Рішення від 12 квітня 2026 р. у справі №214/11533/25 — Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/11533/25

2/214/189/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

13 квітня 2026 року Саксаганський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді – Гриня Н.Г.,

за участю секретаря судового засідання – Гайдученко С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Кривенко Ірина Михайлівна до ОСОБА_2 про визнання майна особистою приватною власністю, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 інтереси якої представляє адвокат Кривенко І.М. звернулася до суду із вищевказаною позовною заявою, в якій просить суд визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право особистої власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову зазначила, що вона у 1990 році поїхала на заробітки у м. Новосибірськ російської федерації, де познайомилася з ОСОБА_3 . 18 грудня 1991 року між нею та ОСОБА_3 було зареєстровано шлюб, про що відділом реєстрації актів цивільного стану Дзержинського району міста Новосибірськ, складено відповідний актовий запис №1031. Від шлюбних відносини, ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась донька ОСОБА_4 . Спільне життя позивача з ОСОБА_3 не склалось, у зв`язку з чим у 1993 році вона з донькою повернулася на територію України. Спілкування з ОСОБА_3 було припинено та з 1993 року будь-яка інформація про нього була відсутня, жодного разу з ним не бачились, не спілкувались, бо фактично шлюб було припинено. Донька ОСОБА_5 батька не пам`ятає, оскільки родинний зв`язок був втрачений. Однак, коли ОСОБА_1 стала оформлювати пенсію за віком у пенсійному фонді України з`ясувалося, що по українських документах, вона перебуває у шлюбі. У зв`язку з чим, пенсійним фондом України було здійснено запит відповідно вимогам Конвенції до відділу РАЦС Центрального району м. Новосибірська управління по відділам РАГС Новосибірської області. У відповідь на вище наведений запит, надійшла інформація про смерть ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . ОСОБА_3 жодного разу в Україні не був, ані до їх знайомства, ані після припинення шлюбних відносин. 22 вересня 2000 року позивач за особисті кошти придбала квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаний договір було посвідчено приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Дацко Я.О. 22 вересня 2000 року та зареєстровано в реєстрі за №9084. У 2025 році позивач вирішила скористатися правом дарування квартири, однак реалізувати дане право не змогла, оскільки, квартира куплена у період зареєстрованого шлюбу та теоретично вважається спільною сумісною власністю подружжя, а тому необхідна згода чоловіка розпорядження нею. Однак, при укладенні позивачем договору купівлі-продажу від 22.09.2000, ОСОБА_3 не надавалась згода на купівлю квартири за адресою: АДРЕСА_1 , для набуття майна в спільну сумісну власність. Така згода не зафіксована безпосередньо, ані у договорі купівлі-продажу майна, ані окремою заявою. Отже, відсутні підстави вважати придбане за договором купівлі-продажу від 22.09.2000 позивачем майно, спільною сумісною власністю подружжя. Квартира була придбана під час перебування позивача у зареєстровано шлюбі, але не за спільні кошти подружжя, а виключно за її власні кошти, під час роздільного проживання при фактично припиненому шлюбі. Оскільки ОСОБА_3 помер, єдиними спадкоємцем окрім позивача після його смерті є їх спільна донька – ОСОБА_6 , тому саме вона є належним відповідачем у справі, як спадкоємець першої черги після смерті батька. У зв`язку з вищевикладеним позивач звернулася з даним позовом до суду.

Ухвалою суду від 12.01.2026 року було прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено проводити за правилами загального позовного провадження, витребувано докази. Одночасно ухвалою суду витребувано докази.

Ухвалою суду від 09.02.2026 року закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 17.03.2026 у приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Дацка Ярослава Олексійовича повторно витребувано докази.

Раніше у судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила суд їх задовольнити з підстав, викладених у позові. Суду пояснила, що квартира була куплена за її особисті кошти.

Раніше у судовому засіданні представник позивача адвокат Кривенко І.М. заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила суд їх задовольнити з підстав, викладених у позові.

Раніше у судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 не заперечувала щодо задоволення позовних вимог. Крім того надала заяву про визнання позовних вимог.

Допитна в якості свідка ОСОБА_7 суду пояснила, що знає позивача, проживають в одному будинку як сусіди. Суду пояснила, що у позивача чоловіка не було, ніколи його не бачила, на даний час в квартирі ОСОБА_1 проживає одна.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст.ст.15,16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, ст. 13 ЦПК України.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У судовому засіданні встановлено, що 18 грудня 1991 року між ОСОБА_8 (прізвище до шлюбу) та ОСОБА_3 зареєстровано шлюб, про що відділом реєстрації актів цивільного стану Дзержинського району міста Новосибірськ, складено відповідний актовий запис №1031. Після реєстрації шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_9 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 (а.с.12).

Від шлюбних відносини, ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась донька ОСОБА_4 , про що відділом реєстрації актів цивільного стану виконкому Дзержинського комітету народних депутатів міста Новосибірська складено актовий запис №1324. Батьками дитини вказані: батько – ОСОБА_3 , мати – ОСОБА_8 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 16.09.1991 (а.с.13).

Прізвище ОСОБА_10 змінено на ОСОБА_11 на підставі свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 видане Дзержинським відділом ДРАЦС реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис №144 (а.с.14).

22 вересня 2000 року позивач ОСОБА_1 придбала квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаний договір було посвідчено приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Дацко Я.О. 22 вересня 2000 року та зареєстровано в реєстрі за №9084 (а.с.8).

