Постанова від 13 квітня 2026 р. у справі №176/700/26 — Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

справа №176/700/26

провадження №3/176/185/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2026 року суддя Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області Гусейнов К.А., розглянувши матеріали, що надійшли з Відділення поліції №5 Кам`янського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого директором ПП «Камед», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Попович О.О., -

В С Т А Н О В И В:

В лютому 2026 року до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області з Відділення поліції №5 Кам`янського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області надійшов протокол серії ЕПР1 №590168 від 13.02.2026 року згідно з яким 13.02.2026 року о 09 год. 40 хв. за адресою: Дніпропетровська область, Кам`янський район, м.Жовті Води, вул.Авангардна, 129, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Хюндай Гатз, д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та керувати ним, та не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, у результаті чого втратив керування ТЗ та здійснив зіткнення з деревом. Внаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження, чим завдано матеріальної шкоди, травмованих немає, чим порушив п.12.1 ПДР. Таким чином, ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.

В судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , вину у вчиненні правопорушення не визнав, зазначив, що їхав по вул.Авангардна, попутно їхав велосипедист, який різко повернув вліво. Він також здійснив маневр вліво, поїхав на обочину. В той час була ожеледиця, він намагався загальмувати, але це не допомогло. Він намагався уникнути збиття велосипедиста. Винним у ДТП вважає велосипедиста.

Крім того, від захисника ОСОБА_1 адвоката Попович О.О. на адресу суду надійшло письмове клопотання про закриття провадження у справі. Клопотання обґрунтоване тим, що 13 лютого 2026 року о 09:30 водій ОСОБА_1 керував автомобілем Hyundai Getz р.н. НОМЕР_1 , враховуючи стан дорожнього покриття (ожеледиця), рухався з безпечною швидкістю приблизно 30-40 км/год по вул.Авангардній м.Жовті Води від вул.Героїв Чорнобиля. Перед ним в попутному напрямку рухався велосипедист на велосипеді. Оцінивши швидкість велосипедиста, що рухався попереду, можливість свого транспортного засобу, включивши лівій покажчик повороту, водій ОСОБА_1 почав виконувати маневр «обгін», забезпечивши відстань між велосипедом і автомобілем 1,5-2 метри. При цьому, вже перебуваючи на зустрічній смузі руху під час виконання обгону в 6-7 метрах перед ним велосипедист зненацька, не подаючи сигналу про намір повороту (перестроювання) ліворуч, почав змінювати рух та різко повернув ліворуч. Водій ОСОБА_1 з метою не допущення зіткнення був змушений повернути кермо автомобіля ліворуч, аби об`їхати велосипедиста, при цьому через значну ожеледицю на проїжджій частині його автомобіль занесло з дороги в лівий бік і він здійснив наїзд на дерево. Велосипедиста не зачепив та не збив. Окрім того, в момент здійснення об`їзду велосипедиста, попереду в зустрічному напрямку до нього рухався вантажний автомобіль MAN р.н. НОМЕР_2 і з метою недопущення зіткнення з автомобілем повернув в бік дерев на узбіччі, тобто намагався уникнути зіткнення і з велосипедистом, і з зустрічним вантажним автомобілем.

Після зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 викликав працівників поліції для фіксування вказаної пригоди.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Попович О.О. вважає, що в даній ситуації ПДР України порушив велосипедист ОСОБА_2 (письмові пояснення якого містяться в матеріалах адміністративної справи), а саме: змінюючи напрям руху, він не проінформував інших учасників дорожнього руху про початок маневру, незалежно від місця виконання маневру, плавності виконання маневру і віддаленості інших учасників дорожнього руху. Велосипедист, який змінює напрямок руху (поворот, перелаштування) зобов`язаний заздалегідь попередити про це інших учасників руху жестом руки (9.2, 9.4 ПДР). Однак, велосипедист ОСОБА_2 вказані дії не вчинив, чим створив аварійну ситуацію, при цьому протокол відносно нього працівниками поліції складено не було.

Таким чином, водій ОСОБА_3 з метою забезпечення особистої безпеки та безпеки інших громадян, уникнення дорожньо-транспортної пригоди з іншими учасниками руху, був вимушений змінити напрямок руху, в результаті чого транспортний засіб здійснив наїзд на дерево.

Тобто, водій ОСОБА_1 , на думку захисника, об`єктивно не був спроможній вчасно виявити вказану небезпеку і здійснити відповідні заходи для уникнення дорожньо-транспортної пригоди, оскільки саме велосипедист не проінформував інших учасників дорожнього руху про початок маневру та різко змінив напрям руху, чим створив аварійну ситуацію.

Отже, захисник стверджує, що водій ОСОБА_3 діяв в стані крайньої необхідності, де він для усунення небезпеки у виді дорожньо-транспортної пригоди з іншими транспортними засобами та велосипедистом, змінив напрямок руху автомобіля, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди за участі лише його транспортного засобу.

З огляду на зазначене, захисник вважає, що складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є безпідставним, адже факту умисного недотримання ним вимог Правил дорожнього руху не було вчинено.

Суддя, дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи особи, яка притягується до адміністративної відповідальності приходить до наступних висновків.

Відповідно до статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З метою з"ясування вказаних обставин в судове засідання викликався свідок ОСОБА_4 , який не з"явився, оскільки за адресою, зазначеною в матеріалах справи, відсутній. Смс повідомлення не отримує.

Судом досліджено матеріали справи, зокрема:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №590168 від 13.02.2026 року;

- рапорт старшого інспектора-чергового ВП №5 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, в якому останній зазначає обставини адміністративного правопорушення;

- письмові пояснення ОСОБА_1 , в яких він підтвердив факти, наведені ним в судовому засіданні;

- письмові пояснення ОСОБА_4 , в яких він зазначив про обставини зіткнення;

- схема місця ДТП, яка сталася 13.02.2026 року о 09 год. 40 хв. в м.Жовті Води, по вул.Авангардна, 129.

Відповідно до письмових пояснень велосипедиста ОСОБА_4 останній, рухаючись по вул.Авангардна в м.Жовті Води в напрямку автодороги Р-74 йому на зустріч виїхала фура, він вирішив дати їй дорогу і раптово без попереджувальних сигналів змінив рух вліво та зупинився, при цьому він не чув, що відбувалось позаду, а потім побачив як автомобіль хюндай врізався в дерево позаду нього, відволікшись на це, він упав на дорогу та зилишився на місці ДТП.

У випадку виникнення ДТП за участю декількох водіїв наявність чи відсутність в їх діях складу адмінправопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, потребує встановлення причинного зв`язку між діянням (порушенням ПДР України) кожного з них та наслідками, що настали, дослідження характеру та черговості порушень, які вчинив кожен із водіїв, того, хто з них створив небезпечну дорожню обстановку (аварійну ситуацію), тобто з`ясування ступеня участі (внеску) кожного з них у спричиненні неправомірних наслідків. Причинний зв`язок в таких випадках встановлюється не між діями водія та наслідками, що настали, а між порушеннями ПДР України й відповідними наслідками.

Крім того, згідно з п.1.4 Правил дорожнього руху, кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила, в тому числі п. 1.3, відповідно до якого учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Зокрема, відповідно до п.12.1 Правил дорожнього руху України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Пунктом 2.3 Б ПДР України передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Згідно з п. 12.3. у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

Разом з тим, в межах розгляду вказаної справи суддя не вправі давати оцінку діям велосипедиста ОСОБА_4 , який рухався попереду водія ОСОБА_1 на предмет дотримання ним правил дорожнього руху, зокрема щодо зміни полоси руху.

Відбираючи пояснення у велосипедиста як іншого учасника ДТП працівники поліції не відобразили його положення у схемі ДТП, не надали оцінку його діям під час руху та здійснення маневрів під час ДТП.

Отже відомості про те, що ОСОБА_1 допустив порушення пунктів п.12.1 ПДР України і саме ці порушення призвели до пошкодження транспортного засобу чи іншого майна, в матеріалах справи відсутні.

Зазначене виключає його відповідальність за статтею 124 КпАП України.

Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Враховуючи викладене, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, слід прийти до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідно до вимог п.1 ст. 247 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, керуючись п.1 ст.247, ст.ст.251, 252, 266, 283, 284 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження по справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 КУпАП, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим. Апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня винесення постанови до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя Жовтоводського міського суду

Дніпропетровської області Кімал ГУСЕЙНОВ