Рішення від 14 квітня 2026 р. у справі №685/1171/25 — Теофіпольський районний суд Хмельницької області

Справа № 685/1171/25

Провадження № 2/685/163/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2026 року селище Теофіполь

Теофіпольський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючої судді Турчин-Кукаріної І.В.,

за участі секретаря судового засідання Медун В.Р.,

позивачки ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на неповнолітніх дітей,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до Теофіпольського районного суду Хмельницької області з позовом до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на неповнолітніх дітей.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач ОСОБА_2 є батьком неповнолітніх дітей позивачки ОСОБА_1 – доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На підставі рішення Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 24.04.2018, з відповідача на користь позивачки стягуються аліменти на дочку ОСОБА_3 та сина ОСОБА_4 в твердій грошовій сумі в розмірі по 1000,00 грн на кожну дитину, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, починаючи з 22.02.2018 та до досягнення дітьми повноліття. Станом на дату подання позовної заяви розмір аліментів, що стягуються на двох дітей, є недостатнім для утримання дітей, оскільки їхні потреби зросли. Відтак, позивачка просила суд збільшити розмір аліментів та стягувати з відповідача на користь позивачки аліменти на неповнолітніх дітей – дочку ОСОБА_3 та сина ОСОБА_4 в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

12.02.2026 позивачка та відповідач прибули в засідання, в якому позивач позов підримала, відповідач позов визнав.

11.03.2026 позивачка ОСОБА_1 подала до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить змінити спосіб стягнення аліментів та стягнути з відповідача аліменти на неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача. До зазначеної заяви долучено копію виконавчого листа від 14.06.2018, виданого на виконання рішення Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 24.04.2018 у цивільній справі № 685/264/18.

У судовому засіданні 24.03.2026 позивачка ОСОБА_1 просила суд прийняти до розгляду змінену позовну заяву, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила задовольнити позов.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання 24.03.2026 не з`явився, однак подав до суду заяву, в якій повідомив, що уточнені позовні вимоги визнає в повному обсязі, не заперечує щодо задоволення позову та просить здійснити розгляд справи у його відсутності.

Заслухавши позицію позивачки, з урахуванням поданої заяви відповідача про визнання уточнених позовних вимог, суд постановив прийняти до розгляду уточнені позовні вимоги, та у зв`язку з повітряною тривогою у судовому засіданні було оголошено перерву до 15.04.2026.

У судове засідання 15.04.2026 сторони не з`явилися, тому із урахуванням поданої 11.03.2026 заяви позивачки про розгляд справи у її відсутності, а також заяви відповідача про розгляд справи у його відсутності, на підставі положень ст. 223 ЦПК України, суд постановив розглянути справу 15.04.2026 за наявними матеріалами на підставі поданих сторонами доказів, оскільки неявка сторін спору не перешкоджає його вирішенню по суті.

При вирішенні питання про наявність законних підстав для зміни способу стягнення аліментів, суд, дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши правову позицію сторін, виходить із змісту спірних правовідносин і таких встановлених фактичних обставин справи.

Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Теофіпольського районного управління юстиції Хмельницької області 19.11.2009, ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у батька ОСОБА_2 та матері ОСОБА_5 .

Як вбачається з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Теофіпольського районного управління юстиції у Хмельницькій області 28.12.2011, ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у батька ОСОБА_2 та матері ОСОБА_5 .

Рішенням Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 05.05.2017 у цивільній справі № 685/958/16-ц (провадження № 2/685/15/17) позов ОСОБА_5 задоволено, розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , зареєстрований 23 лютого 2009 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Теофіпольського районного управління юстиції Хмельницької області за актовим записом № 6, ОСОБА_5 повернуто її дошлюбне прізвище « ОСОБА_7 ».

Як вбачається з довідки № 578 від 08.12.2025, виданої Теофіпольським ВУЖКГ, ОСОБА_1 проживає і зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Разом із нею за цією адресою зареєстровані: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 .

Відповідно до копії витягу з реєстру територіальної громади № 2022/000214843 від 02.08.2022, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована з 21.12.1999 за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з копією витягу з реєстру територіальної громади № 2022/000215499 від 02.08.2022, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована з 19.11.2009 за адресою: АДРЕСА_1 .

Як вбачається з копії витягу з реєстру територіальної громади № 2022/000215531 від 02.08.2022, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований з 28.12.2011 за адресою: АДРЕСА_1 .

З Єдиного державного судових рішень судом встановлено, що рішенням Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 24.04.2018 у справі № 685/264/18, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на доньку ОСОБА_3 та сина ОСОБА_4 в твердій грошовій сумі в розмірі по 1000,00 грн на кожну дитину, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, починаючи з 22.02.2018 та до досягнення дітьми повноліття, в тому числі у межах суми платежу за один місяць негайно.

Як вбачається з копії виконавчого листа від 14.06.2018, виданого на виконання рішення Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 24.04.2018 у цивільній справі № 685/264/18, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на доньку ОСОБА_3 та сина ОСОБА_4 в твердій грошовій сумі в розмірі по 1000,00 грн на кожну дитину, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, починаючи з 22.02.2018 та до досягнення дітьми повноліття, в тому числі у межах суми платежу за один місяць негайно.

Відповідно до ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір. За змістом ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

На підставі ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

На підставі ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України), сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів.

У відповідності до ст.ст. 18, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою ВР 27.02.1991, держави–учасниці докладають усіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання й розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання й розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Держави–учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального й соціального розвитку дитини.

