Рішення від 14 квітня 2026 р. у справі №331/6590/25 — Олександрівський районний суд міста Запоріжжя

Справа № 331/6590/25

Провадження № 2/331/968/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2026 року м. Запоріжжя

Олександрівський районний суд міста Запоріжжя в складі:

головуючого - судді - Скользнєвої Н.Г.,

за участю секретаря - Постарнак М.М.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Запоріжжі цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» до ОСОБА_1 про стягнення боргу,

В С Т А Н О В И В:

11.11.2025 р. до Олександрівського районного суду міста Запоріжжя надійшла позовна заява ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію за період з 01.08.2021 р. по 31.07.2025 р. в розмірі 50 368,77 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначило, що між ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» та ОСОБА_1 , на підставі Закону України «Про ринок електричної енергії», Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі – ПРРЕЕ), статей 633-634, 642 ч. 2 ЦК України, укладений договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг шляхом фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії з 01.01.2019.

ОСОБА_1 користується електричною енергією, водночас не вносить своєчасно та в повній мірі плату, внаслідок чого у відповідача виник борг за спожиту електричну енергію за період з 01.08.2021 по 31.07.2025 на суму 50 368,77 грн.

На підставі викладеного, ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь суму боргу за споживання електричної енергії за період з 01.08.2021 по 31.07.2025 в розмірі 50 368,77 грн., 3 % річних за період з 21.09.2021 по 23.02.2022 в розмірі 10,33 грн., суму інфляційних витрат за період з 01.10.2021 по 23.02.2022 в розмірі 48,80 грн., та судовий збір – 3 028, 00 грн.

Ухвалою суду від 25 листопада 2025 року зазначену справу прийнято до розгляду та відкрито провадження, вирішено розглядати у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін. (а.с. 33-34)

Представник позивача звернувся до суду з письмовою заявою про розгляд справи за його відсутності; позовні вимоги підтримує у повному обсязі; проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач надав суду заяву, в якій просить провести розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Суд, вивчивши позовні вимоги позивача, перевіривши наявні в матеріалах справи докази, взявши до уваги заяви представника позивача та відповідача, приходить до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що між ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» та ОСОБА_1 на підставі Закону України «Про ринок електричної енергії», Правил роздрібного ринку електричної енергії, ст. ст. 633, 634, ч. 2 ст. 642 ЦК України, 01.01.2019 року укладений договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг шляхом фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії.

ОСОБА_1 користується електроенергією на підставі особового рахунку № НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідачем за період з серпня 2021 року по липень 2025 року було спожито 18 171 кВт*год.

Абзацом 2 п. 4.10 Правил роздрібного ринку електричної енергії визначено, що побутові споживачі та суб`єкти господарювання, предметом діяльності яких є надання житлово-комунальних послуг населенню, у межах наданих населенню послуг, установи та організації, які утримуються за рахунок коштів (внесків) населення, здійснюють повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії, як правило, один раз за фактичними показами засобів комерційного обліку електричної енергії на початку періоду, наступного за розрахунковим, відповідно до договору про постачання електричної енергії.

Згідно п. 4.12 Правил роздрібного ринку електричної енергії встановлено, що плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну. Відповідно до п. 5.10 Договору, оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.

Статтею 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ч. 1). Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ч. 2). У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням (ч. 3).

Відносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються ст. 714 Цивільного кодексу України, Законом України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року № 312 (надалі – Правила роздрібного ринку електричної енергії).

Відповідно до п. 1.1. Правил роздрібного ринку електричної енергії, ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами.

Пунктом 1.2.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії визначено, що на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.

Відповідно до ст.63 ЗУ «Про ринок електричної енергії», п.1.2.8 Правил роздрібного ринку електричної енергії, постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який розробляється постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг та укладається в установленому цими Правилами порядку. Постачальник (позивач) універсальної послуги не може відмовити побутовому споживачу, електроустановки якого розташовані на території діяльності постачальника універсальної послуги, в укладенні такого договору.

Пунктом 13 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що фактором приєднання до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-який дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунку постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.

Приписами ст. 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

За змістом ст. ст. 610, 612 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений строк.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ст.552, ч. 2 ст.625 ЦК України інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті, та три проценти річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником зобов`язання, його борг складає: основну суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення грошового зобов`язання та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлено договором або законом.

Загальна заборгованість відповідача становить 50 368,77 грн., з яких: 50 309,64 грн. - заборгованість за спожиту електричну енергію, 10,33 грн. - 3 % річних за період 21.09.2021 року по 23.02.2022 року, 48,80 грн. - інфляційні витрати за період 01.10.2021 року по 23.02.2022 року. (а.с. 13-17)

За таких обставин, враховуючи тривалий термін прострочення платежів, відсутність дій, які б свідчили про наміри добросовісно виконувати свої зобов`язання з боку відповідача, вказують на наявність спроби ухилитися від виконання ним своїх зобов`язань.

Аналізуючи наведені норми матеріального права, зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за електроенергію є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

При подачі позовної заяви до суду позивач по справі ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» сплатило судові витрати при розгляді справи: а саме судовий збір у сумі 3 028,00 грн. (а.с. 2)

Враховуючи, що відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, суд приходить до висновку про необхідність зобов`язання Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області повернути ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» з державного бюджету 50 відсотків судового збору – 1 514,00 грн.

Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України ЦПК України, ст. 509, 525, 526 ЦК України, Правилами роздрібного ринку електричної енергії, які затверджено Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 р. № 312, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» (місцезнаходження: 69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. № 35) задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» (адреса: 69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 35, код ЄДРПОУ 42093239) заборгованість в загальному розмірі 50 368 (п`ятдесят тисяч триста шістдесят вісім) грн. 77 коп., яка складається з заборгованості за спожиту електричну енергію за період з 01.08.2021 року по 31.07.2025 року в розмірі 50 309,64 грн., 3 % річних в розмірі 10,33 грн. за період з 21.09.2021 по 23.02.2022 року, інфляційних витрат в розмірі 48,80 грн. за період 01.10.2021 року по 23.02.2022 року.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» (адреса: 69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 35, код ЄДРПОУ 42093239) судовий збір в розмірі 1 514 (тисяча п`ятсот чотирнадцять) гривень 00 копійок.

Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» (адреса: 69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 35, код ЄДРПОУ 42093239), 50 відсотків сплаченого за платіжною інструкцією № 8139 від 05.11.2025 року судового збору, в розмірі 1 514 (тисяча п`ятсот чотирнадцять) гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Повне рішення складено 15 квітня 2026 року.

Суддя: Н.Г. Скользнєва