Постанова від 14 квітня 2026 р. у справі №444/657/26 — Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/657/26

Провадження № 3/444/570/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2026 року суддя Жовківського районного суду Львівської області Ясиновський Р. Б., з участю особи відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , її захисника Оліщук В.П., потерпілого ОСОБА_2 та його адвоката Вольського А.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жовква в залі суду матеріали адміністративної справи, які надійшли з ВП 2 ЛРУП 1 ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народилася та зареєстрована в с. Острів, Шептицького району, Львівської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , серія та номер паспорта НОМЕР_1 від 04.08.2025 року виданий органом 4628, ІПН НОМЕР_2 , УНЗР 19930509-03982, тел. НОМЕР_3 ,

за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 , 14.02.2026 о 13 годині 45 хвилин, по вулиці Равська, 24/2 в м. Жовква Львівського району Львівської області, на перехресті вулиць Равська та Кн. Ольги, керуючи транспортним засобом, а саме автомобілем Volkswagen Passat, номерний знак НОМЕР_4 , в порушення п.п. 10.4 та інших пунктів «Правил дорожнього руху», затверджених Постановою КМ України від 10.10.2001 року № 1306, перед поворотом ліворуч на вул. Равська не врахувала дорожньої обстановки не зайнявши відповідне положеня на проїздній частині дороги та здійснила зіткнення з автомобілем марки Пенжо 5008 н.з. НОМЕР_5 під керуванням водія ОСОБА_2 який рухався у попутньому напрямку, що спричинило пошкодження транспортних засобів, чим вчинила адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечила свою вину у вчиненому. Пояснила, що у вказаний вище день та час вона керувала вказаним вище автомобілем. Приїхала додому де проживає, а саме АДРЕСА_1 , та зупинилась на правому узбіччі дороги, повністю з`їхавши з дороги на обочину, не доїхавши до свого місця проживання біля 2-3 метрів. Вимкнувши двигун, поставила автомобіль на передачу та вийшла з автомобіля щоб відкрити браму з метою заїхати на подвір`я. Відкривши браму яка має ширину біля 2.5 метра повернулась в автомобіль з метою заїхати на подвір`я, сіла за кермо, завела двигун, подивилася в ліве дзеркало заднього огляду де побачила, що із-за повороту (на відстані понад 500 метрів) виїхав попутній автомобіль, оскільки відстань була достатньою, вона включила передачу, лівий покажчик повороту, виїхала на дорогу, а саме попутню смугу руху та із неї почала здійснювати поворот праворуч щоб заїхати на подвір`я. Коли автомобіль, а саме передня частина вже частково була на обочині в напрямку заїзду на подвір`я почула з правої сторони сильний удар від якого її автомобіль розвернуло.

Захисник Оліщук В.П. просив провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, вважає, що працівниками поліції невірно та невідповідно кваліфіковано дії ОСОБА_1 . Вказує, що у вину ОСОБА_1 ставиться те, що вона виконувала лівий поворот, однак в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 здійснювала правий поворот.

Потерпілий ОСОБА_2 (паспорт НОМЕР_6 , ІПН НОМЕР_7 ) в судовому засідані пояснив, що у вказаний час він рухався на своєму автомобілі марки Пежо 5008 в м. Жовква по вул. Равській в напрямку виїзду з міста. Його швидкість становила біля 50 км/год. Приблизно за 70 метрів перед ним з правої сторони на узбіччі стояв припаркований автомобіль Фольцваген Пассат який без включення покажчиків повороту виїхав на дорогу, а саме на зустрічну смугу руху де проїхав біля 5 метрів так, що автомобіль повністю (паралельно) вирівнявся відносно смуги руху, після чого, включивши задню передачу, проїхав декілька метрів назад та в подальшому, коли він продовжував рух прямо по своїй смузі руху, та практично вже знаходився своєю передньою частиною автомобіля навпроти задньої частини автомобіля Фольцваген, водій останнього, не включаючи жодних покажчиків повороту, різко почав рух вправо де і відбулося зіткнення. Крім цього пояснив, що в даному місці навпроти, з іншого боку дороги стояв припарковий автомобіль і він вважав, що водій ОСОБА_3 під`їжджає до нього з метою надання технічної допомоги.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 суду пояснила, що вона знаходилася в якості переднього пасажира автомобіля Пежо 5008 та дала пояснення аналогічні поясненням ОСОБА_2 .

