Постанова від 14 квітня 2026 р. у справі №606/591/26 — Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Суд: Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Невиконання водіями вимог про зупинку

Дата: 14 квітня 2026 р.

Справа: №606/591/26

Суддя: Ромазан Л. С.

Справа № 606/591/26

ПОСТАНОВА

іменем України

15 квітня 2026 року м. Теребовля

Суддя Теребовлянського районного суду Тернопільської області Ромазан Л.С., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції № 3 (м. Теребовля) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , не працюючого,

за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

29.03.2026 о 14 год. 35 хв. в с. Кривки по вул. Зарічній, 1 Микулинецької ТГ Тернопільського району Тернопільської області водій ОСОБА_1 , керуючи не зареєстрованим у встановленому законом порядку транспортним засобом - мопедом марки «Suzuki», не виконав законну вимогу поліцейського про зупинку, подану за допомогою проблискового маячка синього та червоного кольорів та гучномовного пристрою, чим порушив вимоги пункту 2.4 Правил дорожнього руху (далі – ПДР), за що частиною 1 ст. 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) передбачена відповідальність.

На підставі викладеного поліцейським складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 627144 від 29.03.2026.

ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122-2 КУпАП, визнав повністю, підтвердивши обставини вчинення ним адміністративного правопорушення, викладені в протоколі про вказане правопорушення серії ЕПР1 № 627144 від 29.03.2026.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх повній сукупності, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, доведена матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 627144 від 29.03.2026, з яким ОСОБА_1 ознайомлений, про що свідчить поставлений ним власноручно підпис у графах 13, 16, 18. Крім того, протокол, який складений уповноваженою на те особою та його зміст у повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП. Жодних заперечень щодо змісту протоколу, суті правопорушення чи дій поліцейських ОСОБА_1 не висловив;

- відеоматеріалами, з яких вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом - мопедом марки «Suzuki» , який під час рухубув без застебнутого мотошолома, що стало підставою для поліцейського подати ОСОБА_1 вимогу про зупинку, яку він не виконував та продовжив рух з метою уникнення зупинки, в результаті чого був зупинений поліцейським шляхом його фізичного затримання. Після цього, відносно нього за порушення п.2.3 г ПДР було винесено постанову серії ЕНА № 6930644 від 29.03.2026 про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн, а також за порушення п.30.1 ПДР винесено постанову серії ЕНА № 6930721 від 29.03.2026 про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850 грн, файл: «export-xkie4»;

- вказаними постановами про накладення адміністративного стягнення по справах про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6930644, № 6930721 від 29.03.2026 та іншими матеріалами справи.

Пунктом 2.4 ПДР встановлено, що на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил.

Відповідно до ч. 1 ст. 122-2 КУпАП відповідальність настає за невиконання водіями вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу.

Таким чином, наведені докази в сукупності підтверджують обставини, викладені у протоколі, є логічними і послідовними та узгоджуються між собою, а тому не викликають сумнівів у суду.

Тому, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, доведена належними доказами.

За таких обставин, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, тобто невиконання водієм вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу, а тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності, наклавши адміністративне стягнення у виді штрафу.

При накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини.

Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Отже, стягнення є засобом впливу на свідомість правопорушника і головна його мета виховання порушника, формування у нього законослухняної поведінки, у зв`язку із чим своєчасне застосування заходів стягнення за адміністративні правопорушення є засобом запобігання суспільно небезпечних діянь.

Враховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, дані про особу, що притягається до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу.

Згідно з вимогами ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст. 23,33,40-1,ч.1 ст.122-2,221,283,284,287,289,308 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 9 (дев`яти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 153 (сто п`ятдесят три) гривні 00 копійок.

Штраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У випадку несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягується подвійний штраф в розмірі 18 (вісімнадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 306 (триста шість) гривень 00 копійок в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 665,60 грн судового збору в користь держави.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Теребовлянський районний суд Тернопільської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, або прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Суддя Л.С.Ромазан

Оригінал: reyestr.court.gov.ua