Додаткове рішення від 13 квітня 2026 р. у справі №332/5199/21 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу 14.04.2026 Справа № 332/5199/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №332/5199/21 Головуючий у 1 інстанції Марченко Н.В.

Провадження № 22-з/807/17/26 Суддя-доповідач Онищенко Е.А.

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2026 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі:

головуючого Онищенка Е.А.

суддів: Гончар М.С.,

Трофимової Д.А.

розглянувши заяву представника ОСОБА_1 – Тивоненка Данила Руслановича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі структурного підрозділу «Запорізька дирекція залізничних перевезень» станція Запоріжжя-Ліве Регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниці» про поновлення на роботі,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Заводського районного суду м.Запоріжжя від 18 квітня 2022 року позовні вимоги задоволено частково.

Скасовано наказ № 69/ОС від 09.12.2021 року виданий АТ «Українська залізниця» в особі структурного підрозділу «Запорізька дирекція залізничних перевезень» станція Запоріжжя-Ліве Регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниці» про відсторонення ОСОБА_1 від роботи.

Стягнуто з АТ «Українська залізниця» в особі структурного підрозділу «Запорізька дирекція залізничних перевезень» станція Запоріжжя-Ліве Регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниці» на користь ОСОБА_1 зароьітнуплату за час відсторонення від роботи без збереження заробітної плати з 09.12.2021 року по 28.02.2022 року в розмірі 21810 грн. 90 коп.

Стягнуто з АТ «Українська залізниця» в особі структурного підрозділу «Запорізька дирекція залізничних перевезень» станція Запоріжжя-Ліве Регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниці» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 1816 гривень та витрати на професійну допомогу у розмірі 7500 гривень.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, АТ «Українська залізниця» в особі адвоката Губорєвої Я.А. подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права просить рішення суду першої інстанції скасувати, та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 18 квітня 2023 року апеляційну скаргу АТ «Українська залізниця» залишено без задоволення. Рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 18 квітня 2022 року у цій справі залишено без змін.

Додатковою постановою Запорізького апеляційного суду від 09 травня 2023 року Заяву ОСОБА_1 в особі представника Тивоненко Данила Руслановича про ухвалення додаткового рішення по справі – задоволено частково. Прийнято у цій справі додаткову постанову. Стягнуто з Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі структурного підрозділу «Запорізька дирекція залізничних перевезень» станція Запоріжжя -Ліве Регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниці» на користь ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 витрати пов`язані з наданням правничої допомоги в розмірі 12 500 грн.( дванадцять тисяч п`ятсот грн).

11 травня 2023 року АТ «Українська залізниця» звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою в якій просили скасувати рішення Заводського районного суду м.Запоріжжя від 18 квітня 2022 року, постанову Запорізького апеляційного суду від 18 квітня 2023 року та додаткову постанову Запорізького апеляційного суду від 09 травня 2023 року, ухвалити нове судове рішення про відмову у позові.

Постановою Верховного Суду від 30 липня 2025 року касаційну скаргу АТ «Українська залізниця» задоволено частково. Рішення Заводського районного суду м.Запоріжжя від 18 квітня 2022 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 18 квітня 2023 року змінено.

Додаткову постанову Запорізького апеляційного суду від 09 травня 2023 року скасовано, заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діяв представник Тивоненко Данило Русланович, про ухвалення додаткового рішення залишено без розгляду.

10 січня 2026 року в провадження Запорізького апеляційного суду надійшла заява представника ОСОБА_1 – Тивоненка Данила Руслановича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі структурного підрозділу «Запорізька дирекція залізничних перевезень» станція Запоріжжя-Ліве Регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниці» про поновлення на роботі.

Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 23 січня 2026 року постанволдено розглянути заяву представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Тивоненко Данило Руслановича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі структурного підрозділу «Запорізька дирекція залізничних перевезень» станція Запоріжжя-Ліве Регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниці» про поновлення на роботі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників та без проведення судового засідання.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати;

4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Виходячи з наведеного додаткове рішення може бути ухвалено виключено з правових підстав, передбачених ч. 1 ст. 270 ЦПК України.

У пункті 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» судам роз`яснено, що додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених статтею 220 ЦПК (ст. 270 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи); воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. Додаткове рішення може ухвалити лише той склад суду, що ухвалив рішення в даній справі. В іншому разі особа має право звернутися до суду з тими ж вимогами на загальних підставах. При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви.

У порядку, визначеному статтею 220 ЦПК, може бути ухвалено додаткове рішення й щодо заочного рішення. Оскарження додаткового рішення провадиться на загальних підставах. Якщо на рішення суду подано апеляційну чи касаційну скаргу і разом із цим порушено питання про ухвалення додаткового рішення, суд повинен спочатку ухвалити додаткове рішення, а потім надсилати справу для перегляду до суду вищої інстанції.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд здійснює розподіл судових витрат між сторонами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказано, що із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по-новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої зі сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.

Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у частині п`ятій та шостій статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування підстав для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

У разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів (частина сьома статті 43 ЦПК України, в редакції чинній на час подання заяви про ухвалення додаткового рішення).

Згідно з пунктом 7 частини першої статті 183 ЦПК України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити інші відомості, що вимагаються цим Кодексом.

Відповідно до частини четвертої статті 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Як вбачається з квитанції №5598198 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС 10.01.2026 року заява про увалення додаткового рішення доставлено юридичній особі Державне підприємство «Придніпровська залізниця» ЄДРПОУ:01073828, що є відповідачем у цій справі.

Отже у матеріалах справи наявні докази направлення відповідачу копії заяви про ухвалення додаткового судового рішення.

Верховний Суд у постанові від 12 квітня 2023 року у справі № 626/133/21 (провадження № 61-11044св22) дійшов висновку, що частина дев`ята статті 83 ЦПК України застосовується у разі подання до суду безпосередньо доказів, а частина четверта статті 183 ЦПК України - у разі подання до суду заяв, клопотання чи заперечення, у тому числі і з доданими до них додатками, на підтвердження вимог цих заяв, клопотань, заперечень.

Відзив представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 поданого до апеляційного суду 05.07.2022 року містить посилання щодо судових витрат на професійну правничу допомогу, що відповідачка понесла у зв`язку із переглядом апеляційним судом цієї справи.

В якому зазначено, що позивачка понесла судові витрати на професійну правничу допомогу, у зв`язку із переглядом апеляційним судом цієї справи у сумі 10 000,00 грн., що підтверджується Додатком № 3 від 02.07.2022 року до Договору, Актом № 3 від 04.02.2022 року про надані послуги за Договором, ордером на надання правової допомоги, свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю, що додані до зазначеного відзиву (т.1, а.с.218-219, в тому числі на звороті).

Таким чином, як заява про понесення витрат пов`язаних з отриманням професійної правничої допомоги, так і докази понесення таких витрат, подані до судових дебатів, тобто в строки передбачені процесуальним законом.

Під час прийняття постанови від 18 квітня 2023 року Запорізьким апеляційним судом не було вирішено питання стосовно судових витрат.

З заяви про ухвалення додаткового рішення вбачається, що ОСОБА_1 зазначає про понесення витрат, які пов`язані з наданням правничої допомоги в розмірі 15000 грн., які просила стягнути з відповідача.

Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У відповідності до вимог ч.ч.1,2 ст.141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Вирішуючи питання про розмір стягнення судова колегія враховує наступне.

Представником позивача надано розрахунок витрат позивача на правничу допомогу.

Так, з матеріалів справи вбачається, що представником позивача при апеляційному розгляді було підготовлено відзив на апеляційну скаргу, та взята участь у судовому засіданні при розгляді апеляційної скарги. Сума витрат на ці послуги становила 12500 грн, що не суперечить закону, фактично виконаній роботі та не виходить за межі розумності.

Разом з тим, у розрахунок включена грошова сума за участь у судовому засіданні при ухваленні додаткового рішення.

Судова колегія розглядає справу про ухвалення додаткового рішення у відсутності сторін, а відтак заява про стягнення судових витрат підлягає частковому задоволенню.

Тож судова колегія вважає, що з Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі структурного підрозділу «Запорізька дирекція залізничних перевезень» станція Запоріжжя-Ліве Регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниці» на користь ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 підлягають стягненню витрати з наданням правничої допомоги в розмірі 12 500 гр. пов`язаних з розглядом апеляційної скарги Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі адвоката Губорєвої Яни Анатоліївни на рішення Заводського районного суду м.Запоріжжя від 18 квітня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі структурного підрозділу «Запорізька дирекція залізничних перевезень» станція Запоріжжя-Ліве Регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниці» про поновлення на роботі.

Керуючись ст. 270 ЦПК України, колегія суддів ,-

УХВАЛИЛА:

Заяву представника ОСОБА_1 – Тивоненка Данила Руслановича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі структурного підрозділу «Запорізька дирекція залізничних перевезень» станція Запоріжжя-Ліве Регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниці» про поновлення на роботі – задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі структурного підрозділу «Запорізька дирекція залізничних перевезень» станція Запоріжжя - Ліве Регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 витрати пов`язані з наданням правничої допомоги в розмірі 12 500 гривень 00 копійок( дванадцять тисяч п`ятсот гривень 00 копійок).

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складено 14 квітня 2026 року.

Головуючий

Судді: