Вирок від 09 квітня 2026 р. у справі №214/7655/23 — Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/7655/23

1-кп/214/619/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2026 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023041750001080 від 09.09.2023 відносно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки

с. Ясногородка, Єланецького району Миколаївської області, громадянство – України, не заміжньої, яка має середню освіту, раніше не судимої, має інвалідність 2 групи, яка має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України,

за участю:

секретаря судового засідання – ОСОБА_4 ,

прокурора – ОСОБА_5 ,

обвинуваченої – ОСОБА_2 ,

захисника – адвоката ОСОБА_6 ,

потерпілих – ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

представника потерпілих – ОСОБА_9 ,

ВСТАНОВИВ:

09.09.2023 о 07.00 год. після проведеного інструктажу в полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області та отримання табельної вогнепальної зброї командир взводу полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області старший лейтенант поліції ОСОБА_8 та інспектор 2-го взводу 2-ї роти 2-го батальйону полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області старший лейтенант поліції ОСОБА_7 заступили на добове чергування в складі екіпажу «Буран 0251».

09.09.2023 о 13.52 год. під час патрулювання на службовий планшет отримано повідомлення про необхідність прибути за адресою: м. Кривий Ріг, Саксаганський район, вул. Співдружності, поблизу буд. №64, де у дворі група осіб розпиває спиртні напої. Прибувши за вказаною адресою на даній ділянці місцевості, серед інших осіб, знаходилася ОСОБА_2 , яка разом з іншими присутніми особами відкрито вживала алкогольний напій, за зовнішнім виглядом схожий на пиво, на зауваження не реагувала, поводила себе зухвало, після чого, під час застосування заходу примусу у вигляді фізичної сили потерпілим ОСОБА_7 до ОСОБА_10 , ОСОБА_2 , достовірно розуміючи, що ОСОБА_7 є працівником правоохоронного органу та виконує свої службові обов`язки, маючи умисел на заподіяння останньому тілесних ушкоджень з метою перешкодити виконанню працівником правоохоронного органу службових обов`язків, усвідомлюючи суспільну небезпечність впливу і бажання перешкодити виконанню ним своїх службових обов`язків неодноразового хапала ОСОБА_7 за автомат, нанесла йому множинні удари руками по голові, по обличчю та долонею руки по шиї, а також збила з голови одягнену формену кепку. Своїми діями ОСОБА_2 спричинила потерпілому ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді: садно по задній поверхні шиї праворуч, синці в потиличній області голови по серединній лінії, на боковій поверхні шиї праворуч, які відповідно до висновку експерта № 1449 від 11.09.2023 відносяться до легких тілесних ушкоджень, як такі, що мають незначні скороминучі наслідки.

Крім того, в цей же час, в ході застосування спеціального засобу, а саме, кайданок потерпілою ОСОБА_8 до ОСОБА_10 , ОСОБА_2 , достовірно розуміючи, що ОСОБА_8 є працівником правоохоронного органу та виконує свої службові обов`язки, маючи умисел на заподіяння останній тілесних ушкоджень з метою перешкодити виконанню працівником правоохоронного органу службових обов`язків, усвідомлюючи суспільну небезпечність впливу і бажання перешкодити виконанню ним своїх службових обов`язків неодноразово хапала потерпілу ОСОБА_8 за формений одяг, збила з голови одягнену формену кепку та нанесла потерпілій множинні удари в область лівого плеча. Своїми діями ОСОБА_2 спричинила потерпілій ОСОБА_8 тілесні ушкодження у вигляді: синці по переднє-зовнішній поверхні верхньої третини лівого плеча, по заднє-внутрішній поверхні верхньої третини лівого передпліччя, які відповідно до висновку експерта № 1450 від 11.09.2023 року відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Дії обвинуваченої ОСОБА_2 належить кваліфікувати за ч.2 ст.345 КК України, за ознаками: умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків.

Судом враховані наступні докази на підтвердження встановлених обставин.

Так, в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України, визнала в повному обсязі за обставин, вказаних в обвинувальному акті, згодна з кваліфікацією її дій. При цьому пояснила, що дійсно 09.09.2023 приблизно о 14-00 год вона, знаходячись на подвір`ї буд. АДРЕСА_2 , разом із знайомими розпивала спиртні напої. Перебуваючи у збудженому емоційному стані, вона спочатку не мала наміру вчиняти протиправні дії, а лише словами намагалась захистити хлопця, якого затримували працівники поліції, однак в подальшому вона діяла усвідомлено протиправно відносно працівників поліції. Дуже шкодує про вчинене, не хоче більше згадувати про зазначені в обвинувальному акті події. В скоєному розкаюється та просить суворо її не карати.

