Вже по факту готовності замовленого товару формується інвойс, товарні позиції в якому були передбачені в різних специфікаціях, тож і при оплаті в призначенні платежу може зазначатися декілька специфікацій.

Крім того, митна декларація формується на кожен окремий контейнер, а один контейнер не відповідає всьому замовленню і партії відповідно, а є лише його частиною.

Для економічної доцільності перевезення та економії коштів контейнер завантажується максимально – відповідно в ньому знаходяться шини замовлені згідно різних специфікацій.

Відповідно до приписів ст. 53 МК України надання до митного органу банківських платіжних документів та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару не є безумовним або обов`язковим.

Отже на момент митного оформлення товару декларант не був зобов`язаний надати банківські платіжні документи, що підтверджують оплату товару.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 11.06.2019 року у справі №813/1755/17, від 29.07.2021 року у справі №380/6459/20.

Щодо експедиторської винагороди та експедиторського обслуговування.

Розмежування послуг та їх оплата в межах договору №Х191124-120 від 19.11.2024р. на транспортно-експедиторське обслуговування є питанням, що стосується сторін договору.

Втручання митного органу у приватно-правові відносини сторін договору є виходом за межі повноважень митного органу.

Щодо числових показників транспортно-експедиторських послуг.

Надання транспортно-експедиторських послуг здійснює ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС». Водночас ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС», відповідно до договору №Х191124-120 від 19.11.2024р., має право укладати договори з іншими підприємствами в межах здійснення своїх зобов`язань перед ТОВ «ТЕХІМПОРТ МАРКЕТ». Розрахунки між ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС» та третіми особами є приватно-правовими відносинами та стосуються сторін договору. Обставини розрахунків між ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС» та третіми особами декларанту невідомі, проте вони жодним чином не впливають на числові показники митної вартості товару, розмитнювався, оскільки всі витрати ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС» виклав у рахунку, що був наданий до попередньої декларації відповідно до ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України.

Акт наданих послуг видається виконавцем замовнику для підтвердження факту виконання робіт та отримання оплати. Цей акт складається після завершення послуг (або щомісяця за довгостроковими угодами) та підписується обома сторонами, що підтверджує взаємну згоду щодо обсягу, якості та вартості наданих послуг.

Щодо митної декларації країни відправлення.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України митна декларація країни відправлення не входить до переліку документів, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України необхідною умовою для використання цього документу як такого, що підтверджує митну вартість товарів, є наявність розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявність ознак підробок або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари у документах, що перелічені у ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України. В межах даної справи такими документами є:

Декларація митної вартості №26UA403070000877U0 Контракт № TRI-2612 від 26.12.2024р. Інвойс №12252004673-1 від 13.10.2025р. Платіжні інструкції №108,120 (оплата товару). Коносаменти №SHWS255100121 від 16.10.2025р. р Декларація країни відправлення була оформлена в країні продавця Товару виключно в порядку вимог чинного законодавства Китаю. У випадку наявності якихось сумнівів та порушень, зокрема, з питань замитнення Товару в порядку вимог чинного законодавства Китаю, повноважними представниками китайської митниці Товар би не був випущений за межі митного кордону Китаю та взагалі не був би доставлений на митну території України. Будь-яких повідомлень з боку представників китайської митниці, зокрема, щодо незаконних дій з приводу Товару, його продажу, відправки тощо, на адресу відповідача не надходило, а отже вказаний вище вислів представника відповідача являє собою необґрунтовану суб`єктивну думку, рахунок №381 (вартість транспортно-експедиторських послуг).

Щодо спрацювання індикаторів ризиків при митному оформленні товару, ввезеного позивачем, слід врахувати висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 09.11.2022 у справі № 815/2162/17, в якій касаційний суд зазначив про те, що доводи митниці щодо оцінки ризиків при перевірці митної вартості товарів суд оцінює критично з огляду на те, що спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками та наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари було розмитнено іншими особами за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту, за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України: що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. В основу такого підходу лягли висновки про те, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо) (постанови Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, від 25.02.2021 у справі № 810/3295/17, від 23.11.2022 у справі № 810/2547/17).

Загалом за результатами процедури консультації вбачається суто формальний підхід митного органу до митної процедури, що межує із надмірним формалізмом та зводиться до створення штучних підстав для завищення митної вартості товарів.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає що зазначене рішення прийнято митним органом всупереч чинному законодавству в сфері митної справи, а саме не взято до уваги докази, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, натомість митний орган неправомірно акцентував увагу на другорядних документах (ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України), які можуть застосовуватися лише після обґрунтування недостатності першорядних документів (ч. 2 cт. 53 Митного кодексу України), чого митним органом зроблено не було).

Враховуючи вище викладене, суд прийшов до висновку, що рішення Тернопільської митниці №UA403070/2026/000049/2 від 29.01.2026 року про коригування митної вартості товарів за ВМД 26UA403070000863U9 - є протиправним та належать до скасування.

Згідно з ч.1 та ч.2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до положень ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Європейський Суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах.

Крім того, ЄСПЛ у своєму рішення по справі Yvonne van Duyn v.Home Office зазначив, що «принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії». З огляду на принцип юридичної визначеності, держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституції чи інших актах. Така дія названого принципу пов`язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності. Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

Також, у рішенні від 31.07.2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008 року), Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Виходячи з викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими і їх необхідно задовольнити у повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 2662,40 грн.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 2662,40 грн. підлягає стягненню з Тернопільської митниці за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю “ТЕХІМПОРТ МАРКЕТ” до Тернопільської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів – задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці (46004, Україна, Тернопільська область, м. Тернопіль, вул. Текстильна, буд. 38, код ЄДРПОУ 43985576) про коригування митної вартості товарів від 14.11.2025 року № UA403070/2025/000368/1.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ТЕХІМПОРТ МАРКЕТ” (код ЄДРПОУ 30487219) за рахунок бюджетних Тернопільської митниці (код ЄДРПОУ 45589470) документально підтверджені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 2662,40 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С. В. Прудник