Постанова від 06 квітня 2026 р. у справі №728/1634/25 — Чернігівський апеляційний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

07 квітня 2026 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 728/1634/25

Головуючий у першій інстанції – Сороколіт Є. М.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/790/26

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої (судді-доповідача) - Мамонової О.Є.,

суддів - Висоцької Н.В., Шитченко Н.В.,

із секретарем Герасименко Ю.О.,

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: Ніжинська районна державна адміністрація Чернігівської області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 18 листопада 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Ніжинської районної державної адміністрації Чернігівської області про скасування рішення, -

У С Т А Н О В И В:

У червні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Ніжинської районної державної адміністрації Чернігівської області, в якому просив скасувати розпорядження №538 від 23.08.2017 Бахмацької районної державної адміністрації Чернігівської області про погодження технічної документації та надання йому безоплатну у власність земельні ділянки в розмірі земельних часток (паїв), рілля – 3,3855 га (пай № НОМЕР_1 ), кадастровий номер 7420389500:07:000:0382, пасовища – 0,1590 га (пай № НОМЕР_2 ), кадастровий номер 7420389500:07:000:2166, сіножаті 0,0684 га (пай № НОМЕР_3 ), кадастровий номер 7420389500:07:000:1285, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель колишнього КСП «ім. Ватутіна», розташованих на території Халимонівської сільської ради.

Позов обґрунтовував тим, що рішенням Бахмацького районного суду від 12.01.2017 (справа №728/2883/16ц) за ним у порядку спадкування визнано право на 1/2 частину земельної частки (паю), яке підтверджувалось сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії РН №960163, що перебувала у колективній власності КСП «ім. Ватутіна» та належала ОСОБА_3 , спадкоємцем якого була ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Розпорядженням Бахмацької районної державної адміністрації Чернігівської області №538 від 23.08.2017 погоджено технічну документацію та надано позивачу безоплатно у власність земельні ділянки, в розмірі земельних часток (паїв), рілля-3,3855га (пай № НОМЕР_1 ) кадастровий номер 7420389500:07:000:0382, пасовища - 0,1590 га (пай № НОМЕР_2 ) кадастровий номер 7420389500:07:000:2166, сіножаті 0,0684 га (пай № НОМЕР_3 ) кадастровий номер 7420389500:07:000:1285, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель колишнього КСП «ім. Ватутіна», розташованих на території Халимонівської сільської ради.

Позивач зазначав, що 02.07.2024 він уклав договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7420389500:07:000:0382, однак йому було відмовлено у реєстрації права оренди, оскільки згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно наявні суперечності між наявними та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Уважав, що у розпорядженні Бахмацької РДА №538 від 23.08.2017 допущено помилку та позивачу взамін права на земельну частку (пай) передано у власність земельні ділянки (пай) з номерами, які не відповідають протоколу про розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) із земель колишнього КСП «ім. Ватутіна» Халимонівської сільської ради Бахмацького району.

Рішенням Бахмацького районного суду Чернігівської області від 18.11.2025 у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на його незаконність, неправильне застосування норм матеріального права.

Доводи апеляційної скарги зводяться до повторного викладу змісту позовної заяви, позивач стверджує, що оскаржуваним розпорядженням Бахмацької районної державної адміністрації Чернігівської області №538 від 23.08.2017 йому взамін права на земельну частку (пай) ОСОБА_3 передано у власність земельні ділянки (пай) з іншими номерами, які згідно з протоколом про розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) із земель колишнього КСП ім. Ватутіна Халімонівської сільської ради Бахмацького району належать іншому пайщику.

Заявник вважає хибним висновок районного суду про те, що скасування відповідного рішення про погодження технічної документації із землеустрою не тягне за собою автоматичного припинення зареєстрованого права власності, а відтак не може вважатись самостійним ефективним способом захисту.

Наголошує, що метою його звернення до суду є саме скасування спірного розпорядження, наслідком чого буде припинення його права власності на земельні ділянки, що дасть можливість повторно звернутись до Бахмацької міської ради із заявою про виділення йому земельної частки (паю) вже з правильними номерами.

У відзиві на апеляційну скаргу Ніжинська районна державна адміністрація Чернігівської області просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на те, що райдержадміністрація діяла в межах повноважень, підстави для скасування оскаржуваного розпорядження відсутні, а висновок позивача щодо допущення помилки у розпорядженні є хибним.

Відповідач указує, що оскаржуваним розпорядженням погоджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок, надано ОСОБА_1 безоплатно у власність ті земельні ділянки, технічну документацію щодо яких було подано заявником, а тому твердження останнього про те, що винесення розпорядження мало наслідком припинення його права власності на земельні ділянки є хибним.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно із ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що обраний позивачем спосіб захисту не є ефективним.

З таким висновком районного суду погоджується апеляційний суд, оскільки він ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам чинного законодавства.

Судом у справі встановлено, що рішенням Бахмацького районного суду від 12.01.2017 (справа №728/2883/16-ц) визнано за ОСОБА_1 право на 1/2 частину земельної частки (паю), яке підтверджувалось сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії PH №960163, що перебувала у колективній власності КСП «ім. Ватутіна» та належала ОСОБА_3 , спадкоємцем якого була ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 7-8).

Розпорядженням Бахмацької районної державної адміністрації Чернігівської області №205 від 03.04.2017 ОСОБА_1 надано дозвіл на оформлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель колишнього КСП «ім. Ватутіна» Халимонівської сільської ради згідно з сертифікатом на право земельну частку (пай) серії PH №960163, загальною площею 3,62 га, з них: рілля - 3,39 га, контур №38, ділянка № НОМЕР_1 , пасовища - 0,16 га, контур №43, ділянка № НОМЕР_2 , сіножаті 0,07 га, контур №41, ділянка № НОМЕР_3 , в розмірі 1/2 земельної частки (паю) (а.с. 11 зворот, 49).

У 2017 році ФОП ОСОБА_5 виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок (паїв) № НОМЕР_1 (рілля), № НОМЕР_2 (пасовища), №2958 (сіножаті) в натурі (на місцевості) колишнього КСП «ім. Ватутіна» ОСОБА_1 в розмірі 1/2 частки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 3,6129: рілля – 3,3855 га, пасовища – 0,1590 га, сіножаті – 0,0684 га на території Халимонівської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області (а.с. 9-18).

У наявній у матеріалах технічної документації пояснювальній записці зазначено, що відповідно до «Проекту організації території земельних часток (паїв), колишнього КСП «ім. Ватутіна», розташованих на території Халимонівської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області» було проведено жеребкування, померлому громадянину ОСОБА_3 дісталися земельні ділянки (паї) № НОМЕР_1 (рілля); № НОМЕР_2 (пасовища); №2958 (сіножаті) і у спадок перейшли ОСОБА_1 в розмірі 1/2 частки (рішення Бахмацького районного суду від 12.01.2017 №728/2883/16-ц).

Відповідно до кадастрового плану земельної ділянки з кадастровим номером 7420389500:07:000:0382 загальна площа земель, в тому числі рілля, - 3,3855 га (пай №503).

Відповідно до кадастрового плану земельної ділянки з кадастровим номером 7420389500:07:000:2166 загальна площа земель, в тому числі пасовища, - 0,1590 га (пай №1958).

Відповідно до кадастрового плану земельної ділянки з кадастровим номером 7420389500:07:000:1285 загальна площа земель, в тому числі сіножаті, - 0,0684 га (пай №2958).

Розпорядженням Бахмацької районної державної адміністрації №538 від 23.08.2017 «Про погодження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та надання їх безоплатно у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва» ОСОБА_1 :

- погоджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок, в розмірі земельних часток (паїв), в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель колишнього КСП «ім. Ватутіна», розташованих на території Халимонівської сільської ради;

- надано безоплатно у власність земельні ділянки, в розмірі 1/2 земельних часток (паїв): рілля – 3,3855 га (пай № НОМЕР_1 ), кадастровий номер 7420389500:07:000:0382, пасовища – 0,1590 га (пай № НОМЕР_2 ), кадастровий номер 7420389500:07:000:2166, сіножаті – 0,0684 га (пай №2958), кадастровий номер 7420389500:07:000:1285, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель колишнього КСП «ім. Ватутіна», розташованих на території Халимонівської сільської ради. (а.с. 20-21)

Як слідує з витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку та за інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на 1/2 частку земельної ділянки загальною площею 3,3855 га з кадастровим номером 7420389500:07:000:0382, 1/2 частку земельної ділянки загальною площею 0,1590 га з кадастровим номером 7420389500:07:000:2166, 1/2 частку земельної ділянки загальною площею 0,0684 га з кадастровим номером 7420389500:07:000:1285, зареєстровано за ОСОБА_1 , документи, подані для державної реєстрації - рішення місцевого органу державної виконавчої влади, копія розпорядження, серія та номер 538, виданий 23.08.2017, Бахмацька районна державна адміністрація (а.с. 29, 50-67).

02.07.2024 між ОСОБА_1 (орендодавець) та СТОВ «Агротрейд-Халимоневе» (орендар) укладено договір оренди землі №2204 щодо земельної ділянки загальною площею 3,1398 га, у тому числі рілля – 3,1398 га, кадастровий номер 7420389500:07:000:0382 (а.с. 24-25).

12.08.2024 державним реєстратором прав на нерухоме майно Бахмацької міської ради Чернігівської області Баришевською Т.Ф. прийнято рішення №74535891 про відмову в проведенні реєстраційних дій за заявою ОСОБА_1 , у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 є власником 1/2 частини земельної ділянки з кадастровим номером 7420389500:07:000:0382, натомість заявляє права на передачу в оренду всієї цілої частини даної земельної ділянки; крім того, наявне зареєстроване обтяження речових прав на все нерухоме майно орендодавця ОСОБА_1 (а.с. 23).

За інформацією Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 17.06.2024 №В-900/0-965/6-24 згідно з Протоколом про розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) із земель колишнього КСП «ім. Ватутіна» Халимонівської сільської ради Бахмацького району за ОСОБА_3 були закріплені (визначені) контури та номери ділянок в розрізі угідь (рілля – 27/797, сіножаті – 48/2005 та пасовища – 5/1005) (запис 914 в протоколі). Відомості про площі визначених ділянок в Головному управлінні відсутні. Вказано, що згідно запису, зроблено в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) по КСП «ім. Ватутіна» за №1009 03.10.2011, 1/2 частину сертифікату серії РН №960163, який належав ОСОБА_3 , було успадковано ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом №1-1444 від 13.07.2011 (а.с. 26-28).

За інформацією Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 03.11.2025 №9-25-0.3-6202/2-25 за даними сектору №1 відділі №2 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області відповідно до протоколу про розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв), що є складовою технічної документації із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки громадянам власникам сертифікатів на право на земельну частку (пай) із земель колишнього КСП «ім. Ватутіна» Халимонівської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області земельні ділянки у розрізі угідь: рілля – контур №38 ділянка №503, сіножаті – контур №41 ділянка №2958, пасовище – контур №43 ділянка №1958 розподілено за ОСОБА_4 (а.с. 99).

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ч. 1, 2, ст. 5 ЦПК України).

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Розпорядження своїм правом на захист є приписом цивільного законодавства і полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 у справі №925/642/19 (провадження №12-52гс20) зазначено, що позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала, що, як правило, суб`єкт може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту його права чи інтересу. Такий спосіб здебільшого випливає із суті правового регулювання відповідних спірних правовідносин (див., зокрема, постанови від 22.08.2018 у справі №925/1265/16 (пункти 5, 6), від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц (пункт 143), від 25.01.2022 у справі №143/591/20 (пункт 8.31), від 18.01.2023 у справі №488/2807/17 (пункт 86)).

Спосіб захисту порушеного права повинен бути таким, що найефективніше захищає або відновлює порушене право позивача, тобто повинен бути належним. Належний спосіб захисту повинен гарантувати особі повне відновлення порушеного права та/або можливість отримання нею відповідного відшкодування (див. пункт 8.54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.01.2022 в справі №910/10784/16 (провадження №12-30гс21)).

При цьому, зазвичай належний і ефективний спосіб захисту - саме той, який спрямований на ті правові наслідки, які захищають право.

Питання належності та ефективності обраного позивачем способу захисту порушеного права або законного інтересу підлягає вирішенню судами після повного встановлення усіх фактичних обставин справи, а також після з`ясування того, чи існує у позивача право або законний інтерес та чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем (близька за змістом правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 17.06.2020 у справі № 922/2529/19).

Процесуально-правовий інструментарій має використовуватись лише для забезпечення визначеності у приватних відносинах, реального та ефективного захисту прав та інтересів, основною передумовою чого є обрання позивачем належного способу захисту його порушеного права/інтересу. Належний спосіб захисту порушеного права чи інтересу має відповідати змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Такий спосіб захисту має присікати порушення цивільних прав та/або інтересів чи відновлювати їх (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 04.11.2024 в справі №465/4230/22 (провадження №61-16265сво23)).

Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08.11.2023 у справі №761/42030/21 (провадження №61-12101св23), постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11.12.2023 в справі №607/20787/19 (провадження №61-11625сво22)).

Обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (див., зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19 (пункт 6.21), від 25.01.2022 у справі №143/591/20 (пункт 8.46)).

Велика Палата Верховного Суду зауважувала, що у кожній справі за змістом обґрунтувань позовних вимог, наданих позивачем пояснень тощо суд має встановити, якого саме результату позивач хоче досягнути унаслідок вирішення спору. Суд розглядає справи у межах заявлених вимог (ч. 1 ст. 13 ЦПК України), але, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом (п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України). Виконання такого обов`язку пов`язане, зокрема, з тим, що суд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2021 у справі №9901/172/20 (пункти 1, 80-81, 83), від 01.07.2021 у справі №9901/381/20 (пункти 1, 43-47), від 26.10.2021 у справі №766/20797/18 (пункти 6, 20-26, 101, 102), від 01.02.2022 у справі №750/3192/14 (пункти 4, 26, 47), від 22.09.2022 у справі №462/5368/16-ц (пункти 4, 36), від 20.06.2023 в справі №554/10517/16-ц (пункт 7.47), від 04.07.2023 у справі №233/4365/18 (пункт 31)).

Як зазначалося вище, у цій справі позивач звернувся з позовом, в якому просив скасувати розпорядження №538 від 23.08.2017 Бахмацької районної державної адміністрації Чернігівської області про погодження технічної документації та надання йому безоплатну у власність земельних ділянок.

В апеляційній скарзі позивач наголосив, що метою його звернення до суду є саме скасування спірного розпорядження, наслідком чого буде припинення його права власності на земельні ділянки, що дасть можливість повторно звернутись до Бахмацької міської ради із заявою про виділення йому земельної частки (паю) вже з іншими (правильними) номерами.

Тобто, фактично позивач звернувся до суду з метою припинення права власності на земельні ділянки, власником яких він є.

Статтею 181 ЦК України передбачено, що земельні ділянки належать до нерухомих речей.

Відповідно до ст. 346 ЦК України право власності припиняється у разі: 1) відчуження власником свого майна; 2) відмови власника від права власності; 3) припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі; 4) знищення майна; 5) викупу пам`яток культурної спадщини; 6) примусового відчуження земельних ділянок приватної власності, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону; 8) звернення стягнення на майно за зобов`язаннями власника; 9) реквізиції; 10) конфіскації; 11) припинення юридичної особи чи смерті власника; 12) визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.

Особа може відмовитися від права власності на майно, заявивши про це або вчинивши інші дії, які свідчать про її відмову від права власності. У разі відмови від права власності на майно, права на яке підлягають державній реєстрації, право власності на нього припиняється з моменту внесення за заявою власника відповідного запису до державного реєстру (ч. 1, 3 ст. 347 ЦК України).

Статтею 140 ЗК України встановлено, що підставами припинення права власності на земельну ділянку є: а) добровільна відмова власника від права на земельну ділянку; б) смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця; в) відчуження земельної ділянки за рішенням власника; г) звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора; ґ) відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб; д) конфіскація за рішенням суду; е) невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом; є) примусове вилучення земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності.

Припинення права власності на земельну ділянку у разі добровільної відмови власника землі на користь держави або територіальної громади здійснюється за його заявою до відповідного органу (ч. 1 ст. 142 ЗК України).

Таким чином, питання припинення права власності на земельну ділянку, по вирішення якого позивач звернувся з цим позовом, відповідно до зазначених норм чинного законодавства реалізується у позасудовому порядку.

З вищенаведеного вбачається, що скасування розпорядження державної адміністрації про затвердження проекту землеустрою не припиняє автоматично права власності на земельну ділянку, якщо воно вже було зареєстроване. Рішення про затвердження технічної документації із землеустрою вважається реалізованим (вичерпаним), тому його скасування не повертає ділянку у власність держави, а захист прав потребує окремого вирішення питання про припинення права власності на земельну ділянку, яке, в свою чергу, з урахуванням наведених норм чинного законодавства позивач має вирішити у позасудовому порядку.

З урахуванням вищевикладеного, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що обраний позивачем спосіб захисту не може вважатися самостійним ефективним способом захисту та не приведе на практиці до відновлення порушеного, на думку позивача, права.

На основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються учасники справи, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 18.11.2025 - без змін.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 18 листопада 2025 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повна постанова складена 13.04.2026.

Головуюча О.Є.Мамонова

Судді: Н.В.Висоцька

Н.В.Шитченко