Рішення від 14 квітня 2026 р. у справі №212/11680/25 — Покровський районний суд міста Кривого Рогу

Справа № 212/11680/25

2/212/800/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі: головуючого судді Дехти Р.В., за участю секретаря судового засідання Попик С.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті кривий Ріг, в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України, за відсутності осіб, які беруть участь у справі та без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу цивільну справу в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Часовоярської міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області про визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В :

06.10.2025 року адвокат Рукавкова Л.Б. в інтересах позивача ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернулися до Покровського районного суду міста Кривого Рогу із даним позовом до Часовоярської міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області про визнання права власності на нерухоме майно.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що спірне майно належить позивачу на підставі Свідоцтво про право власності на житло від 27.08.1993 року, яке було зареєстроване відділом приватизації житла Часівоярським державним вогнетривким комбінатом і записаний в реєстраційну книгу за номером № НОМЕР_1 .

Внаслідок військових дій, спричинених агресією РФ проти України, спірне майно було знищене. Під час вирішення питання внесення інформації про пошкоджене/знищене майно виявилося, що право власності в Реєстрі прав власності на нерухоме майно та в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутнє. З метою реєстрації права власності в Державному реєстрі на квартиру позивач звернувся до державного реєстратора Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) для державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 , проте, 19.03.2025 року у здійсненні реєстрації права власності на квартиру було відмовлено, у зв`язку з тим, що інформація стосовно реєстрації права власності на квартиру відсутня, тому позивач змушений звертатися до суду з позовом.

Ухвалою суду від 07.10.2025 року відкрито справу в порядку загального позовного провадження.

Позивач та її представник надали суду заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги просили задовольнити.

Представник відповідача Часовоярської міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, подано заяву про розгляд справи за відсутності відповідача.

Дослідивши матеріали справи і оцінивши отримані докази, суд приходить до наступного.

В судом встановлено, що в листі Акціонерного товариства «Часівоярський вогнетривкий комбінат» за №01-12 від 13 березня 2026 року, зазначено, що рішення про приватизацію квартири за адресою: АДРЕСА_2 , було прийнято 19 серпня 1993 року, наказ №263 та на підставі даного рішення ОСОБА_1 було видане свідоцтво про право власності на зазначену квартиру АДРЕСА_3 від 27.08.1993 року.

Судом встановлено, та матеріалами справи підтверджено, що позивачу ОСОБА_1 – на підставі свідоцтва про право власності на житло від 27.08.1993 року належить квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 . Свідоцтво про право власності на житло від 27.08.1993 року було зареєстроване відділом приватизації житла Часівоярським державним вогнетривким комбінатом і записаний в реєстраційну книгу за номером № НОМЕР_1 .

Згідно до технічного паспорту, зазначена двокімнатна квартира АДРЕСА_4 знаходиться на четвертому поверсі п`ятиповерхового житлового будинку № 1, 1964 року забудови. Квартира має загальну площу – 41,79 кв. м, житлову – 25,90 кв.м. та складається з 2 кімнат: 14,9 кв. м., 11,0 кв.м., кухні – 6,9 кв.м., ванної кімнати – 2,7 кв.м., коридору- 4,7 кв.м., вбудованої шафи- 0,7 кв.м

Згідно з Законом України «Про правовий режим воєнного стану» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX (зі змінами), з 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, дія якого продовжена до теперішнього часу.

Рішенням державного реєстратора Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 19 березня 2025 року № 77901858 було відмовлено в проведенні реєстраційних дій через те, що інформація стосовно реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 відсутня.

На запит, направлений державним реєстратором, до КП «Бахмутське БТІ» отримано відповідь згідно якої за обліковими даними «Відомості про зареєстроване право власності за адресою: АДРЕСА_2 , відсутні.

Судом встановлено, що відповідно до довідки, що видана КП «Бахмутське бюро технічної інвентаризації за №04/07 від 01.04.2026 року, за обліковими даними та станом на 31.12.2012 року відсутня реєстрація права власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Частиною 2 статті 15 Закону України «Про власність», станом на 1993 рік, було встановлено, що наймач жилого приміщення в будинку державного чи громадського житлового фонду та члени його сім`ї мають право придбати у власність відповідну квартиру або будинок шляхом їх викупу або на інших підставах, передбачених законодавством України.

Відповідно до частин 1, 2 та 3 статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», станом на 1993 рік, було встановлено, що приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд. Передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім`ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку), житловому приміщенні у гуртожитку, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов`язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку), житлового приміщення у гуртожитку. Передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.

Відповідно до вимог ст.55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

У відповідності до ст. 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до змісту ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначено що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Згідно зі ст. 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності є непорушним.

Згідно з ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1 ст. 317 ЦК України).

Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2, 6 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, має право вчиняти щодо свого майна будь які дії, які не суперечать закону, а держава не втручається у здійснення власником права власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

У відповідності із ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно із ч. 2 ст. 3 та п.1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Державній реєстрації прав підлягають, зокрема, право власності.

Підпунктом 1 пункту 1 наказу Міністерства юстиції України від 09 червня 2023 року №2179/5 «Про проведення державної реєстрації в межах декількох адміністративно-територіальних одиниць» установлено, що у сфері державної реєстрації прав державна реєстрація права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості, місцезнаходженням яких є Автономна Республіка Крим, Донецька, Запорізька, Луганська, Миколаївська, Харківська, Херсонська області, місто Севастополь, проводиться незалежно від місцезнаходження нерухомого майна.

Особливості державної реєстрації прав на період дії воєнного стану та протягом одного місяця з дня його припинення або скасування визначені постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 209 «Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану».

В інший спосіб визнати право власності позивача на спірне майно та зареєструвати його в Державному реєстрі речових прав позивач не має можливості, а тому позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 5, 12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Часовоярської міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області про визнання права власності, задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 41,79 кв.м., житловою площею - 25,90 кв.м.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 15 квітня 2026 року.

Суддя: Р. В. Дехта