Суд: Індустріальний районний суд міста Харкова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами
Дата: 14 квітня 2026 р.
Справа: №644/3094/26
Суддя: Баронін Д. Б.
Справа № 644/3094/26
Провадження № 3/644/921/26
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 квітня 2026 р. м. Харків
Індустріальний районний суд м. Харкова в особі судді Бароніна Д.Б., особи, яка притягається до відповідальності – ОСОБА_1 , розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
ВСТАНОВИВ:
1. Зміст наданих до суду протоколів, позиції учасників справи
1.1. Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 614241, 13.03.2026 о 20 год. 39 хв. в м. Харків, по вул. Луї Пастера, буд. 200, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Chevrolet Nubira, державні номерні знаки НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, почервоніння обличчя). Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в закладі охорони здоров`я у КНП ХОР ОКНЛ відмовився і таке порушення вчинене вдруге протягом року.
Крім того, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 614252, 13.03.2026 о 20 год. 39 хв. в м. Харків, по вул. Луї Пастера, буд. 200, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Chevrolet Nubira, державні номерні знаки НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування таким транспортним засобом і таке порушення вчинене вдруге протягом року.
1.2. Постановою суду від 25.03.2026 провадження у справах за вищевказаними протоколами були об`єднані в одне провадження.
1.3. Під час розгляду справи ОСОБА_1 визнав свою вину у вчиненні правопорушень. Додатково вказав, що він непрацевлаштований, немає офіційних доходів та у зв`язку із цим просить розстрочити йому сплату штрафу на чотири місяці, щоб штраф не подвоївся.
2. Релевантні джерела права
2.1. Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
2.2. Відповідно до диспозиції ч. 2 ст. 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка вчинена повторно протягом року після вчинення та притягнення до відповідальності за будь-яке із правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Диспозиція ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, а саме за керування транспортним засобом особою, яка була позбавлена права керування транспортним засобом.
Згідно з вимогами ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно законодавства України.
Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України - водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п. 2.1 А Правил дорожнього руху України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
2.3. Порядок проходження огляду водіїв на стан сп`яніння регламентується ст. 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України № 1452/735 від 09.11.2015 (далі – Інструкція № 1452/735).
Згідно ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.
2.4. Частина 2 ст. 30 Закону України «Про Національну поліцію» визначає, що поліція для охорони прав і свобод людини, запобігання загрозам публічній безпеці і порядку або припинення їх порушення також застосовує в межах своєї компетенції поліцейські превентивні заходи та заходи примусу, визначені цим Законом.
Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
3. Опис обставин, установлених під час розгляду справи, та оцінка аргументів учасників справи
3.1. Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 614241, 13.03.2026 о 20 год. 39 хв. в м. Харків, по вул. Луї Пастера, буд. 200, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Chevrolet Nubira, державні номерні знаки НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, почервоніння обличчя). Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в закладі охорони здоров`я у КНП ХОР ОКНЛ відмовився і таке порушення вчинене вдруге протягом року.
Зазначені у протоколі обставини підтверджуються відеозаписами з відеокамери, використання якої передбачено ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію», що були досліджені судом. Крім того, викладені у протоколі відомості підтверджуються актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, а також відеозаписами з відеокамери, використання якої передбачено ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію», що були досліджені у судовому засіданні.
Крім того, відповідно до постанови Індустріального районного суду міста Харкова від 11.09.2025 по справі № 644/5909/25 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Постанова набрала законної сили 23.09.2025.
З відеозапису, який надано до суду, видно, що ОСОБА_1 знаходився за кермом транспортного засобу з увімкненим двигуном, не заперечував факт керування транспортним засобом та вказав, що направляється додому. При цьому, ОСОБА_1 демонстрував ознаки алкогольного сп`яніння (нечітка мова, неадекватна поведінка). Працівники поліції дали ОСОБА_1 можливість проконсультуватися по телефону перед тим, як він прийме рішення про проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Під час розмови по телефону ОСОБА_1 вказав співбесіднику, що його «спіймали знову», а потім він вказав працівникам поліції, що бажає пройти огляд на стан сп`яніння у лікарні, але тільки вдвох з товаришем. Працівники поліції у відповідь роз`яснили, що вони повезуть на службовому автомобілі на огляд тільки ОСОБА_1 , а його товариш може поїхати на таксі. Проте, ОСОБА_1 наполягав, що він поїде на огляд тільки з товаришем в автомобілі. Після цього, працівники поліції правомірно вирішили, що така поведінка ОСОБА_1 є різновидом відмови від огляду на стан алкогольного сп`яніння.
Суд зауважує, що згідно з п. 9 розділу ІІ Інструкції 1452/735З з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. Тобто, на поліцейських покладено обов`язок доставляти до найближчого закладу охорони здоров`я лише ту особу, яка має пройти огляд на стан сп`яніння. Якщо повнолітня дієздатна особа, яка немає важкої форми інвалідності та не обмежена у самообслуговуванні, вимагає, щоб її доставили на огляд на службовому автомобілі поліцейських виключно разом з іншою сторонньою особою, то в такому випадку працівники поліції можуть розцінити таку поведінку особи як відмову від огляду на стан сп`яніння.
3.2. Винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 614252 від 13.03.2026; постановою Індустріального районного суду міста Харкова від 11.09.2025, відповідно до якої ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням на нього стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік; відеозаписами з відеокамери, використання якої передбачено, що були досліджені у судовому засіданні; копією постанови інспектора поліції серії ЕНА № 6493248 від 10.01.2026 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП.
3.3. Даючи оцінку вищевказаним доказам як окремо, так і в їх сукупності, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 вбачається порушення Правил дорожнього руху України, які були зафіксовані в протоколах про адміністративне правопорушення, а саме - п. 2.5 та п. 2.1а ПДР України, та наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП.
4. Накладення стягнення та вирішення інших процесуальних питань
4.1. Суд враховує особу ОСОБА_1 , характер вчиненого ним правопорушення, ступінь вини ОСОБА_1 та його майновий стан, а також те, що відповідно до постанови Індустріального районного суду м. Харкова від 11.09.2025 ОСОБА_1 вже притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і його було позбавлено права керування транспортним засобом строком на 1 рік.
Обставин, що згідно зі ст.ст. 34-35 КУпАП пом`якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
На підставі вищевикладеного, з урахуванням особи, майнового стану та ступеню вини ОСОБА_1 , характеру та суспільної небезпеки вчиненого ним правопорушення, а також вимог статті 36 КУпАП, суд вважає, що останньому слід призначити стягнення у виді штрафу в межах санкції за більш серйозне правопорушення згідно з ч. 5 ст. 126 КУпАП з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п`ять років в межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
4.2. Згідно з ч. 3 ст. 30 КУпАП якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.
З урахуванням вищенаведеної норми права, суд вважає за необхідне приєднати до стягнення за цією постановою у виді п`яти років позбавлення права керування транспортними засобами невідбуту частину аналогічного стягнення, застосованого Індустріальним районним судом м. Харкова у постанові від 11.09.2025 (невідбута частина складає 5 повних місяців). Всього стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами має бути застосовано на строк 5 років та 5 місяців.
4.3. Суд окремо враховує, що в матеріалах справи відсутні докази того, що транспортний засіб марки Chevrolet Nubira, державні номерні знаки НОМЕР_1 , або будь-якій інший транспортний засіб перебуває у приватній власності ОСОБА_1 , а тому суд не вбачає підстав для оплатного вилучення транспортного засобу.
4.4. Відповідно до ст. 4, 9 Закону України «Про судовий збір», ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп. підлягає стягненню з правопорушника на користь держави.
4.5. Стосовно клопотання ОСОБА_1 про розстрочку виплати штрафу суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 301 КУпАП відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: постанов судів у справах про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 вищевказаного Закону, за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Згідно з ч. 2 ст. 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Суд зазначає, що ОСОБА_1 посилається на відсутність у нього коштів, в той час як розмір накладеного судом штрафу є значним. В разі несплати штрафу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення правопорушнику постанови, до правопорушника може бути застосовано подвійне стягнення штрафу у випадку примусового виконання постанови суду, тобто штраф збільшиться вдвічі.
Разом з тим, ОСОБА_1 бажає належним чином виконати постанову суду про накладення штрафу, проте не може зробити цього протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії постанови внаслідок відсутності коштів.
На думку суду, вищевказані обставини ускладнюють виконання постанови про накладення штрафу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення правопорушнику копії постанови. Водночас, сам факт заявлення правопорушником клопотання про розстрочення виплати штрафу свідчить про його бажання добросовісно виконати постанову.
Таким чином, суд вважає законним та розумним розстрочити виконання постанови суду про накладення стягнення у вигляді штрафу шляхом сплати суми штрафу чотирьма платежами строком до 15.08.2026.
Керуючись ст.ст.1,7,8,9,23,26,33-35,36,124,130,268,278,280-287, 307, 308 КУпАП та ст.4 Закону України «Про судовий збір», суд –
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40800 (сорок тисяч вісімсот) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років та 5 місяців (отримувач коштів ГУК у Харківській області; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA168999980313020149000020001; код класифікації доходів бюджету 21081300).
Розстрочити виконання постанови суду по цій справі та визначити наступний графік сплати ОСОБА_1 штрафу у загальному розмірі 40800 грн.:
- до 15.05.2026 має бути сплачено 10000 грн.;
- до 15.06.2026 має бути сплачено ще 10000 грн.;
- до 15.07.2026 має бути сплачено ще 10000 грн.;
- до 15.08.2026 має бути сплачено ще 10800 грн.
У випадку несплати накладеного штрафу у передбачений цією постановою строк, до правопорушника може бути застосовано подвійне стягнення несплаченого залишку штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Внаслідок відстрочки виконання постанови відповідно до статті 303 КУпАП перебіг строку давності пред`явлення постанови до виконання зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду у десятиденний строк з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Індустріальний районний суд м. Харкова. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Денис БАРОНІН
Оригінал: reyestr.court.gov.ua