Рішення від 14 квітня 2026 р. у справі №643/19333/25 — Салтівський районний суд міста Харкова

Справа № 643/19333/25

Провадження № 2/643/1853/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого Тимош О. М.,

за участі секретаря судового засідання Глушка С. В.,

представника відповідача Зарубіна Є. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

У листопаді 2025 року позивач ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» в особі свого представника звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором кредиту №8329853 в розмірі 18 567,50 грн, з яких: 5000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 3705,00 грн - сума заборгованості за процентами; 862,50 грн - сума заборгованості за комісією, 9000,00 грн - сума заборгованості за пенею/неустойкою.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 09.06.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів у кредит №8329853, умовами якого встановлено, що кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 5000,00 грн строком на 357 днів (з 09.06.2025 по 31.05.2026) із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0,95% які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 17,25% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 862,50 грн). У разі порушення позичальником/відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується неустойка в розмірі 250,00 грн за кожен день понадстрокового користування.

Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора «156128», що був надісланий на вказану відповідачем/позичальником електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_1

Кредитодавець на виконання умов кредитного договору №8329853 від 09.06.2025 виконав свої зобов`язання, зокрема, передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 5000,00 грн шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 за посередництвом платіжної установи ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНЕКСПРЕС».

Відповідач належним чином зобов`язання щодо повернення основної суми боргу за договором кредиту, заборгованості за процентами та інших нарахувань не виконав, внаслідок чого заборгованість відповідача за договором кредиту №8329853 від 09.06.2025 складає 18 567,50 грн, з яких: 5000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3705,00 грн - сума заборгованості за процентами; 862,50 грн - сума заборгованості за комісією; 9000,00 грн - сума заборгованості за пенею/неустойкою; 0,00 грн - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.

В подальшому ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» уклали договір факторингу №16/10/25 від 16.10.2025, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб-боржників, в тому числі за договором кредиту №8329853 від 09.06.2025.

Згідно з п. 2.1.3 договору факторингу перехід від клієнта до фактора права вимоги відбувається в день підписанням сторонами відповідного реєстру прав вимоги, після чого позивач/фактор стає кредитором по відношенню до боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу.

Відповідно до реєстру прав вимог №16/10/25-01 від 16.10.2025 кредитодавець/клієнт відступив фактору/позивачу право вимоги заборгованостей до боржників на умовах, передбачених договором факторингу №16/10/25 від 16.10.2025, в тому числі до відповідача в сумі 18 567,50 грн, з яких 5000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3705,00 грн - сума заборгованості за відсотками; 862,50 грн - сума заборгованості за комісією; 9000,00 грн - сума заборгованості за пенею/неустойкою, 0,00 грн - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.

05.03.2026 через систему «Електронний Суд» від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив задовольнити позов частково у сумі 4000,00 грн, в іншій частині позовних вимог відмовити. В обґрунтування зазначив, що нарахування комісії за надання кредиту за договором встановлено п. 1.12 договору, при цьому в умовах договору не зазначено, за які саме послуги відповідачу встановлена комісія. Отже, з урахуванням положень ч. 3 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ч. 5 ст. 14 Закону України «Про споживче кредитування» нарахування комісії за надання кредиту у розмірі 17,25% від суми наданого кредиту є незаконним та вимоги в цій частині задоволенню не підлягають. Договір укладений 09.06.2025, тобто після 24.02.2022, тому з урахуванням п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України пеня/неустойка у розмірі 9000,00 грн стягненню не підлягає. Щодо укладення договору представник відповідача вказав, що одноразовий ідентифікатор «156128», який надсилався ОСОБА_1 , був надісланий з метою проходження ідентифікації та реєстрації особистого кабінету, а не як підписання кредитного договору. Оскільки ОСОБА_1 кредитний договір не підписував, а отже не погодився на умови, зазначені у договорі, то нарахування відсотків є безпідставним. ОСОБА_1 не заперечує, що на його рахунок було перераховано 5000,00 грн, які частково були повернуті у сумі 1000,00 грн. Отже, відповідач визнає заборгованість у розмірі 4000,00 грн.

11.03.2026 від представника позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій зазначила, що у зв`язку з отриманням заперечень на позовну заяву, де позивачу стали відомі нові обставини справи, вважає за необхідне зменшити позовні вимоги, а саме стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 9567,50 грн, з яких: 5000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3705,00 грн - сума заборгованості за процентами; 862,50 грн - сума заборгованості за комісією.

Ухвалою судді від 07.11.2025 позовну заяву було залишено без руху.

07.11.2025 від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою судді від 10.11.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, витребувано від АТ КБ «Приват Банк» інформацію: щодо належності ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ) карткового рахунку № НОМЕР_1 ; чи зарахувалися кошти на картковий рахунок № НОМЕР_1 у період з 09.06.2025 по 12.06.2025 у сумі 5000,00 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, направила до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, не заперечувала проти заочного розгляду справи.

Представник відповідача у судовому засіданні повідомив, що позов відповідач визнає частково в сумі 4000 грн. Зазначив, що укладення договору не доведено, ідентифікатор був використаний відповідачем для реєстрації в особистому кабінеті, відповідач вважав. Що кредит безпроцентний. Також представник відповідача просив зменшити розмір правничої допомоги, пославшись на те, що справа не є складною, позов ідентичний багатьом, та сума зазначена позивачем є тягарем для відповідача.

Суд, заслухавши доводи представника відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи та наявні у справі докази, встановив такі обставини.

09.06.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №8329853 (а.с.16-19).

Відповідно до п. 2.1 договору за цим договором кредитодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту відповідно до умов цього договору.

Згідно з п. 2.2 договору сума кредиту становить 5000,00 грн. Строк кредитування - 357 днів. Розмір першого обов`язкового платежу - 1670,00 грн. Комісія за надання кредиту становить 17,25% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 862,50 грн). Процентна ставка фіксована - 0,95%.

Згідно з п. 2.3.1 денна процентна ставка становить 0,998% в день.

П. 2.5 договору передбачено, що максимальний кредитний ліміт, доступний для позичальника відповідно до умов цього договору, становить 5000,00 грн. Даний ліміт є максимальною сумою коштів, яку кредитодавець може надати позичальнику в рамках цього договору на умовах повернення, сплати процентів, комісій за надання кредиту та інших передбачених договором платежів. Позичальник має право використовувати кошти в межах встановленого кредитного ліміту протягом строку дії договору.

Проценти за цим договором нараховуються щоденно, починаючи з першого дня користування кредитом до дати повернення, на залишок кредиту, виходячи із строку фактичного користування кредитом та до повного погашення заборгованості за договором (п. 2.8 договору).

За користування кредитом позичальник сплачує кредитодавцю проценти у розмірі, визначеному пунктом 2.2 договору. Проценти за користування кредитом нараховуються на суму кредиту (його залишок) виходячи із строку фактичного користування кредитом (його залишком), за кожен день (календарну дату) користування кредитом, починаючи з першого дня користування кредитом (включно) та включаючи день (дату) його повернення, до повного погашення заборгованості за договором та підлягають сплаті періодично кожні 17 календарних днів з дати надання кредиту у складі першого обов`язкового платежу та мінімальних обов`язкових платежів відповідно до п.п. 2.2.4 п. 2.2 та п.п. 2.2.5 п. 2.2 договору (п. 6.1 договору).

Відповідно до п. 6.12.2 договору у випадку часткового дострокового повернення кредиту у першу чергу сплачуються всі проценти за користування кредитом за період фактичного користування кредитом, комісія за надання кредиту, залишок суми підлягає зарахуванню в рахунок погашення основної суми боргу. У випадку повного дострокового повернення кредиту шляхом внесення повної суми заборгованості за договором сплачуються всі проценти за користування кредитом за період фактичного користування кредитом, а також основна сума боргу. При цьому, нарахування процентів проводиться за період фактичного користування кредитом, в тому числі за день повернення кредиту.

Згідно з довідкою про ідентифікацію ОСОБА_1 ідентифікований ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» шляхом використання одноразового ідентифікатора «156128», що є аналогом електронного підпису відповідно до вимог законодавства України (а.с.20).

Листом за вих.№16/10/25-16709 від 16.10.2025 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» надало наступні дані на підтвердження видачі на банківську картку клієнта ОСОБА_1 онлайн-позики: РНОКПП НОМЕР_2 , договір позики №8329853, номер платежу №4265ca44-131f-4d26-9c96-d342d4bb1e4f (а.с.20).

Відповідно до платіжної інструкції №4265ca44-131f-4d26-9c96-d342d4bb1e4f ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» 09.06.2025 перерахувало ОСОБА_2 на платіжну картку № НОМЕР_1 грошові кошти у сумі 5000,00 грн (а.с.11).

Листом за вих.№КД-000062021 від 14.10.2025 ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» повідомило ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», що відповідно до платіжної інструкції, наданої ініціатором платіжної операції, було здійснено наступну успішну платіжну операцію: дата 09.06.2025, сума 5000,00 грн, отримувач ОСОБА_1 на карту № НОМЕР_1 (зворот а.с.20).

Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 16.10.2025 заборгованість відповідача ОСОБА_1 складає 18 567,50 грн, з яких: 5000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 3705,00 грн - заборгованість по процентами; 9000,00 грн - неустойка; 862,50 грн - заборгованість за комісією (зворот а.с.13-а.с.15). З розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач 03.07.2025 здійснив часткову оплату заборгованості за кредитним договором у сумі 1000,00 грн, які були зараховані на погашення заборгованості за неустойкою.

П. 8.2.6 кредитного договору передбачено право кредитодавця відступити право вимоги за договором або звернутися до суду для примусового стягнення заборгованості у разі невиконання позичальником зобов`язань за договором.

16.10.2025 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» уклали договір факторингу №16/10/25, відповідно до п. 1.1 якого за цим договором клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги та передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна придбання) за відповідний реєстр за плату у передбачений цим договором спосіб (а.с.21-23).

Згідно з п. 2.1.3 договору факторингу перехід від клієнта до фактора прав вимоги відбувається в день підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу, відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до платіжної інструкції №579939279.1 від 20.10.2025 ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» перерахувало ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» 5 821 023,72 грн в якості оплати за договором факторингу №16/10/25 від 16.10.2025 (а.с.26).

16.10.2025 ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» підписали реєстр прав вимог №16/10/25-01 до договору факторингу №16/10/25 від 16.10.2025, за яким позивач набув право грошової вимоги до відповідача на суму 18 567,50 грн, з яких: 5000,00 грн - сума заборгованості за тілом кредиту; 3705,00 грн - сума заборгованості по процентам за користування; 9000,00 грн - неустойка; 862,50 грн - комісія за надання кредиту (а.с.24-а.с.25).

Згідно з розрахунком заборгованості за договором №8329853 від 09.06.2025, наданим ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», заборгованість ОСОБА_1 становить 18 567,50 грн, з яких: 5000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 3705,00 грн - заборгованість за процентами; 9000,00 грн - неустойка; 862,50 грн - заборгованість за комісією (а.с.9).

Листом №20.1.0.0.0/7-251121/74014-БТ від 25.11.2025 на виконання ухвали суду від 10.11.2025 АТ КБ «ПриватБанк» повідомило, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_3 , по рахунку № НОМЕР_3 було зарахування коштів на суму 5000,00 грн від 09.06.2025 (а.с.64).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Також, статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Позивачем надано суду письмову форму укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» договору №8329853 від 09.06.2025. У пункті 11 «Юридичні адреси та реквізити сторін» зазначено електронний підпис одноразовим ідентифікатором, а саме комбінація цифр і букв, згідно з положеннями Закону України «Про електронну комерцію». Укладений договір містить погоджені сторонами: суму кредиту, строк кредитування та проценти за користування кредитом.

Будь-яких доказів на спростування того, що договір був укладений в електронному вигляді, відповідачем не надано.

Суд вважає неспроможним посилання відповідача на те, що з ним не погоджені проценти за користування кредитом, оскільки в договорі розмір процентів зазначений та договір підписаний одноразовим ідентифікатором відповідно до закону.

Ст. 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, до позивача ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» перейшли права вимоги за договором №8329853 від 09.06.2025 в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Позивачем заявлено до стягнення заборгованість за комісією у сумі 862,50 грн. Нарахування комісії за надання кредиту передбачено п. 2.2.8 договору.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15-ц (провадження № 61-8862сво18) суд зробив висновок, що: «надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконання прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику. Згідно з абзацом другим частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції, чинній момент укладення спірного кредитного договору) споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені у договорі. У відповідності до частин першої-третьої 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (у редакції, чинній момент укладення спірного кредитного договору) відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком. Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг. Частиною першою, другою статті 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Положення спірного кредитного договору № PLRPGK0000000002 від 28 травня 2008 року про сплату позичальником на користь банку комісій у вигляді винагороди за додатковий моніторинг погашення кредиту та за резервування ресурсів є нікчемними, оскільки вказані платежі є платою, встановлення якої було заборонено частиною третьою статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», частиною четвертою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» і пунктом 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, які були чинними на момент укладення спірного кредитного договору, а встановлення всупереч вимогам нормативно-правових актів цих невиправданих платежів спрямоване на незаконне заволодіння грошовими коштами фізичної особи-споживача, як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, отже такі умови договору порушують публічний порядок. Умова договору про надання споживчого кредиту, укладеного після 16 жовтня 2011 року, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні Закону України «Про захист прав споживачів» (будь-які збори, відсотки, комісії, платежі), є нікчемною на підставі частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», норма якої діяла з 16 жовтня 2011 року до внесення змін на підставі Закону України «Про споживче кредитування» №1734-VIII від 15 листопада 2016 року».

