Рішення від 13 квітня 2026 р. у справі №173/2289/25 — Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 173/2289/25

Номер провадження2/173/207/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14 квітня 2026 року м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого-судді Челюбєєва Є.В., за участі секретаря Салтикової С.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу запозовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду із зазначеним позовом.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 07 вересня 2018 року між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2020413363.На підставі кредитного договору відповідачу надано кошти (кредит).Відповідно до умов кредитного договору, банк надає позичальнику споживчий кредит, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, інші платежі, визначені даним кредитним договором.

24 березня 2023 року між АТ «ОТП БАНК» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» укладений Договір факторингу № 24/03/23, згідно якого ПЕРВІСНИЙ КРЕДИТОР – АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ОТП БАНК» відступив на користь НОВОГО КРЕДИТОРА – ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» права вимоги за кредитним договором № 2020413363 від 07.09.2018, укладеним між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 , разом з усіма додатками до нього (у т.ч. графіками здійснення платежів) та додатковими договорами (угодами), договорами про внесення змін, змінами і доповненнями, що є невід`ємними частинами. Згідно Договору факторингу сума боргу перед новим кредитором (ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ») становить 24356,74грн, із яких: заборгованість по тілу кредиту -13166,01 грн, заборгованість по відсотках -11190,73 грн.

Оскільки відповідачем не виконано обов`язок з повернення тіла кредиту та процентів за користування ним, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Провадження у справі відкрито за правилами спрощеного провадження без виклику учасників розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідив матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлені вимоги необхідно задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, 07.09.2018 між АТ «ОТП Банк» та відповідачем ОСОБА_1 , на підставі заяви-анкети про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк», був укладений кредитний договір № 2020413363.

Пунктом 1.5. Договору передбачено, що підписанням Кредитного договору Позичальник заявляє, гарантує та підтверджує, що: 1) Банк надав Позичальнику в письмовій формі та в повному об`ємі інформацію передбачену Законодавством, що захищає права споживачів; 2) Позичальника перед укладенням Кредитного договору ознайомлено з інформацією, визначеною Паспортом споживчого кредиту, необхідною для отримання Кредиту із порівнянням різних пропозицій Банку з метою прийняття обґрунтованого рішення щодо укладення Кредитного договору; 3) Позичальник отримав Кредит на сприятливих для нього умовах; Банк надав Позичальнику підписаний зі сторони Банку оригінальний примірник Кредитного договору зі всіма невід`ємними частинами та всіма додатками до Кредитного договору (зокрема, але не виключно, Графік Платежів з Розрахунком загальної вартості Кредиту); 4) з Правилами кредитування, зокрема з положеннями щодо відповідальності Позичальника, та Тарифами Банку, які є невід`ємною частиною Кредитного договору та які розміщені на Офіційному сайті Банку www.otpbank.com.ua,у розділі «Кредитування», ознайомлений і згоден, а також зобов`язується їх належно та неухильно виконувати; примірники Правил кредитування та Тарифів Банку отримав; 5) Послуги Банку пов`язані із видачею Кредиту отримав у повному обсязі.

Відповідно до п. 1.1 кредитного договору, відповідач отримала кредит на придбання товару на загальний розмір 10087 грн. з терміном повернення – 07вересня 2020 року.Також відповідач отримала банківську картку № НОМЕР_1 з кредитним лімітом 2500 грн (з можливістю збільшення відповідно до кредитного договору) на 36 місяців (з правом пролонгації), що підтверджується кредитним договором, паспортом споживчого кредиту та розпискою.

Пунктом 4 Паспорта споживчого кредиту, підписаного відповідачем, який є невід`ємною частиною Кредитного договору передбачена 0.01% (річних) - процентна ставка, що діє протягом Пільгового періоду до 55 днів, 5% в місяць- процентна ставка, що діє після закінчення Пільгового періоду.

Згідно п. 1.2. Договору повернення Кредиту та сплата процентів відбувається шляхом сплати Позичальником Ануїтетних Платежів.

Відповідно до п. 1.4. Договору датою (моментом) надання Банком та отримання Позичальником Кредиту вважається дата підписання Позичальником Кредитного договору. Кредит надається шляхом перерахування за дорученням Позичальника коштів на поточний рахунок Продавця 1 на придбання Товару.

Банк виконав умови договору та надав відповідачу кредитні кошти, що підтверджується випискою про рух коштів по особовому рахунку відповідача.

Водночас, відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконала, що призвело до виникнення заборгованості.

З наданого Позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що заборгованість Відповідача за кредитом становить станом на 24.03.2023 становить 24356,74 грн,з яких: заборгованість по тілу кредиту 13166,01 грн, заборгованість по відсотках 11190,73 грн.

24 березня 2023 року згідно умов Договору факторингу №24/03/23, АТ «ОТП БАНК» відступлено право вимоги за Кредитним Договором № 2020413363 від 07.09.2018 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ», а відповідно ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» набуто право вимоги до відповідача.

Згідно з копією витягу з додатку №1 до договору факторингу №24/03/23, укладеного 24.03.2023 року, ТОВ «Брайт Інвестмент» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 2020413363 від 07.09.2018 в сумі 24356,74 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту 13166,01 грн., заборгованість по відсотках 11190,73 грн.

ТОВ «Брайт Інвестмент» на адресу відповідача ОСОБА_1 була надіслана вимога про погашення кредитної заборгованості та дострокове повернення кредиту на підставі ст.ст. 530, 512, 516 ЦК України, в якій відповідача повідомлено про передачу права вимоги новому кредитору ТОВ «Брайт Інвестмент», а також про наявну в неї заборгованість за кредитним договором № 2020413363 від 07.09.2018 в сумі 24356,74 грн.

Між сторонами по справі виникли цивільно-правові відносини на підставі договору кредитування, які регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «ОТП БАНК»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

З виписки про рух коштів по особовому рахунку вбачається, що відповідач користувалася кредитними коштами, здійснювала погашення кредитної заборгованості та сплату нарахованих відсотків, що підтверджує належне виконання банком своїх зобов`язань та фактичне користування відповідачем кредитними коштами.

Згідно п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог частини першої статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Положеннями ст. 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Верховного Суду від 30.05.2018 у справі №191/5077/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-383/2010).

Відповідно до ч. 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимогабо заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи, що АТ «ОТП БАНК» надало відповідачу кредитні кошти, однак відповідач кошти в повному обсязі не повернула, тому заборгованість, яка виникла внаслідок невиконання умов договору, підлягає стягненню з відповідача на користь ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» як нового кредитора, що набув право грошової вимоги до відповідача.

При цьому, відповідач не скористалася своїм процесуальним правом, не надала суду доказів, які спростовували б розрахунок заборгованості перед відповідачем, не довела відсутність заборгованості.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» про стягнення заборгованості за кредитним договором є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені повністю, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму понесених витрат по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.

Крім того, представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога).

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4 ст. 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України - При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу та їх відшкодування позивачем надано: копію договору про надання правової допомоги № 43115064 від 01.07.2025, акт №2020413363 від 20.08.2025 про підтвердження факту надання (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг), детальний опис робіт до договору № 43115064 від 01.07.2025, платіжну інструкцію № 1230 від 13.08.2025.

З урахуванням всіх вищенаведених обставин, на підставі поданих позивачем доказів, пропорційності та співмірності понесених судових витрат відносно предмета спору, суд приходить до висновку про задоволення вимоги про відшкодування відповідачем позивачеві понесених судових витрат за надання правничої допомоги та про стягнення з відповідача на користь позивача 5000 грн. на відшкодування понесених витрат за надання правничої допомоги.

Керуючись ст. 12,13,81,141,259,263-265,268,273,280, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» (49001, м. Дніпро, вул. Січових Стральців, 9, ЄДРПОУ 43115064) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» заборгованість за договором № 2020413363 від 07.09.2018 у розмірі 24356 (двадцять чотири тисячі триста п`ятдесят шість ) грн. 74 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, у порядку, передбаченому підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції від 03.10.2017.

Суддя: Є.В. Челюбєєв