Рішення від 13 квітня 2026 р. у справі №120/9326/25 — Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

14 квітня 2026 р. Справа № 120/9326/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Поліщук І.М., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю дій відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті грошової допомоги відповідно до п. 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Ухвалою від 11.07.2025 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Даною ухвалою також встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву.

У встановлений судом строк відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує щодо задоволення даного позову. Зокрема зазначає, що позивачу починаючи з 18.05.2024 року призначено пенсію за віком. Крім того, 19.02.2025 та 21.02.2025 року позивач звернулась із заявою про виплату 10 призначених пенсій відповідно до п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Крім того, зазначив, що у позивача відсутнє право на отримання 10 призначених пенсій відповідно до п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", оскільки у позивача відсутній стаж роботи, який дає право на пенсійне забезпечення відповідно до п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", адже посада викладачів у позашкільних навчальних закладах не передбачена переліком, затвердженим постановою КМ України №909 від 04.11.1993 року.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що згідно записів трудової книжки ОСОБА_1 , остання з 01.08.1983 по 15.08.1986 року працювала в Чернівецькій дитячій музичній школі, з 18.08.1986 по 31.08.1992 - в Атакській дитячій музичній школі, з 01.09.1992 по 06.12.2011 в Могилів-Подільський музичній школі, з 07.12.2011 по 22.08.2017 в Могилів-Подільському початковому спеціалізованому мистецькому навчальному закладі-дитяча школа мистецтв та з 23.08.2017 та по даний час працює в Могилів-Подільській мистецькій школі.

18.02.2024 року позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Як слідує із матеріалів, долучених відповідачем до відзиву на позовну заяву, 19.02.2025 року та 21.02.2025 позивач звернулась до відповідача із письмовою заявою, у якій просила виплатити їй 10 призначених пенсій відповідно до п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

За наслідками розгляду даної заяви, листом від 12.03.2025 року №3257-2145/П-02/8-0200/25 відповідач відмовив ОСОБА_1 у призначенні відповідної допомоги, мотивувавши це відсутністю у останньої необхідного страхового стажу на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років.

Не погоджуючись із такою відмовою, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Згідно з ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, згідно з п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за вислугою років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи від 25-30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 та пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України № 1191 від 23.11.2011 "Про затвердження Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги та її виплати", особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого ст.26 цього Закону, працювали у закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" ст. 55 закону України "Про пенсійне забезпечення" і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок-30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

В даному випадку, заперечуючи проти задоволення вимог даного адміністративного позову, представник відповідача вказує на відсутність у позивача права на отримання десяти місячних пенсій, оскільки, посада викладача, який працює у позашкільному навчальному закладі, не передбачена Переліком, затвердженим постановою КМ України від 04.11.1993 року №909.

Разом із тим, суд критично оцінює такі посилання представника відповідача, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 21 Закону України "Про позашкільну освіту" педагогічні працівники закладів позашкільної освіти мають право на пенсію за вислугою років за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років.

Позашкільна освіта є складовою системи безперервної освіти, визначеної Конституцією України, Законом України "Про освіту" і спрямована на розвиток здібностей та обдарувань вихованців, учнів і слухачів, задоволення їх інтересів, духовних запитів і потреб у професійному визначенні (ст. 4 Закону України "Про позашкільну освіту").

Початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (школи естетичного виховання: музичні, художні, хореографічні, театральні, хорові, мистецтв та інші), відносяться до позашкільних навчальних закладів (п. 6 Переліку типів позашкільних навчальних закладів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 433 від 06.05.2001 року).

Згідно Переліку закладів та установ освіти, охорони здоров`я і соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугою років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 909 від 04.11.1993 року, зокрема, в загального освітніх навчальних закладах, військових загальноосвітніх навчальних закладах, музичних і художніх школах передбачені посади: учителі, логопеди, вчителі-логопеди, вчителі-дефектологи, викладачі, сурдопедагоги, тифлопедагоги, вихователі, завідуючі та інструктори слухових кабінетів, директори, завідуючі, їх заступники з навчально-виховної, навчально-виробничої частини або з виробничого навчання, завідуючі навчальною і навчально-виховною частиною, соціальні педагоги, практичні психологи, педагоги-організатори, майстри виробничого навчання, керівники гуртків, секцій, студій та інші форми гурткової роботи.

За клопотанням Міністерства соціального захисту населення України № 01-3/133-02-2 від 01.02.1995 року Кабінет Міністрів України погодився поширити на викладачів музичних, художніх, хорових, хореографічних шкіл, шкіл мистецтв та інших шкіл естетичного виховання порядок призначення пенсій за вислугу років, передбачений постановою Кабінету Міністрів України № 909 від 04.11.1993 року без внесення змін до неї.

Дорученням КМУ №397/21 від 06.01.1996 дію вищезазначеної постанови поширено в тому числі і на викладачів музичних шкіл без внесення змін до постанови.

Постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 14.06.2000 року затверджений Перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, яким передбачено, що посади вчителів, викладачів всіх спеціальностей, інструкторів фізкультури, методистів належать до категорії педагогічних працівників.

Згідно з п. 2 Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затвердженого Кабінетом Міністрів України № 1191 від 23.11.2011 року, до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. "е" і "ж" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що передбачені переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугою років, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 909 від 04.11.1993 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугою років".

Крім того, відповідно п. 5 вказаного Порядку грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01.10.2001 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого ст.26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років.

З огляду на вище викладене, суд приходить до висновку, що викладач по класу баян в Атакській дитячій музичній школі, викладач по класу баян в Могилів-Подільський музичній школі, викладач по класу баян, акардеон в Могилів-Подільському початковому спеціалізованому мистецькому навчальному закладі-дитяча школа мистецтв та викладач по класу баян, акардеон з є педагогічним працівником позашкільного навчального закладу має право на пенсію за вислугою років при наявності відповідного педагогічного стажу роботи.

Крім того, право на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV не залежить та не пов`язується із призначенням саме пенсії за вислугою років, а є окремим правовим механізмом відповідної соціальної виплати, який також може реалізовуватись при призначенні пенсії за віком.

З огляду на те, що позивач на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону № 1058-IV, працювала у відповідному позашкільному навчальному закладі та має достатній трудовий стаж роботи в таких закладах, при цьому, раніше не отримувала пенсію, суд дійшов до висновку, що ОСОБА_1 має право на отримання грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV.

Підсумовуючи вище наведене, та враховуючи те, що в ході судового розгляду даної справи встановлено, що періоди роботи позивача на посадах викладача згідно пункту 2 Примітки Переліку закладів і установ № 909, в площині дії пункту 2 Порядку № 1191, повинні бути зараховані до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону № 1788-XII, інших доводів щодо відсутності підстав для отримання позивачем грошової допомоги відповідачем не зазначено, тому суд вважає, що дії ГУ ПФУ у Вінницькій області щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті грошової допомоги у розмірі десятимісячних пенсій є протиправними.

Суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, виходячи із наданих частиною другою статті 245 КАС України повноважень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у спосіб визнання протиправними дій ГУ ПФУ у Вінницькій області щодо відмови позивачу у виплаті грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії, відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV та Порядку № 1191.

Частиною 1 статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість основних доводів сторін, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області підлягає сума у розмірі 968,40 грн.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії, відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1191.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 13322403)

Повний текст рішення складено 14.04.2026.

Суддя Поліщук Ірина Миколаївна