Суд: Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце тимчасового перебування у разі винесення такого припису
Дата: 09 квітня 2026 р.
Справа: №607/7844/26
Суддя: Воробель Н. П.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10.04.2026 Справа №607/7844/26 Провадження №3/607/2736/2026
м. Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Воробель Н.П., розглянувши матеріали, що надійшли від відділу поліції №2 Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , пенсіонер,
за ч. 3 ст. 173-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП),
встановила:
відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №425450 від 28.03.2026, 28.03.2026 приблизно о 08:00 ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , повторно не виконав терміновий заборонний припис серії АА №655929 від 23.03.2026, а саме контактував із постраждалою ОСОБА_2 , висловлювався нецензурною лайкою, принижував, залякував, чим завдав шкоду психічному здоров`ю ОСОБА_2 .
У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Клопотання про відкладення розгляду справи від нього не надходило. Враховуючи викладене, відповідно до ст. 268 КУпАП справу слід розглянути у відсутності ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи, суд доходить такого висновку:
відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Положеннями ст. 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-8 КУпАП, полягає у невиконанні термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений.
Адміністративна відповідальність за ч. 3 ст. 173-8 КУпАП передбачена за діяння, передбачене частиною другою цієї статті, вчинене повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненому, до матеріалів справи долучено такі докази:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №425450 від 28.03.2026;
- копію рапорту, який зареєстрований 28.03.2026 в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (журнал єдиного обліку) відділ поліції №2 (м. Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області за №2957;
- копію пояснень потерпілої ОСОБА_2 від 28.03.2026 про вчинення щодо неї домашнього насильства;
- копію постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25.02.2026 у справі №607/3966/26, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-8 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення.
Водночас до матеріалів справи не долучено належного та допустимого доказу, який є визначальним для встановлення об`єктивної сторони інкримінованого правопорушення, а саме – копії термінового заборонного припису серії АА №655929 від 23.03.2026, невиконання якого ставиться у вину ОСОБА_1 .
За відсутності зазначеного доказу неможливо встановити факт існування такого припису, його зміст, обсяг встановлених обмежень, а також обставини його вручення особі, що унеможливлює перевірку доводів щодо його невиконання.
Інші наявні у справі докази не можуть замінити вказаний документ, оскільки не підтверджують належним чином факт вчинення саме того адміністративного правопорушення, яке інкримінується особі.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Суд не має права самостійно відшуковувати докази винуватості особи, оскільки це суперечило б принципу змагальності та вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є беззаперечним доказом вини особи та не може вважатися достатнім для доведення вини поза розумним сумнівом.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, враховуючи, що відповідно до положень ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, приходжу до переконання, що провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутності події і складу правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-8 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 245, 247, 251, 252, 254, 255, 256, 280, 283, 284 КУпАП, суддя
постановила:
провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-8 КУпАП – закрити, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційним судом.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
CуддяН. П. Воробель
Оригінал: reyestr.court.gov.ua