Відповідно до ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно зі ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а ч. 1 ст. 183 СК України визначено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або в твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Отже, прерогатива обрання способу стягнення аліментів (у частці від доходу або у твердій грошовій сумі), якщо останні вже визначені судовим рішенням, належить одержувачу аліментів.

При визначенні розміру аліментів, на вимогу ст. 182 СК України, суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

Стаття 192 СК України унормовує зміну встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав: зміни матеріального або сімейного стану сторін, погіршення або поліпшення здоров`я, в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України, зміна розміру аліментів може полягати й у зміні способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Відповідно до ст. 2 ЦПК України, суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; диспозитивність; пропорційність.

У цивільному процесі кожна сторона спору доводить ті обставини, про які стверджує. У матеріалах справи відсутні належні, достовірні, допустимі, достатні докази неможливості відповідача сплачувати аліменти на неповнолітніх дітей у частці від його заробітку (доходу).

Враховуючи зміст статей 181, 192 Сімейного кодексу України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.

При зростанні витрат на утримання, а також у зв`язку із покращенням матеріального становища платника аліментів на дітей той з батьків, з ким проживає дитина, може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів, і навпаки, значне погіршення матеріального становища батька також може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

До такого за суттю висновку дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 12.09.2018 у справі №459/2181/17, вказавши також, що при розгляді позовів, заявлених із зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 182, ст. 183, ст. 184 СК України).

Як зазначалось раніше, визначений рішенням Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 24.04.2018 у справі № 685/264/18 розмір та спосіб стягнення аліментів позивач вважала недостатнім, а тому звернулася до суду з позовом про зміну способу їх стягнення.

При вирішенні вимог щодо зміни розміру раніше стягнутих аліментів суд зобов`язаний з`ясувати матеріальний та сімейний стан як платника аліментів, так і стягувача, погіршення чи поліпшення їх здоров`я. За таких обставин, лише значне покращення матеріального стану відповідача порівняно із минулим часом є підставою для збільшення розміру аліментів.

Позивач не надала суду доказів того, що матеріальне становище відповідача значно покращилось порівняно із часом, коли були присуджені аліменти, а також не надала суду доказів того, що відповідач працює.

Однак, при вирішенні справи суд вважає справедливим врахувати, що спільні діти позивачки і відповідача проживають разом з матір`ю, утримуються нею, після ухвалення у 2018 році рішення суду про стягнення аліментів змінився прожитковий мінімум для дітей відповідного віку, відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років становить 2817 грн, а від 6 до 18 років - 3512 грн; окрім цього, змінилось сімейне законодавство, зокрема, ч. 2 ст. 182 СК України Законом № 2475-VIII від 03.07.2018 доповнено абз. 3 та унормовано, що мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів; окрім цього, з 2022 року істотно ускладнились соціально-політичні умови життя в умовах воєнного стану, зросли ціни, відтак, раніше визначений судом розмір аліментів явно не відповідає реальним потребам дітей, не забезпечує їх належного утримання.

При цьому, суд враховує, що відповідач в судовому засіданні визнав факт його офіційного працевлаштування, наявність у нього постійного доходу, не заперечив проти задоволення позову, зміни способу стягнення аліментів на його дітей, подав письмову заяву про визнання позову.

Відтак, суд дійшов висновку, що позивачка при розгляді справи з достатньою переконливістю довела обґрунтованість позовних вимог в частині необхідності зміни визначеного рішенням суду способу стягнення аліментів, довівши в судовому порядку зміну матеріального стану сторін, наявність у відповідача постійного доходу, зростання витрат на утримання дітей у зв`язку зі зміною їх віку, збільшенням у цьому зв`язку їх матеріальних та соціальних потреб, зростанням цін, що свідчить про невідповідність інтересам дітей наявного стану стягнення аліментів на їх утримання та про необхідність задоволення позовних вимог.

З`ясувавши наведені вище фактичні обставини справи, підтверджені належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами, дослідженими в судовому засіданні та оціненими кожен по окремості, а також у сукупності та взаємозв`язку, з урахуванням встановлених судом фактичних обставин справи, змісту позовних вимог, правових позицій сторін спору, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на неповнолітню доньку ОСОБА_3 та неповнолітнього сина ОСОБА_4 слід задовольнити.

Щодо дати, з якої слід стягувати аліменти, то відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», у змінений спосіб аліменти необхідно стягувати з відповідача, починаючи з дня набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, відповідно до ст. 141 ЦПК України, у зв`язку з тим, що позивачка у зазначеній категорії спору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору, у зв`язку із задоволенням позову, судовий збір на користь держави підлягає стягненню з відповідача.

Ураховуючи наведене, керуючись статтями 180-183, 191, 192 Сімейного кодексу України, статтями 12, 81, 89, 259, 263-265, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на неповнолітніх дітей задовольнити.

Змінити спосіб стягнення аліментів на неповнолітніх дітей ОСОБА_2 – доньку ОСОБА_3 та сина ОСОБА_4 , визначений рішенням Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 24 квітня 2018 року у цивільній справі № 685/264/18.

Стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП: НОМЕР_4 ) аліменти на неповнолітню доньку ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 ) та неповнолітнього сина ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_6 ) у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 , але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягувати з дня набрання цим рішенням суду законної сили і до досягнення дітьми повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь держави 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвалу суду не було вручено у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП: НОМЕР_4 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ).

Повне рішення суду складено і підписано 15.04.2026.

Головуюча суддя Турчин-Кукаріна І.В.