Відповідно до ч. 3 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг.

Нормами ч. 5 ст. 14 Закону України «Про споживче кредитування» передбачена заборона вимагати від споживача укладення договору про споживчий кредит як обов`язкової умови придбання будь-яких товарів чи послуг у кредитодавця або у його спорідненої чи пов`язаної особи.

За таких обставин, з врахуванням того, що договір не містить погодження послуг, за які така комісія нарахована, її нарахування за надання кредиту у розмірі 862,50 грн є незаконним та вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Позивач зменшив розмір позовних вимог, виключив з них вимогу про стягнення заборгованості за пенею/неустойкою у сумі 9000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених ст. 82 ЦПК України.

Згідно з принципом диспозитивності, встановленим ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Враховуючи, що відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконав, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №8329853 від 09.06.2025 у сумі 7705,00 грн, з яких: 5000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 2705,00 грн - заборгованість за процентами. При цьому розмір процентів заявлених до стягнення було судом зменшено на 1000 грн, які кредитором були зараховані у рахунок неустойки, які відповідно до Перехідних положень ЦПК України під час дії воєнного стану нарахуванню не підлягає. В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Питання щодо судових витрат судом вирішується відповідно до положень ст. 141 ЦПК України. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача у сумі 1005,23 грн.

Крім того, позивачем заявлено про відшкодування витрат на правничу допомогу у сумі 4500,00 грн, стосовно чого суд зазначає таке.

Відповідно до договору про надання правничої допомоги №25-08/25/ФП від 25.08.2025, укладеному між клієнтом ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» та адвокатом Ткаченко Ю. О., предметом договору є правнича допомога, що полягає у здійсненні адвокатом комплексу заходів, спрямованих на досягнення належної до сплати клієнту заборгованості боржників за договорами позики, право вимоги за якими належить клієнту у судовому порядку, а також у здійсненні захисту прав та інтересів клієнта, пов`язаних із стягненням заборгованості з боржників у спорах, що виникли внаслідок заходів, вжитих як клієнтом, так і адвокатом, по стягненню заборгованості в судовому порядку (п. 1.1 договору) (а.с.26-28).

Згідно з актом приймання-передачі справ на надання правничої допомоги клієнт передав, а адвокат прийняв на себе зобов`язання надати правничу допомогу щодо справи ОСОБА_1 (а.с.29-30).

Згідно з витягом №6ФП від 23.10.2025 з акту приймання-передачі наданої правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги про надання правничої допомоги №25-08/25/ФП від 25.08.2025 вартість наданих послуг адвокатом склала 4500,00 грн (а.с.28).

Відповідно до платіжної інструкції №579939289.1 від 27.10.2025 ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» сплатило Ткаченко Ю. О. 144 000,00 грн в якості оплати згідно з актом №6ФП приймання-передачі наданої правничої допомоги від 23.10.2025 за договором про надання правничої допомоги про надання правничої допомоги №25-08/25/ФП від 25.08.2025 (а.с.31).

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Така заява була зроблена представником позивача зокрема у позовній заяві.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до правової позиції, висловленої у постанові Верховного Суду від 17.10.2018 №301/1894/17 вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має з`ясувати склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Представником відповідача заявлено клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу з підстав, що дана справа по своїй суті не є складною, заявлена до стягнення сума витрат є фінансовим тягарем для відповідача.

Врахуючи викладене, категорію справи, яка не є складною та є типовою, аналогічною за змістом до справ щодо стягнення заборгованості за кредитним договором, суд дійшов висновку про зменшення розміру витрат на правничу допомогу на 40%, тобто до 2700,00 грн.

У відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, до яких зокрема відносяться витрати на професійну правничу допомогу покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про стягнення витрат на правову допомогу в межах доведених позивачем витрат пропорційно задоволеним вимогам, а саме в сумі 1120,43 грн.

Керуючись ст.2,5,12,13,76-82,89,141,259,263-265,273,354,355 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованість в сумі 7705,00 грн, з яких: 5000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 2705,00 грн - заборгованість за процентами.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» судовий збір у сумі 1005,23 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» витрати на професійну правничу допомогу у сумі 1120,43 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», місцезнаходження: 08205, Київська область, Бучанський район, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, код ЄДРПОУ 43311346.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Суддя О. М. Тимош