Рішення від 14 квітня 2026 р. у справі №336/1173/26 — Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/1173/26

Провадження №: 2-а/336/43/2026

15.04.26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМ Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2026 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі - головуючий суддя Худіна О.О., за участі секретаря судового засідання Дорошенко К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Кирда В.В. звернувся до суду з вказаним позовом.

В обґрунтування позову зазначає, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач) полковника ОСОБА_2 в 19.05.2025 № 1045 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210 КУпАП (далі - постанова N? 1045 від 19.05.2025) у вигляді накладення штрафу у сумі 17000 (сімнадцять тисяч) грн. у зв`язку з:

«Під час загальної мобілізації, громадянин ОСОБА_3 порушуючи вимоги абзацу 6 пункту 3 статті 22 Закону України «Про мобілізацій підготовку та мобілізацію», абзацу 2 частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий облік і військову службу», підпункту 1 пункту 1 Додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487, пункту 22 Порядку проведення призову громадян на війська службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 трав 2024 р. N? 560 «Про затвердження порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», будучи зобов`язаним з дня набрання чинності Указу Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронні кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження протягом 60 днів, починаючи з 18 травня 2024 року по 16 липня 201 року включно, не у повному обсязі уточнив свої персональні дані, а саме відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку.

Враховуючи, що вищезазначені дії (бездіяльність) скоєні в умовах особливого періоду, громадянин ОСОБА_3 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення».

Інформація про наявність постанови відповідача N? 1045 від 19.05.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності стала відома позивачу

лише 22 січня 2026 року, коли через мобільний застосунок «Дія» йому надійшло повідомлення про накладення арешту на грошові кошти у межах виконавчого провадження N? 80038162 (копія постанови про відкриття виконавчого провадження додається).

Разом з тим, позивач не отримував копію оскаржуваної постанови а ні в день її винесення (19 травня 2025 року), а ні пізніше засобами поштового зв`язку від ІНФОРМАЦІЯ_3 . Скановану копію постанови представник позивача адвокат Кирда В.В. отримав лише 22 січня 2026 року через автоматизовану систему виконавчого провадження (N? виконавчого провадження - 80038162, ідентифікатор - 2Е7ГГ4В7ВББЕ).

За таких обставин перебіг десятиденного строку на оскарження постанови об`єктивно може обчислюватися лише з моменту, коли позивачу стало відомо про її існування, тобто з 22.01.2026, а відтак строк для подачі скарги на зазначену постанову спливає 01.02.2026 включно.

Як убачається зі змісту оскаржуваної постанови, відповідач дійшов висновку про наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що позивач у встановлений 60-денний строк «не у повному обсязі уточнив свої персональні дані, а саме - відомості про результати медичних оглядів (ВЛК) ».

Разом з тим, такі висновки відповідача є юридично помилковими, не відповідають чинному законодавству та фактичним обставинам справи, що свідчить про протиправність оскаржуваної постанови, з огляду на наступне.

Закон не покладав на позивача обов`язку оновлювати відомості про результати медичних оглядів (ВЛК).

18 травня 2024 року набрав чинності Закон України N? 3633-IX від 11.04.2024 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку».

Відповідно до абзаців 5-7 підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень зазначеного Закону, громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані:

у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).

Аналіз наведених норм законодавства не містить обов`язку щодо уточнення або оновлення відомостей про проходження військово-лікарської комісії у межах вказаного 60-денного строку.

Таким чином, інкримінування позивачу порушення, яке полягає у «неоновлені відомостей про результати медичних оглядів (ВЛК)», є безпідставним, оскільки

такий обов`язок прямо не передбачений жодною нормою чинного законодавства.

У межах виконання вимог Закону України N? 3633-IХ позивач належним чином

визначений чинним законодавством строк (09.07.2024) уточнив адресу проживання, номери засобів зв`язку через Центр надання адміністративних послуг. Зазначене підтверджується відповідною роздруківкою з Центру надання адміністративних послуг, яка додається до позовної заяви.

Більше того, навіть за умови гіпотетичного існування обов`язку оновлення відомостей про військово-лікарську комісію (якого закон не встановлює), твердження відповідача не відповідає дійсності.

Станом на момент винесення оскаржуваної постанови позивач пройшов військово-лікарську комісію 08.05.2025, що підтверджується роздруківкою екрану із застосунку Резерв+.

Таким чином, відповідач притягнув позивача до відповідальності за обставини, які фактично не мали місця, що є грубим порушенням принципів об`єктивності та повноти з`ясування обставин справи.

У даному випадку ОСОБА_1 стверджує, що ні 19.05.2025, ні в інший день,

жодного протоколу відносно нього не складалося, жодних пояснень від нього не відбиралося.

Отже, у матеріалах справи відсутній належним чином складений протокол про адміністративне правопорушення, що унеможливлює підтвердження обставин, викладених у постанові від 19.05.2025 N? 1045. Така постанова винесена з грубим порушенням процесуальних норм, без належної доказової бази та без забезпечення прав ОСОБА_1 , передбачених статтею 268 КУпАП, а відтак підлягає скасуванню.

Крім того, ОСОБА_1 не був проінформований про розгляд справи щодо притягнення його до адміністративної відповідальності, у зв`язку з чим був позбавлений конституційного права на захист.

Згідно із Інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення (далі - Інструкція), затвердженою наказом Міністерства оборони

України 01 січня 2024 року N? 3, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 січня 2024 р. за N? 36/41381, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, повідомляється про дату, місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три доби до дня розгляду справи.

Враховуючи наведені обставини представник позивача просить суд, визнати протиправною та скасувати постанову № 1045 начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) полковника ОСОБА_2 від 19.05.2025 про накладення адміністративного стягнення в ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) у виді штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.

10 лютого 2026 року ухвалою судді поновлено позивачу строк звернення до суду, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

27.02.2026 надійшла відповідь на відзив. Згідно зі змісту відзиву представник відповідача зазначає, що: У відповідності до частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов`язані: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.

Частиною 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Під час складання протоколу №1045 від 08.05.2025 року про адміністративне правопорушення, громадянина ОСОБА_4 ознайомлено з правами та обов`язками особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в тому числі зі змістом статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення та статті 63 Конституції України. Будь-яких заяв та клопотань від громадянина ОСОБА_4 не надходило.

За результатами розгляду матеріалів справи №1045 від 08.05.2025 про адміністративне правопорушення за ознаками частини третьої статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, винесена постанова №1045 від 19.05.2025 за справою про адміністративне правопорушення про притягнення громадянина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , до адміністративної відповідальності і накладення на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 гривень.

Згідно даних Єдиного електронного реєстру військовозобов`язаних «Оберіг» громадянин ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебуває на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_5 з 08.05.2025 року.

Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України затвердженого Наказом МОУ від 14.08.2008 №402 визначено, що під час дії воєнного стану висновок ВЛК діє один рік. Під час складання протоколу №1045 від 08.05.2025 року мались відомості про те, що Позивач останню військово-лікарську комісію проходив 27.09.2018 року за якою був визнаний придатним.

Отже, притягнення Позивача до адміністративної відповідальності як порушника законодавства, є законним та обґрунтованим, так як Позивач не уточнив відомості про стан здоров`я та не пройшов військово-лікарську комісію. Докази виконання військового обов`язку Позивач до суду не надав. На час розгляду адміністративної справи громадянин ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , не був діючим військовослужбовцем.

На підставі вказаних обставин представник відповідача просить суд позовну заяву громадянина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та скасування постанови, залишити без задоволення. У задоволенні позовних вимог громадянина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовити в повному обсязі.

02.03.2026 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, останній зазначає, що ОСОБА_1 стверджує, що 08.05.2025 жодного протоколу відносно нього у його присутності не складалося, пояснення у нього не відбиралися, протокол для ознайомлення та підписання йому не надавався. Отже, протокол № 1045 фактично не складався у присутності Позивача, а будь-який запис про нібито відмову від підпису не підтверджує належного дотримання процедури його оформлення. В матеріалах справи відсутні докази того, що Позивачу було запропоновано надати письмові пояснення, що йому були роз`яснені права, передбачені статтею 268 КУпАП, а також що він був належним чином ознайомлений із змістом протоколу.

Більше того, Інструкція зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затверджена наказом Міністерства оборони України від 01.01.2024 № 3, прямо зобов`язує уповноважену особу запропонувати особі ознайомитися з протоколом, надати письмові пояснення із проставленням підпису та дати, а у разі відмови – зафіксувати це та, за можливості, підтвердити підписами свідків. Водночас Відповідач не надав жодних доказів фактичної присутності Позивача при складанні протоколу, належної фіксації відмови або підтвердження такої відмови свідками.

Таким чином, Позивач не був належним чином залучений до процесу складання протоколу та не був повідомлений про розгляд справи, що фактично позбавило його можливості реалізувати права, гарантовані статтею 268 КУпАП. За таких обставин протокол не може вважатися належною та допустимою процесуальною підставою для винесення постанови, а оскаржувана постанова прийнята з істотним порушенням процедури притягнення до адміністративної відповідальності та підлягає скасуванню.

Відповідно представник позивача підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить задовольнити.

Ухвалою суду від 19 березня 2026 року підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

У судове засідання сторони не з`явились.

Представник позивача адвокат Кирда Вячеслав Володимирович 13.04.2026 скерував до суду заяву зареєстрована за вхідним номером Ес:12224/26 про розгляд справи за відсутності сторони позивача, позовну заяву підтримує, просить задовольнити.

Відповідно до відзиву, представник відповідача просить проводити розгляд справи за відсутності сторони відповідача.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступні фактичні обставини та відповідні ним правовідносини.

Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що містяться у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб`єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 6 КАС України суд, при вирішенні справи керується, принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , уродженець міста Оріхова, Запорізької області.

Згідно з довідкою від 21.04.2022 №2302-5001278492 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідно до протоколу №1045 про адміністративне правопорушення складений 08.05.2025 складений відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 зазначено, що ОСОБА_1 не уточнив протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку, чим порушив вимоги абзацу 2 частини 10 статті 1

Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», підпункту 10-1 пункту 1

Додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. N? 1487.

Враховуючи, що вищезазначені дії (бездіяльність) скоєні особою в умовах особливого періоду, то ОСОБА_3 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУПАП.

У вказаному протоколі було роз`яснено зміст ст. 268 КУпАП, крім того зазначено дату та час розгляду вказаного протоколу, а саме 19.05.2025 об 11:00 годину в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 , та відповідно зазначено адресу.

Замість підпису особи ОСОБА_1 , стоїть позначка у вигляді галочки, вказане суд розцінює, як відмову від підпису в протоколу про адміністративне правопорушення, адже відповідно до довідки про доставлення (супроводження) громадянина до ТЦК та СП видана на громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , НОМЕР_3 , який був доставлений до ТЦК та СП 08.05.2025 о 07:18 годині, крім того зазначено, що особа була доставлена до ТЦК та СП, у зв`язку із порушення військового обліку.

Витяг зі застосунку «Резерв +» вказано, що на обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , сформовано вказану довідку 09.07.2024 о 10:15, але дата уточнення даних стоїть також 09.07.2024, ОСОБА_1 порушив процедуру оновлення даних, адже адреса проживання останнього зазначена АДРЕСА_4 , отже суд враховує, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи видана 21.04.2022, ОСОБА_1 не належним чином оновив дані.

Крім того, із вказаного витягу зі за стосунку «Резерв +» також зазначено, що ОСОБА_1 проходив військову лікарську комісію 27.09.2018 у званні солдат.

Витяг з центрального об`єднаного районного у місті ІНФОРМАЦІЯ_7 на громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , вид обліку рядовий, сержантський і старшинський склад запасу у званні солдат, є відмітка про подання до поліції за причиною: не прибув вчасно за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_7 , порушення військового обліку 22.03.2025, дата звернення зазначена 22.03.2025, звірка даних при особистій явці 08.05.2025.

Постанова №1045 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 КУпАП від 19.05.2025 складена начальником ІНФОРМАЦІЯ_8 полковником ОСОБА_6 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 :

«Під час загальної мобілізації, громадянин ОСОБА_3 порушуючи вимоги абзацу 6 пункту 3 статті 22 Закону України «Про мобілізацій підготовку та мобілізацію», абзацу 2 частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий облік і військову службу», підпункту 1 пункту 1 Додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487, пункту 22 Порядку проведення призову громадян на війська службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 трав 2024 р. N? 560 «Про затвердження порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», будучи зобов`язаним з дня набрання чинності Указу Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронні кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження протягом 60 днів, починаючи з 18 травня 2024 року по 16 липня 201 року включно, не у повному обсязі уточнив свої персональні дані, а саме відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з мето визначення придатності до виконання військового обов`язку.

Враховуючи, що вищезазначені дії (бездіяльність) скоєні в умовах особливої періоду, громадянин ОСОБА_3 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення».

Вказаної постановою на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 гривень, роз`яснено порядок сплати та строк оскарження.

Витяг із застосунку «Резерв +» вказує, що громадянин ОСОБА_1 пройшов військову лікарську комісію 08.05.2025 відповідно до якої останній придатний, але вказане тільки підтверджує той факт, що після складання протоколу на останнього за фактом не проходження ВЛК, останній скориставшись моментом у той же день його пройшов.

Крім того, витяг із застосунку «Резерв +» підтверджує, що данні були уточненні 08.05.2025, із зазначенням нових даних про місце фактичного проживання.

Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, відповідно до ст. 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Спірні правовідносини виникли внаслідок притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП у зв`язку з порушенням законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме - не проходження повторного медичного огляду.

Відповідальність за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП настає за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчинене в особливий період

З наведеного слідує, що для кваліфікації дій за частиною 3 статті 210-1 КУпАП необхідним є встановлення кваліфікуючої ознаки правопорушення - вчинення такого порушення в особливий період.

Відповідно до Указу Президента України № 303/2014 від 17 березня 2014 року «Про часткову мобілізацію», затвердженого Законом України від 17 березня 2014 року № 1126-VІ, в Україні оголошено часткову мобілізацію, отже з того часу настав особливий період, який триває по теперішній час, оскільки рішення про демобілізацію, затвердженого Верховною Радою України (ст. 11 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію») не приймалось. Щодо факту запровадження особливого періоду в Україні з 18 березня 2014 року наголосив Верховний Суд України у постанові від 30 травня 2018 року в справі №521/12726/16-ц.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Крім того, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні було введено воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та діє по сьогоднішній день.

Отже, як на момент притягнення позивача до адміністративної відповідальності (19 травня 2025 року), так і в період не проходження повторного медичного огляду, зазначеного в постанові, діяв особливий період.

Диспозиція ст. 210-1 КУпАП є бланкетною та відсилає до спеціального законодавства та підзаконних нормативно-правових актів, які регулюють правовідносини щодо оборони, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року за № 2232-XII зі змінами (надалі - Закон № 2232-XII).

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначення засад організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів регулює Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі по тексту Закон № 3543-XII).

Згідно з абзацом 4 частини 1 Закон № 3543-XII, громадяни зобов`язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Відповідно до абзацу 4 частини 10 статті 1 Закону № 2232-XII, громадяни зобов`язані проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно.

Згідно пп. 4 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, що є Додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487, призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров`я згідно з рішеннями комісій з питань взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я СБУ, а у розвідувальних органах - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії розвідувальних органів.

Наказом Міністерства Оборони України № 402 від 14.08.2008 чітко регламентований прямий обов`язок проходити ВЛК з метою якісного проведення призову громадян на військову службу за станом здоров`я та неможливість відмовитися від проходження ВЛК.

Отже, положеннями вищевказаних нормативно-правових актів передбачено, що проходження ВЛК є не правом, а обов`язком військовозобов`язаного, за порушення якого може наставати відповідальність.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. (ст. 235 КУпАП).

У п. 12 «Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки», затвердженого постановою КМУ № 154 від 23.02.2022 (далі Положення), зазначені повноваження керівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки, серед яких, зокрема, розгляд справ про адміністративні правопорушення, визначені статтею 235 КУпАП, і накладення адміністративних стягнень.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства. Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя. Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки має печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням (п. 7 Положення).

Згідно з п. 1 Положення, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

У п. 9 Положення визначені завдання покладені на територіальні центр комплектування та соціальної підтримки.

Отже, законодавець не розділяє територіальні центри комплектування та соціальної підтримки під час здійснення ними повноважень визначених у п. 9 Положення тих які мають статус юридичної особи і на тих, які цього статусу не мають, право керівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення передбачені ст. 235 КУпАП, прямо передбачено п. 12 Положення.

А тому, притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП входить до повноважень начальника Матвійчука І.А..

Законом України «Про внесенні змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» № 3621-ІХ від 21 березня 2024 року виключено таку підставу для зняття з військового обліку призовників та взяття на військовий облік військовозобов`язаних громадян, яких за станом здоров`я визнано непридатними до військової служби в мирний час, обмежено придатними у воєнний час.

Відповідно до п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3621-IX, громадяни України, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом, протягом дев`яти місяців з дня набрання чинності цим Законом (тобто до 04 лютого 2025 року) підлягають повторному медичному огляду з метою визначення придатності до військової служби.

15 лютого 2025 року набрав чинності Закон України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» № 4235-ІХ від 12 лютого 2025 року (далі за текстом Закон № 4235-ІХ), яким внесені зміни до Закону № 3621-IX та п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення викладено в новій редакції: «Установити, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду».

Постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2025 року № 519 внесені зміни до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 зі змінами, зокрема абзац другий пункту 69 викладено в такій редакції: «Особи, які не проходили медичний огляд, або в яких закінчився строк дії рішення (постанови) про придатність до військової служби, або які були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю) направляються на військово-лікарську комісію».

Системний аналіз вказаних норм дає підстави стверджувати, що обов`язок з проходження повторного медичного огляду з метою визначення придатності до військової служби покладається на громадян України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності вказаним вище Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю). Вказані громадяни зобов`язані з 15 лютого 2025 року (дати набрання чинності Закону № 4235-ІХ) до 05 червня 2025 року самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Згідно з вимогами ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За змістом ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Дотримуючись вимог ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку, та усунувши усі можливі сумніви, і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.

Суд також приймає до уваги правовий підхід, закладений ЄСПЛ при вирішенні справи «Сутяжник проти РФ» (рішення від 25.04.2018) та застосований Верховним Судом у справах № 826/5575/17, № 910/10616/17, відповідно до якого надмірне прагнення до чистоти, переваги форми над змістом є правовим пуризмом. Скасування правильного по суті рішення, за відсутності фундаментального порушення, є відступленням від принципу правової визначеності («res judicata») та недопустимим.

Фундаментальне порушення - це таке порушення суб`єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення.

Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Отже, суд, не применшуючи значення необхідності дотримання встановленої законодавством процедури ухвалення того чи іншого рішення, вважає, що порушення такої процедури може бути підставою для скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за тієї умови, що воно вплинуло або могло вплинути на правомірність такого рішення.

Наведені правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 1640/3394/18 та відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України є обов`язковими для врахування судом при розгляді справ.

Також суд, вважає необхідним наголосити, що особа підлягає адміністративній відповідальності, навіть якщо порушення (ч. 3 ст. 210 КУпАП- порушення правил військового обліку/мобілізації) було усунуто між складанням протоколу та винесенням постанови. Усунення порушення може бути враховано як пом`якшуюча обставина при визначенні розміру штрафу, але не звільняє від відповідальності за сам факт вчинення правопорушення у минулому.

Позивач не скористався своїм правом, та не надав доказів усунення порушення на час розгляду справи та прийняття постанови у справі. Щодо заяви позивача про необізнаність про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, суд сприймає таку заяву критично, адже належні докази, надані відповідачем свідчать про протилежне.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 містилися ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, суб`єктом владних повноважень правомірно винесено оспорювану постанову про накладення адміністративного стягнення, а відтак суд приходить до висновку, що позов слід залишити без задоволення.

У зв`язку з тим, що у задоволенні позову необхідно відмовити, витрати позивача зі сплати судового збору у справі залишити за останнім.

Керуючись ст. 77, 139, 243-246, 250, 286 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , фактична адреса проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_9 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_5 .

Рішення складено у повному обсязі та підписано 15.04.2026.

Суддя О.О. Худіна