Рішення від 13 квітня 2026 р. у справі №396/2014/25 — Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області

Справа № 396/2014/25

Провадження № 2/396/107/26

РІШЕННЯ

Іменем України

08.04.2026 року м. Новоукраїнка

Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі

головуючого судді: Цесельської О.С.,

за участі секретаря судового засідання: Луценко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Новоукраїнка Кіровоградської області цивільну справу №396/2014/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

До Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області надійшла позовна заява, в якій позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 82 000,00 грн. за договором про споживчий кредит №4223598 від 08.06.2021 р..

Свій позов ТОВ "Коллект центр" обґрунтовує тим, що 08.06.2021 між ТОВ "Мілоан" та відповідачем укладено договір про споживчий кредит №4223598. Відповідно до умов зазначеного кредитного договору первісний кредитор надав відповідачу у тимчасове платне користування грошові кошти у розмірі 10 000,00 грн, строком на 30 днів зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами. Між ТОВ "Мілоан" та ТОВ "Вердикт капітал" 16.12.2021 р. укладено Договір факторингу №16/12-2021-43, відповідно до якого ТОВ "Вердикт Капітал" перейшло право грошової вимоги за вказаним кредитним договором. Між ТОВ "Вердикт капітал" та ТОВ "Коллект Центр" 10.03.2023 укладено Договір №10-03/2023/01 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ "Коллект центр" перейшло право грошової вимоги за вказаним кредитним договором. Однак відповідач не виконує взятих на себе зобов`язань по поверненню кредиту, сплаті відсотків, тому має заборгованість перед позивачем на загальну суму 82000,00 грн., яку в добровільному порядку сплатити не бажає, що спонукало позивача звернутися до суду з відповідним позовом.

Ухвалою суду від 26.09.2025 р. відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, 07.04.2026 р. на електронну адресу суду надіслав клопотання, в якому позовні вимоги підтримує повністю, а розгляд справи просить провести без його участі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, 26.01.2026 р. через канцелярію суду надав клопотання, в якому частково визнає позовні вимоги та не заперечує щодо стягнення з нього заборгованості за кредитним договором №4223598 від 08.06.2021 р. в розмірі тіла кредиту 10 000,00 грн. та процентів за користування кредитом в розмірі 7 000,00 грн.. Проте, заперечує щодо стягнення з нього комісії за надання кредиту та просить зменшити витрати на правову допомогу до 5 000,00 грн.. Розгляд справи просить провести без його участі.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши зібрані в судовому засіданні докази вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 08.06.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №4223598, відповідно до умов п.1.1 якого кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п.1.3 договору надати позичальнику грошові кошти у сумі, визначеній у п.1.2. договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п.1.4 договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки / терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника.

Пунктом 1.2 Договору №4223598 визначено, що розмір кредиту становить 10 000 грн.

Згідно п.1.3 Договору №4223598 кредит надається строком на 30 днів з 08.06.2021 р. (строк кредитування).

Відповідно до п.1.4 Договору №4223598 термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу) 08.07.2021 р..

Пунктом 1.5.1 Договору №4223598 передбачено, що комісія за надання кредиту становить 1900 грн., яка нараховується за ставкою 19,00% від суми кредиту одноразово.

Відповідно до п.1.5.2 Договору №4223598 проценти за користування кредитом: 5100 грн., які нараховуються за ставкою 1,70 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Згідно п.1.6 Договору №4223598 стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Відповідно до п.2.1 Договору №4223598 кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.

Згідно п.6.1 Договору №4223598, цей кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

Додатком №1 до договору про споживчий кредит №4223598 від 08.06.2021 року є графік платежів.

Додатком №2 до договору про споживчий кредит №4223598 від 08.06.2021 року є паспорт споживчого кредиту.

Анкета-заява на кредит №4223598 від 08.06.2021 року містить відомості щодо погодження отримання кредиту відповідачем у ТОВ «Мілоан».

Як вбачається з довідки про ідентифікацію, відповідачем прийнято умови договору шляхом використання одноразового ідентифікатора U50606 за номером телефону позичальника НОМЕР_1 .

ТОВ «Мілоан» перерахувало на ім`я отримувача ОСОБА_2 кредитні кошти згідно договору 4223598 в розмірі 10 000,00 грн., що підтверджується копією платіжного доручення №1671221629 від 08.06.2021 року.

