Рішення від 14 квітня 2026 р. у справі №679/212/26 — Нетішинський міський суд Хмельницької області

Провадження № 2/679/519/2026

Справа № 679/212/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2026 року м.Нетішин

Нетішинський міський суд Хмельницької області в складі:

судді Гавриленко О. М.,

секретар судового засідання Дмітрієва О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Нетішині цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Зміст позовних вимог та позиції учасників справи

У лютому 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі по тексту – ТОВ «Споживчий центр») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що 26.06.2023 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) № 24.06.2023-100002294.

Відповідно до умов договору відповідачу 26.06.2023 надано кредит у розмірі 3500,00 грн, строком 42 дні до 09.07.2023. Продовження кредитного строку не передбачено. Кредит надається з процентною ставкою «Стандарт», яка є фіксованою, незмінною процентною ставкою у розмірі 2,1 % за 1 один день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 0 чергових періодів. Процентна ставка «Економ», яка є фіксованою, незмінною процентна ставка у розмірі 2,1 % за один день користування кредитом, та яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт». Комісія за надання кредиту та комісія за обслуговування кредитної заборгованості 0% та 0,00 грн.

Згідно з п. 3.1 договору кредиту позивач зобов`язався надати кредит відповідачу у розмірі та на умовах, встановлених договором, а останній зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти та комісію.

Позивач вказує, що свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, тоді як відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим станом на 23.02.2026 (дата подання позову) має заборгованість у розмірі 6587,00 грн, з яких: основний борг – 3500,00 грн, заборгованість по процентах – 3087,00 грн.

З урахуванням викладеного ТОВ «Споживчий центр» просить стягнути з відповідача вказану суму заборгованості, а також судові витрати.

У судове засідання представник позивача не з`явився, просив розглядати справу без його участі, проти заочного розгляду справи не заперечував, про що зазначив у позовній заяві.

Відповідач, яка про дату, час та місце судового розгляду повідомлена належним чином, у судове засідання не з`явилася. Представник відповідача – адвокат Оліферук Ж. А. 06.04.2026 подала суду відзив на позову заяву, у якому зазначила, що розмір борг за кредитом у розмірі 6587,00 грн відповідач ОСОБА_1 визнає та не заперечує щодо задоволення позову.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Процесуальні дії у справі

27.02.2026 позовна заява була прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази на підставі яких встановлені відповідні обставини

26.06.2023 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 , шляхом підписання пропозиції про укладення кредитного договору (оферта), заявки від 26.06.2023, які підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором «Н325», та підтвердження кредитного договору, укладено кредитний договір № 24.06.2023-100002294.

Відповідно до умов кредитного договору (оферти) кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію (п. 3.1 Договору).

Сума кредиту 3500,00 грн. Строк на який надається кредит 42 дні з дати його надання. Дата повернення (виплати) кредиту 06.08.2023. Реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для перерахування коштів позичальнику: 5168-75ХХ-ХХХХ-8719 .

Продовження кредитного строку не передбачена. Кредит надається з процентною ставкою, яка є фіксованою, незмінною процентною ставкою у розмірі 2,1 % за 1 один день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит.

Отримання відповідачем кредитних коштів в розмірі 3500,00 грн підтверджено квитанцією про перерахування АТ КБ «Приватбанк», на підставі договору укладеного між АТ КБ «Приватбанк» та ТОВ «Споживчий центр», 26.06.2023 о 18:10 на платіжну карту № НОМЕР_1 , номер транзакції в системі LIQPay, ID операції НОМЕР_2 , призначення платежу: видача за договором № 24.06.2023-100002294.

Зазначені реквізити банківської карти співпадають із банківськими реквізитами карти відповідача, вказаними останнім у договорі (заявці) № 24.06.2023-100002294 від 26.06.2023.

Згідно із наданою ТОВ «Споживчий центр» довідкою-розрахунком про стан заборгованості за кредитним договором № 24.06.2023-100002294 від 26.06.2023, заборгованість ОСОБА_1 складається із: основний борг – 3500,00 грн, заборгованість по процентах – 3087,00 грн, а всього 6587,00 грн.

Застосовані норми права

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до положень ч. 1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною першою статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 ЦК України).

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до положень ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі (п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону (ч.ч. 4, 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч.ч.12 ,13 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Згідно ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України).

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 82 ЦПК України визначено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Водночас, відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Мотиви та висновки суду

Суд, встановивши фактичні обставини справи, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази, проаналізувавши норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, вважає, що позов підлягає задоволенню, а визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб зважаючи на таке.

Суд установив, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 26.06.2023 було укладено кредитний договір № 24.06.2023-100002294 в електронній формі, який підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) Н325, надісланим смс-повідомленням на належний відповідачу номер телефону.

Відповідно до умов договору ТОВ «Споживчий центр» надало відповідачу кошти в сумі 3500,00 грн строком на 42 дні, тобто до 06.08.2023, а остання зобов`язалася повернути кошти, сплатити відсотки за користування ними, розмір яких визначений договором.

26.06.2023 кредитні кошти були перераховані відповідачу.

Отже, факт отримання відповідачем коштів у ТОВ «Споживчий центр» суд вважає доведеним.

Розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 24.06.2023-100002294 від 26.06.2023, становить 6587,00 грн, з яких: основний борг – 3500,00 грн, заборгованість по процентах – 3087,00 грн, а всього.

Відповідач порушила умови укладеного кредитного договору, своєчасно не повернула кредитні кошти, та проценти, у зв`язку з чим виникла заборгованість за кредитним договором № 24.06.2023-100002294 від 26.06.2023, яка підлягає стягненню з відповідача в розмірі 6587,00 грн.

Вказані обставини відповідач визнала.

Відтак суд вважає, що позов є обґрунтованим, позовні вимоги доведеними та такими що підлягають повному задоволенню, а тому з ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у розмірі 6587,00 грн.

Розподіл судових витрат

Оскільки позовна заява подана в електронній формі, що є підставою для застосування коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, з урахуванням частково задоволення позовних вимог, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2662,40 грн пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 24.06.2023-100002294 від 26 червня 2023 року в розмірі 6587 гривень 00 копійок та судовий збір у розмірі 2662 гривні 40 копійок, а всього 9249 гривень 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Сторони по справі:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження: вул. Саксаганського, буд. 133-А, м. Київ, код ЄДРПОУ 73356833.

відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повне судове рішення складено 15 квітня 2026 року.

Суддя О. М. Гавриленко