Додаткове рішення від 13 квітня 2026 р. у справі №332/6773/24 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу 14.04.2026 Справа № 332/6773/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 332/6773/24

Провадження №22-з/807/49/26

ДОДАТКОВА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2026 року місто Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого, судді-доповідачаКухаря С.В.,

суддівПолякова О.З., Трофимової Д.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за заявою ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Васильченко Ганни Іванівни про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Васильченко Ганни Іванівни на рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 02 грудня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Вимоги позову обґрунтовані тим, що 25.12.2023 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 20927-12/2023, відповідно до якого Товариство надало ОСОБА_1 фінансовий кредит в розмірі 19 000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти в порядку та на умовах, визначених цим Договором. 29.04.2024 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 29042024-1, відповідно до умов якого, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 20927-12/2023 у загальній сумі 65 000,00 грн. Крім того, 20.12.2023 між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 33166-12/2023, відповідно до якого Товариство надало ОСОБА_1 фінансовий кредит в розмірі 15 000,00 грн, на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти в порядку та на умовах, визначених цим Договором. 24.05.2024 між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 24052024, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 33166-12/2023 у загальній сумі 58 500,00 грн. З урахуванням наведеного вище, позивач просив стягнути з відповідача вказані заборгованості та понесені судові витрати.

Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 02 грудня 2025 року, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (місцезнаходження: м. Київ, Симона Петлюри, буд. 30, ЄДРПОУ 35625014, IBAN НОМЕР_1 у АТ «ТАСкомбанк») до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором – задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитними договорами № 20927-12/2023 від 25.12.2023 в розмірі 65 000,00 грн; № 33166-12/2023 від 20.12.2023 в розмірі 58 500,00 грн та судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Васильченко Ганни Іванівни подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 17 березня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Васильченко Ганни Іванівни задоволено частково. Рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 02 грудня 2025 року у цій справі скасовано. Ухвалено нову постанову. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (місцезнаходження: м. Київ, Симона Петлюри, буд. 30, ЄДРПОУ 35625014, IBAN НОМЕР_1 у АТ «ТАСкомбанк») до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитними договорами – задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитними договорами № 20927-12/2023 від 25.12.2023 в розмірі 38000,00 грн; № 33166-12/2023 від 20.12.2023 в розмірі 30000,00 грн., а всього 68000,00 грн. В задоволенні решти позову відмовлено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 6706,56 грн.

23 березня 2026 року ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Васильченко Ганни Іванівни через систему «Електронний суд» подав заяву про ухвалення додаткового рішення.

В заяві зазначено, що ОСОБА_1 скористався своїм правом на правничу допомогу, у зв`язку чим, останнім було укладено договір з адвокатом Васильченко Г.І. Витрати на правничу допомогу пов`язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанціїсклали 10000,00 грн., і оскільки про наявність таких витрат було заявлено під час апеляційного розгляду справи, наявні підстави для ухвалення додаткової постанови у справі.

Відповідно до ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Частинами 1, 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Так, за текстом апеляційної скарги ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Васильченко Г.І. зазначено про наявність судових витрат пов`язаних із наданням правничої допомоги в суді апеляційної інстанції. Докази надання правничої допомоги подані протягом п`яти днів після ухвалення постанови у справі.

Матеріали справи містять докази повноважень адвоката Васильченко Г.І., яка представляє інтереси ОСОБА_1 , а саме копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги серія АЕ № 1459185 (т.2 а.с.10); договір про надання правничої (правової) допомоги №1 від 08 травня 2025 року (т.2 а.с.14-15).

На підтвердження понесених судових витрат було надано акт від 23.03.2026 про надання правничої (правової) допомоги за договором №1 про надання правничої (правової) допомоги від 08.05.2025 на суму 10000,00 грн (т.2 а.с.11); детальний опис наданих послуг від 23.03.2026 за договором №1 про надання правничої (правової) допомоги від 08.05.2025, за яким надано послуги зі складання та подання до суду апеляційної скарги, кількість витраченого часу 5 год.; рахунок №23/03/26 від 23.03.2026 на суму 10000,00 грн.

Згідно зі ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Враховуючи надані заявником докази на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу, колегія суддів апеляційного суду доходить до висновку про обґрунтованість та доведеність вимог щодо необхідності прийняття додаткової постанови у справі з метою вирішення питання щодо компенсації судових витрат на професійну правничу допомогу, які були понесені відповідачем ОСОБА_1 у зв`язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції. Вирішуючи питання щодо розміру таких витрат, колегія суддів зазначає наступне.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до статті 28 Правил адвокатської етики, затверджених звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 596/2305/18-ц (провадження № 61-13608св20).

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір витрат на правничу допомогу, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.

Тобто, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 137 ЦПК України.

Виходячи зі встановлених обставин та норм процесуального законодавства, суд приходить до переконання, що надані відповідачем ОСОБА_1 докази про понесення судових витрат на правничу допомогу під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції є достатніми, допустимими і достовірними, між тим розмір таких витрат, зважуючи на часткове задоволення вимог апеляційної скарги підлягає пропорційному зменшенню до 4493,93 грн.

Доводи заперечень позивача щодо заяви про ухвалення додаткового рішення з приводу того, що питання судових витрат вже було вирішено є неспроможними, оскільки постановою Запорізького апеляційного суду від 17.03.2026 року вирішено питання щодо розподілу судових витрат з правничої допомоги наданої відповідачу лише під час розгляду справи в суді першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 141, 270, 381-384, 452 ЦПК України, апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Васильченко Ганни Іванівни про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Васильченко Ганни Іванівни на рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 02 грудня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Прийняти у цій справі додаткову постанову про розподіл судових витрат у справі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (місцезнаходження: м. Київ, Симона Петлюри, буд. 30, ЄДРПОУ 35625014, IBAN НОМЕР_1 у АТ «ТАСкомбанк») на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4493,93 грн.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст додаткової постанови складений 14 квітня 2026 року.

Головуючий С.В. Кухар

судді: О.З. Поляков

Д.А. Трофимова