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що вона знаходилася в якості заднього лівого пасажира автомобіля Пежо 5008 та дала пояснення аналогічні поясненням ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_4 .

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка працівник поліції ОСОБА_6 який складав протокол про адмінівстративне правопорушення суду пояснив наступне. Він виїжджав на місце події де опитував водіїв, складав схему ДТП та протокол. Пояснив, що в протоколі зазначив що ДТП сталося на перехресті з метою прив`язди місця ДТП, оскільки в даному місці є перехрестя. Пояснив, що ним в протоколі зазначено, що ОСОБА_7 перед поворотом саме ліворуч на вул. Равську не врахувала дорожньо обстановку і далі по тексту, оскільки ним було встановлено, що ОСОБА_7 розпочала рух з узбіччя саме ліворуч, так як там була припаркована. Пояснив, що у нього була необхідність у внесені до протоколу також п.п. 10.1 та 10.2 ПДР, однак у вказаний час система на планшеті з невідомих причин працювала некоректно, що не дозволило йому це зробити, а тому він в протоколі вказав, що водій порушила п. 10.4 ПДР та інші пункти ПДР, порушення правил повороту праворуч та ліворуч.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідільності, потерпілого, свідків, дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.

Щодо клопотання про призначення судової транспортно-трасологічної та судової автотехнічної експертизи то на думку суду у матеріалах справи є достатньо письмових доказів, і судом також здобуто пояснення свідків, які дозволяють суду самостійно встановити механізм події без залучення спеціальних знань, а тому таке не підлягає задоволеню та направлене з метою затягування розгляду справи.

Відповідно до статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно з статтею 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до статті 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Диспозиція статті 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відповідно до статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Незважаючи на невизнання вини ОСОБА_1 , факт вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та її вина у цьому підтверджується наступними доказами:

протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 591261 від 14.02.2026;

схемою місця ДТП, яка сталася 14.02.2026 о 13 год. 45 хв. в м. Жовква по вул. Равська 24/2;

письмовими від 14.02.2026 року та усними в судовому засіданні поясненнями потерпілого ОСОБА_2 ;

усними пояснення допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та складача протоколу працівник поліції ОСОБА_6 .

Суд враховує, що пояснення свідків та потерпілого повністю узгоджуються між собою та відповідають тим фактичним обставинавм які встановлені в ході розгляду справи.

Суд не надає віри поясненням ОСОБА_1 в тій частині, що вона перед початком руху, зміною напрямку руху переконалася в тому що позаду не має перешкоди, що вона включала відповідні покажчики поворотів, що виїжджала лише на попутню смугу руху для заїзду на подвір`я, оскільки такі її пояснення не підтверджені жодними іншими доказами та є спростовані поясненнями потерпілого та свідків.

Суд прийшов до переконання, що ОСОБА_1 порушила вимоги п.п. 10.4 та інші пункти «Правил дорожнього руху», затверджених Постановою КМ України від 10.10.2001 року № 1306.

Дії ОСОБА_1 суддя кваліфікує за ст. 124 КУпАП за кваліфікуючими ознаками: порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Під час судового розгляду справи обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність не встановлено.

Відповідно до санкції статті 124 КУпАП, за вказане правопорушення передбачено накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Статтею 23 КУпАП передбачається, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Частиною 2 статті 33 КУпАП встановлено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , зважаючи, щоадміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником так і іншими особами, приходжу до переконання, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції статті 124 КУпАП в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вказане покарання, на думку суду, сприятиме виправленню адмінправопорушника ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року, у разі ухвалення судом постанови про накладання адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 665,60 грн.

Керуючись ст. ст. 7, 9, 27, 124, 248, 279, 283, 284, 307, 308 КУпАП України, суддя,

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 /вісімсот п`ятдесят/ грн. 00 коп.– в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у цей строк, постанова про накладення штрафу надсилається до виконання органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Строк виконання постанови протягом трьох місяців з дня набарання нею законної сили.

Повний текст постанови складено 15.04.2026 року.

Суддя Ясиновський Р. Б.