Рішення від 14 квітня 2026 р. у справі №447/187/26 — Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2/447/655/26

Справа №447/187/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

15.04.2026 м. Миколаїв

Миколаївський районний суд Львівської області у складі:

головуючої судді - Рябчун А. В.,

за участі секретаря - Непопалової М. Г.,

позивача – ОСОБА_1 ,

відповідача – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Миколаївського районного суду Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

21 січня 2026 року до Миколаївського районного суду Львівської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, у якій позивач просить суд:

-розірвати шлюб, укладений між нею та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований 21 лютого 2023 року Виконавчим комітетом Новояворівської міської ради, актовий запис № 39.

-після розірвання шлюбу змінити прізвище позивачки з « ОСОБА_3 » на дошлюбне « ОСОБА_4 ».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21 лютого 2023 року між сторонами було укладено шлюб. Шлюбні відносини між ними поступово погіршились. Зараз у відносинах взагалі відсутнє взаєморозуміння та повага, сторони втратили почуття любові один до одного. Шлюб між сторонами є формальним, особисті відносини між ними тривалий час мають негативний характер, відсутнє нормальне спілкування. Подальше спільне життя та збереження шлюбу неможливе, оскільки шлюб фактично розпався. Примирення неможливе. Спільного господарства не ведуть з червня 2025 року, не мають спільного побуту. Від шлюбу у подружжя народилась дитина: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 січня 2026 року справу передано судді Рябчун А. В.

Ухвалою суду від 26 січня 2026 року суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Розгляд справи вирішив проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судовому засіданні 15 квітня 2026 року позивачка підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити. При цьому вказала, що фактично з червня 2025 року шлюбні відносини між нею та відповідачем відсутні, спільна дитина проживає з нею.

В судовому засіданні 15 квітня 2026 року відповідач не заперечив проти задоволення позовних вимог та розірвання шлюбу. Вказав, що фактично шлюбні відносини у подружжя припинено у червні 2025 року. Заперечив посилання позивачки, наведені у позовній заяві, щодо фізичного психологічного насильства щодо неї, зловживання алкогольними напоями та зради.

Дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, суд дійшов наступного висновку.

Як вбачається з свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 21 лютого 2023 року, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , зареєстровано 21 лютого 2023 року Виконавчим комітетом Новояворівської міської ради, актовий запис № 39.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 20 жовтня 2023 року, батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Встановлено, що фактично шлюбні відносини між сторонами припинено у червні 2025 року.

Стаття 51 Конституції України визначає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і Стаття 51 Конституції України визначає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Відповідно до частини 1 статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно із частинами 3, 4 статті 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Частиною 2 статті 104, частиною 3 статті 105 СК України визначено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 СК України.

Відповідно до частини першої статті 110, статті 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до роз`яснень викладених у пункту 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу.

Встановлено, що шлюб існує формально, сторони не підтримують подружніх стосунків, примиритися не бажають, тому суд вважає, що примирення та збереження їх сім`ї є неможливим. Вказані обставини стверджуються матеріалами позову та висловленими сторонами у судовому засіданні позиціями. З огляду на вищенаведене, суд вважає, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, а тому шлюб між ними слід розірвати.

В ході розгляду справи судом не встановлено обставин, які свідчать про те, що надання строку для примирення сторонам дійсно допоможе збереженню сім`ї, оскільки їх шлюб носить формальний характер.

Частиною 2 статті 114 Сімейного кодексу України передбачено, що у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

При цьому відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню в користь позивача документально підтверджені судові витрати в розмірі 1 331,20 гривень судового збору.

Керуючись статтями 3, 12, 13, 77, 81, 141, 259, 263-266, 268, 273, 274 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу- задовольнити.

Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований 21 лютого 2023 року Виконавчим комітетом Новояворівської міської ради, актовий запис № 39.

Позивачу після розірвання шлюбу залишити шлюбне прізвище « ОСОБА_4 ».

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя Анна Рябчун