Рішення від 14 квітня 2026 р. у справі №953/765/26 — Слобідський районний суд міста Харкова

Суд: Слобідський районний суд міста Харкова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 14 квітня 2026 р.

Справа: №953/765/26

Суддя: Кожихова Г. В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 953/765/26

Провадження № 2/641/2223/2026

15 квітня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд міста Харкова у складі;

головуючого судді - Кожихової Г.В.,

за участю секретаря судового засідання - Кузьменко О.М.

розглянув у м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу

ВСТАНОВИВ:

Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

23.01.2026 ОСОБА_1 звернулася до Київського районного суду міста Харкова з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, який зареєстрований 16 серпня 2014 року Виконавчим комітетом Бабаївської селищної ради Харківського району Харківської області, актовий запис № 38.

Позовна заява мотивована тим, що сімейне життя з відповідачем не склалося, кожен з них має різні погляди на життя та ведення спільного господарства, що унеможливлювало подальше спільне життя. Збереження шлюбу є неможливим, на примирення не згодна.

Виклад позиції відповідача

Відповідач надав заяву про визнання позовних вимог, де зазначив, що бажає розірвати шлюб, наслідки визнання позову зрозумілі.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Київського районного суду міста Харкова від 30.01.2026 справу передано за підсудністю до Слобідського районного суду міста Харкова.

Ухвалою Слобідського районного суду міста Харкова від 10.03.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач у судове засідання не з`явилася. У позовній заяві зазначила, що просить розгляд справи проводити без її участі.

Відповідач у судове засідання не з`явився. Надав до канцелярії суду заяву з проханям розглядати справу у його відсутність та зазначив, що позовні вимоги визнає.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

Між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , укладено шлюб, який зареєстрований 16.08.2014 Виконавчим комітетом Бабаївської селищної ради Харківського району Харківської області, про що складено актовий запис № 38, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с. 6). Прізвище дружини після реєстрації шлюбу « ОСОБА_3 ».

16.09.2015 позивач змінила прізвище « ОСОБА_3 » на своє дівоче прізвище « ОСОБА_4 », що підтверджується свідоцтвом про зміну імені серії НОМЕР_2 (а.с. 6 зворотня сторона).

Від спільного шлюбу у сторін є діти – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження видане Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис № 3832 (а.с. 7 зворотня сторона) та – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження видане Київським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 602 (а.с. 7).

Позивач у позові зазначає, що сімейне життя з відповідачем не склалось, оскільки кожен з подружжя має різні погляди на шлюб та сім`ю.

Відповідач подав заяву про визнання позову.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

За приписом статті 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України (далі - СК України) суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.

Статтею 24 СК України встановлено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно з частинами третьою та п`ятою статті 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до частини другої статті 36 СК України шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією України.

У частині першій статті 104 СК України визначено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Згідно із частиною третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, який ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. За таких обставин, коли обов`язки дружини та чоловіка зі спільного піклування про побудову сімейних відносин на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги припинені, подальше збереження шлюбу є неможливим та право на звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу одним із подружжя гарантується державою та забороною примушування до збереження шлюбних відносин (ст. 56 СК України).

Позивач скористалась даним правом та звернулася до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем.

Відповідно до ст. 16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Отже, враховуючи конкретні обставини справи, стосунки які склалися у подружжя, позицію відповідача, який погодився з наявністю підстав для розірвання шлюбу, суд дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя та збереження родини стали неможливими та суперечить інтересам подружжя, що має вагоме значення, в зв`язку з чим позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

У межах цієї справи позивачка просила суд залишити її прізвище « ОСОБА_4 ».

Висновки за результатами розгляду заяви

З огляду на вищевикладене, позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу належить до задоволення.

Судовий збір

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір в розмірі 1 331,20 грн., що підтверджується квитанцією № SRBT-2TTT-6Q5E від 20.01.2026.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 та 142 ЦПК України, а саме у зв`язку з визнанням позову до початку розгляду справи по суті суд повертає позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, решту стягує з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 49, 141, 223, 263-265, 353 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 ) зареєстрований 16 серпня 2014 року Виконавчим комітетом Бабаївської селищної ради Харківського району Харківської області, актовий запис № 38.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) сплачений судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 (шістдесят) коп.

Повернути з Державного бюджету України ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) 50 відсотків понесених нею судових витрат зі сплати судового збору в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 (шістдесят) коп, сплачених згідно квитанції № SRBT-2TTT-6Q5E від 20.01.2026.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення складено та підписано 15.04.2026.

Суддя Г.В.Кожихова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua