Рішення від 13 квітня 2026 р. у справі №120/280/25 — Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

14 квітня 2026 р. Справа № 120/280/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Поліщук І.М., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

Позовні вимоги мотивовані протиправністю податкового повідомлення-рішення №0800218-2413-0219-UA05100130000061386 від 18.06.2024.

Ухвалою від 20.01.2025 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

06.02.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечила щодо задоволення даного позову. Зазначила, що відповідно відомостей до наявних у Державному реєстрі речових прав нерухоме майно, яке розташоване за адресою АДРЕСА_1 значиться як житловий будинок (об`єкт житлової нерухомості) власником якого значиться ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ). На відповідний об`єкт нерухомості податковим органом визначено податкове зобов`язання із податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2023 рік на суму 7155,60 відповідно до податкового повідомлення-рішення №0800218-2413-0219-UA05100130000061386 від 18.06.2024. При розрахунку податку податковим органом було застосовано ставку 0,5% від мінімальної заробітної плати станом на 1 січня календарного року, яка встановлена рішенням Томашпільської сільської ради від 25.06.2021 №1055.

У поданому відзиві представник відповідача також вказала, що за адресою, яка відповідає адресі зазначеного об`єкту житлової нерухомості на податковому обліку з 06.12.1995 року перебуває Товариство з обмеженою відповідальністю Спільне підприємство "ГАЗТОМІ" (Українсько-Білоруське) код ЄДРПОУ 23063196. У зв`язку із чим при нарахуванні податку не було застосовано пільг для фізичних осіб передбачених п.п. 266.4.3 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що позивач 03.03.2016 року набула у власність відповідно до договору дарування житлового будинку від 03.03.2016 року житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами, за адресою: АДРЕСА_1 .

18.06.2024 року Головним управлінням ДПС у Вінницькій області сформовано податкове повідомлення-рішення з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості (код платежу 18010200)№0800218-2413-0219-UA05100130000061386, яким визначено податкове зобов`язання зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у розмірі 7155,60 гривень.

Вказане податкове повідомлення-рішення податковим органом було направлено позивачу засобами поштового зв`язку 21.11.2024.

Позивач, не погоджуючись з діями податкового органу щодо надсилання зазначеного податкового повідомлення-рішення після встановленого Податковим кодексом строку, протягом якого надсилаються (вручаються) платнику податків податкові повідомлення-рішення, звернулася до суду з даним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України) №2755-VI 02.12.2010 року (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно ст.10 ПК України податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є місцевим податком.

Сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів, та про внесення змін до таких рішень (п.12.3 ст.12 ПК України).

Встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом.

При прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів обов`язково визначаються об`єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов`язкові елементи, визначені статтею 7 цього Кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділом XII цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору.

Сільські, селищні, міські ради надсилають у десятиденний строк з дня прийняття рішень, але не пізніше 25 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлених місцевих податків та/або зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів, до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та/або зборів, в електронному вигляді інформацію щодо ставок та податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів у порядку та за формою, затвердженими Кабінетом Міністрів України, та копії прийнятих рішень про встановлення місцевих податків та/або зборів та про внесення змін до таких рішень (пп.12.3.1, 12.3.2, 12.3.3 п.12.2 ст.12 ПК України).

Порядок оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки визначено ст.266 ПК України.

Відповідно до пп. 266.1.1 п.266.1 ст.266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

За положеннями пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (п.п. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 ПК України).

Нормами підпункту 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України передбачено, що база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Порядок обчислення суми податку встановлений п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України.

Так, згідно п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України, обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку:

а) за наявності у власності платника податку одного об`єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку;

б) за наявності у власності платника податку більше одного об`єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об`єктів, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку;

в) за наявності у власності платника податку об`єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об`єктів, зменшеної відповідно до підпункту «в» підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку;

г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів «б» і «в» цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об`єктів житлової нерухомості.

Обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Підпунктом 266.7.2 пункту 266.7 ст. 266 ПК України передбачено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Відповідно до п.п. 266.7.4 п. 266.7 ст. 266 ПК України, органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов`язані щокварталу у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами, за місцем розташування такого об`єкта нерухомого майна станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для винесення відповідачем спірного повідомлення-рішення стали відомості з інформаційних баз даних ГУ ДПС у Вінницькій області відносно належності позивачу на праві власності об`єкту нерухомого майна - житлового будинку загальною площею 213,6 кв. м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Як вбачається з позовної заяви, позивач не заперечує про наявність об`єктів оподаткування податком не нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, однак вважає спірне податкове повідомлення-рішення протиправним з огляду на порушення податковим органом строків його направлення платнику податків.

В той же час, зазначену позицію суд вважає необґрунтованою з наступних підстав.

У постанові від 20.06.2022 по справі № 826/15940/18 Колегія суддів судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду розглядала питання щодо порушення податковим органом строків прийняття і надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, встановленого підпунктом 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 ПК України та правових наслідків для платника податків.

Так, за результатами судового розгляду ВС вважав за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у раніше ухваленому рішенні Верховного Суду від 2 листопада 2021 року у справі №825/1903/17 з огляду на наступне.

Зокрема, Верховний Суд у постанові від 2 листопада 2021 року у справі №825/1903/17 висловив правову позицію, відповідно до якої контролюючий орган зобов`язаний нарахувати платнику податків податкове зобов`язання з транспортного податку за відповідний рік та надіслати (вручити) таке податкове повідомлення-рішення до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року). Податкове повідомлення-рішення, прийняте або направлене з порушенням цього строку, є неправомірним, оскільки воно прийнято поза межами строку, встановленого у абзаці 1 підпункту 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 ПК України.

Водночас з аналізу наведених вище положень статей 54 та 267 ПК України випливає, що контролюючий орган дійсно зобов`язаний нарахувати платнику податків податкове зобов`язання з транспортного податку за відповідний рік та надіслати (вручити) таке податкове повідомлення-рішення до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року). Невиконання контролюючим органом такого обов`язку звільняє платника податків лише від відповідальності за несвоєчасність сплати податкового зобов`язання (аналогічно до приписів підпункту 266.10.2 статті 266, підпункту 287.9 статті 287 ПК України), проте не звільняє від обов`язку сплати такого податку за наявності відповідних правових підстав.

Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що пропуск податковим органом встановленого підпунктом 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 ПК України строку надсилання податкового повідомлення-рішення до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року), не є тим порушенням, яке спростовує правомірність нарахування грошового зобов`язання податковим органом, та не може бути самостійною підставою для скасування оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

Недотримання контролюючим органом встановлених строків надіслання податкового повідомлення-рішення не є підставою для припинення податкового обов`язку платника податку. Строк надсилання податкового повідомлення-рішення, встановлений підпунктом 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 ПК України, не є строком, що зумовлює припинення податкового обов`язку або звільнення від його виконання.

З огляду на вищевикладене, покладені в основу адміністративного позову посилання позивача на те, що податкове повідомлення-рішення складено 18.06.2024 року та було направлено контролюючим органом 21.11.2024 року є таким, що прийнято з порушенням підпункту 266.7.2 ст. 266 Податкового кодексу України, як на підставу для скасування податкового повідомлення-рішення, судом відхиляються як необґрунтовані.

Слід зазначити, що недотримання контролюючим органом встановлених строків надіслання податкового повідомлення-рішення не є підставою для припинення податкового обов`язку платника податку з вказаного податку. Строк надсилання податкового повідомлення-рішення, не є строком, що зумовлює припинення податкового обов`язку або звільнення від його виконання.

Будь-яких інших аргументів щодо наявності порушень з боку податкового органу позивачем не наведено.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Враховуючи положення статті 139 КАС України, питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ ВП 44069150)

Повний текст рішення складено 14.04.2026.

Суддя Поліщук Ірина Миколаївна