Рішення від 14 квітня 2026 р. у справі №299/789/26 — Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

_______________________________________________________________________________________________ Справа № 299/789/26

Номер провадження 2/299/378/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.04.2026 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області у складі - головуючий – суддя Надопта А.А., секретар судового засідання – Стрижак О.М, розглянувши у відкритому підготовчому засіданні у залі суду у місті Виноградів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 подав до суду вказану позовну заяву.

Позивач просить суд визнати за ним набуте в порядку спадкування право на земельну частку (пай) розміром 0,71 в умовних кадастрових гектарах у землі, яка перебувала у власності КСГП ім.Ватутіна, посвідчене Сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ЗК №0090056, виданим на ім`я ОСОБА_3 на підставі Розпорядження Виноградівської РДА від 27.03.1997 №138, Сертифікат зареєстровано у Книзі реєстрації сертифікатів за №6015 01.04.1997; право на земельну частку (пай) розміром 0,71 в умовних кадастрових гектарах у землі, яка перебувала у власності КСГП ім.Ватутіна, посвідчене Сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ЗК №0090055, виданим на ім`я ОСОБА_4 на підставі Розпорядження Виноградівської РДА від 27.03.1997 №138, Сертифікат зареєстровано у Книзі реєстрації сертифікатів за №6014 01.04.1997.

Позов мотивовано тим, що Позивач став одноосібним спадкоємцем за заповітом до майна ОСОБА_3 , його батька. Спадкоємець оформив спадщину на спадковий житловий будинок в нотаріальному порядку. 13 листопада 2024 року видано Свідоцтво про право на спадщину за заповітом, приватний нотаріус Берегівського РННО Стойка С.М. Проте до складу спадщини ввійшло також право на земельну частку (пай) розміром 0,71 в умовних кадастрових гектарах у землі, яка перебувала у власності КСГП ім.Ватутіна, що належало ОСОБА_3 , посвідчене Сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ЗК №0090056, виданим на підставі Розпорядження Виноградівської РДА від 27.03.1997 №138. Сертифікат зареєстровано у Книзі реєстрації сертифікатів за №6015 01.04.1997.

Однак оформити спадщину на право на земельну частку (пай) не може через відсутність оригіналу правовстановлюючого документу. За змістом довідки відділу земельних ресурсів, підтверджено дійсність Сертифікату та ту обставину, що Сертифікат не погашено. Дружина спадкодавця, ОСОБА_4 , померла раніше за нього – ІНФОРМАЦІЯ_1 , Свідоцтво про смерть НОМЕР_1 (додається копія).

ОСОБА_2 (відповідач) за довідкою, виданою про склад осіб на день смерті спадкодавця, - входив до складу осіб, що проживали та зареєстровані разом із спадкодавцем. Він знає про відкриття спадщини, про заповіт на користь позивача, та про склад спадщини, та не заперечує проти завершення оформлення позивачем успадкованого за заповітом права на земельний пай, що належав батьку. Інші спадкоємці, що б прийняли спадщину, - відсутні.

Факт успадкування усього складу спадщини після смерті ОСОБА_3 є юридично визнаним фактом, бо на частину майна (житловий будинок) спадщина оформлена у нотаріальному порядку, видано Свідоцтво про право на спадщину за заповітом.

Крім того, до складу спадщини ОСОБА_3 ввійшло також право на земельну частку (пай), яке він у свою чергу успадкував після смерті його дружини ОСОБА_4 . Це право на земельну частку (пай) розміром 0,71 в умовних кадастрових гектарах у землі, яка перебувала у власності КСГП ім.Ватутіна, посвідчене Сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ЗК №0090055, виданим на ім`я ОСОБА_4 на підставі Розпорядження Виноградівської РДА від 27.03.1997 №138. Сертифікат зареєстровано у Книзі реєстрації сертифікатів за №6014 01.04.1997.

Так, ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , останнім місцем проживання якої було АДРЕСА_1 . Заповіту не залишила. Відкрилася спадщина за законом. ОСОБА_3 , хоч і успадкував одноосібно пай після дружини, за життя такі не оформив це право та не отримав правовстановлюючого документу на успадкований пай.

А зараз це створило перешкоди у оформленні спадкового права вже позивачем після смерті ОСОБА_3 , до складу спадщини якого входить успадкований ним, однак неоформлений, пай. Крім того, позивач не має у розпорядженні оригіналу Сертифікату, а його дійсність підтверджена довідкою органу земельних ресурсів, копія якої додається до позову. Тому, змушений звернутися до суду за визнанням набутого шляхом спадкування права.

Відповідач відзиву не подав.

У судове засідання на судовий розгляд справи учасники справи не з`явилися.

Позивач у позовній заяві клопотав розглядати справу без його участі.

Відповідач подав до суду письмову заяву, справжність підпису на якій посвідчена т.в.о. старости Великокомятського старостинського округу Виноградівської міської ради Закарпатської області, у якій визнав позов, підтвердив повідомлені позивачем обставини, просить розглядати справу без його участі.

Вивчивши доводи позовної заяви та дослідивши наявні у справі письмові докази, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд вирішив наступне.

Розглядаючи вказану справу в межах заявлених вимог та наданих сторонами доказів, суд прийшов до висновку, що правовідносини, що виникли, врегульовані ЦК України (2003 р.).

Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, що підлягають захисту судом.

Згідно ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). В ст.1217 ЦК України, зазначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

Відповідно ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені після відкриття спадщини.

Відповідно до ч.2 ст.1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до п.37 постанови № 5 від 07.02.2014 року пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» з урахуванням положень частини першої статті 15 статті 392 ЦК власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, до це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним Документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.

Суд встановив, що позивач ОСОБА_1 став одноосібним спадкоємцем за заповітом до майна ОСОБА_3 , його батька. Спадкоємець оформив спадщину на спадковий житловий будинок в нотаріальному порядку. 13 листопада 2024 року видано Свідоцтво про право на спадщину за заповітом, приватний нотаріус Берегівського РННО Стойка С.М.

Спадкування відбулося за наступних обставин.

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_3 , батько позивача, останнім місцем його проживання було АДРЕСА_1 .

Залишив заповіт, яким все своє майно заповів своєму сину ОСОБА_1 , позивачу. Позивач прийняв спадщину, звернувся до нотаріуса із заявою про її прийняття та оформив спадщину на житловий будинок, що ввійшов до складу спадщини за заповітом.

Проте до складу спадщини ввійшло також право на земельну частку (пай) розміром 0,71 в умовних кадастрових гектарах у землі, яка перебувала у власності КСГП ім.Ватутіна, що належало ОСОБА_3 , посвідчене Сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ЗК №0090056, виданим на підставі Розпорядження Виноградівської РДА від 27.03.1997 №138. Сертифікат зареєстровано у Книзі реєстрації сертифікатів за №6015 01.04.1997.

Зі слів позивача, оригінал Сертифікату втрачено, проте його існування та дійсність підтверджено змістом наданої позивачем довідки відділу земельних ресурсів, Сертифікат не погашено.

Дружина спадкодавця, ОСОБА_4 , померла раніше за нього – ІНФОРМАЦІЯ_1 , Свідоцтво про смерть НОМЕР_1 .

ОСОБА_2 (відповідач) за довідкою, виданою про склад осіб на день смерті спадкодавця, - входив до складу осіб, що проживали та зареєстровані разом із спадкодавцем. Він знає про відкриття спадщини, про заповіт на користь позивача, та про склад спадщини, та не заперечує проти завершення оформлення позивачем успадкованого за заповітом права на земельний пай, що належав батьку. Це підтверджено у письмовій заяві, поданій ним до суду. Інші спадкоємці, що б прийняли спадщину, - відсутні.

Факт успадкування усього складу спадщини після смерті ОСОБА_3 є юридично визнаним фактом, бо на частину майна (житловий будинок) спадщина оформлена у нотаріальному порядку, видано Свідоцтво про право на спадщину за заповітом.

Крім того, до складу спадщини ОСОБА_3 ввійшло також право на земельну частку (пай), яке він у свою чергу успадкував після смерті його дружини ОСОБА_4 . Це право на земельну частку (пай) розміром 0,71 в умовних кадастрових гектарах у землі, яка перебувала у власності КСГП ім.Ватутіна, посвідчене Сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ЗК №0090055, виданим на ім`я ОСОБА_4 на підставі Розпорядження Виноградівської РДА від 27.03.1997 №138. Сертифікат зареєстровано у Книзі реєстрації сертифікатів за №6014 01.04.1997. Дана обставина підтверджена офіційною інформаційною Довідкою відділу земельних ресурсів.

Так, суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , останнім місцем проживання якої було АДРЕСА_1 .

Заповіту не залишила. Відкрилася спадщина за законом. Її чоловік ОСОБА_3 входив до складу її сім`ї на день відкриття спадщини, постійно проживав разом із нею на день відкриття спадщини.

Ніхто не звертався до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини.

Чоловік спадкодавиці, ОСОБА_3 , хоч і успадкував пай після дружини, проте за життя такі не оформив це право та не отримав правовстановлюючого документу на успадкований пай.

А зараз це створило перешкоди у оформленні спадкового права вже позивачем після смерті ОСОБА_3 , до складу спадщини якого входить неоформлений ним пай. Крім того, зі слів позивача, він не має у розпорядженні оригіналу Сертифікату, який втрачено, а його дійсність підтверджена довідкою органу земельних ресурсів, що є в матеріалах справи.

Через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів об`єктивно відсутня можливість оформлення спадщини у нотаріальному порядку.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права (п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК).

За змістом листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.03.2013 № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування", визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Для подальшого утримання та збереження майна необхідно оформити право власності на спадкове майно, проте іншого способу, окрім визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку, не існує.

За таких встановлених у судовому засіданні обставин, та відповідних їм норм цивільного законодавства суд, розглядаючи вказану справу в межах заявлених позивачем вимог та на підставі наданих доказів, які оцінені судом як належні, допустимі, достовірність яких не викликала у суду сумнівів, та сукупність яких є достатньою, - вирішив, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню, суд ухвалює рішення у підготовчому судовому засіданні, бо відповідач визнав позов і визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує прав та інтересів інших осіб.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 263, 264, 265 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В :

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , набуте в порядку спадкування за заповітом:

право на земельну частку (пай) розміром 0,71 в умовних кадастрових гектарах у землі, яка перебувала у власності КСГП ім.Ватутіна, посвідчене Сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ЗК №0090056, виданим на ім`я ОСОБА_3 на підставі Розпорядження Виноградівської РДА від 27.03.1997 №138, Сертифікат зареєстровано у Книзі реєстрації сертифікатів за №6015 01.04.1997;

право на земельну частку (пай) розміром 0,71 в умовних кадастрових гектарах у землі, яка перебувала у власності КСГП ім.Ватутіна, посвідчене Сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ЗК №0090055, виданим на ім`я ОСОБА_4 на підставі Розпорядження Виноградівської РДА від 27.03.1997 №138, Сертифікат зареєстровано у Книзі реєстрації сертифікатів за №6014 01.04.1997.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

ГоловуючийНадопта А. А.