Постанова від 13 квітня 2026 р. у справі №2018/2-2056/11 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

Іменем України

14 квітня 2026 року

м. Харків

справа № 2018/2-2056/11

провадження № 22-ц/818/1736/26

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Маміної О.В.

суддів: Мальованого Ю.М., Яцини В.Б.,

за участю секретаря: Шнайдер Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» про визнання правочинів недійсними за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» на ухвалу Київського районного суду м.Харкова від 14 листопада 2025 року, постановлену під головуванням судді Бородіної Н.М.,-

в с т а н о в и в :

У жовтні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» звернулось до суду із заявою про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, в якій просив визнати дублікат виконавчого листа у справі № 2018/2-2056/11, виданий 20 травня 2020 року Київським районним судом Харківської області щодо стягнення заборгованості за кредитними договорами з ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ», про стягнення заборгованості за кредитним договором № 5289298 від 05.03.2008 року у сумі 36 211,98 доларів США (тридцять шість тисяч двісті одинадцять доларів, 98 центів); за кредитним договором № 5360817 від 18.04.2007 року в сумі 21 892,09 доларів США (двадцять одна тисяча вісімсот дев`яносто два долари, 09 центів) та за кредитним договором № 6487724 від 18.06.2008 року у сумі 54 143,23 доларів США (п`ятдесят чотири тисячі сто сорок три долари, 23 центи), та витрати на судовий збір у розмірі 212,60 доларів США (двісті дванадцять доларів 60 центів), а також витрати на інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120,00 гривень (сто двадцять гривень, 00 копійок). Видати три окремих виконавчих листи — кожен щодо окремого кредитного договору та на користь відповідного стягувача, а саме: 1)Виконавчий лист щодо стягнення заборгованості за кредитним договором №5360817 від 18.04.2007 року відносно стягувача ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС»; 2)Виконавчий лист щодо стягнення заборгованості за кредитним договором №6487724 від 18.06.2008 року відносно стягувача ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС»; 3)Виконавчий лист щодо стягнення заборгованості за кредитним договором №5289298 від 05.03.2008 року відносно стягувача - АТ «ПУМБ.

Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 14 листопада 2025 року у задоволенні заяви ТОВ «Цикл Фінанс» відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ «Цикл Фінанс» просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, постановити нову, якою задовольнити вимоги заявника в повному обсязі.

Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права; зазначає, що на виконанні у приватного виконавця перебуває виконавчий лист про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 по трьом кредитним договорам. Проте ТОВ «Цикл Фінанс» за договорами придбало право вимоги до ОСОБА_1 лише по двом договорам. У зв`язку з тим, що: один виконавчий документ видано щодо трьох кредитних договорів, право вимоги за кредитним договором № 5360817 від 18.04.2007 року відступлено ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС», право вимоги за кредитним договором № 6487724 від 18.06.2008 року відступлено ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС», а право вимоги за кредитним договором № 5289298 від 05.03.2008 року залишилось у первісного Кредитора — АТ «ПУМБ», виникла ситуація, коли виконавчий документ, виданий на підставі рішення суду, об`єднує вимоги за трьома договорами, але кредиторами є два різні товариства. Таким чином, зазначені товариства не можуть бути замінені в межах одного виконавчого листа. Внаслідок чого, виданий судом виконавчий лист підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню, а на його заміну необхідно видати три окремі виконавчі листи.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить ухвалу суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник АТ «ПУМБ» заперечував проти визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Просив ухвалу суду залишити без змін.

Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відмовляючи у задоволенні заяви суд першої інстанції виходив з того, що наявність двох стягувачів за одним судовим рішенням, не є підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Відповідно до ч.5 ст. 431 ЦПК України якщо судове рішення прийнято на користь декількох позивачів або проти декількох відповідачів, або якщо виконання повинно бути проведено в різних місцях чи рішенням передбачено вчинення кількох дій, видаються декілька виконавчих листів, у яких зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати судове рішення, або зазначається, що обов`язок чи право стягнення є солідарним. Отже, законодавець допускає наявність кількох позивачів у справі, а як наслідок кількох стягувачів. Відповідно до ч.1 ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються, в тому числі резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень. Виданий виконавчий лист містить резолютивну частину рішення суду. Видача окремих виконавчих листів по трьом договорам, буде змінювати резолютивну частину рішення, що суперечить положенням ч.1. ст.4 ЗУ «Про виконавче провадження». Також, з виконавчого листа, вбачається стягнення суми заборгованості по кожному договору, що свідчить про можливість його виконання на корить різних стягувачів. З урахуванням наведеного , підстави для задоволення заяви ТОВ «Цикл Фінанс» про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає відсутні.