Крім того, під час судового розгляду потерпілий ОСОБА_7 суду показав, що він займає посаду інспектора 2 взводу 2 роти 2 батальйону Полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області. Потерпіла ОСОБА_8 є його командиром взводу. 09.09.2023 він разом із ОСОБА_8 заступив на патрулювання в денну зміну. В подальшому, точного часу не пам`ятає, отримали виклик на вчинення групою осіб хуліганства. Скаржник повідомляв, що обвинувачена ОСОБА_2 постійно вживає алкогольні напої в громадському місці, збираючи групу осіб, порушує громадський порядок. Прибувши за викликом на адресу: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Співдружності, поблизу буд. 64, вона побачили чотирьох осіб, трьох дівчат, серед яких була ОСОБА_2 та хлопця ОСОБА_10 , які спільно вживали спиртні напої. В цей час ОСОБА_10 конфліктував з однією із дівчат, а потім почав конфліктувати з ними, працівниками поліції. На його вимогу припинити дії, ОСОБА_10 не реагував. Ним було прийнято рішення про затримання ОСОБА_10 . Під час затримання, він із ОСОБА_10 впав на землю. В цей час ОСОБА_2 почала його бити руками по голові, завдавши не менше трьох ударів, від чого з його голови впав головний убір. В подальшому, ОСОБА_2 схватилась за його зброю – автомат, та почала за нього тягнути. Він продовжував затримувати ОСОБА_10 , не зважаючи на протиправні дії ОСОБА_2 . Згодом на місце події приїхали інші працівники поліції, допоміжний екіпаж, які допомогли затримати двох осіб, одна з яких була ОСОБА_2 . Під час виконання обов`язків він з напарницею були в форменому одягу із знаками розрізнення, мали при собі зброю та спецзасоби, які отримали для несення служби. На місце події вони прибули на службовому автомобілі. На початку спілкування з громадянами, вони представились. Підставами для затримання ОСОБА_10 було припинення вчинення останнім хуліганських дій. На неодноразові зауваження правопорушник ОСОБА_10 не реагував, а отже, було прийнято рішення про його затримання. Йому були спричинені тілесні ушкодження, зазначені у висновку експерта. Він бачив, як обвинувачена ОСОБА_2 його била, під час утримання ним лежачи правопорушника ОСОБА_10 , намагаючись цим перешкодити затриманню. Фіксація зазначених ним подій відбувалась на бодікамери, які були у нього та у напарниці ОСОБА_8 , що були видані їм перед початком патрулювання. В затриманні ОСОБА_2 він участі не приймав.

Суд, враховуючи думку учасників судового провадження, визнання обвинуваченою ОСОБА_2 вини у вчиненні кримінального правопорушення, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, визнає недоцільним дослідження інших доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому, суд з`ясував у учасників судового провадження, чи правильно вони розуміють зміст цих обставин та чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Оцінюючи досліджені в судовому засіданні, відповідно до вимог ст.ст.85, 94 КПК України, показання обвинуваченої ОСОБА_2 та потерпілого ОСОБА_7 , суд вважає, що ці докази отримані у порядку, встановленому КПК України, а тому є належними та допустимими, у своєму взаємозв`язку підтверджують обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а саме, що обвинувачена вчинила умисне заподіяння працівникам правоохоронних органів легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цими працівниками службових обов`язків.

Після з`ясування обставин вчинення кримінальних правопорушень, встановлених під час судового розгляду кримінального провадження, аналізуючи показання обвинуваченої ОСОБА_2 та потерпілого ОСОБА_7 , які мають логічний та послідовний характер, узгоджуються між собою, суд поза розумним сумнівом приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України.

При призначенні покарання суд, у відповідності до положень ст.ст.65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, зокрема дані, які характеризують особу обвинуваченої, наявність обставин, що пом`якшують та відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Відповідно до ч.1 ст.66 КК України, обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому, визначається щире каяття та активне сприяння в проведенні досудового розслідування.

Обставин, відповідно до ст.67 КК України, які обтяжують покарання обвинуваченій, судом не встановлено.

Обвинувачена ОСОБА_2 по відношенню до інкримінованого їй кримінального правопорушення підпадає під дію ч.1 ст.19 КК України.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченій ОСОБА_2 , суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, яка має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (т.1 а.с.78), має інвалідність 2 групи (т.2 а.с.169), раніше не судима (т.1 а.с.74), за медичною допомогою до лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не зверталась (т.1 а.с.75, 76), за місцем мешкання характеризується посередньо (т.1 а.с.77).

Відповідно до ст.ст.50, 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_2 , суд виходить із положень ст.65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, наявність пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставин, дані про особу винної, у зв`язку з чим вважає необхідним і достатнім призначити їй покарання за ч.2 ст.345 КК України у виді позбавлення волі в межах санкції вказаної статті.

Однак, зважаючи на характер і ступень тяжкості вчинених діянь, зокрема повне та беззаперечне визнання обвинуваченою ОСОБА_2 своєї вини у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, активне сприяння його розкриттю, дійсне щире каяття, критичне ставлення до скоєного, що знижує ступінь суспільної небезпеки обвинуваченої, а також повне відшкодування спричиненої потерпілим шкоди, суд приходить до висновку про можливість виправлення та перевиховання ОСОБА_2 без ізоляції від суспільства, у зв`язку з чим, вважає за необхідне застосувати до неї ст.75 КК України та звільнити її від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, при цьому покласти на неї обов`язки передбачені п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Підстав для застосування ст. 69 КК України судом не встановлено.

Суд, переконаний, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_2 та запобігання вчиненню нею нових кримінальних правопорушень.

Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 квітня 2026 року позовні вимоги ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , кожного окремо, до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди залишено без розгляду.

Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 вересня 2023 року відносно обвинуваченої ОСОБА_2 під час досудового розслідування в даному кримінальному провадженні був обраний запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 08.11.2023. Після спливу строку дії вищезазначеного запобіжного заходу, інших запобіжних заходів відносно ОСОБА_2 не застосовувалось.

Питання речових доказів судом вирішується в порядку, передбаченому ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 349 ч. 3, 369, 370, 373, 374 КПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винуватою у пред`явленому обвинуваченні за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України.

Призначити ОСОБА_2 покарання за ч.2 ст.345 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням строком на 1 (один) рік.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речові докази: DVD-R диск з відеозаписом з нагрудних відеореєстраторів патрульних поліцейських полку патрульної поліції в м. Кривому Розі – залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження (т.1 а.с.72).

Матеріали кримінального провадження за №12023041750001080 від 09.09.2023 залишити при обвинувальному акті, з подальшим зберіганням у справі №214/7655/23, провадження №1-кп/214/619/26.

На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом 30 днів із дня його проголошення до судової палати у кримінальних справах Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1