Постанова від 14 квітня 2026 р. у справі №212/4661/26 — Покровський районний суд міста Кривого Рогу

Справа № 212/4661/26

3/212/874/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя Покровського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, Козлов Д. О., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровської області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , громадянина України, який мешкає в АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), -

В С Т А Н О В И В:

Представниками поліції ОСОБА_1 звинувачується в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, на підставі складеного протоколу від 23 березня 2026 року, в якому зазначено, що 23 березня 2026 року об 23-34 год. ОСОБА_1 керував транспортним засобом ГАЗ 32213 СПГ н. з. НОМЕР_2 по вул. Зимових Походів біля буд. 11 в Покровському районі міста Кривого Рогу, маючи ознаки наркотичного сп`яніння (неприродна блідість; розширені зіниці, що не реагують на світло; виражене тремтіння пальців рук), відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння в установленому законом порядку, що зафіксовано на відео реєстратор та нагрудні камери поліцейських, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР.

Особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, були роз`яснені під відео фіксацію вимоги ст. 268 КУпАП та зміст ст. 63 Конституції України під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, однак від дачі пояснень ОСОБА_1 у протоколі відмовився.

Розгляд справи було призначено під час складання протоколу серії ЕПР1 № 622634 у приміщенні Покровського районного суду міста Кривого Рогу, про що ОСОБА_1 був повідомлений під відео фіксацію, долучену до справи та переглянуту судом.

Натомість, від ОСОБА_1 надійшла заява до суду з проханням закрити провадження по справі через те, що у його діях немає складу правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, оскільки він не визнає своєї провини та не перебував у стані будь-якого спяніння 23 березня 2026 року, що підтверджується наданим ним медичним висновком.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Так суд зазначає, що за п. 2.5 «Правил дорожнього руху», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Згідно із п. 2 Розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно із п. 3, 4 Розділу І «Інструкції» вбачається, що ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння, зокрема, є неприродна блідість; розширені зіниці, що не реагують на світло; виражене тремтіння пальців рук.

За ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Натомість, вивчивши наявні матеріали справи, суд не може погодитись із доведеністю перебування ОСОБА_1 під час керування ним 23 березня 2026 року транспортним засобом ГАЗ 32213 СПГ н. з. НОМЕР_2 з ознаками наркотичного сп`яніння, виходячи з наступного вмотивування.

Так на підтвердження факту керування саме ОСОБА_1 23 березня 2026 року транспортним засобом ГАЗ 32213 СПГ н. з. НОМЕР_2 по вул. Зимових Походів біля буд. 11 в Покровському районі міста Кривого Рогу в справі мається оптичний диск із відео фіксацією з відео реєстратору та нагрудних камер поліцейських, переглянутий судом.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.

Згідно із п. 1.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, водій – це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.

На підставі п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» вбачається, що керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

Згідно із п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.

Суд також вказує, що з долученого до протоколу за ст. 130 ч. 1 КУпАП про виявлене правопорушення рапорту та направлення поліцейських вбачається, що 23 березня 2026 року було зупинено транспортний засіб ГАЗ 32213 СПГ н. з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , у якого було виявлено ознаки наркотичного сп`яніння, однак пройти огляд на стан сп`яніння останній відмовився під відео фіксацію.

В той же час суд зазначає, що рапорт працівників поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення за відсутності належних і допустимих доказів, які б свідчили про вчинення певною особою такого адміністративного правопорушення.

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 20 травня 2020 року по справі № 524/5741/16-а.

Також суд зауважує, що цінність свідка полягає в його безпосередньому об`єктивному сприйнятті обставини справи та відсутності юридичної зацікавленості у вирішенні справи, тому з огляду на своє нейтральне становище свідок здатен об`єктивно та правильно засвідчити події і факти так, як вони дійсно відбувалися для можливості уникнення формалізму та зловживання процесуальними правами.

Отже, у даному випадку рапорт працівника поліції, який безпосередньо склав відносно ОСОБА_1 протокол за ст. 130 ч. 1 КУпАП від 23 березня 2026 року не може бути визнано допустимим доказом для підтвердження скоєння правопорушення особою за ст. 130 ч. 1 КУпАП.

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 29 квітня 2020 року по справі № 161/5372/17.

У протоколі за ст. 130 ч. 1 КУпАП вказано, що ОСОБА_1 мав ознаки наркотичного сп`яніння.

Натомість, на оглянутому судом відео з нагрудних камер поліцейських, долучених до справи, взагалі не вбачається проведення працівниками поліції огляду ОСОБА_1 на предмет виявлення у нього ознак наркотичного сп`яніння, оскільки працівники поліції обмежились лише тим, що повідомили водію ОСОБА_1 , що він має такі ознаки, оскільки зіниці очей працівники поліції у ОСОБА_1 не перевіряли, незважаючи на те, що ОСОБА_1 вийшов з машини.

Отже, суд вказує, що перевірити, чи були у такого водія розширені зіниці, що не реагують на світло, суду взагалі неможливо, оскільки такого огляду працівниками поліції також водія не було проведено на місці зупинки ОСОБА_1 , тому суд вважає такий факт не доведеним.

Крім того доказів того, що у ОСОБА_1 виражено тремтіли пальці рук на долученому до справи відео також не було виявлено.

При цьому ОСОБА_2 на відео заперечував вживання ним як алкогольних, так й наркотичних речовин, а під час спілкування з поліцейськими поводив себе адекватно, чітко відповідаючи на питання, висловлюючи свої заперечення, внаслідок чого його поведінка цілком відповідала обстановці.

Також суд критично відноситься до того, що у ОСОБА_1 була така ознака сп`яніння, наведена поліцейськими, як блідість обличчя водія, оскільки на долученому до справи відео така ознака не підтверджується, а водій її пояснював сильною втомою через тривалий час керування ним автомобілем.

На підставі викладеного вмотивування суд вважає, що посилання працівників поліції на те, що у ОСОБА_1 було виявлено ознаки наркотичного сп`яніння є недоведеним, враховуючи сукупність зібраних доказів по справі, які спростовують наявність у водія ознак, на які посилались працівники поліції.

Крім того з долученого до справи відео за нагрудних камер вбачається, що ОСОБА_1 не заперечував проти проходження ним на місці зупинки огляду на предмет наявності чи відсутності у нього ознак сп`яніння.

У свою чергу на підтвердження відмови ОСОБА_1 23 березня 2026 року від проходження у передбаченому законом порядку огляду на стан сп`яніння в матеріалах справи мається на цифровому диску відео фіксація з нагрудних камер поліцейських, на якій ОСОБА_1 свідомо відмовляється від проходження огляду на виявлення у нього стану наркотичного сп`яніння у медичному закладі.

У цьому сенсі суд вказує, що згідно із ч. 3 ст. 266 КУпАП у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

При цьому за ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Відповідно до п. 3 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Також згідно із п. 6, 7, 8 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

На підставі п. 4, 6 Розділу Х (Особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 130 КУпАП) «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 7 листопада 2015 року № 1395, огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Відповідно до п. 6, 7 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.

При цьому згідно із ст. 6 Закону України «Про нормативно-правові акти» закон - нормативно-правовий акт, який регулює найбільш важливі суспільні відносини шляхом встановлення статусу, загальнообов`язкових правил поведінки суб`єктів таких відносин та відповідальності за порушення зазначених правил. Натомість, підзаконний нормативно-правовий акт - нормативно-правовий акт суб`єкта нормотворення, який приймається (видається) на основі Конституції і законів України, міжнародних договорів України та спрямований на їх реалізацію.

Отже, вища юридична сила закону полягає у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм.

Враховуючи наведене правове обґрунтування, суд зауважує, що за законом (ст. 266 КУпАП) огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан будь-якого сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, та лише в разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. При цьому огляд особи на стан сп`яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Натомість, визначена «Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» та «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» градація того, коли проводиться огляд водія на виявлення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки поліцейськими за допомогою спеціальних технічних засобів, а при іншому сп`янінні – в медичному закладі суперечить нормативно-правовому акту вищої юридичної сили, яким є ст. 266 КУпАП, яка визначає, що огляд водія проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, незалежно від ознак сп`яніння, а лише в разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Таким чином працівники патрульної поліції відповідно до вимог закону повинні були запропонувати спочатку ОСОБА_1 пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу за положеннями ст. 266 КУпАП.

При цьому оглядом відеозапису з нагрудних камер поліцейських судом не зафіксовано відмови такого водія від проходження огляду на стан сп`яніння на місці його зупинки з використанням спеціальних технічних засобів. Натомість, працівники поліції йому не запропонували пройти такий огляд на місці зупинки.

Отже, встановлені обставини справи свідчать про порушення працівниками поліції наведених судом положень закону, оскільки ознаки наркотичного сп`яніння у ОСОБА_1 не перевірялись на місці зупинки такого водія, а також не були доведені в судовому засіданні, а огляд 23 березня 2026 року ОСОБА_1 не був проведений поліцейськими з використанням спеціальних технічних засобів на місці його зупинки відповідно до положень ст. 266 КУпАП.

Аналогічна правова позиція була викладена у постанові Київського апеляційного суду від 26 вересня 2022 року по справі № 759/6646/22.

Крім того судом було встановлено, що долученим ОСОБА_1 медичним висновком від 25 березня 2026 року № 364 при особистому зверненні такого водія, оглянутого об 15-30 год. 24 березня 2026 року лікарем КП «Дніпропетровська багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги ДОР», вбачається, що за результатами такого огляду у ОСОБА_1 не було виявлено ознак будь-якого спяніння.

Таким чином у судовому засіданні не було доведено, що ОСОБА_1 мав ознаки наркотичного сп`яніння чи перебував у такому стані.

Суд у цьому сенсі вказує що відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-р/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпції, в тому числі, і закріпленої в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Враховуючи викладене вмотивування, суд дійшов висновку, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять належні та допустимі докази провини ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Таким чином суд дійшов переконання, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбачений ст. 130 ч. 1 КУпАП, оскільки у судовому засіданні не було доведено поза розумним сумнівом порушення ним п. 2.5 ПДР, як водієм транспортного засобу, як наслідок не було доведено у його діях складу правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП.

На підставі викладеного обґрунтування виключається провадження у вказаній справі згідно із п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за положеннями якої провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП підлягає закриттю.

Керуючись ст. 280, 283, 284 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч. 1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - закрити.

На постанову може бути подана апеляційна скарга в Дніпровський апеляційний суд через Покровський районний суд міста Кривого Рогу протягом 10 днів з моменту проголошення.

Суддя: Д. О. Козлов