Постанова від 14 квітня 2026 р. у справі №347/94/26 — Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/94/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.2026 м. Косів

Суддя, Косівського районного суду Івано-Франківської області Крилюк М.І.

розглянувши матеріали справи, які надійшли від Косівського РВП ГУНП в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , жит. АДРЕСА_1 , -

за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 за протоколом про адміністративне правопорушення керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння за наступних обставин:

Згідно протоколу серії ЕПР1 № 569166 від 17.01.2026 року ОСОБА_2 17.01.2026 року о 19 год. 37 хв. в м.Косів по вул. Кобилянської Івано-Франківської області керував автомобілем марки «Peugeot-Bipper», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку зі згоди водія проводився із застосуванням приладу Алкофор 507, результат позитивний 0,30 проміле, чим порушив п.2.9 а ПДР.

ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав подане ним письмове пояснення, яке просив взяти до уваги та пояснив, що обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення не відповідають дійсності та спростовуються записом долученого до матеріалів справи DVD диску, яким зафіксовано, що фактично він транспортним засобом не керував, не був зупинений працівниками поліції. Після того як він підійшов до припаркованого свого автомобіля, звідки забрав грошові кошти та направлявся додому до нього підійшли працівники поліції, які після перевірки документів пропонували пройти освідчення для визначення стану алкогольного сп`яніння, результат якого показав 0,30 проміле. Посвідчення водія як і сам транспортний засіб в нього не вилучались, від керування транспортним засобом він відстороненим не був. Будь які документи працівниками поліції йому не вручались. Просить провадження в справі закрити за відсутністю в його діях складу адмінправопорушень.

Суд, вислухавши ОСОБА_1 та вивчивши матеріали справи та дослідивши фактичні обставини і письмові докази, оцінивши їх у сукупності, приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, виходячи з наступного:

Наявні в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 569166 правопорушення відомості є не підтвердженими і такими, що суперечать долученими доказами та спростовані письмовим поясненням ОСОБА_2 .

В своїх письмових поясненнях ОСОБА_2 посилається на ряд порушень при оформленні адмінматеріалів, які є суттєвими та які просить взяти до уваги.

Так, суд звертає увагу, що в матеріаліх справи відсутні відомості про керування ОСОБА_2 транспортним засобом автомобілем порушення ним Правил Дорожнього Руху в підствердження факту підставності його зупинки.

До матеріалів справи долучено результат алкотесту «Алкофор» від 17.01.2026 року (а.с.4) за яким ОСОБА_2 нібито пройшов освідчення на факт вживання алкогольних напоїв , результат якого показав 0,30 % поміле.

Разом із тим у матеріалах справи немає доказів, які б підтверджували, що саме ОСОБА_2 керував автомобілем у стані алкогольного сп`яніння. Твердження про вчинення ним правопорушення, викладене в протоколі, є лише припущенням, а не доказом.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, полягає у керуванні особою транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів , а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, за ч. 1 ст. 130 КУпАП, може бути притягнуто лише особу, яка керує транспортним засобом, тобто водія.

Керування транспортним засобом - це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.

ОСОБА_2 категорично заперечує свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, з тих мотивів що не керував транспортним засобом та відповідно він не був зупинений працівниками поліції за порушення ПДР. Фактично його автомобіль був припаркований на вулиці біля житлового будинку та у вечірній час він пішов до автомобіля, щоб забрати грошові кошти, які залишив у ніші карти дверей. Забравши гроші, вийшов з автомобіля та в цей час до нього під`їхали працівники поліції, які після ознайомлення із його документами стали пропонувати пройти на місці алкотест.

Наявним у матеріалах справи відеозаписом з нагрудної камери поліцейського зафіксовано, що ОСОБА_3 вийшов із припар кованого автомобіля на направився в сторону будинку, рух вказаного транспортного засобу не зафіксовано, та нічим не доведено. На пропозицію працівника поліції ОСОБА_3 погодився пройти освідчення на визначення стану алкогольного сп`яніння алкотестом. При чому ОСОБА_3 неодноразово пояснював, що алкогольні напої в той день взагалі не вживав. Після проведеного огляду – продуву трубки контролю тверезості, результат якої показав 0,30 %, ОСОБА_3 категорично не погоджувався із таким результатом та не заперечував в проходженні медичного освідчення в медичному закладі, так як стверджував що алкогольні напої взагалі не вживав. Натомість вказане клопотання було проігноровано працівником поліції та складено протокол про адміністративне правопорушення. А ні із свідоцтвом про повірку а ні із сертифікатом алкотесту ОСОБА_4 не було ознайомлено а його клопотання проігноровано.

В матеріалах справи відсутні відомості про відсторонення водія від керування транспортним засобом. Фактично транспортний засіб у ОСОБА_4 не вилучався, як і не видавався останньому тимчасовий дозвіл на керування транспортним засобом, посвідчення водія також у ОСОБА_4 не вилучено.

На долучених до матеріалів адміністративної справи відеозаписах є відеофайл який розпочинає відеозапис у час 19.35 год. та відеозапис, де не зафіксовано керування ОСОБА_2 транспортним засобом а сам вихід з нерухомого автомобіля «Peugeot- Віррег», державний номер серії НОМЕР_2 . На інших відеофайлах 000000 00000020260117194126 0019, а також 000000_00000020260117194708 0020, також не зафіксовано керування ОСОБА_5 транспортним засобом, а навпаки підтверджується те, що направлення на проведення огляду в заклад охорони здоров`я останньому працівником поліції не вручалось і не зачитувалось, акт огляду також укладався без його присутності і з його змістом ОСОБА_4 також не ознайомлювали.

Підстави для зупинки транспортного засобу поліцейськими, передбачені ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію». Працівники поліції не здійснювали зупинки транспортного засобу на законних підставах. Огляд на стан сп`яніння поліцейським спеціальним пристроєм проводиться після зупинки транспортного засобу.

Фактично ОСОБА_2 не порушував правил безпеки дорожнього руху, які були б підставами для зупинки керованого ним автомобіля і в матеріалах справи відсутні відомості про зупинку працівниками поліції транспортного засобу яким ніби-то керував ОСОБА_6 .

Таким чином матеріали справи не містять беззаперечних доказів керування ОСОБА_2 транспортним засобом.

В матеріалах справи про адміністративне правопорушення міститься копія свідоцтва про повірку законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки №12-01/1701 від 21.05.2025 року про повірку газоаналізатора АлкоФор 507 заводський №IUM3F0134 (а.с.5). та додано Сертифікат про повірку іншого алкотесту а саме АлкоФор 507 заводський №UA.TR.001 161-20 Rev.0, що ставить під сумнів той факт, що технічний засіб, за допомогою якого проводився огляд ОСОБА_4 на стан алкогольного сп`яніння відповідав усім встановленим для його застосування вимогам та був придатний для застосування.

Виходячи з наведеного, результат проведеного огляду (а.с.4) не може вважатись належним та допустимим доказом.

Серед іншого також в матеріалах справи наявний складений інспектором СРПП Косівського РВП Романюк В.Я., акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно з яким, результат огляду – 0,30 % та до матеріалів справи долучено складене інспектором СРПП Косівського РВП направлення у КНП «Косівська ЦРЛ» на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, у якому зазначено, що особу було доставлено на огляд у заклад охорони здоров`я, про що свідчить підпис посадової особи. При цьому, у відповідній графі направлення вказано, що огляд за допомогою спеціального технічного засобу не проводився, а у графі результати огляду - відмовився.

Відомостей про доставку та проведення медичного огляду ОСОБА_2 в матеріалах справи також немає.

Тобто, фабула адміністративного правопорушення, викладена у протоколі, суперечить матеріалам справи.

Відсутність достовірних доказів про керування особою, що притягається до адміністративної відповідальності, транспортним засобом, тобто саме виконання функцій водія, виключають можливість притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.І ст.130 КУпАП.

Суд звертає увагу, що в матеріалах даної справи міститься формально складене Направлення до Косівської ЦРЛ в якому зазначено, що огляд ОСОБА_2 не проводився, що суперечить акту огляду в якому вказано результат огляду позитивний 0,30 % проміле, а відтак проведення такого огляду та його результат є сумнівним.

Крім того, у протоколі зазначено, що до протоколу додаються «відеофіксація», не конкретизуючи на який прилад було здійснено цю відеофіксацію, що є порушенням вимог «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 № 1026.

До того ж, у випадку якщо працівниками поліції використовується інформація, отримана за допомогою фото- і відеотехніки, технічних приладів та технічних засобів, що перебувають у чужому володінні, то це мало бути зазначено у матеріалах адміністративної справи.

Окрім відеозапису, незгода ОСОБА_2 з результатами огляду проведеного поліцейськими підтверджується його письмовими поясненнями, що долучені до матеріалів справи.

Такі дії працівників поліції суперечать положенням ч.3 ст.266 КУпАП, а тому отримані ними результати огляду не можна брати до уваги, як доказ перебування водія у стані алкогольного сп`яніння. За таких обставин, висновки суду щодо вчинення ОСОБА_2 правопорушення передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП суперечать фактичним обставинам справи та не ґрунтуються на нормах діючого законодавства.

Також на відеозаписах не зафіксовано момент оголошення протоколу ОСОБА_2 та вручення копії даного протоколу останньому, як особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, що є грубим порушенням його процесуальних прав. Так само, ОСОБА_2 і не вручено копію акту огляду на стан алкогольного сп`яніння.

В матеріалах адміністративної справи міститься рапорт працівника поліції, який не може вважатися належним та допустимим доказом, оскільки в силу вимог ст.251 КУпАП такий документ не визначений як доказ вчинення особою адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч.5 ст.266 КУпАЦ огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Виходячи з вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- та відеозапису.

Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.

Розгляд справи відбувається в межах протоколу про адміністративне правопорушення відносно конкретної особи.

У відповідності до приписів ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

При наведених судом обставинах в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Відповідно до ст. 62 Конституції України всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на його користь.

Таким чином, суд вважає, що по даній справі про адміністративне правопорушення не доведено поза всяким розумним сумнівом керування водієм ОСОБА_2 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, за що передбачено відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому приходить до висновку, про відсутність в його діях події і складу даного адміністративного правопорушення, що є підставою для закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Оскільки адміністративне стягнення на ОСОБА_2 не накладається, то судовий збір по справі про адміністративне правопорушення, відповідно до приписів ст. 40-1 КУпАП, - не сплачується.

На підставі викладеного, керуючись ст. 38, ст.247 п.1 , 283, 284, КУпАП суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду через Косівський районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: М.І. Крилюк