Вирок від 14 квітня 2026 р. у справі №462/3038/26 — Залізничний районний суд м. Львова

справа № 462/3038/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2026 року головуючий суддя Залізничного районного суду м. Львова ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду у судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження № 120261423900000071 від 26.03.2026 рокупро обвинувачення:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, українця, громадянина України, з вищою освітою, військовослужбовця, що перебуває на посаді старшого офіцера відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає: АДРЕСА_2 , раніше несудимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, суд, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 25.03.2026 року приблизно о 12.24 год., перебуваючи поблизу будинку № 76 на вул. Галицькій у м. Львові-Рудно, зустрівшись із потерпілим ОСОБА_3 для з?ясування особистих спірних питань, що виникли під час спілкування у мобільному додатку «Вайбер», на грунті особистих неприязних відносин під час словесного конфлікту із потерпілим ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, умисно схопив останнього двома руками за тулуб та кинув на асфальтове покриття дороги. Після цього, тримаючи потерпілого однією рукою за кисті рук, хаотично наніс шість ударів кулаками обох рук в ділянку обличчя (два удари правою рукою та 4 удари лівою рукою), внаслідок чого заподіяв ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді синця та садна у правій лобно-тім?яній ділянці справа, садна в ділянці підборіддя справа, три садна на правій кисті, два садна в ділянці лівого колінного суглобу, які відносяться до легкого ступеня тяжкості. Таким чином, ОСОБА_2 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України, а саме: заподіяв умисне легке тілесне ушкодження.

Прокурор звернувся до суду з клопотанням про розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До матеріалів справи долучено заяву щодо визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, згідно із якою обвинувачений ОСОБА_2 в присутності захисника - адвоката ОСОБА_4 беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження та погодився на розгляд обвинувального акта в спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без виклику учасників судового провадження.

Також до обвинувального акта додано письмову заяву потерпілого ОСОБА_3 , у якій він зазначає, що не заперечує проти розгляду обвинувального акта про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, у спрощеному провадженні; а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

На підставі ст. 302, 381, 382 КПК України суд здійснює розгляд обвинувального акта в спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження. Вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Суд, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, доходить переконання, що вина ОСОБА_2 доведена повністю, дії обвинуваченого органом досудового слідства кваліфіковано вірно за ч. 1 ст. 125 КК України, так як обвинувачений заподіяв умисне легке тілесне ушкодження.

При призначенні обвинуваченому виду та міри покарання суд враховує загальні засади призначення покарання, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який відноситься до категорії проступків, вчинений умисно, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліках в психоневрологічному диспансері та у медичному центрі превенції та терапії узалежнень не перебуває, за місцем служби характеризується позитивно.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому, є його щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Обтяжуючих покарання обставин судом не встановлено.

Відповідно до змісту ст.ст. 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Враховуючи наведене, а також те, те що згідно із ч. 3 ст. 56 та ч. 2 ст. 57 КК України такі передбачені санкцією ч. 1 ст. 125 КК України покарання, як громадські та виправні роботи, до обвинуваченого, який є військовослужбовцем, не можуть застосовуватись, тому суд дійшов висновку, що для виправлення та перевиховання обвинуваченого, останньому слід призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення у виді штрафу. Таке покарання, на думку суду, є достатнім для виправлення обвинуваченого, його перевиховання, запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, відповідає особі обвинуваченого та сприятиме досягненню передбачених ч.2 ст. 50 КК України цілей покарання.

Запобіжний захід та інші заходи забезпечення кримінального провадження до обвинуваченого не застосовувався, цивільний позов не заявлявся, процесуальні витрати відсутні. Питання щодо речових доказів необхідно вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 50, 65-67, 125 КК України, ст. 100, 118, 368, 373, 374, 381-382 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок, який слід стягнути в дохід держави.

Речовий доказ: диск із відеозаписом слідчого експерименту - залишити у матеріалах кримінального провадження.

Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд міста Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 КПК України.

У відповідності до ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. ст. 381, 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч.4 ст. 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя: ОСОБА_1