На підтвердження розміру заборгованості відповідача перед ТОВ «Мілоан» позивачем надано розрахунок за кредитним договором №4223598, згідно якої загальна заборгованість за договором про споживчий кредит №4223598 станом на 08.09.2025 року становить 82000,00 грн., з яких: заборгованість по основній сумі кредиту 10000 гривень 00 копійок, заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги 70100 гривень 00 копійок, заборгованість з комісії 1900,00 грн..

16.12.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу №16/12-2021-43, за умовами якого ТОВ «Вердикт Капітал» набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги до боржників за договорами про надання фінансових послуг, укладеними між ТОВ «Мілоан» і боржниками, вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №16/12-2021-43 від 16.12.2021 року до ТОВ «Вердикт Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором №4223598 на суму 47000 грн. 00 коп., з яких: заборгованість по основній сумі кредиту 10 000 гривень 00 копійок, заборгованість за відсотками 35100 гривень 00 копійок, заборгованість з комісії 1900 грн..

На підтвердження розміру заборгованості відповідача перед ТОВ «Вердикт Капітал» позивачем надано розрахунок заборгованості за договором про споживчий кредит №4223598, згідно з яким заборгованість становить 47000 грн. 00 коп., з яких: заборгованість по основній сумі кредиту 10 000 гривень 00 копійок, заборгованість за відсотками 35100 гривень 00 копійок, заборгованість з комісії 1900 грн..

10.03.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-03/2023/01, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Коллект Центр» право вимоги до боржників вказаних у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників до договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-03/2023/01 від 10.03.2023 року, до ТОВ «Коллект Центр» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором №4223598 від 08.06.2021 року на суму 82000 грн. 00 коп., з яких: заборгованість по основній сумі кредиту 10000 гривень 00 копійок, заборгованість за відсотками 70100 гривень 00 копійок, заборгованість з комісії 1900 грн..

На підтвердження розміру заборгованості відповідача перед ТОВ «Коллект Центр» позивачем надано розрахунок заборгованості за договором про споживчий кредит №4223598, згідно з яким заборгованість станом на 08.09.2025 року становить 82000 грн. 00 коп., з яких: заборгованість по основній сумі кредиту 10000 гривень 00 копійок, заборгованість за відсотками 70100 гривень 00 копійок, заборгованість з комісії 1900 грн..

Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит №4223598.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦУ України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно із ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, судом встановлено укладення між сторонами договору про споживчий кредит №4223598 у формі електронного документу з електронними підписами сторін та із запропонованими умовами відповідач ознайомився та погодився з ними, а також у подальшому укладення між первісним кредитором та ТОВ «Вердикт Капітал», між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» договорів факторингу.

Що стосується відсотків, які позивач просить стягнути з відповідача у загальній сумі 70 100 грн. 00 коп., суд зазначає.

Відповідно до п. 2.3.1.1 Договору №4223598, позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів товариством, що розміщені на веб-сайті товариства. Для продовження строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у тому числі сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на пільгових умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за ставкою визначеною п.1.5.2 договору.

Пункт 2.3.1.2 Договору №4223598 передбачає, що позичальник на може збільшити строк кредитування на один день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжив користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кілька днів, що залишалась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування на стандартних умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною ставкою, наведеною у п. 1.6 договору. У випадку, якщо позичальник протягом періоду на який продовжено строк кредитування на стандартних умовах вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, такі дії зупиняють строк пролонгації на стандартних умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах.

Так, з відомостей ТОВ «Мілоан» про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором №4223598 вбачається, що останнім днем дії кредитного договору було 08.07.2021 року, проте відповідач не здійснив оплату за Кредитним договором ні по прострочених зобов`язаннях по процентах, ні по прострочених зобов`язаннях по кредиту, тому враховуючи п. 2.3.1.2 Договору строк користування кредитом було автопролонговано на 60 днів, оскільки у споживача на дату закінчення строку кредиту наявна заборгованість за кредитом, а саме 09.07.2021 року.

Разом з тим, після відступлення ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги 16.12.2021 року боргу у розмірі 47000 гривень 00 копійок (заборгованість за тілом кредиту 10000 гривень 00 копійок, заборгованість за відсотками 35100 гривень 00 копійок, заборгованість за комісією 19000 гривень) ТОВ «Вердикт Капітал» безпідставно поза межами строку дії договору (з урахуванням пролонгацій) здійснив нарахування відсотків в період, а тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12 зробила висновок про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

У зв`язку з чим суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача процентів за користування кредитом у сумі 35100 гривень 00 копійок за період дії договору про споживчий кредит №4223598 з врахуванням його пролонгації.