Зазначений висновок суду відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Судом встановлено, що рішенням Київського районного суду м. Харкова від 16.12.2011 року по цивільній справі за позовом ПАТ «Перший Український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПАТ «ПУМБ» про визнання правочинів недійсним первісний позов було задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ПУМБ» заборгованості за кредитним договором №5289298 в сумі 36211,98 доларів США, за кредитним договором №5360817 в сумі 21892,09 доларів США, за кредитним договором№ 6487724 в сумі 54143,23 доларів США та судовий збір. В задоволенні зустрічного позову було відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 25.04.2012 року рішення було залишено без змін.

Стягувачем було отримано виконавчий лист та пред`явлено його до виконання.

Ухвалою Київського районного суду від 03.02.2020 року постановлено видати дублікат виконавчого листа по цивільній справі № 2018/2-2056/11 за позовом ПАТ «Перший Український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» про визнання правочинів недійсними.

На виконанні у приватного виконавця Кудряшова Дмитра Вячеславовича перебуває виконавче провадження № 73651511 від 20 грудня 2023 року, відкрите на підставі дублікату виконавчого листа № 2018/2-2056/11 виданого 20 травня 2020 року Київським районним судом міста Харкова.

11 квітня 2024 року між АТ «ПУМБ» та ТОВ «Цикл Фінанс» було укладено Договір відступлення права вимоги (цесії) № 1.

Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 02.10.2025 року було замінено стягувача з АТ «Перший Український міжнародний банк» на ТОВ «Цикл Фінанс» у виконавчому провадженні №73651511 з виконання виконавчого листа виданого Київським районним судом м.Харкова по справі №2018/2-2056/11 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Перший Український міжнародний банк» заборгованості за кредитним договором № 5289298 в сумі 36211 дол. США 98 цен., за кредитним договором № 5360817 в сумі 21892 дол. США 09 цен., за кредитним договором №6487724 в сумі 54 143 дол. США 23 цент., а також судовий збір в сумі 212 дол. США 60 цент. Та 120 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи – в частині стягнення заборгованості за кредитними договорами № 5360817 та №6487724.

Як на підставу вимог заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню Товариство посилалось на те, що на виконанні у приватного виконавця перебуває виконавчий лист про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 по трьом кредитним договорам. Проте ТОВ «Цикл Фінанс» за договорами придбало право вимоги до ОСОБА_1 лише по двом договорам. У зв`язку з тим, що: один виконавчий документ видано щодо трьох кредитних договорів, право вимоги за кредитним договором № 5360817 від 18.04.2007 року відступлено ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС», право вимоги за кредитним договором № 6487724 від 18.06.2008 року відступлено ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС», а право вимоги за кредитним договором № 5289298 від 05.03.2008 року залишилось у первісного Кредитора — АТ «ПУМБ», виникла ситуація, коли виконавчий документ, виданий на підставі рішення суду, об`єднує вимоги за трьома договорами, але кредиторами є два різні товариства. Таким чином, зазначені товариства не можуть бути замінені в межах одного виконавчого листа. Внаслідок чого, виданий судом виконавчий лист підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню, а на його заміну необхідно видати три окремі виконавчі листи.

Згідно вимог ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Частинами 1,2,3 ст. 432 ЦПК України передбачено, що суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.

Згідно з частиною третьою статті 431 ЦПК України виконавчий лист є виконавчим документом.

Відповідно до ч.1, 2, 5 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Згідно із ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників визначено механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.

Пунктом 3 зазначеного Порядку визначено, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Положення статті 129-1 Конституції України визначають, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч.1 ст.431 ЦПК України).

Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (ч.2 ст.432 ЦПК України).

Таким чином, передумовою для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню є одна з таких обставин: помилковість видачі виконавчого листа; боржником чи іншою особою було добровільно виконано рішення суду, внаслідок чого обов`язок припинився; обов`язок боржника припинився з інших причин (передання відступного, зарахування, прощення боргу, поєднання боржника і кредитора в одній особі, інші підстави припинення зобов`язання, передбачені главою 50 Цивільного кодексу України).

Наслідком визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до пункту 5 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» є закінчення виконавчого провадження.

Підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

Процесуально-правовими підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

До матеріально-правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна віднести ті обставини, що свідчать про припинення обов`язку боржника з передбачених законом підстав.

Разом з цим законодавець не дав чіткого визначення «інших причин» для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у частині другій статті 432 ЦПК України. При цьому словосполучення «або з інших причин» не стосується припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, наприклад: в апеляційному чи касаційному порядку скасовано або змінено рішення суду, або ж у зв`язку з нововиявленими обставинами, а виконавчий лист ще не виконаний.

Загальні підстави припинення цивільно-правових зобов`язань містяться у главі 50 розділу І книги п`ятої ЦК України. Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 19 січня 2023 року у справі № 824/2/22 (провадження № 61-9190ав22).

Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, полягає насамперед у встановленні обставин та фактів, що підтверджують відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 24 червня 2020 року у справі № 520/1466/14-ц, провадження № 61-43447св18, від 09 вересня 2021 року у справі № 824/67/20, провадження № 61-10482ав21, від 09 червня 2022 року у справі № 2-118/2001, провадження № 61-1762ав22, які підтримані в постанові Верховного Суду від 09.02.2023 року у справі № 824/85/21.

Верховний Суд України у постанові, від 22 березня 2017 року, по справі № 755/6665/15-ц, зазначив, що ухвала суду про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, є перепоною у завершенні судового провадження та реалізації громадянином його «права на суд», гарантованого Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Оскільки така ухвала унеможливлює виконання судового рішення про задоволення вимог кредитора, то зазначене судове рішення перешкоджає подальшому розгляду та провадженню у справі.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід`ємною частиною «права на суд» та ефективний захист сторони у справі, а отже, і відновлення справедливості, передбачає зобов`язання адміністративних органів виконувати рішення (п. 40 рішення від 19.03.97 року у справі «Горнсбі проти Греції»).

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Київського районного суду м. Харкова від 16.12.2011 року по цивільній справі за позовом ПАТ «Перший Український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПАТ «ПУМБ» про визнання правочинів недійсним первісний позов було задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ПУМБ» заборгованості за кредитним договором №5289298 в сумі 36211,98 доларів США, за кредитним договором №5360817 в сумі 21892,09 доларів США, за кредитним договором№ 6487724 в сумі 54143,23 доларів США та судовий збір. В задоволенні зустрічного позову було відмовлено.

11 квітня 2024 року між АТ «ПУМБ» та ТОВ «Цикл Фінанс» було укладено Договір відступлення права вимоги (цесії) № 1.

Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 02.10.2025 року було замінено стягувача з АТ «Перший Український міжнародний банк» на ТОВ «Цикл Фінанс» у виконавчому провадженні №73651511 з виконання виконавчого листа, виданого Київським районним судом м.Харкова по справі №2018/2-2056/11 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Перший Український міжнародний банк» заборгованості за кредитним договором № 5289298 в сумі 36211 дол. США 98 цен., за кредитним договором № 5360817 в сумі 21892 дол. США 09 цен., за кредитним договором №6487724 в сумі 54 143 дол. США 23 цент., а також судовий збір в сумі 212 дол. США 60 цент. та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи – в частині стягнення заборгованості за кредитними договорами № 5360817 та №6487724.

Оскільки ухвалою суду від 02.10.2025 року замінено стягувача за двома кредитним договорами № 5360817 та №6487724, підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню по третьому кредитному договору, право на яке не переходило за заявою нового стягувача не вбачається.

Стягувач за вказаним кредитним договором АТ «ПУМБ» категорично заперечує проти визнання виконавчого листа у цій частині таким, що не підлягає виконанню, зазначаючи, що на даний час цей лист перебуває на виконанні та виконується.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Обов`язок доказування і подання доказів покладено на сторони і приписами статті 81 ЦПК України.

При цьому частиною шостою цієї норми передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або в певній частині, передбачених ст. 432 ЦПК України, не вбачається.

Виходячи з вищевикладеного, судова колегія доходить висновку, що суд першої інстанції надав належну оцінку обставинам, на які посилається апелянт та дійшов законного і обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення заяви.

Ухвала суду постановлена з додержанням вимог закону.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Керуючись ст. ст. 367, 368, ст.374, ст.375, ст. ст. 381, 382-384, 389, 390 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» - залишити без задоволення.

Ухвалу Київського районного суду м.Харкова від 14 листопада 2025 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: Ю.М. Мальований

В.Б. Яцина