Постанова від 13 квітня 2026 р. у справі №742/1220/26 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 3/742/459/26

Єдиний унікальний № 742/1220/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

в складі: головуючого судді Павлова В.Г.,

при секретарі судових засідань Рубан Ж.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення, яка надійшла від УСР в Чернігівській області ДСР НП України про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, місце роботи – бариста ФОП ОСОБА_2 , проживаючої та зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП

УСТАНОВИВ:

21.02.2026 р., близько 15 год. 35 хв., за адресою: АДРЕСА_2 , в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСОБА_1 здійснювала реалізацію рідини, що використовується в електронних сигаретах та містить нікотинову речовину, чим порушила ч.2 ст.23 ЗУ №3817 та ч.1 ст.164 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 , будучи у встановленому законом порядку повідомленою про час та місце розгляду справи, не з`явилася.

Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, надіслала клопотання про розгляд справи за їх відсутності, у якому також просила закрити провадження у справі. Суть заперечень зводиться до того, що ОСОБА_1 не є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, оскільки вона є найманим працівником і в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 » виконувала лише обов`язки з приготування кави та продажу товарів.

З урахуванням положення ст.268 КУпАП, яка не містить заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, що передбачене ст.164 КУпАП, без обов`язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а також вимоги ст.277 КУпАП в частині строків розгляду, з огляду на вжиті заходи для належного інформування про час та місце розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності ОСОБА_1 .

Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП.

Диспозиція ч.1 ст.164 КУпАП передбачає відповідальність, зокрема, за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання.

Відповідно до ст.3,42 ГК України господарською діяльністю є діяльність суб`єктів господарювання, спрямована на реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність, а підприємництвом - самостійна, ініціативна, систематична діяльність, що здійснюється з метою одержання прибутку.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що для кваліфікації дій за ч.1 ст.164 КУпАП підлягає встановленню фактичне здійснення діяльності, яка за своїм змістом має ознаки господарської, тобто пов`язана з реалізацією товару з метою отримання прибутку, незалежно від формального статусу особи.

При цьому систематичність як ознака підприємницької діяльності не обмежується виключно кількісним критерієм (вчинення трьох і більше епізодів), а може підтверджуватися сукупністю об`єктивних обставин, що свідчать про організований та не випадковий характер такої діяльності.

Судом встановлено, 21.02.2026 р., близько 15 год. 35 хв., за адресою: АДРЕСА_2 , в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСОБА_1 здійснила продаж ОСОБА_3 гліцерину, ароматизатор та нікотину, що підтверджується фіскальним чеком №105827 від 21.02.2026 р., виданого останньою як касиром, та письмовими поясненнями покупця.

Суд вважає, що реалізація товару ОСОБА_1 не була випадковою одноразовою дією. Так, відповідно до акту добровільної видачі від 21.02.2026 р., наданого суду та дослідженого в судовому засіданні, ОСОБА_1 одразу після виявлення правопорушення добровільно передала працівникам поліції інші наявні у неї рідини, що використовуються в електронних сигаретах та містять нікотинову речовину /а.с.6/. Факт добровільної видачі такої продукції свідчить про наявність у розпорядженні особи товарного залишку /асортименту/, аналогічного тому, який був реалізований ОСОБА_3 , що об`єктивно підтверджує спрямованість її дій на подальшу реалізацію зазначеного товару.

Суд оцінює акт добровільної видачі у сукупності з іншими доказами у справі та приходить до висновку, що наявність декількох одиниць відповідної продукції, їх зберігання у місці здійснення торгівлі та фактичний продаж однієї з них свідчать про не випадковий, а організований характер діяльності.

Таким чином, сукупність встановлених обставин, а саме: безпосереднє здійснення реалізації товару; наявність товарного залишку, підтвердженого актом добровільної видачі; перебування особи у місці здійснення торгівлі та виконання функцій з відпуску товару і прийняття оплати свідчить про спрямованість дій ОСОБА_1 на систематичну реалізацію товару з метою отримання прибутку, що є характерними ознаками господарської діяльності, та виключає випадковий характер таких дій.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення також підтверджується іншими письмовими доказами, дослідженими у судовому засіданні, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення та фототаблицею, листом Головного управління ДПС у Чернігівській області, відповідно до якого ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, ні ФОП ОСОБА_2 , ні ОСОБА_1 у встановленому законом порядку не отримували. Зазначена обставина у сукупності з беззаперечним фактом реалізації рідини для електронних сигарет, що містить нікотинову речовину, свідчить про здійснення діяльності з порушенням встановленого законом порядку провадження господарської діяльності.

Суд враховує, що хоча ОСОБА_1 перебуває у трудових відносинах як найманий працівник, саме вона безпосередньо здійснила відпуск товару та прийняття оплати від покупця, тобто фактично реалізувала товар кінцевому споживачу.

За відсутності доказів того, що такі дії здійснювались у межах належним чином організованої та законної господарської діяльності суб`єкта господарювання, а також з урахуванням встановлених обставин щодо характеру та способу реалізації товару, суд приходить до висновку про наявність у діях ОСОБА_1 ознак провадження господарської діяльності з порушенням встановленого законом порядку.

Відповідно до ч.2 ст.23 Закону України №3817-IX роздрібна торгівля сировиною для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, забороняється. Тобто, обіг рідин та компонентів, що використовуються для електронних сигарет та містять нікотин, підлягає спеціальному правовому регулюванню, а їх реалізація допускається лише за наявності передбачених законом дозвільних документів та з дотриманням встановлених обмежень.

Здійснення такої діяльності за відсутності відповідних дозвільних документів є порушенням встановленого законом порядку провадження господарської діяльності. Здійснюючи реалізацію вказаного товару, ОСОБА_1 діяла з порушенням встановленого законом порядку провадження господарської діяльності, що підтверджує протиправний характер її дій.

Таким чином, незалежно від того, чи розглядати дії ОСОБА_1 як провадження господарської діяльності без належної державної реєстрації, чи як здійснення такої діяльності з порушенням встановленого законом порядку, в її діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП.

Доводи захисника про те, що ОСОБА_1 є лише найманим працівником і не може бути суб`єктом правопорушення, суд відхиляє з огляду на таке. Сам по собі факт перебування особи у трудових відносинах не виключає її відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, якщо така особа фактично здійснює дії, що утворюють об`єктивну сторону складу правопорушення. Вирішальним у даному випадку є не формальний статус особи, а характер і зміст фактично вчинених нею дій.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 безпосередньо здійснила реалізацію товару кінцевому споживачу та прийняла оплату, тобто виконала повний цикл торговельної операції. При цьому матеріали справи не містять належних і допустимих доказів того, що така діяльність здійснювалася у межах належним чином зареєстрованої та ліцензованої господарської діяльності суб`єкта господарювання. Виконання ОСОБА_1 трудових функцій не звільняє її від обов`язку дотримуватися встановлених законом правил торгівлі та ліцензійних умов.

Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.

Згідно положень ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

В ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_1 є найманим працівником (баристою) у ФОП ОСОБА_2 та здійснювала реалізацію товару, який належить суб`єкту господарювання, а не їй особисто. З матеріалів справи, зокрема з акту добровільної видачі та пояснень, вбачається, що вказане майно (рідини для електронних сигарет) перебувало у ОСОБА_1 лише у зв`язку з виконанням нею трудових обов`язків у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

Суд зазначає, що оскільки ОСОБА_1 не є власником товарного залишку та знарядь торгівлі, застосування до неї стягнення у виді конфіскації майна, яке належить третій особі (ФОП ОСОБА_2 ), призведе до порушення права власності останнього, який у даному провадженні не є стороною та не несе особистої відповідальності за зафіксоване правопорушення.

З врахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступінь вини, її майновий стан, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, суд вважає, що ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.164 КУпАП та накласти на неї стягнення у виді штрафу без конфіскації предметів торгівлі.

Суд вважає, що в даному випадку саме такий вид стягнення як штраф, буде достатньою мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП суд стягує з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Керуючись ст.ст.23, 33,40-1, ч.1 ст.164, ст.283-285 КУпАП, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. без конфіскації предметів торгівлі, які вилучені згідно акту добровільної видачі від 21.02.2026 р.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 665,60 грн судового збору.

Роз`яснити правопорушнику, що згідно зі ст.307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі її оскарження – не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч.1 ст.308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державно виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Згідно ст.291 КУпАП постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя В.Г.Павлов