Суд: Шевченківський районний суд міста Дніпра
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них
Дата: 29 березня 2026 р.
Справа: №369/626/26
Суддя: Леміщенко О. О.
Справа № 369/626/26
Номер провадження 2/932/492/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 березня 2026 року м. Дніпро
Шевченківський районний суд міста Дніпра в складі головуючого судді Леміщенко О.О., за участю секретаря судового засідання Маншиліна Д.С., розглянувши у розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мовчан Олександр Сергійович, до Мирноградської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області, третя особа: приватний нотаріус Батрак Євгенія Вікторівна, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-
ВСТАНОВИВ:
10 січня 2026 року представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Мовчан Олександр Сергійович, звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області через підсистему «Електронний суд» із позовом до Мирноградської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області, третя особа: приватний нотаріус Батрак Євгенія Вікторівна, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
В обґрунтування позовної заяви зазначається, що
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 січня 2026 року, справу було передано на розгляд судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Янченко А.В.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 січня 2026 року справу було передано за підсудністю до Шевченківського районного суду міста Дніпра.
Матеріали цивільної справи надійшли до канцелярії суду 13 лютого 2026 року та були зареєстрованій в автоматизованій електронній системі документообігу (Д-3).
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 лютого 2026 року, справу було передано на розгляд судді Шевченківського районного суду міста Дніпра Леміщенко О.О.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Дніпра від 23 лютого 2026 року було відкрито загальне позовне провадження, справу призначено до підготовчого судового засідання.
Позивач та представник позивача в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце підготовчого судового розгляду повідомлялися належним чином. Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі та участі позивача, позовні вимоги підтримують та просять задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про день, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином. До канцелярії суду надійшла заява від Начальника Мирноградської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області про розгляд справи без участі представника відповідача, проти задоволення позовних вимог не заперечує.
Третя особа в судове засідання не з`явилася, про день, час та місце судового розгляду повідомлялася належним чином. До суду надійшли пояснення від приватного нотаріуса Батрак Євгенії Вікторівни, в яких вона просить розглядати справу без її участі, проти задоволення позову не заперечує.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами за відсутності учасників справи не здійснювалось.
Повно та всебічно дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, та враховуючи визнання позову відповідачем, суд прийшов до переконання, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 23.01.1963 року батьками ОСОБА_1 є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Також згідно копії свідоцтва про укладення шлюбу мерії НОМЕР_2 від 25 листопада 1988 року, між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було укладено шлюб 25 листопада 1988 року, про що було зроблено актовий запис № 444 Димитрівським міським виконкомом Донецької області. Після реєстрації шлюбу дружині було присвоєно прізвище « ОСОБА_5 ».
ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Мирноград Покровського району Донецької області, про що Виконавчим комітетом Мирноградської міської ради було зроблено актовий запис № 614 від 18 грудня 2023 року, та видано 18 грудня 2023 року свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 .
Згідно свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_4 від 08.06.1999 року, ОСОБА_6 належить квартира за адресою: АДРЕСА_1 , загальною прощею 39,0 квадратних метрів.
Відповідно до довідки від 19 грудня 2025 року № 3223-7002366146 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_1 було взято на облік як ВПО, місцем реєстрації зазначено: АДРЕСА_2 , фактичною адресою проживання зазначено: АДРЕСА_3 .
Також згідно листа від приватного нотаріуса Батрак Євгенія Вікторовича № 8/01-16 від 08.01.2026 року, ОСОБА_1 було роз`яснено, що він пропустив шестимісячний строк для подання зави на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому йому слід звернутися до суду для визначення додаткового строку на прийняття спадщини.
Згідно інформаційній довідці зі Спадкового реєстру № 83814392 від 08.01.2026 року, інформація про заведення спадкової справи після смерті ОСОБА_6 в реєстрі відсутня.
У відповідності дост.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
За змістомст.1222 ч.1ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.
У силу ст.ст.1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст.ст.1220-1221,1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.
