Рішення від 13 квітня 2026 р. у справі №727/14846/25 — Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/14846/25

Провадження № 2/727/693/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2026 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого-судді: Одовічен Я.В.

за участю секретаря: Зінич О.М.,

представника позивача: Ринжук Г.М.,

відповідача: ОСОБА_1 ,

представника відповідача: Каліненко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Чернівці цивільну справу за позовом Міського комунального підприємства «Чернівцітеплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги з постачання теплової енергії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги з постачання теплової енергії.

Посилався на те, що МКП «Чернівцітеплокомуненерго» надає послуги з постачання теплової енергії до приміщення, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , опалювальною площею 138,19 кв.м. Вказане приміщення розташоване в багатоквартирному житловому будинку, який вводився в експлуатацію з комплексом інженерного обладнання. До інженерного обладнання будинку входять прилади централізованого опалення.

Відповідачу відкрито договір №1223 для проведення розрахунків. Між позивачем та відповідачем укладено типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання відповідно до п.5 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року № 2189-VІІІ та розміщений на офіційному веб-сайті Чернівецької міської ради https://city.cv.ua/ та на офіційному веб-сайті Міського комунального підприємства «Чернівцітеплокомуненерго» https://teplo.cv.ua/.

Позивачем умови договору були виконані в повному обсязі, послуги централізованого опалення надавались протягом опалювального періоду із жовтня по квітень місяць відповідно по роках.

Нарахування відповідачу за надані житлово-комунальні послуги проводилось відповідно до постанови КМУ №830 «Про затвердження Правил надання послуг з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії» від 21.08.2019 року, Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунильного господарства України №315 від 22.11.2018 року.

Вартість послуги з постачання теплової енергії визначається за показниками комерційного вузла обліку або розрахунковим методом відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 830 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії» від 21 серпня 2019 року та за встановленими тарифами на послугу з постачання теплової енергії відповідно до рішень Виконавчого комітету Чернівецької міської ради № 450/13 від 23.06.2021року, № 813/24 від 20.10.2021 року, №605/30 від 12.10.2022 року, № 637/22 від 26.09.2023 року, № 661/19 від 24.09.2024 року.

Згідно п.5 ч.2 ст.7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року №2189-VIII – Споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки встановлені договором або законом.

У відповідності до ст.ст.64, 67, 156, 162 ЖК України споживач зобов`язаний щомісячно вносити на рахунок підприємства оплату за централізоване опалення їх квартири.

У порушення вказаних вимог, за спожиті послуги з постачання теплової енергії за період з 01.11.2022 року по 31.10.2025 року відповідач не сплачував, у результаті чого у неї утворилася заборгованість у розмірі 140740 грн. 39 коп.

Також, згідно п.6, ст.4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року № 2189-VIII споживачами, які отримують послуги теплопостачання здійснюється плата за абонентське обслуговування.

Відповідно до постанови КМУ від 21.08.2019 року №808 «Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування» для одного абонента платіж не може перевищувати 32,50 грн. Розмір плати за абонентське обслуговування не залежить від кількості комунальних послуг, що надаються одним виконавцем абонентові, у рахунках на оплату послуги з постачання теплової енергії виставляється як окремий платіж. Нараховується у фіксованому розмірі на один особовий рахунок, незалежно від кількості мешканців у квартирі.

Відповідач не здійснювала плату за абонентське обслуговування, внаслідок чого у неї утворилась заборгованість в сумі 1018 грн. 25 коп. за період з 01.11.2022 року по 31.10.2025 року.

У відповідності до Порядку відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.07.2019 року № 169 – споживач може відмовитися від отримання послуг з постачання теплової енергії у встановленому порядку - самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

На даний час відповідач відповідних документів про те, що вона в установленому порядку відмовилася від централізованого опалення не надала. Відповідач користується послугами з постачання теплової енергії на підставі публічного договору та не в повній мірі виконує обов`язків по оплаті житлово-комунальних послуг.

Зазначив, що відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, відповідач зобов`язана сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення платежу та 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно проведених розрахунків інфляційні складають – 4812 грн. 83 коп. та 3% річних – 1554 грн. 22 коп.

Просив стягнути з відповідача на користь підприємства заборгованість за надані житлово-комунальні послуги з постачання теплової енергії у розмірі 140740 грн. 39 коп., втрати від інфляційних процесів у розмірі 4812 грн. 83 коп., три відсотки річних у розмірі 1554 грн. 22 коп., плату за абонентське обслуговування у розмірі 1018 грн. 25 та понесені судові витрати у розмірі 2422 грн. 40 коп.

Ухвалою суду від 04.12.2025 року відкрито провадження по справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов.

08.01.2026 року відповідачем було подано відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Відзив обґрунтовано тим, що позивачем не було надано належним чином підписаний договір з постачання теплової енергії, який був би підставою для нарахування та стягнення заборгованості за теплову енергію. Позивачем до матеріалів справи було долучено лише типовий індивідуальний договір, який нею не підписаний.

Вказала, що позивачем подано звіт про нарахування та оплату послуг з постачання теплової енергії за період з 01.11.2022 року по 31.10.2025 року без розшифрування фактичного обсягу спожитої теплової енергії; методики розподілу сум між споживачами; підтвердження фактів реального споживання. Вважає, що згідно наданого розрахунку та інших матеріалів справи неможливо встановити, який обсяг теплової енергії позивач нарахував відповідачу та як проводив розподіл між споживачами.

Зазначила, що в матеріалах справи відсутні акти виконаних робіт та акти звірки між позивачем та відповідачем. Приміщення, що перебуває у її власності є нежилим та не передбачає опалення централізованими системами.

Посилалась на те, що позивачем не було доведено, що приміщення, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , опалювальною площею 138,19 кв.м. під`єднане до мереж теплопостачання. У матеріалах справи відсутні інвентаризаційна справа, експлуатація планів приміщення, технічна документація при введенні об`єкта в експлуатацію, схеми теплових мереж, які б могли встановити факт технічного підключення.

20.01.2026 року відповідачем були надані письмові пояснення по справі, в яких заперечувала щодо поданої позовної заяви в новій редакції. Вказала, що у неї у власності немає приміщення, площею 138,19 кв.м.

02.02.2026 року представником позивача було подано додаткові пояснення у справі. Зазнчила, що у зв`язку із змінами в законодавстві у сфері надання житлово-комунальних послуг та відповідно до норм Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року № 2189-VІІІ передбачено, що договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону.

Публічний договір про надання послуг з постачання теплової енергії був розміщений на офіційному веб-сайті Чернівецької міської ради https://city.cv.ua/ та на офіційному веб-сайті Міського комунального підприємства «Чернівцітеплокомуненерго» https://teplo.cv.ua/ - 01.10.2021 року.

Співвласниками будинку АДРЕСА_1 , не було обрано моделей організації договірних відносин по наданню послуги з постачання теплової енергії, тому з власниками (квартир та нежитлових приміщень) данного будинку відповідно до відповідно до норм Закону України «Про житлово-комунальні послуги» між сторонами, саме МКП «Чернівцітеплокомуненерго» та ОСОБА_1 з 01.11.2021 року фактично укладено типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії.

Зазначила, що відключення споживачів від мережі централізованого опалення відбувається тільки на підставі рішення комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади з вчиненням в подальшому дій споживачем з дотриманням визначеної Порядком відключення № 169 від 26.07.2019 року, процедури.

Згідно з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно власником приміщення є ОСОБА_1 , загальною площею 138,19 кв.м. (у витягу вказано загальну площу 812,9 кв.м., а вона є власником 17/100). При комісійному обстежені даного приміщення, встановлено, що в приміщенні проходять транзитні трубопроводи мереж центрального опалення та в наявності є прилади опалення (радіатори), про що було складено акт обстеження (наявний в матеріалах справи) та зроблено фото фіксацію (фото додаються). Тому, вважає доводи відповідача, щодо невизнання позовної заяви необґрунтованими.

Ухвалою суду від 11.02.2026 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовлено. Клопотання відповідача про витребування доказів задоволено частково.

12.02.2026 року у задоволенні клопотання відповідача про призначення по справі судової експертизи відмовлено.

Ухвалою суду від 11.03.2023 року відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про витребування доказів.

20.03.2026 року представником відповідача було подано додаткові письмові пояснення. Вказав, що поданий позивачем розрахунок, на виконання ухвали суду про витребування, не підтверджує технічного приєднання саме спірного приміщення до системи централізованого теплопостачання. Поданий розрахунок є лише внутрішнім документом позивача про нарахування сум. Сам по собі він не є доказом того, що спірне приміщення було технічно приєднане до системи централізованого постачання теплової енергії та фактично отримувало таку послугу.

Крім того, вважає, що позивачем не було доведено, що у власності відповідача перебуває об`єкт нерухомості площею саме 138,19 кв.м.

У подальшому, ухвалою суду від 20.03.2026 року у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про закриття провадження по цивільній справі за позовом Міського комунального підприємства «Чернівцітеплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги з постачання теплової енергії було відмовлено.

03.04.2026 року відповідачем були подані додаткові письмові пояснення. Вказала, що позивач здійснює нарахування, виходячи з показника 138,19 кв.м., однак у матеріалах справи відсутній належний документ, який би дозволяв встановити яке саме приміщення він вважає спірним об`єктом; на підставі якого документа площу цього об`єкта визначено саме як 138,19 кв.м.; як цей показник співвідноситься з правовстановлюючими документами відповідача та з даними державного реєстру.

У судовому засіданні 20.03.2026 року представник позивач позов підтримала та підтвердила викладені в ньому обставини. Пояснила, МКП «Чернівцітеплокомуненерго» надає послуги з постачання теплової енергії до будинку АДРЕСА_1 , де розташоване приміщення, яке належить відповідачу. У будинку є прилад обліку, один на весь будинок. Спірне приміщення, згідно інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно становить 17/100 часток, які вони вирахували від загальної площі 812,9 кв.м., що становить 138,19 кв.м. Предметом позову, є надання послуг позивачем до приміщення площею 17/100 часток. У цьому приміщенні розташований магазин, який був обстежений представником МКП «Чернівцітеплокомуненерго», ЖКГ та ПП «Порядок в домі». По периметру приміщення є труби. Вони також були в підвалі будинку та встановили, що під спірним приміщенням проходить загальний стояк. На підставі рішення Виконавчого комітету Чернівецької міської ради, з літа 2023 року нарахування заборгованості здійснювалося за двоставковим тарифом.

Відповідач у судовому засіданні 20.03.2026 року підтримала поданий нею до суду відзив. Пояснила суду, що будинок зданий в експлуатацію 1996 року, а приміщення було здано в експлуатацію 1997 року. Послугами з опалення приміщення МКП «Чернівцітеплокомуненерго» не користується, оскільки у неї електричне опалення.

Представник відповідача у судовому засіданні пояснив, що приміщення, площею 138,19 кв.м. не існує. Згідно свідоцтва про право власності на вбудовано-прибудоване приміщення магазину площа приміщення становить 142,3 кв.м. У задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Вислухавши пояснення сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом було встановлено наступні фактичні обставини справи та спірні правовідносини.

Так, згідно з інформацією Адресно-довідкового підрозділу УДМС України в Чернівецькій області, встановлено, що згідно наданих відомостей місце проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.31).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 22.07.2025 року ОСОБА_1 на праві приватної спільної часткової власності належить 17/100 часткок приміщення, що розташоване в будинку АДРЕСА_1 (а.с.11зв.).

Відповідно до ст.322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Правовідносини з приводу постачання теплової енергії регулюються нормами Законів України «Про житлово-комунальні послуги» та «Про теплопостачаня».

За змістом ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до частини першої статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Положеннями частини першої статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору та оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Нормами Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року №2189-VIII також передбачено, що договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону.

Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).

Як вбачається з матеріалів справи, у листопаді 2021 року набрав чинності укладений між МКП «Чернівцітеплокомуненерго» та відповідачем типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, в порядку, визначеному ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII, текст якого оприлюднений на офіційному веб-сайті позивача та на офіційному веб-сайті Чернівецької міської ради та типова форма якого затверджена постановами Кабінету Міністрів України №830 від 21 серпня 2019 року та № 1182 від 11 грудня 2019 року (а.с. 22-23).

Відповідно до абз. 1,2 ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», y разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. Водночас, розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

Отже, законодавством факт укладення вказаного договору пов`язується зі спливом 30-денного строку з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги, якщо протягом цього строку співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.

У матеріалах справи відсутні докази того, що співвласники багатоквартирного будинку, в якому розташоване приміщення відповідача, приймали рішення про вибір моделі договірних відносин або уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що між сторонами договірні відносини врегульовані саме типовим індивідуальним договором від 01 жовтня 2021 року, копія якого додана позивачем по справі, що є публічним договором приєднання (а.с.22-23).

Статтею 2 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та управління побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Згідно статті 9 Закону споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Статтею 10 Закону визначено, що ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

Одиниця виміру обсягу спожитої споживачем теплової енергії визначається правилами надання відповідної комунальної послуги, що затверджуються уповноваженим законом органом. Виконавець послуги з постачання теплової енергії повинен забезпечити постачання теплоносія безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску. Параметри якості теплової енергії повинні відповідати нормативним документам у сфері стандартизації.

Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період.

Ціною послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Органи, уповноважені законом встановлювати порядки (методики) формування тарифів на транспортування, постачання теплової енергії, визначають особливості врахування в тарифах на теплову енергію для споживача витрат на утримання та обслуговування теплових пунктів (індивідуальних та центральних) з метою недопущення подвійної компенсації споживачами таких витрат (стаття 21 Закону).

Згідно статті 19 Закону України «Про теплопостачання» від 02 червня 2005 року № 2633 IV споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

МКП «Чернівцітеплокомуненерго» є виконавцем житлово-комунальних послуг, а саме: послуг з постачання теплової енергії.

Між сторонами виникли та існують фактичні договірні відносини. Відповідачу відкрито особовий рахунок №1223.

МКП «Чернівцітеплокомуненерго» щомісячно з 01.11.2022 року по 31.10.2025 року нараховувало відповідачу плату за надані послуги з постачання теплової енергії, однак останній не сплачував кошти за вказані послуги, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 140740 грн. 39 коп. Зазначена обставина підтверджується наявним в матеріалах справи розрахунком заборгованості за спожиту теплову енергію (а.с.17).

Відповідач із позовними вимогами не погоджуються з тих підстав, що не користується послугами, що надає МКП «Чернівцітеплокомуненерго», оскільки нежитлове приміщення не під`єднане до мережі централізованого опалення.

Даючи оцінку вказаними аргументам, суд зазначає наступне:

Пунктом 12 ст.42 постанови Кабінету міністрів України №830 від 21.08.2019 року «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії» передбачено, що споживач має право відключитися від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) відповідно до Порядку відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води, затвердженого наказом Мінрегіону від 26 липня 2019 р. № 169. Це право не звільняє споживача від зобов`язання відшкодовувати частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції).

Так, відповідно розділу III «Порядок відокремлення (відключення) власників квартир та нежитлових приміщень багатоквартирних будинків від ЦО та ГВП» Наказу 26.07.2019 року № 169 «Про затвердження Порядку відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води», власники квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, приєднаного до ЦО та ГВП, мають право відокремити (відключити) свою квартиру чи нежитлове приміщення від ЦО та ГВП у разі, якщо на день набрання чинності Законом України «Про житлово-комунальні послуги» не менше як половина квартир та нежитлових приміщень цього будинку відокремлена (відключена) від ЦО та ГВП, та влаштувати систему індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) у такій квартирі чи нежитловому приміщенні.

Інформація про перелік багатоквартирних будинків, у яких не менше ніж половина квартир та нежитлових приміщень відокремлена (відключена) від ЦО та ГВП, розміщується на офіційних веб-сайтах органів місцевого самоврядування, виконавців відповідних комунальних послуг.

Для відокремлення (відключення) від ЦО та ГВП власник квартири чи нежитлового приміщення багатоквартирного будинку звертається до органу місцевого самоврядування з письмовою заявою в довільній формі із зазначенням причини відокремлення (відключення) та подає інформацію про намір влаштування системи індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) такої квартири чи нежитлового приміщення.

Заява про відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення багатоквартирного будинку від ЦО та ГВП передається на розгляд Комісії.

Комісія на найближчому засіданні розглядає заяву про відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення від ЦО та ГВП за участю заявника або його уповноваженого представника.

Комісія надає заявникові рекомендації щодо можливих варіантів влаштування системи індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) у такій квартирі чи нежитловому приміщенні та щодо збору вихідних даних і технічних умов для виготовлення відповідної проєктної документації. Витяг із протоколу Комісії з результатами розгляду звернення надається заявникові протягом десяти робочих днів.

Для відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення власник забезпечує розроблення проєкту відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення від ЦО та ГВП, який виготовляється відповідно до державних будівельних норм і правил та має забезпечити ізоляцію транзитних стояків, а також, у разі потреби, перенесення транзитних стояків.

За потреби, власник забезпечує виготовлення проєкту встановлення системи індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) у такій квартирі чи нежитловому приміщенні, виготовленого відповідно до державних будівельних норм і правил.

Відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення від ЦО та ГВП здійснюється у міжопалювальний період не пізніше ніж 01 жовтня у спосіб, що не перешкоджає постачанню теплової енергії та гарячої води до інших квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, приєднаних до ЦО та ГВП.

Усі витрати, пов`язані з відокремленням (відключенням) квартири чи нежитлового приміщення від ЦО та ГВП, здійснюються за рахунок власника.

Виконання робіт із відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення від ЦО та ГВП здійснюється виконавцем робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання або постачання гарячої води чи іншим залученим власником суб`єктом господарювання, які у випадках, передбачених законодавством, мають ліцензію на провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми та значними наслідками, з обов`язковим переліком робіт із монтажу внутрішніх інженерних мереж, систем, приладів і засобів вимірювання.

Для виконання робіт із відокремлення (відключення) від ЦО та ГВП власник квартири чи нежитлового приміщення повідомляє виконавця відповідної комунальної послуги та виконавців робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання та постачання гарячої води про своє рішення щодо відокремлення (відключення) від ЦО та ГВП шляхом подання письмової заяви в довільній формі, у якій зазначається наявність підстави для такого рішення згідно із Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

До заяви додається копія витягу з протоколу засідання Комісії про розгляд питання щодо відокремлення (відключення) такої квартири чи нежитлового приміщення від ЦО та ГВП, а також копія проєкту такого відокремлення (відключення).

Виконавці робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання та постачання гарячої води письмово повідомляють власника про дату і час здійснення заходів із підготовки відповідної мережі до відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення власника (спускання води з системи чи її частини тощо). Ця дата має бути не раніше ніж 15 календарних днів і не пізніше ніж 30 календарних днів від дати надсилання такого повідомлення власнику.

Якщо повідомлення від виконавців робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання та постачання гарячої води надійшло власнику після 01 жовтня, дата відокремлення (відключення) від ЦО та ГВП квартири чи нежитлового приміщення власника переноситься на наступний міжопалювальний період.

У разі виконання робіт із відокремлення (відключення) від ЦО та ГВП іншим залученим власником суб`єктом господарювання, який у випадках, передбачених законодавством, має ліцензію на провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми та значними наслідками, з обов`язковим переліком робіт з монтажу внутрішніх інженерних мереж, систем, приладів і засобів вимірювання, власник квартири чи нежитлового приміщення письмово повідомляє виконавця послуг з постачання теплової енергії, виконавця послуг з постачання гарячої води, виконавців робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання та постачання гарячої води - про дату і час виконання робіт з відокремлення (відключення) не пізніше ніж за 15 календарних днів до дня виконання таких робіт. Неприбуття представників виконавців відповідних комунальних послуг та виконавців робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання та постачання гарячої води за умови їх повідомлення не може бути підставою для відмови у виконанні робіт із відокремлення (відключення) від ЦО та ГВП.

Після завершення робіт із відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення від ЦО та ГВП складається акт про відокремлення (відключення) квартири/нежитлового приміщення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води (додаток 3) - по одному примірнику для власника, представника виконавця комунальної послуги з постачання теплової енергії, представника виконавця комунальної послуги з постачання гарячої води, виконавця робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, виконавця робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води, а також для іншого суб`єкта господарювання у разі залучення його власником для виконання робіт з відокремлення (відключення) відповідно до пункту 9 цього розділу.

Такий акт підписується присутніми під час відокремлення (відключення) власником квартири чи нежитлового приміщення і представником виконавця комунальної послуги з постачання теплової енергії, представником виконавця комунальної послуги з постачання гарячої води, представником виконавця робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, представником виконавця робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води, а також іншим суб`єктом господарювання у разі залучення його власником для виконання робіт з відокремлення (відключення) відповідно до пункту 9 цього розділу.

Після підписання акта виконавець відповідної комунальної послуги повідомляє власника про перегляд умов або розірвання договору про надання послуги.

Отже, відключення споживачів від мережі централізованого опалення відбувається тільки на підставі рішення постійно діючої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади, з вчиненням в подальшому дій споживачем з дотриманням визначеної Порядком процедури.

Однак, матеріали справи не містять доказів проведення відключення приміщення відповідача від мережі ЦО та ГВП в порядку, встановленому законом, а саме: розгляду Комісією питання щодо відокремлення (відключення) приміщення площею 138,19 кв.м, що розташоване у будинку АДРЕСА_1 , яке належить відповідачу, від ЦО та ГВП та відповідної проектної документації, яка б засвідчувала факт відключення приміщення відповідачів від мережі централізованого теплопостачання та доказів ненадання їм послуг з постачання тепла.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів, показаннями свідків (стаття 76 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, які входять до предмета доказування у справі. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідач не надала суду доказів того, що приміщення, опалювальною площею 138,19 кв.м. будинку відключено від мережі централізованого опалення та існує рішення органу місцевого самоврядування чи рішення постійно діючої комісії, створеної органом місцевого самоврядування про надання дозволу на відключення від зазначених мереж належного їм приміщення, а тому вказані доводи відхиляються судом.

Пунктом 5 ч.2 ст.7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

На підставі частини 6 статті 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Пунктом 31 постанови Кабінету міністрів України №830 від 21.08.2019 року «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії» передбачено, що вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, а для багатоквартирних будинків, обладнаних системою автономного теплопостачання, як сума тарифів на виробництво та постачання теплової енергії.

Споживач здійснює оплату спожитої послуги щомісяця в порядку та строки, визначені договором (п.36 Правил).

Наведене свідчить, що відповідач зобов`язаний був своєчасно і в повному обсязі оплачувати витрати за послуги з теплопостачання.

Згідно з частинами першою, третьою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Представник позивача у судовому засіданні вказала, що заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії до приміщення, що розташоване в будинку АДРЕСА_1 була нараховано на площу 138,19 кв.м. При цьому, відповідач у судовому засіданні заперечувала, посилаючись на те, що у неї у власності немає приміщення із такою площею.

Даючи оцінку наведеним доводам, суд виходиться із наступного:

Так, відповідно до свідоцтва про право власності на вбудовано-прибудоване приміщення магазину від 05.03.1997 року, приміщення магазину, що розташоване по АДРЕСА_3 належить малому приватному підприємстві фірмі «Атлас». На підставі рішення Чернівецького МВК №258/7 від 06.08.2002 року частина магазину переобладнана під квартиру АДРЕСА_4 . У зв`язку з цим зменшилась загальна частина магазину, що складає 816,9 кв.м. Продано 17/100 частин цього нежилого приміщення загальною площею 142,3 кв.м. ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, за реєстровим №3234 (а.с.127).

Згідно відповіді №2328249 від 11.02.2026 року, в будинку АДРЕСА_1 розташоване вбудовано-прибудоване приміщення магазину, загальною площею 812,9 кв.м. Як вбачається з вказаної відповіді 50/100 з вказаного вбудовано-прибудоване приміщення магазину на праві спільної часткової власності належить ТОВ «Ординація Груп»; 10/100 належить ОСОБА_2 , 23/100 належить малому приватному підприємстві фірмі «Атлас» (а.с.117-118).

Відповідно до інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13.02.2026 року за адресою: АДРЕСА_1 розташоване нежиле приміщення, площею 815,9 кв.м. 17/100 часток з вказаного приміщення 12.06.2008 року було зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, ВКО/№643713 від 27.05.2008 року (а.с.158зв.).

Як вбачається з договору купівлі-продажу від 27.05.2008 року мале приватне підприємство фірма «Атлас» передало у власність, а ОСОБА_1 прийняла у власність 17/100 частки нежилого приміщення, загальною площею 142,30 кв.м., літери «А», вбудовано-прибудованого приміщення магазину загальною площею 815,9 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1 (а.с.134).

Суд зауважує, що опалювальна площа визначається шляхом отримання архівної інформації ЖЕКу та технічних, правовстановлюючих документів співвласників будинку. Вона може змінюватися в разі змін у правовстановлюючих документах власників квартир та нежитлових приміщень будинку.

Таким чином, можна дійти до висновку, що оскільки на підставі рішення Чернівецького МВК №258/7 від 06.08.2002 року частина магазину переобладнана під квартиру АДРЕСА_4 , у зв`язку з цим зменшилась загальна частина магазину, що складає 816,9 кв.м., то площа 17/100 приміщення магазину, що належить ОСОБА_1 також могла змінитись.

При цьому, суд зауважує, що представник позивача у судовому засіданні підтвердила, що предметом позову є надання послуг позивачем до приміщення, площею 17/100 часток. Нарахування позивачем заборгованості на площу 138,19 кв.м., яка є меншою ніж 142,30 кв.м. жодним чином прав відповідача не порушує.

Посилання відповідача на те, що позивачем не було доведено, що приміщення, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , опалювальною площею 138,19 кв.м. під`єднане до мереж теплопостачання суд зазначає наступне.

Згідно з ч.2 ст. 382 ЦК України, усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Внутрішньобудинкові мережі централізованого опалення належать до інженерного (технічного) обладнання житлового будинку та є його невід`ємною частиною.

Згідно Методики розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків та визначення плати за їх опалення, затвердженої Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 31 жовтня 2006 року № 359 опалюване приміщення - приміщення у будівлі/будинку, яке забезпечується тепловою енергією за допомогою внутрішньобудинкової системи теплопостачання, та у якому забезпечується нормативна температура повітря.

Внутрішньобудинкова система опалення проектується таким чином, щоб забезпечити нормативну температуру повітря у всіх приміщеннях будинку. Згідно з пунктом 6.3.4 ДБН В.2.5-6762013 опалення, вентиляція та кондиціонування опалення слід проектувати з урахуванням теплового балансу між тепловтратами та теплонадходженнями, у тому числі теплоти, що регулярно надходить у приміщення від трубопроводів. Теплова енергія подається в житловий будинок через приєднану мережу і розподіляється по всьому будинку по внутрішньобудинковій системі теплопостачання, що складається із стояків, нагрівальних елементів, а також іншого обладнання розташованого на цих мережах.

Як вбачається з оціночного акту на приміщення літери «А» по АДРЕСА_3 , вказане приміщення було здано в експлуатації, зокрема з центральним опаленням (а.с.139).

Згідно довідки МКП «Чернівцітеплокомуненерго» від 17.02.2026 року, МКП «Чернівцітеплокомуненерго» підтверджує факт наявності централізованого опалення багатоквартирного житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Житловий будинок за вказаною адресою приєднано до мереж централізованого опалення з 1996 року, згідно оціночного акту на будівлю та перебуває на теплопостачанні по теперішній час. Житловий будинок обладнаний вузлом комерційного обліку марки Ергомера-125 зав.ном. НОМЕР_1 згідно робочого проекту №1314ЕУС125-АОВ від 2012 року.

На виконання ухвали суду про витребування доказів, позивачем було надано робочий проект облаштування багатоквартирного будинку сучасними засобами обліку і регулювання теплової енергії по вул.Комарова, 33 (реконструкція), м.Чернівці від 2012 року (а.с.140-150).

Згідно вказаного робочого проекту, робочий проект вузла обліку теплової енергії виконаний на підставі технічних умов та технічного завдання на проектування. Проектований вузол призначений для обліку теплової енергії, що йде на теплопостачання житлового будинку. Метою установки вузла є: - здійснення госпрозрахункових стосунків між «Теплопостачаючою організацією» і «Споживачем» теплової енергії; - контроль над тепловим режимом роботи системи теплопостачання об`єкту; - контроль над витратою теплоносія в подаючому трубопроводі мережі; - вимір і реєстрація температури води у подаючому та зворотному трубопроводах тепломережі; - вимір і реєстрація кількості споживаною теплової енергії.

Крім того, згідно акту №487 від 08.12.2025 року опломбування вузла обліку теплової енергії, запірна арматура, складеного представником МКП «Чернівцітеплокомуненрго» було проведено опломбування вузла обліку теплової енергії/запірної арматури за адресою: АДРЕСА_5 у зв`язку з ремонтом обчислювача (а.с.151).

Відповідно до акту №164 від 08.12.2025 року розпломбування вузла обліку ТЕ/запірна арматура, складеного представником МКП «Чернівцітеплокомуненерго», було проведено роз пломбування вузоа обліку за адресою: АДРЕСА_5 (а.с.151зв.).

Згідно акту обстеження від 28.08.2025 року, складеного представником МКП «Чернівцітеплокомуненерго», представником ДІБ ЧМР, представником ПП «Порядок в домі», проведено комісійне обстеження ряду не житлових приміщень на факт наявності/відсутності центрального опалення за адресою: АДРЕСА_1 , 9-типоверхової житлової будівлі. При обстеженні встановлено: приміщення №1 – магазин «Вбудована техніка для кухні», через приміщення проходять транзитні трубопроводи мереж ЦО, в наявності є прилади опалення (радіатори). Приладів, що вказують на індивідуальне опалення не виявлено.

Приміщення 2 – приміщення знаходиться на напівпідвальному рівні 9-ти поверхового житлового будинку. Доступу немає.

Приміщення 3 – «Автомагазин», не житлове приміщення, через приміщення проходять транзитні трубопроводи мереж ЦО, в наявності є прилади опалення (радіатор), встановити наявність індивідуального опалення не вдалося.

Приміщення 4 – медичний центр «Sparabi», приміщення знаходиться на 1-му поверсі 9-ти поверхового житлового будтнку. Через приміщення проходить транзитні трубопроводи мереж ЦО.

Вищезазначений ряд приміщень знаходяться у власності ТОВ «Ординація груп», мале приватне підприємство фірми «Атлас», ОСОБА_2 , ОСОБА_1 . Загальна площа приміщень 812,9 кв.м.

Проведено огляд підвальних приміщень, які знаходяться під вище вказаними приміщеннями, в яких виявлено транзитні трубопроводи та стояки які проходять через вищевказані приміщення. Обстеженя проведено з фото фіксацією (а.с.47).

Отже, будинок АДРЕСА_1 оснащений приладами централізованого опалення.

Згідно з ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Оскільки приміщення відповідача знаходиться у багатоквартирному будинку, а внутрішньобудинкові мережі централізованого опалення належать до інженерного (технічного) обладнання житлового будинку та є його невід`ємною частиною, вона зобов`язана нести витрати з теплопостачання, утримання та обслуговування будинку спільно з іншими власниками квартир цього будинку.

Таким чином, суд робить висновок, що позивач виконав свої зобов`язання щодо надання послуг, а відповідачі, незалежно від споживання цієї послуги або відмови від її споживання, зобов`язані оплатити надані послуги. У разі наміру споживачів не отримувати відповідні послуги вони не позбавлені можливості у передбачений законом спосіб провести відключення приміщення від мережі теплопостачання. Самовільне відключення від вказаної мережі не є підставою для звільнення від оплати за послуги з теплопостачання.

Також, суд враховує положення ч.1 ст. 901, ч.1 ст.903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, дані правовідносини за своїм змістом є грошовим зобов`язанням, тому серед інших прав і обов`язків сторін, на боржників покладено цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина перша статті 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.

Згідно з п.11 ч.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за абонентське обслуговування - платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір) або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем) (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов`язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов`язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води).

Такі витрати підлягають відшкодуванню за рахунок плати за абонентське обслуговування всіма співвласниками багатоквартирних будинків, незалежно від того, чи підключено їхнє приміщення до систем теплопостачання виконавця комунальної послуги. Розмір плати за абонентське обслуговування встановлено відповідно до вимог постанови КМУ від 21 серпня 2019 року №808 «Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам багатоквартирних будинків за індивідуальними договорами». Розмір плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента не може перевищувати 32,50 грн.

Нарахування здійснюється щомісяця протягом року у фіксованому розмірі.

Заборгованість за абонентське обслуговування за період з 01.11.2022 року по 31.10.2025 року за адресою: м.Чернівці вул.Скальда Сергія, 23-25,приміщення опалювальною площею 138,19 кв.м. складає 1018 грн. 25 коп.

Судом також встановлено, що позивач повідомляв відповідачів про існуючу заборгованість шляхом направлення попередження (а.с.20).

Так, положеннями статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги те, що відповідач не виконала належним чином покладені на неї зобов`язання по оплаті отриманих послуг з постачання теплової енергії, позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 4812 грн. 83 коп. та трьох відсотків річних у розмірі 1554 грн. 22 коп. згідно перевіреного судом розрахунку, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною першою статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вище викладеного, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст 4, 12, 13, 76-83, 130, 131, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Міського комунального підприємства «Чернівцітеплокомуненерго» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ), зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , на користь МКП «Чернівцітеплокомуненерго» (код ЄДРПОУ-34519280), яке розташоване в м.Чернівці вул.Максимовича, 19-А, заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 , приміщення, опалювальною площею 138,19 кв.м., за період з 01.11.2022 року по 31.10.2025 року в сумі 140740 грн. 39 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ) на користь МКП «Чернівцітеплокомуненерго» (код ЄДРПОУ-34519280) плату за абонентське обслуговування за період з 01.11.2022 року по 31.10.2025 року у розмірі 1018 грн. 25 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ) на користь МКП «Чернівцітеплокомуненерго» (код ЄДРПОУ-34519280) втрати від інфляційних процесів у розмірі 4812 грн. 83 коп., три відсотки річних у розмірі 1554 грн. 22 коп. та понесені судові витрати у розмірі 2422 грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Одовічен Я.В.