Постанова від 13 квітня 2026 р. у справі №595/468/26 — Бучацький районний суд Тернопільської області

Справа № 595/468/26

Провадження № 3/595/100/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.04.2026 м. Бучач

Суддя Бучацького районного суду Тернопільської області Тхорик І.І., розглянувши матеріали про адміністративні правопорушення, які надійшли з відділення поліції №2 Чортківського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області на:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , -

за ч. 3 ст. 130, ч.5 ст. 126, ч.1 ст.122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

01 квітня 2026 року о 19:34:00 год. в м. Бучач по вул. Лисенка, 1А ОСОБА_1 керував транспортним засобом без державного номерного знаку, повторно протягом року, будучи позбавленим права керування таким транспортним засобом Бучацьким районним судом, чим порушив вимоги п.2.1 «а» Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Крім того, 01 квітня 2026 року о 19:34:00 год. в м. Бучач по вул. Лисенка, 1А ОСОБА_1 керував транспортним засобом без державного номерного знаку та не виконав законної вимоги поліцейського про зупинку, яка подана за допомогою світлопроблискових маячків синього та червоного кольору та увімкнення спеціального звукового сигналу, чим порушив п.2.4 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Окрім того, 01 квітня 2026 року о 19:34:00 год. в м. Бучач по вул. Лисенка, 1А ОСОБА_1 керував транспортним засобом без державного номерного знаку з явними ознаками алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, яка не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатору «Драгер 6810» та в медичному закладі водій відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , будучи присутнім у судовому засіданні, вину в інкримінованих йому правопорушеннях визнав, разом з тим повідомив, що працівниками поліції допущені помилки при складанні протоколів про адміністративні правопорушення, зокрема його місце проживання в протоколах зазначено «квартира 1», замість правильної інформації «квартира 32», також він керував скутером марки Suzuki, а в протоколах зазначено т/з марки Honda DIO. Одночасно повідомив, що він є особою з інвалідністю ІІ групи, на даний час не працює, у зв`язку з чим поросив розстрочити йому сплату штрафу, про що подав через канцелярію суду відповідну заяву.

Суд, заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до висновку про доведеність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених статтями ч. 3 ст. 130, ч.5 ст. 126, ч.1 ст.122-2 КУпАП виходячи з такого.

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язанні знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху України зобов`язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Відповідно до ст.35 Закону України «Про Національну поліцію», передбачено вичерпний перелік підстав, за яких поліцейський може зупиняти транспортні засоби, зокрема: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв; 10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не переміщували в митний режим транзиту.

Відповідно до п. 2.4 Правил дорожнього руху України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: а) пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1; б) дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу; в) дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов`язковому технічному контролю.

Вимога про зупинку транспортного засобу подається поліцейським за допомогою: увімкненого проблискового маячка синього і червоного або лише червоного кольору та (або) спеціального звукового сигналу (п. 8.9 б Правил дорожнього руху України).

Положеннями ч. 1 ст. 122-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч. 3 ст. 130 КУпАП за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції передбачена адміністративна відповідальність.

Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції є грубим умисним порушенням вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, згідно з якими водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вказана норма Правил дорожнього руху є обов`язком водія, а не його правом, за відмову від виконання якого передбачена адміністративна відповідальність.

Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, а також Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008, та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція).

Відповідно до п. 2 розділу І Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Пунктом 2.1 «а» Правил дорожнього руху передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно до ч.4 ст.126 КУпАП, відповідальність за цією статтею настає за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Відповідно до частини 5 статті 126 КУпАП, адміністративна відповідальність наступає за повторне протягом року керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до положень ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справі про адміністративні правопорушення є повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше.

Дослідивши обставини справи в їх сукупності, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 122-2 КУпАП, а саме невиконання водіями вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу, ч. 5 ст. 126 КУпАП, а саме повторне протягом року керування транспортним засобом, особою позбавленою права керування транспортними засобами та ч. 3 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння вчиненого особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, повністю доведена у судовому засіданні наступними доказами:

- даними протоколів про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 629642, серії ЕПР1 № 629649 та серії ЕПР1 № 629630 від 01 квітня 2026 року, в яких викладено суть правопорушення, де роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, викладено суть правопорушення, з яким ОСОБА_1 був ознайомлений, про що свідчать його підписи, власноручно проставлені у протоколах;

- рапортом ст. інспектора-чергового ВП № 2 Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області Шуї В.С. від 01.04.2026, згідно якого 01.04.2026 о 19.34 год. в м. Бучач по вул. Лисенка, 1а працівниками поліції було виявлено транспортний засіб марки «Honda Dio» з наклейкою «Suzuki», який був не зареєстрований у встановленому законом порядку, під керуванням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який керував даним т/з і не виконував законну вимогу поліцейського про зупинку, подану за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольору та увімкнення спеціального звукового сигналу. Під час зупинки у водія були явні ознаки алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, яка не відповідає обстановці. Також встановлено, що ОСОБА_1 керував даним транспортним засобом повторно протягом року, будучи позбавленим права керування т/з. Відповідно, щодо ОСОБА_1 складено постанову про адміністративне порушення за ч.6 ст.121 КУпАП, протоколи про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.122-2, ч.5 ст.126, ч.3 ст.130 КУпаП;

- постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6948248 від 01 квітня 2026 року, згідно якої, на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.121 КУпАП, а саме, за те, що він 01 квітня 2026 року о 19.34:47 год. в м. Бучач по вул. Лисенка, 1А керував транспортним засобом, який не зареєстрований у встановленому законом порядку в органах МВС, чим порушив п.30.1 ПДР;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого у ОСОБА_1 виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, яка не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Драгер 6810» ОСОБА_1 відмовився, про що проставив підпис у відповідній графі акту;

- направленням інспектора з РПП ВП № 2 Гузана А.М. від 01 квітня 2026 року, згідно якого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у КНП «Бучацька міська лікарня» Бучацької міської ради;

-відеозаписами із відеореєстратора, який знаходився у службовому автомобілі працівників поліції та нагрудних камер поліцейських на яких зафіксовані обставини вчинення правопорушень, які інкримінуються ОСОБА_1 , на яких зафіксовано рух транспортного засобу, як пізніше встановлено, під керуванням ОСОБА_1 , який не виконував вимогу поліцейського про зупинку т/з. Під час спілкування працівників поліції з водієм останній поводив себе зухвало, використовував нецензурну лексику. На вимогу п.2.5 ОСОБА_1 запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки, у зв`язку з виявленими в нього ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, яка не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, як на місці зупинки, за допомогою газоаналізатору «Драгер 6810» так і в медичному закладі водій відмовився;

- постановою Бучацького районного суду Тернопільської області від 25 вересня 2025 року (справа № 595/1431/25), яка набрала законної сили 07.10.2025, згідно якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126, ч.2 ст.130 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років без оплатного вилучення транспортного засобу;

- постановою Бучацького районного суду Тернопільської області від 21 жовтня 2025 року (справа № 595/1508/25), яка набрала законної сили 03.11.2025, згідно якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126, ч.4 ст.130 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років без оплатного вилучення транспортного засобу. На підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП до стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, застосованого до ОСОБА_1 даною постановою, приєднано невідбуту частину стягнення за постановою судді Бучацького районного суду Тернопільської області від 25 вересня 2025 року, за ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП, що набрала законної сили 07 жовтня 2025 року, у виді 4 (чотирьох) років 11 (одинадцять) місяців 16 (шістнадцять) днів позбавлення права керування транспортними засобами, і призначено ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення за вчинені адміністративні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 126, ч. 4 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 2400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 9 (дев`ять) років 11 (одинадцять) місяців 16 (шістнадцять) днів, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справах «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Згідно довідки, виданої відділенням поліції № 2 Чортківського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області 02.04.2026 за № 40463-2026, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель АДРЕСА_2 , згідно з даними ІП «Адмінпрактика» ІТС ІПНП, отримував посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 26.07.2023. Дане посвідчення водія вилучене та зберігається в сервісному центрі МВС.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Відповідно до положень ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

За змістом ч. 1 ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

Вважаю, що керування особою в стані алкогольного сп`яніння є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху, така тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням.

Так, водій у стані сп`яніння є загрозою для життя та здоров`я інших учасників дорожнього руху: водіїв, пішоходів, велосипедистів, а також і для самого себе та власності третіх осіб.

Санкція ч.1 ст.122-2 КУпАП передбачає стягнення у виді штрафу в розмірі дев`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.

Санкція ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачає стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Санкція ч. 3 ст. 130 КУпАП передбачає стягнення у вигляді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п`ятнадцять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п`ятнадцять діб з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.

Приходжу до переконання, що транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 , не підлягає конфіскації, оскільки в матеріалах справи немає офіційних документів, з яких можна встановити кому саме належить транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 .

Згідно вимог ч. 2 ст. 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Враховуючи характер вчинених правопорушень, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, приходжу до переконання, що ОСОБА_1 слід призначити стягнення в межах санкції ч.3 ст.130 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п`ятдесят одна тисяча) гривень з позбавленням права керування транспортним засобом на строк десять років, без конфіскації транспортного засобу.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 КУпАП у разі, якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.