Саме спадкування може відбуватися за заповітом або за законом.
Згідно із ст.ст.1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається.
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).
У той же час, відповідно до ст.ст.1273-1275ЦК України- спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 названого Кодексу, подавши нотаріусу за місцем відкриття спадщини відповідну заяву.
Відповідно до ст.ст.1296-1298ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, яке видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.
Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Виходячи з вище викладеного, можна зробити висновок, що прийняття спадщини як за законом, так і за заповітом є правом спадкоємця і залежить виключно від його власної волі. Вчинення або не вчинення спадкоємцем дій, з якими законодавець пов`язує прийняття спадщини, має визначальне значення для висновку про дотримання ним процедури входження у спадкування і кінцево дає відповідь на питання про прийняття спадщини.
Так, для прийняття спадщини спадкоємцю, який на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, необхідно особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Це є обов`язковим для обох названих видів спадкування.
У зв`язку з цим, для прийняття спадщини за законом слід подати до нотаріальної контори відповідну заяву, яка б свідчила про його дійсний намір прийняти спадщину в порядку спадкування за законом.
При цьому, такі дії теж повинні бути вчинені у встановлений законом для прийняття спадщини строк.
Відповідно до частини третьої статті 1272 Цивільного кодексу України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Правила частини третьої статті 1272 Цивільного кодексу України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої 1272 Цивільного кодексу України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви та ці обставини суд визнав поважними.
Представник позивача у позовній заяві зазначає, що позивач увесь час проживав в місті Мирноград Донецької області, та через постійне загострення безпекової ситуації в місті через активні обстріли міста, не мав можливості звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Позивач виїхав в міста у 2025 році, та тільки після цього зміг звернутися до нотаріуса.
У постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» вказано, що спадкоємець є таким, що спадщину не прийняв, якщо свідомо, за відсутності будь-яких перешкод своєчасно не вчиняв дії з прийняття спадщини протягом шести місяців з моменту її відкриття.
Згідно п.24 вищевказаної постанови Пленуму особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Отже, на переконання суду, наведені позивачем причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини є поважними для надання судом додаткового строку для прийняття спадщини, оскільки вказані причини пропуску, призвели до неможливості подати нею заяву про прийняття спадщини у строк, передбачений статтею 1270 Цивільного кодексу України.
Виконуючи завдання цивільного судочинства, окрім основних принципів: справедливості, добросовісності та розумності, суд також керується аксіомою цивільного судочинства: «Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem», яка означає «У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права».
Відмова у визначенні додаткового строку для прийняття спадщини позбавить позивача прав на майно, та призведе до передачі цього майна громаді міста як відумерлої спадщини.
При оцінці встановлених обставин, суд враховує не тільки умови застосування правил частини 3статті 1272 Цивільного кодексу України, але і загальні засади цивільного судочинства та європейські принципи, зокрема, принцип верховенства права з його складовими.
Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини обґрунтований та підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.
В прохальній частини позовної заяви представник позивача про стягнення судового збору нічого не зазначав, а тому суд не вирішує це питання при винесенні рішення.
Керуючись ст.ст.10,11,12,13,141,259,263-265 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мовчан Олександр Сергійович, до Мирноградської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області, третя особа: приватний нотаріус Батрак Євгенія Вікторівна, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини – задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк в три місяці з дня набрання рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 30 березня 2026 року.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , фактично проживає: АДРЕСА_3 .
Відповідач: Мирноградська міська військова адміністрація Покровського району Донецької області, код ЄДРПОУ 44670895, юридична адреса: Донецька область, м. Мирноград, вул. Центральна, буд. 9
Третя особа: Приватний нотаріус Батрак Євгенія Вікторівна, РНОКПП НОМЕР_6 , адреса знаходження: Дніпропетровська область, м Дніпро, вул. Ливарна, буд. 4, офіс 305.
Суддя О.О. Леміщенко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua