Вирок від 14 квітня 2026 р. у справі №645/5836/24 — Немишлянський районний суд міста Харкова

Справа № 645/5836/24

Провадження № 1-кп/645/136/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2026 року м. Харків

Немишлянський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

за участю секретаря судових засідань – ОСОБА_2 ,

за участю прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4

захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12024221190001214 від 28.08.2024 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернігова, громадянина України, не одруженого, який проходив військову службу за мобілізацією на посаді стрільця-снайпера 1 штурмового відділення 2 штурмового взводу, 2 штурмової роти військової частини НОМЕР_1 ЗСУ у військовому званні «солдат», з середньою спеціальною освітою, раніше не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією на посаді стрільця-снайпера 1 штурмового відділення 2 штурмового взводу, 2 штурмової роти військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України, в умовах воєнного стану, введеного на всій території України із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІХ, який в подальшому продовжено по теперішній час, 24 липня 2024 року знаходився в гостях у свого малознайомого ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_2 . Разом з ними у вказаній квартирі знаходились ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Вся компанія сиділа на кухні вищезазначеної квартири, де розпивали спиртні напої. Через деякий час ОСОБА_6 пішов спати в кімнату квартири, при цьому належний йому мобільний телефон «Infinix НОТ 40 І» в корпусі темно-сірого кольору взяв з собою. Після чого, в той же день, в вечірній час доби, більш точний час в ході досудового розслідування встановити не представилося можливим, обвинувачений ОСОБА_4 , перебуваючи в приміщенні квартири АДРЕСА_3 , знаходився в кухні вищевказаної квартири один, де побачив біля сплячого ОСОБА_6 мобільний телефон «Infinix НОТ 40 І», після чого в обвинуваченого виник злочинний умисел, направлений на викрадення мобільного телефону «Infinix НОТ 40 І», який належить ОСОБА_6 . Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи в умовах військового стану, умисно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету наживи і незаконного збагачення за чужий рахунок, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи діяти саме таким чином, скориставшись відсутністю спостереження за ним з боку третіх осіб, які в той час вийшли з приміщення квартири, обвинувачений ОСОБА_4 таємно викрав мобільний телефон «Infinix HOT 40 І», IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 в корпусі темно-сірого кольору, вартістю, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № СЕ-19/121-24/25684-ТВ від 04.09.2024, 4330 гривень 00 копійок. Надалі, із викраденим майном обвинувачений ОСОБА_4 з місця вчинення злочину зник, розпорядившись ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 4330 гривень 00 копійок,.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 беззаперечно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України та дав суду правдиві показання про обставини вчинення ним злочину, як зазначено в цьому вироку. У скоєному щиросердно розкаюється, просить суворо не карати. Показання обвинуваченого ОСОБА_4 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції. Також обвинувачений у судовому засіданні вказав, що він бажає продовжити службу в ЗСУ. У нього не було умислу не повертатися до військової частини, він просто не встиг. Обвинувачений просив суд, призначити йому покарання з умовним терміном, щоб він мав можливість продовжити свою службу.

Потерпілий ОСОБА_6 в судове засідання не з`явився, повідомлявся про час та місце слухання справи належним чином. Надав суду заяву, з якої вбачається, що він просить слухати справу за його відсутності. Також у заяві зазначив, що обставини, встановлені на стадії досудового розслідування та відображені в обвинувальному акту ним не оспорюються, у зв`язку з чим не заперечує щодо проведення судового розгляду у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, додаткового роз`яснення не потребує. Його позиція є добровільною. Наслідки такого розгляду йому зрозумілі та відомі. Жодних клопотань процесуального характеру, які можуть бути заявлені під час підготовчого судового засідання та судового розгляду у нього не має. Покарання обвинуваченому просив призначити на розсуд суду.

На підставі ст. 349 ч. 3 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, так як проти цього не заперечували учасники судового провадження. При цьому судом з`ясовано, чи правильно розуміють зазначені особи зміст обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції. Учасникам процесу роз`яснено, що у такому випадку сторони будуть позбавлені права оскаржувати дані обставини в апеляційному порядку.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.

Вину обвинуваченого в скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст.185 КК України суд вважає доведеною.

Згідно ст. 66 КК України, обставини, що пом`якшують покарання, суд вважає повне визнання вини та щире каяття.

Обставини, які обтяжують покарання, передбачені ст. 67 КК України судом не встановлені.

Вивченням в ході судового розгляду даних особи обвинуваченого встановлено, що він проходив військову службу за мобілізацією на посаді стрільця-снайпера 1 штурмового відділення 2 штурмового взводу, 2 штурмової роти військової частини НОМЕР_1 ЗСУ у військовому званні «солдат», має тяжке поранення, пов`язане із захистом Батьківщини, раніше не судимий, на обліках у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.

Відповідно до ст. 65 КК України, пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року „Про практику призначення судами кримінального покарання" з послідуючими її змінами, суд призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватись вимог кримінального закону й зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.

Судом, враховуються вимоги ч. 2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

При призначенні покарання суд виходить з положень ст. 65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер та ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, який, за змістом ст. 12 КК України, є тяжким злочином, наслідки вчиненого кримінального правопорушення, наявність обставин, що пом`якшують покарання, відсутність обставин, які обтяжують покарання, особу обвинуваченого, ставлення потерпілого до скоєного відносно нього кримінального правопорушення, а також вимоги ст. 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, суд приходить до висновку про можливість його виправлення без відбування покарання у вигляді позбавлення волі і вважає за можливе, застосувавши ст. 75 КК України, звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням з покладанням на нього обов`язків згідно зі ст. 76 КК України, що відповідатиме тяжкості злочину та особі обвинуваченого, буде необхідним для виправлення останнього та попередження вчинення нових злочинів. Підстав для застосування ст. 69 КК України суд не вбачає.

У зв`язку зі звільненням від відбування покарання з випробуванням покласти на ОСОБА_4 обов`язки передбачені п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.

Дане покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого попередження вчинення нових злочинів. Крім того, призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.

Цивільний позов не заявлено.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Згідно положень ст.124 КПК України на користь держави в особі Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України з обвинуваченого ОСОБА_4 підлягають стягненню витрати за проведення судової експертизи.

Відносно обвинуваченого обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Керуючись ст.ст. 349, 370, 371, 373, 374, 376,395 КПК України суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати виним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 5 (п`яти ) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбуття покарання, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.

Згідно зі ст. 76 КК України протягом іспитового строку покласти на засудженого ОСОБА_4 обов`язки: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 – скасувати.

Відповідно до ч. 1 ст. 377 КПК ОСОБА_4 звільнити з-під варти в залі суду.

Зарахувати ОСОБА_4 в строк покарання строк попереднього ув`язнення з дати його фактичного затримання з 15 лютого 2026 року по 15 квітня 2026 року.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави в особі Харківського НДЕКЦ вартість проведеної експертизи №СЕ-19/121-24/25684-ТВ від 04.09.2024 у розмірі 1514 гривень 56 копійок.

Речові докази – коробка від мобільного телефону «Infinix HOT 40 І» - після набрання вироком законної сили, вважати повернути потерпілому.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 349 КПК України, до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Немишлянський районний суд міста Харкова протягом 30 діб з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з часу отримання копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку після його оголошення вручається прокурору та обвинуваченому.

Суд роз`яснює обвинуваченому, потерпілому право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Головуючий суддя-