Згідно матеріалів справи, постановою судді Бучацького районного суду Тернопільської області від 21 жовтня 2025 року, що набрала законної сили 03 листопада 2025 року, (справа № 595/1508/25), ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 4 ст. 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу. На підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП до стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, застосованого до ОСОБА_1 даною постановою, приєднано невідбуту частину стягнення за постановою судді Бучацького районного суду Тернопільської області від 25 вересня 2025 року, за ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП, що набрала законної сили 07 жовтня 2025 року, у виді 4 (чотирьох) років 11 (одинадцять) місяців 16 (шістнадцять) днів позбавлення права керування транспортними засобами, і призначено ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення за вчинені адміністративні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 126, ч. 4 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 2400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 9 (дев`ять) років 11 (одинадцять) місяців 16 (шістнадцять) днів, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Відповідно до ч. 2 ст. 317-1 КУпАП особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.

Таким чином, станом на 14 квітня 2026 року, тобто на день винесення цієї постанови, невідбута частина стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами складає 9 (дев`ять) років 6 (шість) місяців 5 (п`ять) днів.

З огляду на викладене, до стягнення, застосованого до ОСОБА_1 даною постановою у виді позбавлення права керування транспортними засобами, слід приєднати невідбуту частину стягнення за постановою судді Бучацького районного суду Тернопільської області від 21 жовтня 2025 року, що набрала законної сили 03 листопада 2025 року, за ч. 5 ст. 126 ч. 4 ст. 130 КУпАП, у виді 10 (десяти) років позбавлення права керування транспортними засобами і призначити ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення за вчинені адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.122-2, ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 КУпАП у виді штрафу на користь держави в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 19 (дев`ятнадцять) років 6 (шість) місяців 5 (п`ять) днів без конфіскації транспортного засобу.

Згідно ст. 304 КУпАП питання, пов`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

При розгляді заяви суд враховує, що положеннями КУпАП не визначено можливості та порядку розстрочення виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу, а можливе лише відстрочення сплати штрафу. Так, відповідно до ч.2 ст.301 КУпАП відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.

Разом з тим, порядок виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, а також усі питання пов`язані з таким виконанням, регулюються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.

Враховуючи майнове становище особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який має статус учасника бойових дій, що слідує з наданого суду посвідчення серії НОМЕР_2 , та є особою з інвалідністю ІІ групи, на даний час не працює, а також розмір штрафу, встановленого санкцією ч.3 ст. 130 КУпАП, який призначається судом як адміністративне стягнення, та який, в свою чергу, є достатньо великим в порівнянні із встановленою в Україні мінімальною заробітною платою, суд вважає за доцільне розстрочити виплату штрафу, накладеного на ОСОБА_1 за вчинення правопорушень, передбачених ч.3 ст.130, ч.5 ст.126, ч.1 ст.122-2 КУпАП в розмірі 51000 грн, встановивши сплату штрафу щомісячними платежами по 4250 грн на строк 12 календарних місяців, починаючи з квітня 2025 року.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» ОСОБА_1 підлягає звільненню від сплати судового збору, оскільки йому встановлена друга група інвалідності, що підтверджується пенсійним посвідченням Пенсійного фонду України серії НОМЕР_3 від 03.09.2025, термін дії якого встановлено до 31.07.2027.

Керуючись статтями 30, 33, 34, 35, 36, 40-1, 122-2, 126, 130, 283, 284, 287, 294, 317-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», суддя –

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст.130, ч.5 ст.126, ч.1 ст.122-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3000 (трьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п`ятдесят одна тисяча) грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років.

На підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП до стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, застосованого до ОСОБА_1 даною постановою, приєднати невідбуту частину стягнення за постановою судді Бучацького районного суду Тернопільської області від 21 жовтня 2025 року, за ч. 5 ст. 126, ч. 4 ст. 130 КУпАП, що набрала законної сили 03 листопада 2025 року, у виді 9 (дев`ять) років 6 (шість) місяців 5 (п`ять) днів позбавлення права керування транспортними засобами, і призначити ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення за вчинені адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.122-2, ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 3000 (трьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п`ятдесят одна тисяча) грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 19 (дев`ятнадцять) років 6 (шість) місяців 5 (п`ять) днів, без конфіскації транспортного засобу.

Розстрочити ОСОБА_1 виплату суми штрафу в розмірі 51 000 (п`ятдесят одна тисяча) гривень, строком на 12 (дванадцять) місяців зі сплатою ОСОБА_1 рівними частинами по 4250 (чотири тисячі двісті п`ятдесят) грн 00 коп. щомісячно до 25 числа кожного місяця, починаючи з квітня 2026 року і до повної сплати присудженої суми штрафу.

Попередити ОСОБА_1 , що у разі несплати чергового платежу, постанова про накладення адміністративного стягнення буде направлена до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна для примусового виконання та стягнення несплаченої суми штрафу в подвійному розмірі, а також витрат на облік зазначених правопорушень (стаття 308 КУпАП).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга може бути подана до Тернопільського апеляційного суду через Бучацький районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя І. І. Тхорик