Рішення від 23 березня 2026 р. у справі №766/17544/25 — Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/17544/25

н/п 2/766/6183/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2026 р. м.Херсон

Херсонській міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Скрипнік Л.А.

за участі секретаря Бажанової В.М.

представника відповідача Гараненко В.О. (власні засоби зв`язку)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Долматівської Сільської військової адміністрації Скадовського району Херсонської області стягнення середнього заробітку за час простою, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із даним позовом, в якому просить: стягнути з Долматівської сільської військової адміністрації Скадовського району Херсонської області на його користь 220 000 (двісті двадцять тисяч) грн. середнього заробітку за час простою з 01.09.2022р. по 31.08.2024р.

Позовні вимоги обґрунтовано таким.

Позивач працював на посаді заступника директора з навчально-виховної роботи Долматівського ліцею Долматівської сільської ради Скадовського району Херсонської області, що підпорядковується Долматівській сільській військовій адміністрації.

25 липня 2022 року був змушений залишити тимчасово окуповану територію у зв`язку з реальною небезпекою для життя.

З 01 вересня 2022 року позивача перевели у стан простою не з його вини, у зв`язку з бойовими діями та окупацією території.

У період з 01.09.2022 по 31.12.2022 позивачу виплачувався оклад і надбавка за стаж, а з 01.01.2023р. по 31.08.2024р.— 2/3 посадового окладу. 01 вересня 2024 року із позивачем трудові відносини було тимчасово призупинено на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 915 від 13.08.2024 року.

03 серпня 2025 року позивач звернувся до начальника Долматівської СВА Бортовик Лариси Євгенівни з проханням компенсувати йому середній заробіток, але не повністю, як педпрацівника в цілому, як і гарантує ст.113 КЗпП України, а лише заступника директора, бо хотів не навантажувати бюджет сільради в цей тяжкий час.

Сільській військовій адміністрації були надіслано докази своєї роботи: скріншоти переписки в Месенджерах, телефонних розмов з посадовцями відділу освіти, електронних відправлень, копії книг реєстрації документів тощо. Письмові докази були відправлені в зв?язку з тим, що начальник СВА Бортовик Л.Є. лише 15 березня 2025 року була призначена на посаду і не знала позивача особисто, а також його безоплатної роботи протягом 2 років у простої.

20.08.2025 року позивачу надійшов лист з відповіддю за N01-17/222/08. В листі було підтверджено працевлаштування позивачав закладі освіти ОТГ, визнано позивача безоплатну роботу в простої, а також надано позитивну оцінку його сумлінної праці. У листі також було підтверджено суму середнього заробітку у розмірі 127 864 грн., але у виплаті компенсації було відмовлено.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 27.11.2025 року відкрито провадження у цивільній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач в судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду повідомлений належним чином, подав заяву про проведення розгляду у його відсутності.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував щодо задоволення позовних вимог та надав пояснення з приводу наданого ним відзиву на позовну заяву.

16.02.2026 року позивачем було надано відповідь на відзив в якій не погоджується з доводами відповідача та звертає увагу на невірне тлумачення відповідачем трудового законодавства.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши доводи позовної заяви, відзиву та відповідді на відзив, вивчивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Спеціальним законом, який регулює трудові правовідносини та визначає механізм захисту трудових прав працівників є Кодекс законів про працю України.

Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступного.

Згідно наданих суду документів, ОСОБА_1 працював на посаді заступника директора з навчально-виховної роботи Долматівського ліцею Долматівської сільської ради Скадовського району Херсонської області.

Відповідно до скриншотів та інформації із позовної заяви про суми зарахування заробітної плати на картковий рахунок, позивач отримував заробітну плату 01.09.2024 року в 2021/22 з 15.08.2021 по 15.08.2022р.: 31.08.2021-8972,96 грн., 07.10.2021-17130,19 грн. 18.10.2021-7708,59 грн., 29.10.2021- 4404,42 грн. 12.11.2021-7310,80 грн., 26.11.2021-7310,80 грн., 17.12.2021-7310,80 грн., 30.12.2021-7806,36 грн., 25.01.2022-16809,21 грн., 15.02.2022-9245,07 грн. 01.03.2022-7564,14 грн., 16.03.2022-7640,55 грн. 26.03.2022-9168,66 грн., 14.04.2022-8804,83 грн. 28.04.2022-8004,39 грн., 11.05.2022-16865,20 грн. 23.06.2022-8404,61 грн., 05.07.2022-15409,52 грн. 18.07.2022-17393.23 грн., всього за 2021/22-193 264,33 грн.

Під час простою, з 01.09.2022р. по 31.08.2024р. за 2 роки позивач отримав: 30.12.2022-30 617,63 грн. 10.03.2023-3965,62 грн., 31.03.2023-3965,62 грн. 26.04.2023-3965,62 грн., 31.05.2023-3965,62 грн. 30.06.2023-7931,24 грн., 31.07.2023-22 503,76 грн. 31.07.2023-3965,63 грн., 31.08.2023-20865,79 грн. 27.10.2023-540,76 грн., 04.12.2023-3965,62 грн. 23.12.2023-3965,63 грн., 06.02.2024-4379,50 грн. 01.03.2024-4379,50 грн., 28.03.2024-4379,50 грн. 02.05.2024-4379,50 грн., 30.05.2024-4379,50 грн. 29.06.2024-23 011,29 грн., 05.09.2024-995,34 грн., всього за 2 роки: 156 122,38 грн.

Починаючи з січня 2022 року по грудень 2022 року позивачу заробітна плата нараховувалась у розмірі посадового окладу з надбавкою за вислугу років, простiй не звини працiвникiв на перiод дiї правового режиму военного стану, до стабiлiзацiї ситуацii в Херсонськiй областi, починаючи з 23.12.2022 року на підставі наказу Відділу освіти, культури, молоді і спорту, туризму та охорони культурної спадщини Виконавчого комітету Долматівської сільської ради Скадовського району Херсонської області № 04-к від 23.12.2022 року всім працівникам, крім директора, Долматівського ліцею Долматівської

сільської ради Скадовського району Херсонської області, які знаходяться у простої, проводяться нарахування і виплати в розмірі двох третин тарифної ставки встановленого працівникові тарифного розряду (посадового окладу), але не менше двох третин від мінімальної заробітної плати.

25.07.2022 року позивач залишив тимчасово окуповану територію у зв`язку з небезпекою для життя та з 01 вересня 2024 року із позивачем трудові відносини було тимчасово призупинено на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 915 від 13.08.2024 року.

Крім того, листом Долматівська сілька військова адміністрація Скадовського району Херсонської області від 20.08.2025 №01-17/222 /08 зазначила, якщо працівник у період простою фактично виконує трудові обов`язки, така праця підлягає оплаті відповідно до обсягу виконаної роботи. Підставою для цього, відповідно до чинного законодавства, є необхідність оформлення наступних документів: наказ про залучення працівника до роботи під час простою або наказ про переведення на дистанційну чи надомну роботу. У закладі освіти Долматівської сільської ради, з яким позивач перебував у трудових відносинах, не було оформлено відповідних організаційно - розпорядчих документів, що підтверджують зміну умов праці або офіційне залучення позивача до виконання посадових обов`язків у дистанційному чи надомному форматі.

Частиною п`ятою статті 97 Кодексу законів про працю України визначено, що оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Відповідно до статті 98 Кодексу законів про працю України оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів, у межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів.

Згідно з частиною першою статті 115 Кодексу законів про працю України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Частиною третьою статті 15 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Зазначені норми трудового законодавства свідчать про пріоритет виплати заробітної плати перед іншими виплатами та про підвищену захищеність таких виплат. Одночасно звертає на себе увагу той факт, що заробітна плата виплачується лише за виконану працівником роботу, а якщо працівник такої роботи не виконував, то заробітна плата йому не виплачується, за винятком виплат, передбачених законодавством (зокрема, у випадку простою).

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України,Закону України "Про правовий режим воєнного стану»,Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженогоЗаконом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX(зі змінами) з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який в подальшому неодноразово подовжувався.

Пунктом 3 Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, визначено, що у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34,38,39,41 - 44,53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Спірний період, за який позивач просить стягнути заборгованість із заробітної плати, припав на дію воєнного стану в Україні. Також, загальновідомим фактом є проведення активних бойових дій на території Херсонської області та міста Херсона з 24.02.2022 року.

Право на працю, закріплене устатті 43 Конституції України, включає можливість заробляти собі на життя працею, яку особа вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Згідно із частиною першою статті 3 та статтею 4 КЗпП України трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулюються законодавством про працю, яке складається з КЗпП України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

З 15.03.2022 року набув чинності Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» №2136-ІХ, який визначив особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

На період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до ст.ст.43,44 Конституції України.

На період дії воєнного стану за Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» саме роботодавець встановлює особливості встановлення обліку робочого часу, кадрового діловодства, оплати праці, тощо.

Згідно зі статтею 34 КЗпП України простій - це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. У разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.

Згідно з ч.1 та ч.2 ст.113 КЗпП України час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

Аналіз зазначеної норми свідчить про те, що керівник самостійно визначає розмір оплати часу простою, але не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові тарифного розряду (посадового окладу). Так розпорядженням сільського голови Долматівської сільської ради Скадовського району Херсонської області від 23.09.2022 року було продовжено простой педагогічним працівникам з 01.10.2022 р. по 01.11.2022 р. з виплатою посадового окладу з надбавкою за вислугу років, простій не з вини працівників на період дії правового режиму воєного стану, до стабілізації ситуації в Херсонській області, в подальшому наказом Відділу освіти, культури, молоді і спорту, туризму та охорони культурної спадщини Виконавчого комітету Долматівської сільської ради Скадовського району Херсонської області № 04-к від 23.12.2022 року всім працівникам, крім директора, Долматівського ліцею Долматівської сільської ради Скадовського району Херсонської області, які знаходяться у простої, проводяться нарахування і виплати в розмірі двох третин тарифної ставки встановленого працівникові тарифного розряду (посадового окладу), але не менше двох третин від мінімальної заробітної плати. Згідно інформації про доходи наданої позивачем, ОСОБА_1 у період простою з 2022 року по грудень 2022 року було виплачено заробітну плату без будь-яких порушень у розмірі посадового окладу, з 23.12.2022 року проводились нарахування заробітної плати у розмірі двох третин тарифної ставки встановленого працівникові тарифного розряду (посадового окладу), але не менше двох третин від мінімальної заробітної плати. Таким чином, враховуючи оклад позивача, запровадження у закладі з початку 2022 року простою не з вини працівника та оплати у період з 2022 року по 2024 рік заробітної плати у розмірі посадового окладу щомісячно, що підтверджується загальною виплаченою сумою за даний період, суд дійшов висновку про відсутність заборгованості по заробітній платі у цей період.

Конституційний Суд України в рішенні від 29 січня 2008 року № 2-рп/2008 зазначив, що право заробляти собі на життя є невід`ємним від права на саме життя, оскільки останнє є реальним лише тоді, коли матеріально забезпечене (абзац другий підпункту 6.1.1 підпункту 6.1 пункту 6 мотивувальної частини).

Зміст поняття заробітної плати узгоджується з одним із принципів здійснення трудових правовідносин, а саме відплатність праці, який дістав відображення у пункті 4 частини I Європейської соціальної хартії (переглянутої) від 03 травня 1996 року, ратифікованої Законом України від 14 вересня 2006 року № 137-V, за яким усі працівники мають право на справедливу винагороду, яка забезпечить достатній життєвий рівень.

За статтею 110 КЗпП України при кожній виплаті заробітної плати роботодавець повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: а) загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; б) розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати; в) сума заробітної плати, що належить до виплати.

Отже, виходячи з положень Кодексу законів про працю України, Закону України «Про оплату праці», заробітна плата працівникам виплачується за умови виконання ними своїх функціональних обов`язків на підставі укладеного трудового договору з дотриманням установленої правилами внутрішнього трудового розпорядку тривалості щоденної (щотижневої) роботи за умови провадження підприємством, установою господарської або іншої діяльності.

Аналіз вищевказаних норм законодавства свідчить про те, що виплаті підлягає тільки та заробітна плата, яка була нарахована, а стягненню та, яка була нарахована, але не виплачена.

Зазначені норми трудового законодавства свідчать про пріоритет виплати заробітної плати працівнику. Одночасно звертає на себе увагу той факт, що заробітна плата виплачується лише за виконану працівником роботу, а якщо працівник такої роботи не виконував, то заробітна плата йому не виплачується, за винятком виплат, передбачених законодавством, зокрема, у випадку простою. Саме такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10.10.2019 у справі № 243/2071/18.

З урахуванням відсутності рішень Відповідача за вказаний період про оголошення наказу про залучення працівника до роботи під час простою або наказу про переведення на дистанційну чи надомну роботу конкретно ОСОБА_1 у вказаний період, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення суми заборгованість з заробітної плати (середнього заробітку за час простою) за період з 23.12.2022 року по 31 серпень 2024 року включно не підлягає задоволенню.

Доводи позовної заяви, що на час простою не з вини працівника заробітна плата повинна оплачуватись на підставі ч.3 ст.113 КЗпП, якою передбачено, що за час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров`я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток, судом не приймається, оскільки порядок оплати часу простою врегульований статтею 113 КЗпП України, в якій зазначено, що час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

Частина 3 статті 113 КЗпП стосується саме небезпечної ситуації пов`язаної з виробництвом (наприклад, витік небезпечних для життя речовин, техногенні катастрофи і т.і.).

Позивачем не доведено наявність підстав для застосування ч.3 ст.113 КЗпП України та перебування у простої Долматівського ліцею Долматівської сільської ради Скадовського району Херсонської області у період з 2022 року по 2024 у зв`язку з виниклою виробничою ситуацією небезпечною для життя чи здоров`я позивача, крім того позивач підтверджує , що з 25.07.2022 року не перебував на території Скадовського району Херсонської області.

Інші доводи позовної заяви не спростовують правильність правових висновків суду та не вказують на порушення відповідачем трудового законодавства в частині нарахування та виплат заробітної плати в період військового стану, такі доводи зводяться до викладення обставин справи із наданням коментарів та тлумаченням норм чинного законодавства на власний розсуд, висвітлення цих обставин у спосіб, що є зручним для позивача, що має за мету задоволення позовної заяви, а не спростування дій відповідача.

Обґрунтовуючи судове рішення, суд приймає до уваги вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п.2958, згідно з яким Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Таке рішення суду буде відповідати вимогам Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а саме ст. 6 (право на справедливий суд), ст. 13 (право на ефективний засіб юридичного захисту відповідача від неправомірних вимог позивача), ст. 17 (заборона зловживання правами передбаченими цією Конвенцією), ст. 1 Протоколу № 1 (захист власності, право мирно володіти своїм майном).

За таких обставин, враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Долматівської Сільської військової адміністрації Скадовського району Херсонської області про стягнення середнього заробітку за час простою не підлягають задоволеню.

Враховуючи висновки суду, питання про розподіл судових витрат не вирішується.

Керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 76-81, 89, 141, 229, 258-259, 263-265, 273, 274, 279, 430 ЦПК України, ст. ст. 97, 98, 115, 116, 117 Кодексу законів про працю України, ст.ст. 1, 15 Закону України «Про оплату праці», суд-

ухвалив:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог до Долматівської Сільської військової адміністрації Скадовського району Херсонської області у стягненні середнього заробітку за час простою.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції на протязі тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Херсонського апеляційного суду.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

СуддяЛ. А. Скрипнік