Вирок від 13 квітня 2026 р. у справі №202/1664/261-кп/202/1060/2026 — Індустріальний районний суд міста Дніпра

202/1664/26

1-кп/202/1060/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2026 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Індустріального районного суду міста Дніпра кримінальне провадження, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025042210001890 від 10 грудня 2025 року відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який народився у с. Флорино, Вінницької області, тимчасово не працюючого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,-

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України-

ВСТАНОВИВ:

09.12.2025 приблизно о 17 годині 20 хвилин, в Індустріальному районі міста Дніпра, водій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , керуючи автомобілем марки «HYUNDAI I30», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по проспекту Петра Калнишевського, в напрямку вул. Калинової.

Під час руху, водій ОСОБА_4 , порушуючи правила безпеки дорожнього руху, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки та її змінам, при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу, позначеного дорожніми знаками 5.38.1, 5.38.2 «пішохідний перехід», та дорожньою розміткою 1.14.1 «зебра» Правил дорожнього руху, які розташовані поблизу будинку N? 6 по проспекту Петра Калнишевського, не переконався у відсутності на пішохідному переході пішоходів, а саме, пішохода ОСОБА_5 , який перетинав проїзну частину справа наліво, відносно руху автомобіля, заходів до зменшення швидкості та зупинки для надання йому дороги не прийняв, та продовживши рух, скоїв на нього наїзд.

Внаслідок дорожньо-транспортної події пішоходу, ОСОБА_5 , спричинені тілесні ушкодження у вигляді: закритої травми грудної клітини з переломами задніх відрізків 9, 10, 11-го ребер ліворуч з явищами лівостороннього гемотораксу та розвитком в посттравматичному періоді лівостороннього осумкованого плевриту, які згідно висновку судово-медичної експертизи за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя, що в момент заподіяння (завдання) чи в клінічному перебігу через різні проміжки часу спричиняють загрозливі для життя явища і котрі без надання медичної допомоги, за звичайним своїм перебігом, закінчуються чи можуть закінчитися смертю. Згідно пунктів 2.1.2. та 2.1.3. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 N? 6.

Порушення правил безпеки дорожнього руху виразилося в тому, що водій ОСОБА_4 , керуючи автомобілем марки «HYUNDAI 130», реєстраційний номер НОМЕР_1 , порушив вимоги п. 18.1 Правил дорожнього руху, який свідчить:

П. 18.1 - «Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а вразі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека»,- невиконання якого, знаходиться в причинному зв?язку з наслідками, що настали.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України визнав у повному обсязі, погоджується з кваліфікацією вчиненого ним діяння, при обставинах встановлених судом, у скоєному щиро розкаявся, та просив суворо не карати.

Прокурор у судовому засіданні заявила клопотання про розгляд справи у порядку ч.3 ст.349 КПК України.

Обвинувачений у судовому засіданні також зазначив, що справу можливо розглядати в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України.

Оскільки учасниками процесу не оспорювалися фактичні обставини справи, а судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, при цьому у суду відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції, тому, вислухавши думку учасників процесу та роз`яснивши учасникам процесу положення ч.3 ст. 349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Таким чином, суд вважає встановленим, що своїми умисними діями, які виразились в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_5 тяжкі тілесні ушкодження, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.286 КК України.

Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.2 ст.286 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжких злочинів, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, під наглядом у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, має міцні соціальні зв`язки.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 є активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Відповідно до ст.67 КК України обставини, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 не встановлено.

Підстав для застосування ст.69 КК України, судом не встановлено.

З урахуванням вищевикладеного, конкретних обставин скоєння злочину, особи обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі у межах санкції ч.2 ст.286 КК України з позбавленням права керування транспортними засобами.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

З огляду на дискреційні повноваження, суд вправі звільнити особу від відбування призначеного покарання з випробуванням за наявності для цього підстав.

Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи з цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.

За таких обставин, а також враховуючи, що ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення розкаявся, активно прияв розкриттю злочину, з огляду на принцип індивідуалізації та домірності (пропорційності) покарання, який полягає, зокрема у адекватності застосованого заходу примусу та скоєного діяння, суд доходить висновку, що в даному конкретному випадку реальне відбуття ним покарання у виді чотирьох років позбавлення волі буде непропорційним відносно вчиненого ним злочину, а мета покарання може бути досягнута без ізоляції ОСОБА_4 від суспільства, проте в умовах контролю за його поведінкою зі сторони державних органів.

Таким чином суд вважає за можливе на підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі із випробуванням, з покладенням обов`язків, передбаченими ст.76 КК України.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України з обвинуваченого на користь держави слід стягнути витрати за проведення експертизи, у розмірі 3565 грн 60 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.349,370,373,374,376,394 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з позбавленням права керування транспортним засобом на один рік.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням та встановити йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Згідно ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 , наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судові витрати у розмірі 3565грн (три тисячі п`ятсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Арешт накладений слідчим суддею Індустріального районного суду м. Дніпра від 12.12.2025 року на автомобіль марки «HYUNDAI I30» р.н. НОМЕР_2 - скасувати.

Речові докази: автомобіль марки «HYUNDAI I30» р.н. НОМЕР_2 – повернути власнику за належністю.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

.

Суддя ОСОБА_1