Постанова від 12 квітня 2026 р. у справі №638/3472/26 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 638/3472/26

Провадження № 3/638/1286/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2026 року м. Харків

Суддя Шевченківського районного суду м. Харкова Рибальченко Л.М., розглянувши адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , неодруженого, військовослужбовця, місце роботи – В/Ч НОМЕР_2 , посада – такелажник, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

встановив:

З Військової служби правопорядку тимчасової ІНФОРМАЦІЯ_2 до Шевченківського районного суду м. Харкова надійшов матеріал про військове адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .

Відповідно до протоколу про військове адміністративне правопорушення від 15 лютого 2026 року серії А4681 № 154, такелажник такелажного відділення взводу матеріального забезпечення 2 самохідного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_3 солдат ОСОБА_1 близько 10 год. 00 хв. 14 лютого 2026 року, був виявлений в районе тимчасового зосередження взводу матеріального забезпечення 2 самохідного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_2 ) з ознаками алкогольного сп`яніння, на що вказує різкий запах алкоголю, нерозірлива мова та порушення координації руху. В подальшому від проведення медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та тестів, в тому числі у закладі охорони здоров`я (КНП ЧМР Харківської області “Чугуївська ЦЛ ім. М.І. Кононенка” м. Чугуїв) відмовився.

В судове засідання особа, що притягається до адміністративної відповідальності повторно не з`явився, про дату час та місце повідомлений.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У Рішенні Європейського Суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України» (Заява № 3236/03) від 3 квітня 2008 року зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Тобто, ОСОБА_1 на виклики суду не з`явився, правом щодо надання пояснень з приводу складеного протоколу про адміністративне правопорушення не скористався.

Приймаючи до уваги, що судом вживалися заходи для забезпечення участі в судові засідання, вважаю можливим розглянути справу за відсутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності.

Частиною 1 статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до частини 3 статті 172-20 КУпАП, зокрема, розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів в умовах особливого періоду військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, тягнуть за собою накладення штрафу від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від десяти до п`ятнадцяти діб.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, підтверджується протоколом про військове адміністративне правопорушення № від 15 лютого 2026 року серії А4681 № 154; поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 14 лютого 2026 року, які підтвердили відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, актом про відмову від проходження медичного огляду на стан алкогольного від 14 лютого 2026 року про відмову ОСОБА_1 від проходження медичного огляду, направленням на огляд затриманого з метою виявлення стану алкогольного чи наркотичного сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 14 лютого 2026 року, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду.

Оцінивши досліджені докази, суд приходить до висновку про те, що дії ОСОБА_1 , які виразились у відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння військовослужбовця в умовах особливого періоду та вірно кваліфіковані за ч. 3 ст. 172 - 20 КУпАП.

Окрім цього, суд зазначає, що особливий період діє в Україні від 17.03.2014, після оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 "Про часткову мобілізацію"(Указ № 303/2014). Президент України відповідного рішення про переведення державних інституцій на функціонування в умовах мирного часу не приймав, а тому особливий період діє в Україні по теперішній час.

Відповідно до статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи характер та обставини вчиненого правопорушення, дані про особу, з метою виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень, вважаю за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08 липня 2011 року, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму доходів громадян, тобто 665 грн. 60 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. 172-20, 283, 284 КУпАП, суддя,-

постановив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.172-20 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн.

Відповідно до положень ст.ст.307, 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь Держави в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Харкова.

Суддя Л.М. Рибальченко