Постанова від 09 квітня 2026 р. у справі №679/382/26 — Нетішинський міський суд Хмельницької області

Провадження № 1-в/679/10/2026

Справа № 679/382/26

П О С Т А Н О В А

10 квітня 2026 року місто Нетішин

Суддя Нетішинського міського суду Хмельницької області ОСОБА_1 , розглянувши подання начальника ВнП №2 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_2 – про встановлення адміністративного нагляду у відношенні – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Прип`ять Київської області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не працюючої, судимої, зареєстрованої та проживаючої у АДРЕСА_1 , –

встановив:

25 березня 2026 року до Нетішинського міського суду від ВнП №2 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області надійшли матеріали провадження з поданням про встановлення адміністративного нагляду у відношенні ОСОБА_3 , на підставі ст.3 ч.1 п. в) Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» за №264/94-ВР від 01 грудня 1994 року.

За змістом скерованого до суду подання начальника ВнП №2 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_2 – про встановлення адміністративного нагляду у відношенні ОСОБА_3 ставиться питання про встановлення відносно останньої адміністративного нагляду строком на 1 рік з застосуванням обмежень, а саме: 1) забороною виїзду за межі міста Нетішин, в тому числі, у власних справах, без дозволу ВнП №2 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області, 2) забороною відвідування кафе, барів, ресторанів та інших місць, де продаються спиртні напої на розлив та розпивання там, 3) зобов`язанням явкою на реєстрацію до дільничого офіцера поліції або, в крайньому випадку, до ЧЧ ВнП №2 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області, в період часу з 09 години до 18 години, 7, 17, 27 числа, щомісяця.

Умови і порядок встановлення та здійснення адміністративного нагляду за окремими категоріями раніше судимих осіб та їх обов`язки визначає Закон України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» за №264/94-ВР від 01 грудня 1994 року (зі змінами).

Так, адміністративний нагляд – це система тимчасових примусових профілактичних заходів спостереження і контролю за поведінкою окремих осіб, звільнених з місць позбавлення волі, що здійснюються органами Національної поліції, та встановлюється з метою запобігання вчиненню кримінальних правопорушень окремими особами, звільненими з місць позбавлення волі, і здійснення виховного впливу на них.

Осіб, щодо яких встановлюється адміністративний нагляд, визначено у ст.3 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» за №264/94-ВР від 01 грудня 1994 року (зі змінами).

Підставами для встановлення адміністративного нагляду є, в тому числі: … в) матеріали органів Національної поліції – щодо осіб, зазначених у ст.3 ч.1 п. в) Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» за №264/94-ВР від 01 грудня 1994 року (зі змінами), а саме, – засуджених до позбавлення волі за тяжкі, особливо тяжкі злочини або засуджених два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини, якщо вони після відбування покарання або умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, незважаючи на попередження органів Національної поліції, систематично порушують громадський порядок і права інших громадян, вчиняють інші правопорушення.

Згідно ст.5 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» за №264/94-ВР від 01 грудня 1994 року (зі змінами), що унормовує порядок встановлення адміністративного нагляду: … у поданні мають бути визначені обмеження, які пропонує встановити, на підставі ст.10 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» (зі змінами), відповідно начальник установи виконання покарань чи начальник органу Національної поліції щодо поведінки піднаглядного, та обґрунтування доцільності таких заходів (ч.2), крім того, разом з поданням до суду надсилаються копія вироку та матеріали, що свідчать про необхідність встановлення адміністративного нагляду за відповідною особою (ч.3).

Водночас, вивченням подання начальника ВнП №2 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_2 – про встановлення адміністративного нагляду у відношенні ОСОБА_3 та доданих матеріалів справи встановлено, що останнє повністю не відповідає вимогам, визначеним у Законі України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» за №264/94-ВР від 01 грудня 1994 року (зі змінами), оскільки, зміст скерованого до суду подання взагалі не відображає докази, долучені в обґрунтування останнього, в тому числі, містить суперечності, припущення, повторювання та протиріччя, і, в цілому, як наслідок, є необґрунтованим та не вмотивованим, що – є неприпустимим, оскільки, піддає сумніву необхідність встановлення адміністративного нагляду за відповідною особою.