Що стосується нарахування комісії.

Пунктом 1.5.1 Договору №4223598 передбачено, що комісія за надання кредиту становить 1900 грн., яка нараховується за ставкою 19.00% від суми кредиту одноразово.

При визначенні підстав та порядку нарахування комісії, потрібно керуватися положеннями абзацу 3 частини 4 статті 11 Закону «Про захист прав споживачів», якими кредитодавцю забороняється встановлювати в договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону.

10 червня 2017 року набрав чинності Закон України «Про споживче кредитування» від 15 листопада 2016 року № 1734-VІІІ. Цей Закон визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері.

У зв`язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечитьЗакону України «Про споживче кредитування».

Згідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З огляду на зміст приписів частин 1 та 2 статті 228 ЦК України умова кредитного договору про додаткову сплату позичальником на користь кредитора під час надання кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемною. В договорі встановлено сплату комісії, не зазначивши за які саме послуги ця комісія має сплачуватись позичальником. Жодних доказів вчинення будь-яких дій в якості послуг на користь позичальника, матеріали справи не містять, і тому ця умова є нікчемною умовою договору, внаслідок чого сума нарахованої комісії не може бути стягнута на вимогу кредитора з позичальника.

Зазначене узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом України в постанові від 6 вересня 2017 року по справі №6-2071цс16, та висновками Верховного Суду у постанові від 20 лютого 2019 року, зроблених під час розгляду справи 666/4957/15-ц, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року при розгляді справи №363/1834/17, де визначено, що комісія, яка нараховується банком є послугою з обслуговування кредиту, а тому не підлягає стягненню на користь кредитора при наданні позичальнику коштів на придбання споживчої продукції.

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у пункті 31.29 постанови від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21).

Таким чином, суд приходить до висновку щодо відмови у задоволені вимоги про стягнення з відповідача комісії за надання кредиту у розмірі 1900 грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про порушення відповідачем договірних зобов`язань перед позивачем, до якого перейшло право вимоги за договором про споживчий кредит, тому позовні вимоги обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача заборгованості в загальній сумі 47000 грн. 00 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту 10000 гривень 00 копійок, заборгованість за відсотками 35100 гривень 00 копійок.

Щодо стягнення судових витрат.

Згідно положень статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст.137 ЦПК України).

Так, на підтвердження надання правничої допомоги у розмірі 25000 грн. до матеріалів справи долучено копії: договору №01-07/2024 про надання правової допомоги від 01.07.2024 року, укладеного між ТОВ «Коллект Центр» та адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС», прайс листа АО «ЛІГАЛ АССІСТАНС», заявки на надання юридичної допомоги №923 від 01.08.2025 року на суму 25000 грн., витягу з акту №13 про надання юридичної допомоги від 31.08.2025 року, відповідно до якого ТОВ «Коллект Центр» понесло судові витрати на правничу допомогу в сумі 25000 грн..

З урахуванням вимог статей 137, 141 ЦПК України, а саме критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретних обставин справи, її складності, необхідних процесуальних дій сторони, оцінивши надані позивачем докази на підтвердження факту понесених витрат на правничу допомогу, ураховуючи принцип пропорційності задоволених вимог при покладенні на сторін судових витрат та зважаючи на те, що позов задоволено частково, суд вважає, що понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу підлягають частковому задоволенню на суму 5000 грн. 00 коп.

Такий розмір витрат на професійну правничу допомогу є співмірним зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на надання послуг з правової допомоги та їх обсягом, значенням справи для сторони. Розмір витрат на професійну правову (правничу) допомогу відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судовий збір, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, в сумі 1388 грн. 52 коп. (47000,00 х 100 : 82000,00 = 57,32 %, 2422,40 х 57,32 % = 1388 грн. 52 коп.).

Керуючись ст.ст. 12, 76-81, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-289, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ "Коллект Центр" (код ЄДРПОУ 44276926) заборгованість за кредитним договором №4223598 від 08.06.2021 року в розмірі 47 000,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 10 000,00 грн., заборгованість за відсотками 35 100,00 грн., судові витрати в розмірі 1 388,52 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 5 000,00 грн..

В іншій частині позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційного скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття.

Повний текст рішення складено 14.04.2026 року.

Суддя: О. С. Цесельська