Рішення від 14 квітня 2026 р. у справі №199/1802/26 — Дніпровський районний суд міста Кам’янського

Справа № 199/1802/26

Провадження № 2/209/1647/26

РІШЕННЯ

Іменем України

15 квітня 2026 року Дніпровський районний суд міста Кам`янського у складі:

головуючого - судді Юрченко Я.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Гонян Л.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кам`янське Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

За Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 12.03.2026 року до Дніпровського районного суду міста Кам`янського 12 березня 2026 року надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. На обґрунтування своїх позовних вимог представник позивач зазначає, що 07.12.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту № 1942937 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Після заповнення відповідачем відповідної електронної заявки на отримання споживчого кредиту на сайті Первісного кредитора в мережі Інтернет, ТОВ «Селфі Кредит» 07.12.2024 року направило ОСОБА_1 пропозицію укласти договір № 1942937 про надання споживчого кредиту у вигляді розміщення в особистому кабінеті Позичальника на сайті повного тексту кредитного договору. В процесі заповнення заявки і реєстрації особистого кабінету позичальником первісний кредитор здійснив ідентифікацію і верифікацію особи. ТОВ «Селфі Кредит» на номер телефону відповідача, через телекомунікаційну систему надіслали одноразовий ідентифікатор, котрий у свою чергу відповідачем було введено/відправлено ТОВ «Селфі Кредит» у відповідному розділі ІТС, чим він прийняв пропозицію щодо укладення договору про надання споживчого кредиту. ТОВ «Селфі Кредит» свої зобов`язання за кредитним договором виконало, шляхом перерахування грошових коштів на картку позичальника. Відповідач виконував взяті на себе зобов`язання з істотним порушенням умов договору, сплачуючи поточні щомісячні платежі з простроченням дати їх сплати, сплачуючи щомісячні платежі не в повному обсязі та/або не сплачуючи взагалі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.

28.05.2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс» був укладений договір факторингу № 01.02-11/25, відповідно до умов якого, Клієнт відступає Фактору Права вимоги, а Фактор набуває Права вимоги від Клієнта та сплачує за відступлення Прав вимоги фінансування у сумі, що дорівнює ціні договору. Станом на дату складання позовної заяви заборгованість за договором № 1942937 від 07.12.2024 року становить 48300,00 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту – 15000,00 грн.; заборгованість по відсотках – 25800,00 грн.; пеня – 7500,00 грн.. Тому, Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» вимушено звернутися до суду для стягнення з відповідача вказаної вище суми заборгованості.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 березня 2026 року вказана позовна заява передана для розгляду судді Юрченко Я.О. (а.с. 74).

Ухвалою судді від 12 березня 2026 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором (а.с. 75).

Представник позивача разом з позовною заявою подав клопотання про розгляд справи у його відсутність, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, просив врахувати, що перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 . В період з 21.04.2022 по 01.10.2022, з 18.10.2022 по 09.08.2023, з 08.09.2023 по 18.02.2024, з 02.03.2024 по 24.12.2024 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в: Донецькій обл.: Авдіївський ТГр., Лиманський ТГр., Новогродівський ТГр., Погровський ТГр., Луганській обл.: Лисичанській ТГр., Кременській Тгр., що підтверджується: копією довідки, наданою т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_2 ; копією військового квитка серії НОМЕР_2 від 31.05.2016 року; копією посвідчення серії НОМЕР_3 від 01.11.2017 року; копією довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, наданою командиром військової частини НОМЕР_4 полковником ОСОБА_3 (а.с. 79-89).

Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, всебічному та об`єктивному дослідженні обставин справи, дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 07.12.2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 був укладений договір № 1942937 про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого, Товариство надало відповідачу кошти у кредит у національній валюті України - гривні, а відповідач зобов`язався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Сторони погодили наступні умови: сума кредиту – 15000,00 грн.; строк кредиту – 360 днів; періодичність платежів зі сплати процентів – кожні 30 днів; тип процентної ставки – фіксована; стандартна процентна ставка становить 1% в день. У п.3.1. зазначено, що нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році. З п.10 договору вбачається, що відповідач підписав договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором H235 (а.с.8-14).

ТОВ «Свеа Фінанс», свої зобов`язання за Кредитним договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_5 , яку Позичальник вказав при оформленні кредиту. Це підтверджується документом від надавача платіжних послуг ТОВ «ПЕЙТЕК», що включено до реєстру платіжної інфраструктури Національного Банку України.

Таким чином Позичальником було отримано кредит в загальній сумі 15000,00 грн..

28.05.2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс» був укладений ДОГОВІР ФАКТОРИНГУ № 01.02-11/25, відповідно до умов якого Клієнт (Первісний Кредитор) відступає (передає) Фактору (Новий Кредитор) Права вимоги, а Фактор набув Права вимоги від Клієнта та сплачує Клієнту за відступлення Прав вимог Фінансування у сумі, що дорівнює ціні Договору у порядку та у строки встановлені цим Договором (а.с.32-38).

Відповідно до Додатку 1 (Реєстру боржників) до договору факторингу № 01.02-11/25 від 28.05.2025 року, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 1942937 від 07.12.2024 року складає: 48300,00 грн..

ОСОБА_1 порушено умови Договору, у зв`язку з чим заборгованість за Договором № 1942937 від 07.12.2024 року становить: - заборгованість по тілу 15000,00 грн.; - заборгованість по відсотках 25800,00 грн.; - пеня 7500,00 грн.. Загальна заборгованість 48300,00 грн..

Відповідно до ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов`язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Згідно зі ст. ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно- телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Змістом ст. 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Також, відповідно до ч.1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписування електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Порядок укладення електронного договору передбачено нормою ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» а саме електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч. 2 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 5 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з абзацом другим ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишалася, та сплати процентів, належних за договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

У статті 516 ЦК України зазначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Крім того, ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд вважає, що позивачем доведено на підставі наданих належних доказів обставини, які вказують, що відповідачу були надані кредитні кошти. Такі кошти він використовував, і у нього утворилась заборгованість.

Разом з тим, вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_1 відсотків та пені за кредитом, нарахованих внаслідок неналежного виконання позичальником своїх зобов`язань, задоволенню не підлягають, оскільки відповідач як військовослужбовець (відповідні докази надано відповідачем) згідно п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» звільняється від сплати процентів за кредитним договором.

Таким чином, суд частково задовольняє позовні вимоги та стягує із відповідача на користь позивача суму заборгованості за основним боргом в розмірі 15000,00 грн..

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволено частково на суму 15000,00 грн., стягненню з відповідача на користь позивача підлягають понесені останнім судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 826,83 грн., що пропорційно розміру задоволених позовних вимог (15000,00х2662,40:48300,00=826,83).

Керуючись ст. 525, 526, 530, 611, 625, 638, 640, 1052, 1054 ЦК України, ст.ст. 12,13,81,141,258,259,263-265,354ЦПК України ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження: м. Київ, вул. Іллінська, 8) заборгованість за кредитним договором № 1942937 від 07.12.2024 року у розмірі 15000 (п`ятнадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження: м. Київ, вул. Іллінська, 8) витрати по сплаті судового збору в розмірі 826 (вісімсот двадцять шість) гривень 83 копійки.

В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Оскільки в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк на оскарження обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 15 квітня 2026 року.

Суддя Я.О.Юрченко