Вирок від 14 квітня 2026 р. у справі №502/430/26 — Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/430/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.04.2026 м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області

у складі:

головуючого – судді ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання – ОСОБА_2

прокурора – ОСОБА_3

обвинуваченої – ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження,

внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань

за № 12026162150000138 від 06.02.2026

відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Кілія Кілійського району Одеської області, громадянки України, з повною середньою освітою, незаміжньої, офіційно не працевлаштованої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення,

передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В період дії на всій території України воєнного стану, введеного із 05 години 30 хвилин 24 лютого 202 року строком на 30 діб Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-IX від 24.02.2022, дію якого в подальшому було неодноразово продовжено (зокрема, на момент вчинення кримінального правопорушення продовжено строком на 90 діб Указом Президента України від 20.10.2025 № 793/2025, затвердженого Законом України № 4643-ІХ від 21.10.2025), та достовірно знаючи, що на території України діє воєнний стан, ОСОБА_4 20.12.2025 приблизно о 23:00 (більш точного часу в ході судового розгляду не встановлено), діючи в умовах воєнного стану, маючи умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи, що її дії носять незаконний та протиправний характер, діючи таємно, переконавшись, що за її діями ніхто не спостерігає, перебуваючи в приміщенні квартири АДРЕСА_2 за місцем мешкання ОСОБА_5 , маючи вільний доступ, таємно викрала мобільний телефон марки «POCO M5s» моделі 2207117BPG, темно-сірого кольору, після чого з викраденим телефоном залишила місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись ним на власний розсуд, чим спричинила потерпілому ОСОБА_5 майнову шкоду на суму 4009,55 гривень.

Своїми діями ОСОБА_4 скоїла таємне викрадення чужого майна /крадіжку/, вчинене в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.

Допитана в ході судового розгляду обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у пред`явленому обвинуваченні визнала та дала показання, відповідно до яких вона за запрошенням сина потерпілого на ім`я ОСОБА_6 приблизного о пів на одинадцяту ночі прийшла до квартири за його місцем проживання. Під час перебування у квартирі вона побачила на столі в коридорі телефон марки «PОСО» сріблястого кольору. Скориставшись тим, що ОСОБА_6 перебував в приміщенні кухні, вона непомітно заволоділа відповідним телефоном та в подальшому залишила квартиру. Через деякий час ОСОБА_6 телефонував їй, проте вона на його дзвінки не відповідала. В подальшому під час спілкування із дівчатами, які знали ОСОБА_6 , вони повідомили їй, що впізнали його телефон. Після цього обвинувачена звернулась до поліції та добровільно видала викрадений нею телефон.

Крім визнання вини обвинуваченою, її вина у пред`явленому обвинуваченні підтверджується дослідженими в ході судового розгляду доказами:

-Даними з протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 05.02.2026, згідно яких ОСОБА_5 просив співробітників поліції прийняти міри до ОСОБА_4 , яка приблизно 20.12.2025 шляхом вільного доступу викрала з приміщення його квартири мобільний телефон марки «»PОСО M5» /а.к.п 37/.

-Даними з протоколу видачі та огляду предмета від 09.02.2026, згідно яких в ході проведення відповідної слідчої дії ОСОБА_4 видала телефон марки «PОСО М5s» моделі 2207117BPG темно-сірого кольору, який вона викрала 20.12.2025 з приміщення квартири АДРЕСА_2 /а.к.п. 38-41/.

-Даними з розписки, згідно якої потерпілий ОСОБА_5 отримав 15.02.2026 від співробітників поліції на зберігання належний йому мобільний телефон марки «PОСО М5s» моделі 2207117BPG /а.к.п. 43/.

-Даними з висновку експерта № 239/26 від 10.02.2026, згідно яких: «Ринкова вартість мобільного телефону марки «POCO M5s» моделі 2207117BPG, 128 Gb, imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 , серійний номер НОМЕР_3 бувшого у використанні, у технічно справному стані, з урахуванням зносу, станом на 20.12.2025 становила 4009,55 грн /а.к.п. 44-49/.

-Даними з протоколу проведення слідчого експерименту від 02.03.2026, складеного за наслідками проведення відповідної слідчої дії, в ході якої ОСОБА_4 продемонструвала: яким чином та з якого місця вона, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_2 , таємно викрала мобільний телефон марки «POCO M5s», поклавши його до кишені своєї куртки, після чого вийшла із квартири та зняла і викинула чохол із викраденого телефона /а.к.п. 56-63/.

Суд відповідно до положень ч. 6 ст. 22 КПК України зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами кримінального провадження їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків; при цьому клопотань про дослідження інших доказів в ході судового розгляду, учасники судового провадження не заявляли.

Згідно положень ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Оцінюючи наведені у мотивувальній частині вироку суду докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, суд приходить до висновку, що вони у своїй сукупності поза розумним сумнівом доводять вину обвинуваченої у вчиненні відповідного кримінального правопорушення та є достатніми для ухвалення обвинувального вироку.

Відповідно до ст. 65 КК України, суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

При призначенні покарання обвинуваченій суд враховує:

Відсутність обставин, які обтяжують покарання.

Обставини, які пом`якшують покарання: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

На підставі викладеного та з урахуванням даних про особу обвинуваченої, зокрема, те, що вона раніше не судима і позитивно характеризується за місцем проживання, не перебуває на спеціальних обліках у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра, суд приходить до висновку, що для перевиховання та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень обвинуваченій має бути призначене покарання у виді позбавлення волі в мінімальному розмірі, визначеному санкцією ч. 4 ст. 185 КК України.

Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, особу винної, наявність обставин, які пом`якшують покарання, висновок органу пробації, відповідно до якого виправлення обвинуваченої без позбавлення волі є можливим, відсутність у потерпілого претензій до обвинуваченої, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченої без відбування покарання, на підставі чого приймає рішення про її звільнення від відбування покарання з іспитовим строком відповідно до положень ст. ст. 75, 76 КК України.

Цивільний позов не заявлено.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Арешт майна після набрання вироком законної сили слід скасувати.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до положень ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід до обвинуваченої не застосовувався та підстави для його застосовування відсутні.

Керуючись ст. ст. 369-371, 373-374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у пред`явленому обвинуваченні за ч. 4 ст. 185 КК України та призначити їй за цим законом покарання – 5 років позбавлення волі.

У відповідності до положень ст. ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного основного покарання у виді 5 років позбавлення волі, якщо вона на протязі 1 року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов`язки: - періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; - повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання ; - не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Іспитовий строк ОСОБА_4 відраховувати з дня проголошення вироку.

Після набрання даним вироком законної сили скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 10.02.2026 на мобільний телефон марки «POCO M5s» моделі 2207117BPG.

Після набрання даним вироком законної сили речовий доказ – мобільний телефон марки «POCO M5s» моделі 2207117BPG вважати повернутим потерпілому ОСОБА_5 .

Запобіжних захід до набрання вироком законної сили стосовно обвинуваченої не застосовувати.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду через Кілійський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій і прокурору та не пізніше наступного дня надіслати потерпілому, який не був присутній в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1