Зі змісту вище наведеного договору купівлі-продажу слідує, що квартира куплена ОСОБА_1 за власні кошти, це підтверджено й відсутністю інформації про надання згоди чоловіка, а також договір не містить інформації про те, що майно придбано у шлюбі. Під час укладення вказаного договору будь-яких заяв ОСОБА_3 не було складено.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 – помер, що підтверджено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 виданого відділу РАЦС Центрального району м. Новосибірська управління по відділам РАГС Новосибірської області (а.с.15).

На виконання ухвали суду про витребування доказів від приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Дацка Я.О. надійшла відповідь, зі змісту якої вбачається, що спадкова справа після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 , не заводилась, що підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) за №84668583 від 26.03.2026 року (а.с.49,50).

Крім того, на виконання ухвали суду про витребування доказів від Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВА-КОМ» надійшла інформація, відповідно до якої відомості щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 відсутні.

Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до пункту 1 розділу VII «Прикінцевих положень» Сімейного кодексу України (далі – СК України) зазначений кодекс набув чинності одночасно з набуттям чинності Цивільним кодексом України, тобто з 01.01.2004. За загальним дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (частина перша статті 58 Конституції України), норми СК України застосовуються до сімейних відносин, які виникли після набуття ним чинності, тобто не раніше 01.01.2004. До сімейних відносин, які існували до 01.01.2004, норми СК України застосовуються в частині лише тих прав і обов`язків, що виникли після набуття ним чинності.

Враховуючи те, що спірне майно придбано під час перебування у шлюбі та до набрання чинності СК України, до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення статтей КпШС України.

Згідно зі статтею 22 КпШС України майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.

Пунктами 23, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» №11 від 21 грудня 2007 року вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Не належить до спільної сумісної власності майно одного з подружжя, набуте особою до шлюбу; набуте за час шлюбу на підставі договору дарування або в порядку спадкування; набуте за час шлюбу, але за кошти, які належали одному з подружжя особисто.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 січня 2020 року в справі № 711/2302/18 (провадження № 61-13953св19) зазначено, що «застосовуючи норму статті 22 КпШС України або статті 60 СК України та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя».

Відповідно до вимог статті 28 КпШС України в разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними. В окремих випадках суд може відступити від начала рівності часток подружжя, враховуючи інтереси неповнолітніх дітей або інтереси одного з подружжя, що заслуговують на увагу. Суд може визнати майно, нажите кожним із подружжя під час їх роздільного проживання при фактичному припиненні шлюбу, власністю кожного з них.

Відповідно до пунктів 35, 36 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України №18/5 від 14.06.1994, (яка була чинною станом на дату посвідчення договору купівлі-продажу від 22.09.2000) угоди про відчуження або заставу майна подружжя, що належить їм на праві спільної сумісної власності, які потребують обов`язкового нотаріального посвідчення, можуть бути посвідчені нотаріусом при наявності письмової згоди другого із подружжя (стаття 23 КпШС України).

Згода іншого з подружжя (співвласника) на розпорядження майном, що є об’\ктом права спільної сумісної власності подружжя поширюється як на випадки відчуження майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, так і на випадки набуття майна подружжям у право спільної сумісної власності.

Надання згоди іншим з подружжя на набуття майна подружжям (стороною договору) свідчить про набуття майна подружжям у право спільної сумісної власності, оскільки у такому випадку відбувається розпорядження коштами, які належать подружжю на праві спільної сумісної власності.

Наявність письмової згоди одного з подружжя на укладення іншим із подружжя договору купівлі-продажу майна, зафіксованої у такому договорі, свідчить про придбання майна за спільні кошти у спільну сумісну власність, оскільки згода іншого подружжя на набуття майна підтверджує придбання такого майна за спільні кошти подружжя.

Вказані обставини узгоджуються з висновками викладеного у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду ВС від 03.06.2024 у справі № 712/3590/22 (провадження 61-14297сво23), відповідно до якого, наявність письмової згоди одного з подружжя на укладення іншим із подружжя договору купівлі-продажу майна, зафіксованої у такому договорі, свідчить про придбання майна за спільні кошти у спільну сумісну власність, оскільки згода іншого подружжя на набуття майна підтверджує придбання майна за спільні кошти подружжя.

Однак, при укладенні ОСОБА_1 договору купівлі-продажу від 22.09.2000, ОСОБА_3 не надавалась згода на купівлю квартири за адресою: АДРЕСА_1 , для набуття майна в спільну сумісну власність. Така згода не зафіксована безпосередньо, ані у договорі купівлі-продажу майна, ані окремою заявою. Отже, відсутні підстави вважати придбане за договором купівлі-продажу від 22.09.2000 мною, ОСОБА_1 майно, спільною сумісною власністю подружжя.

До того ж, на момент укладення договору купівлі-продажу квартири ОСОБА_1 не проживала з ОСОБА_3 , не була пов`язана спільним побутом, спілкування з відповідачем було припинено ще в 1993 році, місце проживання/перебування ОСОБА_3 було не відоме, він жодного разу не був в Україні.

Так у даному випадку спірна квартира придбана в період шлюбу. Водночас, як випливає з матеріалів справи, показань свідка, джерелом коштів для її купівлі були особисті кошти позивача, яка мала постійний дохід, якого було достатньо для придбання квартири.

На підставі вищевикладеного, суд прийшов до висновку, що з метою захисту майнових прав позивача позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна особистою приватною власністю підлягають задоволенню.

Судові витрати віднести за рахунок позивача.

На підставі викладеного, ст. ст. 10, 12, 13, 76, 81, 89, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Кривенко Ірина Михайлівна до ОСОБА_2 про визнання майна особистою приватною власністю - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , право особистої приватної власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Судові витрати віднести за рахунок позивача.

Відомості про сторони:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.Г. Гринь