Вирок від 14 квітня 2026 р. у справі №932/4418/26 — Шевченківський районний суд міста Дніпра

Єдиний унікальний номер судової справи № 932/4418/26

Номер провадження № 1-кп/932/806/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2026 року м. Дніпро

Шевченківський районний суд міста Дніпра в складі:

Головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження в залі Шевченківського районного суду міста Дніпра кримінальне провадження №12026047150000063 від 10 березня 2026 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, який має середню технічну освіту, неодруженого, який має на утриманні малолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , офіційно працевлаштованого в ТОВ «Рендком» на посаді вантажника, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

09 березня 2026 року приблизно о 15 год, ОСОБА_3 знаходився поряд з будинком № 62 садового товариства «Механізатор», яке розташовано по проспекту Богдана Хмельницького в Шевченківському районі у місті Дніпрі з місцевим мешканцем ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , де між ними на ґрунті виниклих неприязних відносин стався словесний конфлікт під час якого у ОСОБА_3 раптово виник протиправний умисел, спрямований на заподіяння умисного легкого тілесного ушкодження ОСОБА_5 . Реалізуючи свій кримінально протиправний умисел.

Реалізуючи свій раптово виниклий протиправний умисел, спрямований на заподіяння ОСОБА_5 тілесного ушкодження 09.03.2026 в період часу з 15 години 00 хвилини до 15 години 30 хвилин, більш точний час в ході досудового розслідування встановити не надалося за можливим, знаходячись поряд з будинком № 62 садового товариства «Механізатор», яке розташовано по проспекту Богдана Хмельницького в Шевченківському районі міста Дніпро, стоячи навпроти потерпілого ОСОБА_5 , діючи умисно, протиправно, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, тримаючи в руках предмет схожий на кувалду (молот), замахнувся нею перед обличчям потерпілого ОСОБА_5 . Розуміючи виникнення небезпеки та можливість отримання удару в обличчя, ОСОБА_5 підняв праву руку, тим самим прикриваючи голову та обличчя від подальшого удару. В цей час ОСОБА_3 , доводячи свій кримінальний протиправний умисел до кінця, вищевказаною кувалдою (молотом) наніс один удар ОСОБА_5 область правої руки, якою потерпілий закрив голову та дотикового удару кувалдою правої брови. Виявлене тілесне ушкодження відноситься до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки на підставі п. 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 №6.

Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_3 , які виразилися в умисному легкому тілесному ушкодженні, кваліфікуються за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

До обвинувального акта, який надісланий до суду разом із клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, додана письмова заява ОСОБА_3 , складена у присутності його захисника – ОСОБА_6 , щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, зазначеними вище, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Також, до обвинувального акта надано складену та підписану письмову заяву потерпілого ОСОБА_5 , згідно з якою він погодився зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, при цьому зазначивши, що ознайомлений із обмеженням права апеляційного оскарження вироку, передбаченими ч. 2 ст. 302 КПК України, та погодився із розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.

За результатами дослідження змісту відповідної заяви та матеріалів дізнання, у суду не виникло сумнівів у тому, що зазначена заява обвинуваченого є усвідомленою, відповідає його внутрішній волі, а його процесуальна позиція сформувалася без будь-якого стороннього неправомірного впливу на нього.

Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт слід розглянути в порядку, визначеному ч. 2 ст. 381 КПК України.

При цьому, у відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України, в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Встановлені в цьому кримінальному провадженні органом досудового розслідування обставини не оспорюються учасниками судового провадження і суд не вбачає підстав ставити їх під сумнів та визнає їх доведеними, оскільки вони повністю узгоджуються з наданими суду матеріалами дізнання:

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 09.03.2026 (том 1 а.с. 8);

- висновком спеціаліста судово-медичного експерта № 732 від 10.03.2026 з фото-таблицею (том 1 а.с. 20-21);

- протоколом проведення слідчого експерименту за участі потерпілого з фототаблицею від 14.03.2026;

- висновком експерта №832е від 17.03.2026;

- висновком експерта №900е від 23.03.2026;

Суд вважає доведеним, що ОСОБА_3 скоїв вказане кримінальне правопорушення (проступок) за встановленими органом досудового розслідування обставинами, які не оспорюються учасниками судового провадження, а його діяння правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 125 КК України в умисному спричиненні легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки.

Згідно зі ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд у відповідності до ст. 65-67 КК України враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини вчиненого обвинуваченим ОСОБА_3 умисного кримінального проступку, відомості про особу обвинуваченого, який свою вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні визнав, офіційно непрацевлаштований, раніше не судимий, у лікаря нарколога на обліку не перебуває, який має на утриманні малолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , офіційно працевлаштованого.

Як обставини, що пом`якшують покарання, відповідно до ст. 66 КК України, суд враховує щире каяття.

Обставини, які обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом встановлено не було.

Санкцією ч. 1 ст. 125 КК України, передбачене покарання у виді штрафу до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк до двохсот годин, або виправних робіт на строк до одного року.

Виходячи з викладеного вище, суд вважає, що для виправлення обвинуваченого і для попередження вчинення нових кримінальних правопорушень у майбутньому буде справедливим та достатнім обрати йому покарання у виді штрафу у межах санкції статті Особливої частини КК України. Підстав для застосування до обвинуваченого дії ст. 69 КК України суд не вбачає.

У частині 1 ст. 53 КК України штраф визначається як грошове стягнення, що накладається судом у випадках і розмірі, встановлених в Особливій частині КК, з урахуванням положень ч. 2 ст. 53 КК, відповідно до якої розмір штрафу визначається судом залежно від тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та з урахуванням майнового стану винного.

Майновий стан винного є поняттям оціночним, оскільки в КК України не визначено його зміст. Розмір штрафу визначається судом залежно від тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є кримінальним проступком та з урахуванням граничного розміру штрафу, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 125 КК України.

За сукупності вище наведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання за ч. 1 ст. 125 КК України у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Саме таке покарання, на переконання суду, є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Цивільний позов не заявлений.

Витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні відсутні.

Речові докази відсутні.

Керуючись ст. 368, 370, 371, 373-376, 381, 382 КПК України,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 850 (вісімсот п`ятдесят) грн 00 коп.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Дніпра протягом 30 днів з дня отримання копії судового рішення відповідно до абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України.

У відповідності до ч. 1 ст. 394 КПК України, вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення направити учасникам кримінального провадження.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя ОСОБА_1