Рішення від 02 квітня 2026 р. у справі №392/211/25 — Маловисківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 392/211/25

Провадження № 2-др/392/2/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2026 року м. Мала Виска

Маловисківський районний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Бадердінової А.В., секретар судового засідання Покуц І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Мала Виска Кіровоградської області заяву представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Савченко (Войтович) Людмили Василівни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 392/211/25 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

25.03.2026 року представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Савченко (Войтович) Л.В. подала заяву про поновлення строку на подання заяви про ухвалення додаткового рішення та заяву про винесення додаткового рішення. На обґрунтування заяви, зазначила, що останнім днем строку на подання заяви про ухвалення додаткового рішення є 21.02.2026 р., проте враховуючи той факт, що 21.02.2026 р. є суботою, тобто вихідним днем, то останнім днем строку є перший за ним робочий день 23.02.2026 року. ОСОБА_1 не має зареєстрованого Електронного кабінету у підсистемі Електронний суд ЄСІТС та не зобов`язаний його мати, так як є фізичною особо. При цьому, рішення суду представнику відповідача надійшло у Електронний суд 20.03.2026 року. Таким чином, вважає, що строк представник відповідача пропустила з поважних причин. Зазначила, що рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 16.02.2026 року частково задоволено позов ТОВ «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 36099,50 грн замість 69870,00 грн. Відповідач ОСОБА_1 поніс витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 22000,00 грн, тому представник ОСОБА_1 – адвокат Савченко Л.В. просила стягнути з позивача на користь відповідача 10632,60 грн, оскільки відсоток не задоволених позовних вимог позивача до відповідача становить 48,33 (22000 грн.х48,33%).

Надалі подала заяву, зареєстровану судом 03.04.2026 року за вх. №4036 про проведення судового засіданні без участі відповідача та його представника, просила ухвалити додаткове рішення у справі №392/211/25, яким стягнути з ТОВ «Свеа Фінанс» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 10632,60 грн.

Позивач ТОВ «Свеа Фінас» про дату, час та місце розгляду заяви про винесення додаткового рішення у справі повідомлений належним чином, про що свідчить довідка про доставку електронного листа.

Відповідно до ч.4 ст.270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Питання про винесення додаткового рішення суд вирішує без участі учасників справи, враховуючи, що заява про ухвалення додаткового рішення з додатками позивачу ТОВ «Свеа Фінанс» була надіслана представником відповідача ОСОБА_2 , що узгоджується зі ч.7 ст.43 ЦПК України та не суперечить приписам ч.4 ст. 270 ЦПК України.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.

Відповідно до п.1 ч.1, ч. 2, 3, 5 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 16.02.2026 року частково задоволено позов ТОВ Свеа Фінанс», а саме стягнуто із ОСОБА_3 на користь ТОВ «Свеа Фінанс» суму заборгованості за договором оренди з правом викупу №1144210627025 від 27.06.2021 року в розмірі 36099,50 грн та судові витрати по сплаті судового збору 1251,57 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Вищевказане рішення ОСОБА_1 та його представник адвокат Савченко (Войтович) Л.В. отримали у Електронному суді 19.03.2026 року 21:40:28 та 21:41:12, що підтверджується довідками про доставку електронного документу.

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина першастатті 182 ЦПК України).

ТОВ "Свеа Фінанс" не скористався даним правом та з клопотання про зменшення судових витрат на правничу допомогу до суду не звертався.

Відповідно до частини першоїстатті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, крім іншого, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.

Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21, при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону № 5076-VIяк «форма винагороди адвоката», але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Так, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).

Отже, виходячи із вимог п. 1 ч. 2 ст.137та ч. 8 ст.141 ЦПК України), витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

При ухваленні додаткового рішення, суд застосовує пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц, в якій зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Крім того, Верховний Суд у постановах від 24.01.2019 року у справі № 910/15944/17, від 19.02.2019 року у справі № 917/1071/18 вказав, що якщо суд під час розгляду клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу (заперечень щодо розміру стягнення витрат на професійну правничу допомогу) визначить, що заявлені витрати є неспівмірним зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат, суд має дійти висновку про зменшення заявлених до стягнення з іншої сторони судових витрат на професійну правничу допомогу.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (висновки Верховного Суду у постановах від 02 жовтня 2019 року у справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17), від 06 листопада 2020 року у справі № 760/11145/18 (провадження № 61-6486св19)

Згідно ч. 8 ст.141 ЦПК розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Представник відповідача ОСОБА_1 – адвокат Савченко (Войтович) Л.В. у відзиві/письмових поясненнях вказала, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і очікує понести у зав`язку із розглядом справи за послуги адвоката з представництва в суді становить 22000,00 грн.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником позивача додано: ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АА№ 1569677, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від 30.11.2020, договір про надання правової допомоги від 09.04.2025 укладеного між адвокатом Савченко (Войтович) А.В. та відповідачем ОСОБА_1 , згідно якого за послуги щодо надання правової допомоги Клієнт виплачує Адвокату гонорар у розмірі 22000,00 грн, акт прийому – передачі наданих послуг до Договору про надання правової допомоги б/н від 09.04.2025 року, детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом для надання правничої допомоги, згідно якого сторони погодили, що вартість усної консультація адвоката становить 2000,00 грн (1 година, складання відзиву на позовну заяву у цивільній справі №392/211/25 за позовом ТОВ «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості становить 20000,00 грн,(5 годин), загальна вартість наданих послуг складає 22000,00 грн. Таким чином, відповідач поніс витрати на професійну правничу (правову) допомогу, пов`язану з розглядом цієї справи у сумі 22000,00 грн.

При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 грудня 2021 року у справі №927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №775/9215/15ц), суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору..

У зв`язку з наведеним, суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (пункт 120 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22), (пункт 6.41 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02 лютого 2024 року у справі № 910/9714/22).

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18, від 17 січня 2022 року у справі № 756/8241/20.

З урахуванням вищевикладеного, беручи до уваги принцип співмірності та розумності судових витрат, характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих адвокатом послуг, враховуючи що справа відноситься до малозначних справ, ухвалою суду відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, справа становить незначну складність з огляду на предмет позову (стягнення заборгованості), кількість заявлених позовних вимог (1 вимога), кількість учасників справи (2), написання відзиву/пояснень на позовну заяву (1), беручи до уваги сталу судову практику з розгляду даної категорії справ, справа не характеризується наявністю виключної правової проблеми та містить не значний обсяг обставин, які відносяться до предмета доказування, керуючись принципами справедливості, добросовісності та розумності, суд доходить висновку, що визначений розмір витрат на професійну правничу допомогу не відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, обставинам справи, її складності, необхідних процесуальних дій сторони, враховуючи, що позовні вимоги позивача задоволені частково, а саме задоволено позов у розмірі 36099,50 грн (51,67%), відмовлено у розмірі 33770,50 грн 48,33%, а тому, вимоги представника відповідача про стягнення судових витрат на правничу допомогу підлягають частковому задоволенню у розмірі 8000 грн.

Крім того, згідно з положеннями ч.1 ст.127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Беручи до уваги те, що відповідачу ОСОБА_1 та його представнику адвокату Савченко (Войтович) Л.В. рішення надійшло у Електронний суд 19.03.2026 року, а тому, суд, вважає, що строк відповідач/представник відповідача пропустила з поважних причин та є таким, що підлягає поновленню.

Керуючись ст. 265, 270, 273 ЦПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Поновити представнику відповідача ОСОБА_1 – адвокату Савченко (Войтович) Людмилі Василівні строк для подання заяви про ухвалення додаткового рішення.

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Савченко (Войтович) Людмили Василівни про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.

Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 грн.

Додаткове рішення може бути оскаржене безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Альона Володимирівна Бадердінова