Крім того, до подання начальника ВнП №2 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_2 – про встановлення адміністративного нагляду у відношенні ОСОБА_3 не додано жодного доказу, який би характеризував особу, щодо якої ставиться питання про встановлення адміністративного нагляду, в даному випадку, засудженої ОСОБА_3 , і, відповідно, на підставі яких у встановленому законом порядку можна дійти висновку, що остання, після звільнення від відбування покарання з місць позбавлення волі, не зробивши для себе належні висновки, – не бажає ставати на шлях виправлення, незважаючи на попередження органів Національної поліції, систематично порушує громадський порядок і права інших громадян, вчиняє адміністративні правопорушення і неодноразово притягується до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративних стягнень, зловживає спиртними напоями, підтримує зв`язки з особами, що ведуть антисуспільний спосіб життя, тощо, і, відповідно, потребує у тимчасових примусових профілактичних заходах спостереження і контролю за поведінкою з метою запобігання вчиненню кримінальних правопорушень, в тому числі, і здійснення виховного впливу.

Слід зазначити, що визначаючи необхідним за змістом подання застосуванням відносно піднаглядної особи обмежень, а саме: 1) заборои виїзду за межі міста Нетішин, в тому числі, у власних справах, без дозволу ВнП №2 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області, 2) заборони відвідування кафе, барів, ресторанів та інших місць, де продаються спиртні напої на розлив та розпивання там, 3) зобов`язання явкою на реєстрацію до дільничого офіцера поліції або, в крайньому випадку, до ЧЧ ВнП №2 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області, в період часу з 09 години до 18 години, 7, 17, 27 числа, щомісяця, – у скерованому до суду документі не відображено обґрунтування доцільності саме запропонованих заходів.

За приписами діючого законодавства, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання спрямованих до суду документів, які, відповідно, мають довести обставини, що мають значення для вирішення справи, і на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог, і факт погодження особи, щодо якої ставиться питання про встановлення адміністративного нагляду, на встановлення адміністративного нагляду та застосування обмежень, – не звільняє осіб, уповноважених на підготовку матеріалів та складання подання, від доведення правомірності застосування запропонованих обмежень, визначених ст.10 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» за №264/94-ВР від 01 грудня 1994 року (зі змінами), щодо піднаглядної особи.

І деталі, викладені у фабулі за змістом документа, мають дуже суттєве значення, а його неконкретність розглядається ЄСПЛ як порушення права на захист (рішення від 25 липня 2000 року (справа «Маттоціа проти Італії»), при цьому, суд не має права самостійно перебирати на себе «функції обвинувачення» і відшукувати докази вини особи, яка притягується до будь-якої відповідальності, оскільки, як наголошено у рішеннях ЄСПЛ від 30 травня 2013 року у справі «Малофєєва проти Росії» (заява №36673/04 («Malofeyeva v. Russia») та від 20 вересня 2016 року у справі «Карелін проти Росії» (заява №926/08 («Karelin v. Russia») – суд не має права самостійно редагувати зміст фабули, що розгядається, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки, це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки, особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

І, таким чином, беручи до уваги, що зазначене – перешкоджає об`єктивному розгляду даної справи, впливає на всебічність та об`єктивність правової оцінки факту та обставин, викладених у поданні начальника ВнП №2 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_2 – про встановлення адміністративного нагляду у відношенні ОСОБА_3 , а також, на правильність, обґрунтованість та справедливість застосування до піднаглядної особи обмежень, визначених ст.10 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» за №264/94-ВР від 01 грудня 1994 року, в тому числі, і їх правомірність, і, в цілому, унеможливлює розгляд даного матеріалу по суті, – суд вважає за необхідне, – повернути матеріали справи з поданням про встановлення адміністративного нагляду у відношенні ОСОБА_3 , на підставі ст.3 ч.1 п. в) Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» за №264/94-ВР від 01 грудня 1994 року, – для належного оформлення, що повністю узгоджується зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», виходячи з загальноприйнятого принципу, закріпленому, в тому числі, і у ст.62 Конституції України, за змістом якого – усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на користь такої особи, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість, звинувачення та докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях, оскільки, відповідно до практики ЄСПЛ, – вина особи повинна бути обґрунтована доказами, і така доведеність провини може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту, тобто, таких, що не залишають місце сумнівам, наявність яких не узгоджується саме із зазначеним стандартом доказування (рішення ЄСПЛ від 18 січня 1978 року (справа «Ireland v. the United Kingdom»), рішення від 21 липня 2011 року (справа «Коробов проти України»).

Приймаючи до уваги вищевикладене, керуючись ст.ст.1-5, ст.10 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» за №264/94-ВР від 01 грудня 1994 року (зі змінами), суд, –

постановив:

Подання начальника ВнП №2 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_2 – про встановлення адміністративного нагляду у відношенні ОСОБА_3 – повернути до ВнП №2 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя: