Вирок від 14 квітня 2026 р. у справі №322/1903/25 — Олександрівський районний суд міста Запоріжжя

Справа № 322/1903/25

Провадження № 1-кп/331/598/2026

ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЗАПОРІЖЖЯ

м. Запоріжжя

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.2026

Олександрівський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретарка судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю:прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника - адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому в режимі відеоконференції кримінальне провадження з угодою між прокурором та підозрюваним про визнання винуватості за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с-ща Червоногригорівка Нікопольського району Дніпропетровської області, неодруженого, громадянина України, який має середню освіту, працює в ТОВ «Ростдорстрой» на посаді підсобного робітника дорожньо-будівельної дільниці, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, останнього разу вироком Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25.03.2014 за ч. 1 ст. 121 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі (звільнений 19.07.2019),

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,

ОСОБА_7 обставини кримінального правопорушення.

В кінці червня 2025 року, ОСОБА_4 перебуваючи на околиці села Вишневе Синельниківського району Дніпропетровської області, помітив ростучі у вказаному місці саморослі рослини коноплі та не переслідуючи мети збуту, не маючи на те спеціального дозволу, в порушення вимог Законів України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин прекурсорів та зловживання ними», позривав з них листя та верхівкові частини, таким чином незаконно придбав наркотичний засіб, обіг якої обмежено – «канабіс», після чого переніс його до тимчасово місця проживання селі Вишневе Синельниківського району Дніпропетровської області, де спочатку висушив зірвані ним частини рослини, потім подрібнив та помістив до полімерного пакету, який запаяв за допомогою праски та поклав до своєї сумки для подальшого зберігання і власного вживання вказаного наркотичного засобу без мети збуту, таким чином вчинив незаконне зберігання наркотичного засобу, обіг якого обмежено – «канабіс».

В подальшому 4 липня 2025 року ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне перевезення раніше придбаного ним наркотичного засобу, обіг якої обмежено — «канабіс», діючи умисно, зберігаючи вказаний наркотичний засіб в особистих речах, вирушив з села Михайло-Лукашеве Запорізького району Запорізької області до свого місця роботи в Донецькій області, у якості пасажира на автомобілі марки «ВАЗ 2107», реєстраційний номер НОМЕР_1 , таким чином вчинив незаконне перевезення наркотичного засобу, обіг якого обмежено — «канабіс», без мети збуту.

Далі, 4 липня 2025 року співробітниками поліції під час проведення слідчої дії огляду місця події з 17 години 42 хвилин по 17 години 57 хвилини на території блокпосту № 3-03, який розташований на 59 кілометрі автодороги «Запоріжжя-Донецьк», неподалік від селища Новомиколаївка, Запорізького району Запорізької області, було вилучено у ОСОБА_4 , наркотичний засіб, обіг якого обмежено — «канабіс», відповідно до висновку експерта№ СЕ-19/108-25/15380-НЗПРАП від 15.07.2025, загальна маса якого склала 32,828 г (в перерахунку на висушену речовину).

Зазначені обставини встановлені органом досудового розслідування (кримінальне провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР 04.07.2025 за № 12025087300000051).

ІІ. Позиція сторін.

15.12.2025 між прокурором у кримінальному провадженні – прокурором Запорізької окружної прокуратури ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 5 липня 2025 року за № 12025087300000051, з одного боку, та підозрюваним у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з іншого, за участю захисника - адвоката ОСОБА_5 , на підставі ст.ст. 468, 469, 470, 472 КПК України, в приміщенні Запорізької окружної прокуратури, за адресою: Запорізька область, Запорізький район, м. Вільнянськ, провул. Торговий, буд. 1, укладена угода про визнання винуватості, відповідно до якої на виконання вимог ст. 469, 472 КПК України сторони дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 309 КК України.

ОСОБА_4 беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.

Узгоджуючи покарання ОСОБА_4 прокурор відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, його щире каяття.

Сторони вважали за можливе, що при затвердженні угоди ОСОБА_4 , буде призначене покарання за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України, у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В угоді також передбачені наслідки її укладення і затвердження визначені ст. 473 КПК України, зокрема обмеження для сторін права на оскарження вироку відповідно до ст.ст. 394, 424 КПК України, ОСОБА_4 роз`яснено положення щодо відмови від здійснення прав, передбачених абзацами 1 і 4 п.1 ч.4. ст.474 КПК України та наслідки невиконання угоди.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання. Прокурор також просив долучити висновок експерта і документи, які характеризують особу обвинуваченого, а також ті, що є необхідними для вирішення питання про речові докази і судові витрати.

Обвинувачений ОСОБА_4 і його захисник також просили вказану угоду з прокурором затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в ній міру покарання.

Проти задоволення клопотання прокурора про долучення документів не заперечували.

ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.

ІІІ. Оцінка і висновки суду.

Суд дійшов висновку, що встановлені під час досудового розслідування фактичні обставини вказують про правильну кваліфікацію стороною обвинувачення дій ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 309 КК України, а саме: незаконне придбання, зберігання і перевезення наркотичних засобів, без мети збуту.

Дослідивши обвинувальний акт, реєстр матеріалів досудового розслідування, розписку підозрюваного і захисника про отримання обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, угоду про визнання винуватості та надані під час судового засідання матеріали, заслухавши доводи сторін, після роз`яснення їм наслідків укладення угоди, які передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України, виконавши вимоги п.п. 6, 7 вказаної статті, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз`яснивши та з`ясувавши у обвинувачуваного про повне розуміння ним його процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили його погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого ОСОБА_4 обвинувачення, виду і розміру покарання, а також наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Положеннями ст. 468 КПК України визначено, що у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків.

Кримінальне правопорушення, вчинення якого інкримінується ОСОБА_4 , відповідно до ст.12 КК України, віднесено до категорії кримінальних проступків.

Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

У судовому засіданні судом було з`ясовано, що обвинувачений розуміючи, що кримінальне провадження стосовно нього може бути розглянуто в судовому засіданні, де він буде мати весь обсяг прав, у тому числі, допитувати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подавати клопотання про виклик свідків і подавати докази, які свідчать на його користь - просив затвердити угоду про визнання винуватості.

Суд переконався, що обвинувачений свою винуватість у скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення визнав беззаперечно із розумінням того, що відмовляється від частини своїх прав, включаючи право на судовий розгляд, що угода була укладена добровільно, без будь-якого примусу.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором Запорізької окружної прокуратури ОСОБА_3 і підозрюваним ОСОБА_4 за участю його захисника.

ОСОБА_4 судом роз`яснені наслідки невиконання угоди.

ІV. Призначення покарання

Дослідивши надані під час підготовчого засідання матеріали суд пересвідчився в дійсності існування обставин, які зазначалися в угоді в контексті вимог ст. 65 КК України.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для призначення покарання обвинуваченому у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок).

V. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку

Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлявся.

Процесуальні витрати.

Відповідно до ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. Довідкою Запорізького НДЕКЦ підтверджується розмір витрат на проведення експертизи у сумі 1782,80 грн, отже ця сума підлягає стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Інші процесуальні витрати відсутні.

Речові докази.

Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до п. 3 ч. 9 ст. 100 КПК України.

Заходи забезпечення кримінального провадження у цьому провадженні не застосовувалися.

Керуючись ст.ст. 373, 374, 394, 424, 468, 472 – 476, 532 КПК України, суд

ухвалив:

затвердити угоду про визнання винуватості від 15 грудня 2025 року, укладену між прокурором Запорізької окружної прокуратури ОСОБА_3 і підозрюваним ОСОБА_8 , за участю захисника - адвоката ОСОБА_5 .

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_6 , на користь держави витрати на проведення експертизи в сумі 1782,80 грн (одна тисяча сімсот вісімдесят дві гривні 80 копійок).

Речовий доказ: канабіс масою 32,357 г (квитанція № 022790), що зберігаються у відділенні поліції № 3 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, знищити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Олександрівський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України:

- обвинуваченим, його захисником виключно з підстав: призначення судом покарання суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою ст. 474 КПК України, у тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди;

- прокурором виключно з підстав призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертоїюст. 469 КПК України угода не може бути укладена.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору і обвинуваченому, а також направити захиснику.

Суддя ОСОБА_1