Вирок від 14 квітня 2026 р. у справі №944/1226/26 — Яворівський районний суд Львівської області

Суд: Яворівський районний суд Львівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі

Дата: 14 квітня 2026 р.

Справа: №944/1226/26

Суддя: Білецька М. О.

Справа № 944/1226/26

Провадження №1-кп/944/1094/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.04.2026м.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Яворові кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026141350000108 від 24.02.2026 про обвинувачення:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с.Поруби Яворівського району Львівської області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, який не працює, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України,

в с т а н о в и в:

24 лютого 2026 року, близько о 12 год. 00 хв., ОСОБА_4 перебуваючи на ділянці дороги в межах села Завадів, Яворівського району, Львівської області, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, керуючись прямим умислом, спрямованим на надання неправомірної вигоди, надав службовій особі - поліцейському ВРПП Яворівського РВП ГУНП у Львівській області старшому сержанту поліції ОСОБА_5 неправомірну вигоду в розмірі 200 доларів США, що відповідно до курсу Національного банку становить 8 659,64 гривень, які поклав в панельну нішу біля коробки передач службового транспортного засобу марки «Toyota Соrоlа», днз 14 1782, за не вчинення вищевказаною службовою особою дій, пов`язаних із прийняттям рішення, а саме за не притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП, тобто порушення правил користування ременями безпеки та не вручення повістки про явку в територіальний центр комплектування та соціальної підтримки для уточнення даних.

Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у наданні службовій особі неправомірної вигоди за не вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, дій з використанням наданого їй службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України, визнав повністю та підтвердив обставини, які викладені в обвинувальному акті. У вчиненому щиро розкаявся, зазначив, що в майбутньому подібного не допускатиме.

Судом з`ясовано, що обвинувачений у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, правильно розуміє зміст фактичних обставин пред`явленого йому обвинувачення, сумнівів у добровільності його позиції немає. Прокурор також не оспорює фактичних обставин, при яких вчинено кримінальне правопорушення, сумнівів у добровільності такої позиції учасників судового провадження в суду немає.

В судовому засіданні учасники судового провадження не заперечили проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, сторонам було роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, тому суд за даних обставин визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин вчинення кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються.

Висновок суду щодо доведеності винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення ґрунтується на даних у судовому засіданні показаннях самого обвинуваченого, яким суд надає віри, оскільки такі є послідовними, логічними, не містять суперечностей і тому не викликають у суду сумніву щодо їх правдивості, а також на досліджених матеріалах кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення доведена, його дії органом досудового розслідування правильно кваліфіковано за ч.1 ст. 369 КК України як пропозиція надати та надання службовій особі неправомірної вигоди за не вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, дій з використанням наданого їй службового становища.

При обранні виду покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, відповідно до ст. 65 КК України, бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, враховує наслідки та обставини вчиненого ним злочину.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання, суд виходить із загальних засад призначення покарання - ст. 65 КК України та враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів, а також враховує дані про особу обвинуваченого, який на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, одружений, вік обвинуваченого, характеристику за місцем проживання.

Також суд враховує обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Як обставини, які пом`якшують покарання, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що відповідно до ст. 50 КК України необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, здійснення виховного впливу та попередження вчинення ОСОБА_4 нових кримінальних правопорушень, є призначення йому покарання у виді штрафу в межах санкції ч.1 ст.369 КК України.

Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України, при ухваленні судового рішення, необхідно скасувати арешт майна.

Питання про долю речових доказів вирішити згідно вимог ст.100 КПК України.

Судові витрати по справі відсутні.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не застосований, клопотання про застосування такого заходу не заявлено.

Керуючись ст.ст. 349, 370, 373, 374 КПК України, суд,

у х в а л и в:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Зобов`язати ОСОБА_4 сплатити штраф у місячний строк з моменту набрання цим вироком законної сили.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Яворівського районного суду Львівської області від 26.02.2026, на дві купюри номіналом по 100 доларів із наступними серіями та номерами: QC21512182A, PE77348459А.

На підставі ст.ст.96-1, 96-2 КК України речові докази: дві купюри номіналом по 100 доларів із наступними серіями та номерами: QC21512182A, PE77348459А - конфіскувати у власність Держави.

Речовий доказ: оптичний носій - компакт диск у кількості 1 штуки - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України до Львівського апеляційного суду через Яворівський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua